Ухвала суду № 64967247, 27.02.2017, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 340/665/16-к

Номер провадження № 1-кп/340/14/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,

при секретарісудових засідань ОСОБА_1,

з участю прокурора Сілецької С.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

та потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Верховина Івано-Франківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.10.2016 року за №12016090130000194, про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, у скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст.296, ч.2 ст.345, ч.2 ст.342 КК України,

встановив:

в провадженні Верховинського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.10.2016 за №12016090130000194, про обвинувачення ОСОБА_2, у скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст. 296, ч.2 ст.345, ч.2 ст.342 КК України.

В судове засідання зявилися прокурор, потерпілий ОСОБА_3, доставили конвоєм обвинуваченого.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою на два місяці, до 27.04.2017, яке обґрунтовує тим, що строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 28.02.2017 до закінчення судового розгляду. В той же час ОСОБА_2, який обґрунтовано, на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів, обвинувачується у скоєнні злочинів передбачених ч.1 ст. 296, ч.2 ст.345, ч.2 ст.342 КК України, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. У звязку із наведеним, а також враховуючи, що ОСОБА_2 має непогашену та незняту судимість, ніде не працює й джерело його доходів не відоме, вважає, що на даний час ризики передбачені ст.177 КПК України не зменшилися та виправдовують тримання ОСОБА_2 під вартою.

Потерпілий в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений, погодившись на розгляд даного клопотання без участі його захисника, яка відсутня в судовому засідання внаслідок захворювання, з приводу заявленого клопотання не заперечив.

Обговоривши заявлене клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочинів невеликої тяжкості (ч.1 ст.296 та ч.2 ст.342 КК України) та злочину середньої тяжкості (ч.2 ст.345 КК України).

В той же час, як встановлено, ОСОБА_2 будучи раніше судимою особою згідно вироку Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 04.06.2015 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю один рік шість місяців, обвинувачується у скоєнні нових злочинів, скоєних під час відбуття покарання за попереднім вироком суду.

Крім цього, у вказаному кримінальному провадженні триває судове слідство, по справі допитано потерпілих, частково свідків. Значну частину свідків на даний час не допитано, інші докази судом не досліджувалися. З урахуванням принципу безпосередності суд зобовязаний особисто дослідити усі докази, в тому числі допитати свідків та потерпілих, незалежно від того, чи такі допитувалися на досудовому слідстві.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім цього, ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_2 будучи раніше судимою особою, обвинувачується у скоєнні декількох злочинів, за один з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до пяти років, самі злочини вчинені під час відбуття ОСОБА_2 іспитового строку за попереднім вироком суду, а судом на даний час здійснюється судове слідство, в ході якого вживаються заходи щодо забезпечення явки свідків для їх допиту, інші докази не досліджено, тому суд приходить до висновку, що обвинувачений знаходячись на волі дійсно може ухилятися від слідства та суду, здійснювати тиск на потерпілих та свідків, вчинити нове кримінальне правопорушення,чи в інший спосіб перешкоджати судовому слідству з метою уникнення від кримінальної відповідальності. У звязку із цим, суд погоджується із доводами прокурора про те, що на даний час ризики передбачені ст. 177 КПК України не перестали існувати, а тому слід клопотання прокурора задовольнити та у відповідності до вимог ч.3 ст.331 КПК України продовжити тримання обвинуваченого під вартою строком на два місяці без визначення розміру застави, з підстав передбачених ч.4 ст.183 КПК України.

Крім цього, суд враховує, що на даний час обвинувачений перебуває під вартою лише чотири місяці, з яких два місяці на стадії досудового розслідування та два місяці під час здійснення судового провадження, у звязку із чим вважає, що такий термін увязнення є незначним, і обмеження його права на особисту свободу викликано необхідністю забезпечення процесуальної поведінки, оскільки більш мякий запобіжний захід в даному випадку виконання таких завдань не забезпечить.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 183, 331, 370, 371, 372 КПК України,суд, -

постановив:

клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 на два місяці до 24.00 год. 27 квітня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.Б. Бучинський