Ухвала суду № 64964826, 21.02.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного

суду Рівненської області в складі:

головуючої судді - Шеремет А.М.,

суддів: Боймиструка С.В., Хилевича С.В.

секретар судового засідання: Демчук Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 02 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів та за зустрічним позовом Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до ОСОБА_1 про скасування свідоцтва про право на спадщину,-

в с т а н о в и л а :

27 липня 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про стягнення коштів.

17 серпня 2016 року Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про скасування свідоцтва про право на спадщину.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 02 листопада 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зустрічний позов Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задоволено.

Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 06.12.2012 року ОСОБА_1 у спадковій справі №241-2012, зареєстроване у спадковому реєстрі за №81 в частині грошових сум, які залишились невиплаченими Управлінням Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на день смерті ОСОБА_2 в сумі 22124,46 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в який доводить про незаконність та необґрунтованість вказаного рішення через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що пенсійним фондом було видано довідку від 06 грудня 2012 року про нараховані та невиплачені кошти в розмірі 22124,46 грн., на підставі даної довідки було видано свідоцтво про право на спадщину.

Зазначає, що висновки суду, що пенсійному фонду стало відомо про свідоцтво про право на спадщину на вищезазначені кошти у 2015 році у зв'язку з письмовою заявою ОСОБА_1 є помилковим, оскільки при дослідженні спадкової справи було встановлено, що довідка про заборговані кошти була видана на запит Володимирецької державної нотаріальної контори, якій і була адресована 06 грудня 2012 року, а тому зустрічний позов поданий з пропуском строку позовної давності.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що пенсійний фонд не сповістив ОСОБА_2 про те, що не виконує рішення суду і продовжує виплачувати йому пенсію по 3000 грн. замість призначених судом, ОСОБА_2 не міг оскаржити нарахування йому пенсії з 23 лютого 2011 року, оскільки першу виплату по рішенню суду він отримав єдиною сумою в розмірі 20 000 грн. в вересні 2011 року.

Просить рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

В запереченні на апеляційну скаргу Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Рівненській області просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Володимирецького районного суду від 22 лютого 2011 року задоволено позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про перерахунок пенсії та зобов'язано відповідача нараховувати та виплачувати йому пенсію виходячи із розрахунку 8 розмірів мінімальної пенсії за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% встановленого законодавством розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 03 серпня 2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум та зміни розміру прожиткового мінімуму.

Вказане рішення було звернуто до негайного виконання, виконувалось у примусовому порядку, і на його виконання органами Пенсійного фонду України нараховано та виплачено ОСОБА_2 22124,46 грн., після чого виконавче провадження закінчено органами державної виконавчої служби.

Вказані кошти в сумі 22124,46 грн., перераховані управлінням ПФУ до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та зараховані на особовий рахунок пенсіонера ОСОБА_2 25.08.2011 року, що підтверджується протоколом про зарахування пенсії.

Таким чином, за життя ОСОБА_2 було нараховано та переведено до банківської установи кошти на виконання рішення суду в сумі 22124,46 грн.

Відповідно до розпорядження Володимирецького управління ПФУ №132286 від 22.06.2011 року, починаючи з 23.02.2011 року розмір пенсії ОСОБА_1 встановлено в сумі від 3084,56 грн., тобто відновлено нарахування та виплату пенсії без врахування постанови Володимирецького районного суду від 22.02.2011 року, такі дії відповідача ОСОБА_2 за життя не оскаржував.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер, і спадщину після його смерті прийняла його дружина ОСОБА_1

Згідно ст.1227 ЦК України, до складу спадщини входять лише ті суми соціальних виплат, які належали, тобто були нараховані спадкодавцю, однак не отримані ним за життя.

В той же час право на отримання пенсії це право, яке нерозривно пов'язане з конкретною фізичною особою, і припиняється з часу її смерті.

У відповідності до ст.1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що 06.12.2012 року, управлінням ПФУ у Володимирецькому районі, державному нотаріусу надано довідку №7246/03, з якої вбачається, що на особовому рахунку ОСОБА_2 рахується невиплачена сума коштів 22124,46 грн., нарахована за рішенням суду, і на підставі вказаної довідки державним нотаріусом 06.12.2012 року було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №241-2012, зареєстроване в реєстрі за №81.

Також, судом встановлено, що відповідачем у справі управлінням ПФУ у Володимирецькому районі, правонаступником якого є Володимирецьке обєднане управління ПФУ нараховано та виплачено ОСОБА_2 на виконання рішення суду 22124,46 грн., які отримані пенсіонером до часу його смерті. Подальше нарахування за постановою суду не проводилось, і ці дії відповідача уповноваженою особою в судовому або будь-якому іншому порядку не оскаржувались.

Оскільки кошти отримані спадкодавцем за життя, вони не можуть входити до складу спадщини, на час смерті ОСОБА_2 заборгованість управління ПФУ перед ним була відсутньою, довідка про розмір заборгованості видана державному нотаріусу помилково, і права на спадкування коштів в сумі 22124,46 грн. позивач ОСОБА_1 не набула.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог зустрічної позовної заяви.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлене без порушень норм матеріального та процесуального права, судом в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, апеляційна скарга не спростовує правильності висновків суду, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 02 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча

Судді :