Ухвала суду № 64964342, 23.02.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 543/604/16-ц Номер провадження 22-ц/786/483/17Головуючий у 1-й інстанції Гришко О. Я. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчук Л.І.,

суддів Бондаревської С.М., Дряниці Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто»

на заочне рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживача шляхом визнання недійсним договору та стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» про захист прав споживача шляхом визнання недійсним договору фінансового лізингу від 09.09.2015 року та стягнення коштів в сумі 49 000 грн., посилаючись на укладення його внаслідок нечесної підприємницької діяльності відповідача, несправедливі умови договору та порушення вимог закону щодо нотаріального посвідчення договору.

Заочним рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір №000996, укладений 09 вересня 2015 року між ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» та ОСОБА_2.

Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 49000 грн.

Стягнуто з ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від15.11.2016 року заяву ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» про перегляд вказаного заочного рішення - залишено без задоволення./а.с.91/

ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечує висновок районного суду щодо порушення прав позивача та наявності несправедливих умов договору. Вважає, що норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини з фінансового лізингу

Вважає, що оскільки укладений договір є договором непрямого лізингу, тобто на момент укладення правочину у лізингодавця відсутній предмет лізингу, а він лише зобов'язується його придбати у майбутньому при умові виконання лізингоодержувачем своїх обов'язків згідно договору, тому відсутні підстави для нотаріального посвідчення договору при його укладенні.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 09 вересня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» та ОСОБА_2 укладено договір фінансового лізингу № 000996, відповідно до умов якого лізингодавець (відповідач) бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу (трактор марки МТЗ 82.1) у власність та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу (позивачу) на строк та на умовах, передбачених договором. Лізингоодержувач користується предметом лізингу на умовах даного договору фінансового лізингу та згідно з положеннями чинного законодавства /а.с. 8-13/.

Відповідно до додатку № 1 до договору фінансового лізингу № 000996 від 09.09.2015, вартість предмету лізингу становить 20 851,06 доларів США; сума виплат авансових платежів 10425,53 доларів США; щомісячний авансовий платіж 868,79 доларів США; адміністративний платіж (10%) 2085,11 доларів США.; комісія за передачу (3%) 625,53 доларів США. Вартість предмета лізингу на дату підписання договору становить 490 000,00грн. згідно курсу долару на дату підписання 23,50 грн. /а.с. 14/.

Відповідно до квитанції № N1А8135764 від 09.09.2015 року ОСОБА_2 сплатив ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» адміністративний платіж згідно вказаного договору фінансового лізингу в сумі 49000,00 гривень. /а.с. 16/.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи недійсним договір і стягуючи сплачені за договором кошти, районний суд виходив з того, що договір фінансового лізингу є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства, оскільки умови договору є несправедливими, наслідком яких є дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивачу, та у зв'язку з відсутністю нотаріального посвідчення договору.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду, оскільки вони ґрунтуються на повно з'ясованих фактичних обставинах та вірно застосованих нормах матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди з рішенням суду, хибного тлумаченням норм права та переоцінки доказів.

Зокрема, неспроможними є посилання на відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин норм Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно ч.2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 1 статті 2 цього ж Закону передбачено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Відповідно до п.5 ч.1ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовий лізинг є фінансовою послугою. Частиною 4 ст.12 цього ж Закону передбачено, що фінансова установа від час надання інформації клієнту зобов'язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів.

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 цього Закону. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві( правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-2766цс15 від 16 грудня 2015 року).

Суд першої інстанції, дослідивши зміст спірного договору з урахуванням положень Закону «Про захист прав споживачів», дійшов обгрунтованого висновку, що в цьому договорі наявні несправедливі умови, оскільки виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом ( пункти 12.4, 12.7 ст.12 договору), звужені обов'язки лізингодавця, передбачені Законом України «Про фінансовий лізинг», положеннями ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця.

Крім того, районний суд правильно виходив з того, що оскільки вибір продавця предмета лізингу за договором здійснює лізингова компанія, так як в договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має звертатися споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару, тому пункт 1.4 договору щодо усунення лізингодавця від відповідальності в частині якості, комплектності, справності та інше суперечить вимогам ст.808 ЦК України.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність необхідності нотаріального посвідчення договору фінансового лізингу, то вони також не ґрунтуються на законі.

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з частиною другою статті 799 ЦК України договір підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно зі статтею 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Нікчемний договір не породжує тих прав і обов'язків, настання яких бажали сторони, й визнання такого договору недійсним судом не вимагається.

Правові наслідки недійсності договору передбачені статтею 216 ЦК України.

Положення статті 216 ЦК України застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України у справах № 6-2766цс15 від 16 грудня 2015 року , № 6-65цс16 від 11 травня 2016 року, №6-648цс16 від 18 січня 2017 року.

Враховуючи, що укладений сторонами договір фінансового лізингу № 000996 від 09.09.2015 року нотаріально не посвідчений, він є недійсним, оскільки його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Визнання судом вказаного договору недійсним законом не вимагалося, однак, враховуючи, що між сторонами виник спір щодо дійсності договору, районний суд правомірно вирішив заявлений позов, що відповідає роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»( абзац 2 пункт 5).

У разу недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочинну (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

За таких обставин районний суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 49 000 грн. адміністративного платежу.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, тому апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» - відхилити.

Заочне рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Л.І. Пилипчук

Судді: /підписи/ С.М. Бондаревська

Ю.В. Дряниця

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук