Ухвала суду № 64966327, 22.02.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44016/16-к

Провадження № 1-кс/761/338/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

Слідчого судді: Піхур О.В.

при секретарі: Кияшко К.О.

розглянувши клопотання слідчого ВП №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Трохименка В.М., погодженого із прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Т.В. Набухотним, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100013770 від 29 жовтня 2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Городище Черкаської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, без постійного місця проживання в м. Києві, раніше судимого, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий ВП №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старший лейтенант поліції Трохименко В.М., звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Т.В. Набухотним, про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Разом із вказаним клопотанням до суду також надійшло клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовано тим, що 29 жовтня 2016 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100100013770, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Під час проведення досудового розслідування було достовірно встановлено, що зазначене кримінальне правопорушення вчинено раніше судимим, за вчинення майнових кримінальних правопорушень, гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 будучи раніше неодноразово судимим, а саме 23 травня 2008 року Городищенським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання строком на 2 роки, 24 березня 2010 року Городищенським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 4 місяці, на підставі ст. 71 КК України приєднано часткове невідбуте покарання 2 місяці згідно вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 23.05.2008 року, і визначено остаточне покарання 3 роки 6 місяців, 26 липня 2012 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 20 днів, згідно постанови Прилуцького районного суду Чернігівської області, притягується до кримінальної відповідальності СВ Солом'янським УП ГУНП у м. Києві за ч. 2 ст. 185 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив нові умисні кримінальні правопорушення.

ОСОБА_3 шляхом обману, заволодів приватним майном ОСОБА_4 на загальну суму 5 360 гривень. Таким чином, ОСОБА_3 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4; протоколом пред'явлення особи для впізнання з потерпілою ОСОБА_4; протоколом допиту свідка ОСОБА_5; протоколом огляду; речовим доказом.

11 листопада 2016 року Київською місцевою прокуратурою № 10 погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

11 листопада 2016 року, підозрюваному ОСОБА_3, вручено повістки про виклик на 12, 14, 15 листопада 2016 року, однак підозрюваний ОСОБА_3 не з'явився, причини своєї неявки не пояснив.

Крім того, з метою встановлення місця перебування підозрюваного ОСОБА_3, в порядку ч. 6 ст. 218 КПК України направлено постанову про проведення процесуальних дій на іншій території до Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП у Черкаській області, з метою встановлення місця знаходження ОСОБА_3, де було встановлено, що ОСОБА_3 за адресами можливого проживання, а саме: АДРЕСА_2, де проживає його матір ОСОБА_6 та за адресою: АДРЕСА_3, де проживає його тітка, ОСОБА_7, невідоме, зі слів матері та тітки, де на даний час ОСОБА_3 проживає їм не відомо. На підставі викладеного встановити місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_3 не представилося можливим.

13 грудня 2016 року у зв'язку з тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_3 невідоме, останнього оголошено в розшук.

У матеріалах кримінального провадження, зібрано достатньо доказів, які підтверджують наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового слідства і суду.

Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 - офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається, а отже не має постійного джерела доходу.

Крім того, наявність ризику переховування від органів досудового слідства і суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 не має офіційного місця реєстрації в м. Києві, не має сталих соціальних зв'язків в м. Києві, офіційно не працює, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за яке кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, раніше судимий за майновий злочин та притягується до відповідальності за майновий злочин.

В судовому засіданні прокурор Набухотний Т.В. підтримав заявлене клопотання та просив про його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та зазначив, що він дійсно переховувався, оскільки злякався, проте, це була помилка і таке більше не повториться.

Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечував проти застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вислухавши осіб, які з'явились до розгляду клопотання, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 29 жовтня 2016 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016100100013770, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Проте, постановою про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 11 листопада 2016 року змінено кваліфікацію вчиненого діяння за ч. 1 ст. 190 КК України на ч. 2 ст. 190 КК України.

11 листопада 2016 року Київською місцевою прокуратурою № 10 погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, якому 11.11.2016 року о 20 годині 00 хвилин повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, що підтверджується повідомленням про підозру від 11 листопада 2016 року.

13 грудня 2016 року у зв'язку з тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_3 невідоме, останнього оголошено в розшук.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

14 грудня 2016 року постановою про зупинення досудового розслідування було зупинено досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100100013770 від 29 жовтня 2016 року.

21 лютого 2017 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, було затримано, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину на підставі ухвали суду.

Постановою про відновлення досудового розслідування від 21 лютого 2017 року було відновлено досудове розслідування за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними на даний час в ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 29.10.2016 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання з потерпілою ОСОБА_4 від 11 листопада 2016 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 11 листопада 2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 11 листопада 2016 року; протоколом огляду від 11 листопада 2016 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 11 листопада 2016 року; речовим доказом, відповідно до постанови про приєднання до провадження речових доказів та передачу на відповідальне зберігання від 11 листопада 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

В даному випадку слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.п.1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

За результатами досліджених та оцінених документів, які долучені до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 був раніше неодноразово судимим, а саме: 23 травня 2008 року Городищенським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання строком на 2 роки; 24 березня 2010 року Городищенським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 4 місяці та на підставі ст. 71 КК України приєднано часткове невідбуте покарання 2 місяці згідно вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 23.05.2008 року і визначено остаточне покарання 3 роки 6 місяців, а 26 липня 2012 року звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 20 днів, згідно постанови Прилуцького районного суду Чернігівської області.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим слідчого відділу Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Кобець У.В. 11 листопада 2016 року о 18 годині 53 хвилини було повідомлено ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України.

А тому, у судовому засіданні встановлено, що на даний час наявні певні ризики, вказані у клопотанні слідчого, зокрема ризик того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки його було оголошено в розшук постановою від 13 грудня 2016 року, він не має офіційного місця реєстрації в м. Києві та не має сталих соціальних зв'язків в м. Києві, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки офіційно не працює, крім того, був раніше судимим.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

З огляду на всі викладені вище обставини слідчий суддя вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, вказаним у клопотанні.

Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Підстав не визначати підозрюваному розмір застави слідчий суддя не вбачає.

За п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: - щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_3 (наявність даних щодо здійснення відносно нього іншого кримінального провадження та те, що він був раніше судимим), майновий стан (відсутність офіційного місця роботи), не має офіційного місця реєстрації в м. Києві та не має сталих соціальних зв'язків в м. Києві, обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, та вважає за доцільне визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень. Отже, розмір застави становить - 16000,00 грн., що на думку слідчого судді є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України.

Згідно ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

Враховуючи, що ОСОБА_10 повідомлення про підозру оголошено 23.11.2016 року, то відповідно строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою виходячи з положень ст.ст. 197, 219 КПК України не може перевищувати 60 днів і вказаного строку досудового розслідування. Отже слідчий суддя визначає строк дії ухвали до - 21.01.2017 року включно

Враховуючи, що ОСОБА_3 11.11.2016 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, то відповідно строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою виходячи з положень ст.ст. 197, 219 КПК України не може перевищувати 60 днів і вказаного строку досудового розслідування. Отже слідчий суддя визначає строк дії ухвали до 18.03.2017 року включно.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого ВП №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Трохименка В.М., погодженого із прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Т.В. Набухотним, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100100013770 від 29 жовтня 2016 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Городище Черкаської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, без постійного місця проживання в м. Києві, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму - 16000,00 грн.

Підозрюваний ОСОБА_3 має право (ч. 3, ч. 4 ст. 183 КПК України) у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, внести або забезпечити внесення заставодавцем (іншою фізичною чи юридичною особою) коштів у розмірі 16000,00 грн. на депозитний рахунок Шевченківського районного суду м. Києва для внесення застави (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач - УДК у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, рахунок №37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м.Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м.Києва) та надати документ, що це підтверджує уповноваженій службовій особі місця тримання під вартою.

У випадку внесення застави у розмірі визначеному слідчим суддею вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави і він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням цього запобіжного заходу.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов'язки:

- прибувати до слідчого ВП №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Трохименка В.М., прокурора, слідчого судді, за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований і проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Визначені вище обов'язки покладаються на ОСОБА_3 строком до 18.03.2017 року, а у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

«Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою визначити до 18.03.2017 року включно».

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя