Вирок № 64969296, 27.02.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5054/16-к

Номер провадження 1-кп/629/115/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2017 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220380002925 на підставі угоди про примирення за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, не військовозобов'язаного, з середньою освітою, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого:

- 13.06.2016 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 до 100 годин громадських робіт. 30.08.2016 року знятого з обліку МРВ КВІ УДПтС України Харківської області,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Колодія М.М., представника потерпілого ОСОБА_3,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, захисника - адвоката Цувіної О.О., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 31 жовтня 2016 року з метою крадіжки продуктів харчування прийшов до приміщення ТОВ «АТБ-Маркет» магазин «Продукти - 221», який розташований за адресою: м. Лозова, Харківської області, проспект Перемоги, б. 44А, де перебуваючи у торгівельному залі вказаного магазину, знаходячись біля прилавків з продуктами харчування, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, які б за ним спостерігали та в тому, що він залишиться не поміченим, діючи з корисливих мотивів, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою обернення його на свою користь, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, поклав до кишені своєї куртки наступні продукти харчування: 1 пляшку алковмістного напою ТМ «Hankey Bannister» об'ємом 0,7 літра, тара скляна пляшка, пакування коробка, вміст алкоголю 40%, вартістю 297 гривень 55 копійок та 1 харчовий продукт ТМ «М'ясна лавка» категорії - ковбасний виріб, група - Баварська, вид - с/к, сорт - перший, пакування - вакуумне, розміром 0,318х171,75 - вартістю 54 гривні 62 копійки, після чого поклавши вищевказані продукти в куртку, безперешкодно вийшов з приміщення ТОВ «АТБ- Маркет», магазин «Продукти - 221». Викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши ТОВ «АТБ-Маркет», магазин «Продукти - 221» матеріальну шкоду на загальну суму 352 гривні 17 копійок.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

01 листопада 2016 року між підозрюваним ОСОБА_1 та представником потерпілого ТОВ «АТБ - Маркет» ОСОБА_3, була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 471 КПК України. Згідно даної угоди ОСОБА_1 визнає свою вину у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 та представник потерпілого ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій за ч. 2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Також сторони дійшли згоди щодо покарання, яке має понести підозрюваний, а саме відповідно до ч. 2 ст. 185 КК України покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки. Крім цього даною угодою встановлені відомості щодо розуміння сторонами угоди наслідків її укладання та затвердження зазначеної угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення та пояснив, що щиро кається у скоєному ним злочині. Вказав, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 31 жовтня 2016 року він прийшов до приміщення ТОВ «АТБ-Маркет» магазин «Продукти - 221», який розташований за адресою: м. Лозова, Харківської області, проспект Перемоги, б. 44А, де перебуваючи у торгівельному залі вказаного магазину, знаходячись біля прилавків з продуктами харчування, шляхом вільного доступу, поклав до кишені своєї куртки наступні продукти харчування: 1 пляшку алковмістного напою ТМ «Hankey Bannister» об'ємом 0,7 літра та 1 харчовий продукт ТМ «М'ясна лавка» категорії - ковбасний виріб. Після чого поклавши вищевказані продукти в куртку, безперешкодно вийшов з приміщення ТОВ «АТБ- Маркет», магазин «Продукти - 221». Викраденим розпорядився на власний розсуд. Також пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання і затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду.

Представник потерпілого ОСОБА_3 суду пояснила, що претензій до обвинуваченого будь-якого характеру не має, зазначену угоду укладала добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для неї зрозумілі. Також просила затвердити зазначену угоду.

Суд, заслухавши думку прокурора, який проти затвердження угоди не заперечував, погодився із мірою покарання, обвинуваченого, захисника та потерпілу, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним про примирення.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується та визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом також з'ясовано, що представник потерпілого ОСОБА_3 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що дана угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, не відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. Крім того судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена підозрюваним та представником потерпілого, визначена у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

За таких обставин, виходячи з позиції обвинуваченого, висловленої в судовому засіданні щодо погодження із призначенням узгодженої сторонами міри покарання, позиції представника потерпілого, яким зрозумілі наслідки затвердження угоди, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд дійшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення від 01 листопада 2016 року, укладеної між представником потерпілого та обвинуваченим по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання алкоголю із шкідливим наслідками з жовтня 2016 року, розлучений, зі слів має неповнолітніх дітей, має середню освіту, офіційно не працює.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_1, узгоджене сторонами угоди про примирення від 01 листопада 2016 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення між підозрюваним ОСОБА_1 та представником потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет», магазин «Продукти -221» - ОСОБА_3, укладену 01 листопада 2016 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання - у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до Лозівського міськрайонного відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України; повідомляти Лозівський міськрайонний відділ з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення:

- судово-товарознавчої експертизи № 5815 від 21.11.2016 року в розмірі 175 гривень 92 копійки (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова