Ухвала суду № 64967343, 27.02.2017, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2289/17

Провадження № 1-кс/344/607/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2017 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., за участю секретаря Максимів Н.С., прокурора Чемеринського Л.Я., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, який підозрюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, в обгрунтування якого посилався на те, що слідчим управлінням ГУ НП в області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 22016090000000127, за підозрою ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 307 ч. 3 КК України.

Як вказано у клопотанні, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з корисливих мотивів, для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу психотропних речовин та прекурсорів, створили та очолили організовану групу, до якої добровільно і свідомо увійшли ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з якими згідно спільно розроблених планів, розподілу ролей та відведених обовязків, вчиняли протиправні злочинні дії. Зокрема з березня 2016 року, з корисливих мотивів організували та до вересня 2016 року утримували місце для незаконного виготовлення психотропної речовини амфетамін господарство без номера по вул. Січових Стрільців у с. Хмелівка Богородчанського району Івано-Франківської області, що належить ОСОБА_9, який не був обізнаний про їх злочинну діяльність, де незаконно виготовили та зберігали обладнання для виготовлення психотропних речовин, незаконно придбавали, перевозили та зберігали прекурсори з метою їх використання при виготовленні психотропної речовини амфетамін, незаконно виготовляли та зберігали зазначену психотропну речовину в особливо великих розмірах з метою збуту, а також її збували. Так, у серпні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у нарколабораторії господарстві без номера по вул. Січових Стрільців у с. Хмелівка Богородчанського району Івано-Франківської області виготовили не встановлену кількість психотропної речовини - амфетамін, частину з якої ОСОБА_8 незаконно перевіз до місця свого фактичного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1, де упакував у поліетиленовий пакет та зберігав з метою подальшого збуту.

У клопотанні вказується, що в ході проведення 29.08.2016 року обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 у АДРЕСА_1, вилучено пакет з речовиною білого кольору, яка згідно висновку експерта Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України № 2.1-0720/16 від 30.08.2016 містить психотропну речовину амфетамін, у загальній кількості 20,420 грама. Також, у ході проведення 29-30.08.2016 року обшуку у господарстві без номера по вул. Січових Стрільців у с. Хмелівка Богородчанського району Івано-Франківської області вилучено лабораторне обладнання, лабораторний хімічний посуд, хімічні речовини та сполуки, прекурсори, які використовувались для виготовлення психотропної речовини, а також психотропну речовину та її залишки, які зберігались з метою подальшого збуту.

Зазначається, що в ході досудового слідства керівнику ВБКОЗ УСБУ в області неодноразово надавались доручення щодо забезпечення явки ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до слідчого та прокурора у кримінальному провадженні для проведення слідчих і процесуальних дій, однак на даний час місце знаходження останніх не відоме, за місцем свого проживання вони відсутні, родичам про місце їх перебування не відомо. 10 лютого 2017 року, у відповідності до ст. 111 КПК України, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні в складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 3 КК України. Цього ж дня змінено раніше повідомлену підозру та повідомлено про нову підозру ОСОБА_8 у вчиненні в складі організованої групи кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 3 КК України. 14 лютого 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, у відповідності до ст. 281 КПК України, оголошено в розшук.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного та його захисника, які, вказавши на необгрунтованість підозри та безпідставність наведених у клопотанні ризиків, просили відмовити в задоволенні клопотання та обрати щодо підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, встановлено наступне.

Можлива причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих злочинів підтверджується сукупністю зібраних у ході досудового розслідування доказів, а саме: протоколами обшуків, висновками експертиз, матеріалами проведених оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Матеріалами клопотання зазначається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючий у ІНФОРМАЦІЯ_4, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_5, не одружений, не працюючий, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 3 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від девяти до дванадцяти років.

Можлива причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих злочинів підтверджується сукупністю зібраних у ході досудового розслідування доказів, а саме: протоколами обшуків, висновками експертиз, матеріалами проведених оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій.

В судовому засіданні встановлено, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, наявність ризиків, передбачених у п.п.1,2,3-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Наведені ризики свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_1 більш мякого запобіжного заходу.

Враховуючи доводи обвинувачення та захисту слідчий суддя бере до уваги те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст.307 КК України.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею окрім нормКПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставинами у кримінальному провадженні є тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному злочину і суспільний резонанс, а також те, що злочин, у якому підозрюється ОСОБА_1, посягає на важливі для суспільства відносини, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків, передбаченихст.177 КПК Українита дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.

У рішенні "Марченко проти України"Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини,і приходить до висновку, що жоден із інших-альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків,застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1., підвищену суспільну небезпеку вчиненого злочину, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 2 250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3 600 000 (три мільйони шістсот тисяч) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 26 квітня 2017 року.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківськійустанові виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 2 250 (дві тисячі двісті п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 3 600 000 (три мільйони шістсот тисяч) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали шістдесят днів.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Антоняк Т.М.

Повний текст ухвали складено 27 лютого 2017 року.