Постанова № 64967582, 27.02.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16647/16-п

Провадження № 33/779/95/2017

Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Попович В. С.

Суддя-доповідач Повзло В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року м. Івано-Франківськ

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області Повзло В.В., за участю захисника ОСОБА_2, що діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 на постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.02.2017 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, -

ВСТАНОВИВ :

Постановою судді від 08.02.2017 року встановлено, що ОСОБА_3 09.12.2016 року близько 16:10 год. в м. Івано-Франківську по вул. Василіянок порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, а саме, керував автомобілем Мерседес - Бенц д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку відмовився, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову судді скасувати як незаконну та необґрунтовану, винесену з порушенням норм матеріального та процесуального права, провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що судом не надано належної оцінки наявним у матеріалах провадження доказам. На думку апелянта, суд безпідставно послався на матеріали справи про вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП як доказ його вини. Вказує на те, що суд вибірково прийняв до уваги пояснення свідка ОСОБА_4, та не прийняв до уваги пояснення свідка ОСОБА_5 про наявність конфлікту та неприязних відносин. На думку апелянта, єдиним свідченням того, що саме він керував транспортним засобом є протокол, складений тільки зі слів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та свідка ОСОБА_5

В судовому засіданні захиснику роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП.

Захисником подано клопотання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_3

Оскільки ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте у зв'язку із сімейними обставинами не має можливість бути присутнім у судовому засіданні та просить справу розглянути у його відсутність, вважаю за можливим, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, розглянути справи у відсутність ОСОБА_3

Під час апеляційного розгляду:

- захисник ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційного скарги, просила постанову судді скасувати, провадження по справі закрити, у зв'язку із порушенням вимог закону та вимог ст. 266 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу належить задовольнити, постанову місцевого суду - скасувати та прийняти нову постанову з наступних підстав.

Завданням судді при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як вбачається, з протоколу про адміністративне правопорушення АП2 №414422 від 09.12.2016 року (далі - Протокол), складеного інспектором роти №3 батальйону УПУ у м.Івано-Франківську Біла О.О., 09.12.2016 року о 16-10 год. у м. Івано-Франківську по вул.Василіянок водій автомобіля Мерседес - Бенц д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 керував даним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.п. 1).

Протокол підписаний як уповноваженою особою - Біла О.О., так й особою, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3

В протоколі також містяться пояснення ОСОБА_3 по суті порушення, наступного змісту: «Я не згоден з рішенням протоколу».

Працівниками поліції у ОСОБА_3 вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2, та надано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_3.

Між тим, суд першої інстанції належним чином не перевірив відповідність вказаного протоколу вимогам, передбаченим ст. 256 КУпАП, а також законності проведення працівниками поліції порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбаченого як ст. 266 КУпАП та й Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року (далі - Інструкція).

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п. 3 названої Інструкції, в саме запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Так, працівники поліції можуть здійснювати огляд водія на стан сп'яніння лише за наявності вище вказаних ознак, усі інші підстави для такого огляду є безпідставними.

Між тим, ані в протоколі про адміністративне правопорушення, ані в поясненнях свідків немає жодного посилання на те, які ж самі ознаки, із зазначених вище, свідчили про перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Пояснення залучених свідків повинні об'єктивно підтверджуються виявлені поліцейськими ознаки алкогольного сп'яніння у осіб, відносно яких проводиться огляд, зокрема запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці тощо.

Лише чітке дотримання вказаної вище процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.

Оскільки працівник поліції не має права вимагати у будь-якого водія проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, то ключовим моментом в питанні проходження водіїв огляду на стан алкогольного сп'яніння є те, що працівники поліції вправі вимагати його проходження і проводити його саме у встановленому законом поряду, при наявності певних ознак, перелічених п. 3 Інструкції, а не в будь-якому іншому випадку.

Таким чином, якщо у водія транспортного засобу немає жодної із ознак, перелічених п.3 Інструкції, працівник поліції немає законних підстав вимагати у нього пройти огляд на стан сп'яніння, в тому числі на місці зупинки транспортного засобу.

Отже, якщо у поліцейського є підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, а саме за наявності ознак, визначених у п. 3 розділу І Інструкції, поліцейський пропонує водію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу і оформити результати такого огляду.

У тому випадку, коли водій не погоджуються проводити на місці огляд на стан алкогольного сп'яніння, такий огляд має бути здійснений у медичному закладі.

З наведеного випливає, що для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави: 1) незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу; 2) незгода водія з його результатами.

Між тим, вказаний порядок виявлення у ОСОБА_3 ознак алкогольного сп'яніння не був дотриманий інспектором поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

В протоколі про адміністративне правопорушення не відображена належним чином послідовність дій працівників поліції при проведені огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим залишається не зрозумілим від якого ж саме проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився ОСОБА_3, на місці зупинки чи в закладі охорони здоров'я.

Протокол складений у присутності двох свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, пояснення яких долучені до матеріалів провадження, з яких вбачається наступне: «09.12.2016 року у м. Івано-Франківськ по вул. Василянок, 7, водій ОСОБА_3 автомобіля «Мерседес» НОМЕР_1 відмовився від проходження тесту на приладі «Драгер» на стан алкогольного сп'яніння у моєї присутності» (а.п. 2-3).

Зі змісту пояснень вказаних вище свідків вбачається, що ОСОБА_3 відмовився від проходження тесту за допомогою приладу «Драгер».

Таким чином, вказані пояснення свідчать про те, що працівники поліції після відмови ОСОБА_3 від проходження тесту за допомогою приладу «Драгер», не запропоновували останньому проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, як передбачено вимогами ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затвердженої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року.

Вищенаведене свідчить про те, що як протокол про адміністративне правопорушення був складений із порушенням вимог ст. 256 КУпАП, так й сам порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння щодо ОСОБА_3 був проведений працівниками поліції з порушенням вимогам ст. 266 КУпАП та п. 6 Інструкції.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушення вимог цієї статті, вважається недійсним.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Оскільки факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до встановленого порядку, не підтверджується належним доказами, у зв'язку із тим, що огляд визнано недійсним відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП внаслідок порушення працівниками поліції вимог ч.1-4 ст.266 КУпАП, то постанова судді як незаконна підлягає скасуванню.

Разом з тим, доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом не є слушними, оскільки спростовуються як змістом протоколу (а.с.1), так і поясненнями свідків (а.с. 2,3).

Так, з пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що за кермом автомобіля марки Мерседес - Бенц на момент зупинки знаходився саме ОСОБА_3

Враховуючи наявні в матеріалах провадження докази, відсутні будь-які сумніви щодо здійснення керування автомобілем Мерседес - Бенц д.н.з. НОМЕР_1 саме ОСОБА_3

З листа начальника Управління патрульної поліції у м. Івано-Франківську Департаменту патрульної поліції Міхалець Д.В. №391/41/20/025-2017 від 31.01.2017 року вбачається, що відеозаписи з нагрудних відеокамер інспекторів УПП у м. Івано-Франківську відеозаписи на яких зафіксовано правопорушення ОСОБА_3 відсутні (а.п. 24).

Таким чином, матеріали провадження не містять інших доказів щодо законного порядку проведення огляду ОСОБА_3 на стан сп'яніння, а можливість отримання нових доказів вичерпана.

Отже, дослідивши фактичні обставини справи та оцінивши їх у сукупності, доходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутністю доказів, що підтверджують як ознаки перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння, що передбачені п. 3 Інструкції, так і його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.

Оскільки протокол про адміністративне правопорушення, складений в порушення вимог ст. 256 КУпАП і є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення, та відповідно до ст. 251 КУпАП також є одним із джерел доказів, то законних підстав для визнання ОСОБА_3 винуватим у порушенні п. 2.5 ПДР України, а саме у тому, що він відмовився від проходження у передбаченому законом порядку від медичного огляду, немає.

За таких обставин провадження у справи щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАп підлягає закриттю, у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення.

Крім того, матеріали провадження містять копію постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.02.2017 року, з якої вбачається, що ОСОБА_3 за подією, що відбулась цього ж дня - 09.12.2016 року, було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП, за яким його вина доведена, проте без накладення адміністративного стягнення.

В постанові про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП суддя в мотивувальній частині послався на наявність на розгляді суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо нього за ст. 122-4 КУпАП та дійшов висновку «про накладення єдине адмінстягнення за вказані порушення у відповідності до ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами», що є неприпустимим, оскільки вказані матеріали провадження щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАп та за ч. 4 ст. 122 КУпАП не були об'єднані в одне провадження, що унеможливлює у такому випадку застосування вимог ст. 36 КУпАП.

Враховуючи наведене вище, а також те, що по справам про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_3 винесено два окремих процесуальних документа, апеляційний суд позбавлений можливості в рамках адміністративного провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП висловити свою позицію в частині адміністративного стягнення щодо ОСОБА_3 за ч. 4 ст.122 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08.02.2017 року, якою ОСОБА_3, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у відповідності до ст. 36 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Повзло

З оригіналом згідно

Суддя: В.В. Повзло