Вирок № 64968331, 27.02.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/692/17-к

н.п. 1-кп/415/266/17

ВИРОК

Іменем України

27.02.17 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Старікової М.М.

за участю секретаря Демченко Е.Є.,

прокурора Сухіна Д.В..

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130240002942 від 25.11.2016 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, інвалідом не являється, раніше судимого 23 червня 2009 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 307 ч.2, 309 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого з місць позбавлення волі на підставі ст.81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 3 дні, 23 січня 2017 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.ст.309 ч.2, 311 ч.1, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 років Перемоги, 6/57 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Влітку 2016 року, більш точні дата та час в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_2, будучі особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту для власного вживання, знаходячись біля сміттєзвалища по вулиці Кронштадтській міста Лисичанська, знайшов суміш особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено канабісу та насіння рослин роду коноплі, яку переніс до себе додому за адресою: м. Лисичанськ, вул. Кронштадтська, 66, де незаконно зберігав до моменту вилучення 14.01.2017 року.

14.01.2017 року під час обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_2 було виявлено та вилучено вищевказану суміш, з якої, згідно висновку експертизи № 19/113/8-2/69е від 26.01.2017 року, було виділено наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 26,07 г.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчиненого повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України.

01.02.2017 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016130240002942 від 25.11.2016 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3, якому на підставіст. 37 КПК Українинадані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_1 на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі строком 2 роки, зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також розяснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбаченихст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені уст.476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Сухін Д.В. в підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник ОСОБА_1 також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно дост. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані: за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчиненого повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України.

В силу положенняст.12 КК Україникримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 ч.2 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом зясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним. тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбаченіст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 01 лютого 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3 та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України помякшують покарання обвинуваченого щире каяття, а також відсутністю обставин, що його обтяжують. Очевидної неможливості виконання обвинуваченого взятих на себе зобов'язань - не вбачається. Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставіст. 75 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства.

Згідно ч. 1ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогамКПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначенняобвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Крім того, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 309 ч.2 КК України, викладений у даному вироку до постановлення вироку Лисичанського міського суду від 23 січня 2017 року, яким останнього було визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ст.ст.309 ч.2, 311 ч.1 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, суд вважає необхідним при призначенні остаточного покарання за даним вироком застосувати правила ст.70 ч.4 КК України за принципом поглинання менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів.

Відповідно до ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що згідно довідки НДЕКЦ складає 660 грн. 30 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 25,87 грамів, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області - підлягає знищенню.

Керуючись п. 1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст.ст.374,474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 01.02.2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_3 та підозрюванимОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130240002942 від 25.11.2016 року року відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.2 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,і призначити йому узгоджене сторонами покарання - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення покарання, призначенного за данним вироком, покаранням, призначеним за вироком Лисичанського міського суду від 23 січня 2017 року, призначити обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставіст. 75 КК Українизвільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1,2 ст. 76 КК Українипокласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання;

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням вибухотехнічної експертизи в сумі 660 грн. 30 коп. в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

- особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на суху речовину 25,87 грамів, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП у Луганській області - знищити.

Відповідно дост. 532 КПК Українивирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченомуст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова