Вирок № 64969277, 27.02.2017, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

27.02.2017

Ленінський районний суд м.Харкова

В И Р О К

Іменем України

24 лютого 2017р. Справа №642/920/17-к Провадження 1-кп/642/290/17

Суд у складі: Головуючого судді: Євтіфієва В.М.

Секретаря: Бондаренко В.П.

За участі: Прокурора Костюков М.С.

Обвинувачений: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Соледар, українець, громадянин України, одружений, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, раніше судимого: 05.03.2013 Амвросіївським районним судом Донецької області за ч.1 ст. 187 КК України до позбавлення волі на 3 роки та 1 місяць, зареєстрований та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2017 року, приблизно о 00:55 годині, ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні вокзалу «Харків-Пасажирський», який розташований за адресою: м. Харків, пл. Привокзальна, 2, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи з корисних мотивів, повторно, з метою власного збагачення, побачив раніше незнайомого йому потерпілого ОСОБА_3 ОСОБА_2, будучи одягнутим у камуфляжну форму, підійшов до ОСОБА_3, якому представився працівником Повітряно-десантних сил. Після чого ОСОБА_2 сказав ОСОБА_3, що йому потрібно здійснити особистий його огляд, на що останній дав свою згоду. ОСОБА_2 запитав у ОСОБА_3 чи має він при собі які-небудь заборонені речі чи предмети, на що останній відповів, що не має. Провівши особистий огляд ОСОБА_3, ОСОБА_2 запитав у останнього чи має він при собі мобільний телефон, на що ОСОБА_3 відповів, що має. ОСОБА_2 пояснив ОСОБА_3, що його мобільний телефон потрібно перевірити, після чого ОСОБА_2 дістав з правої кишені брюк, одягнених на ОСОБА_3 мобільний телефон «Prestigio MultiPhone Wize 03 PSP3458 Duo», вартістю 1371,48 грн., в якому була вставлена сім-карта оператора «Київстар», який належить останньому та тримаючи його в руках сказав, що переверне його мобільний телефон та пішов, сказавши, щоб ОСОБА_3 чекав його на вказаному місці, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 1371,48 грн.

Допитана в судовому засіданні по суті пред'явленого звинувачення в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст..190 ч.2 КК України обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав у повному обсязі, надавши показання, які відповідають фактичним обставинам справи.

Фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Переконавшись у правильності розуміння учасниками кримінального провадження змісту вказаних обставин, у відсутності сумнівів у добровільності та істинності її позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, вважає вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведеною у повному обсязі.

Суд вважає, кваліфікація дії обвинуваченого ОСОБА_1 щодо пред'явленого звинувачення за ст.190 ч.2 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, вірно кваліфіковані дії як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Позовні вимоги, потерпілого перед судом не заявлені.

Відповідно до ст.65 КК України, особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші особливості справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості скоєного злочину.

Обираючи міру покарання обвинуваченому у відповідності до ст.65 КК України суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного їм кримінального правопорушення, дані особистості, який є судимим відповідно до вимог закону.

Обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття, та активне сприяння розкриття злочину.

Обставин, що обтяжують покарання - рецидів злочину.

При викладених обставинах, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також з урахуванням впливу призначеного покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення, перевиховання та попередження скоєння злочинів обвинуваченим в майбутньому.

Тому суд вважає, що до обвинуваченого, має бути застосована в якості міри покарання, яке є допустимим покаранням в силу закону у виді обмеження волі.

Питання по речовим доказам суд вважає вирішено.

По даній справі документально підтверджені витрати на проведення експертизи, які підлягають стягненню з обвинуваченим.

Керуючись ст. ст.373, 374, 395 КПК України: -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним в скоєнні злочину за ст.190 ч.2 КК України та призначити покарання у виді 1 рік 4(місяця) обмеження волі з відбуттям покарання у закладі кримінально виконавчої системи України.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави код доходів 24060300, на р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова у сумі 176 гривень 20 копійок.

Копія вироку негайно надати ОСОБА_1, прокурору.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області, через Ленінський районний суд м.Харкова - протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Суддя: В.М.Євтіфієв