Ухвала суду № 64963311, 22.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 364/1013/16-ц Головуючий у І інстанції Ткаченко О. В.Провадження № 22-ц/780/1043/17 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О.Категорія 22 22.02.2017

УХВАЛА

Іменем України

22 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Приходька К.П.,

за участю секретаря: Дрозда Р.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Володарського районного суду Київської області від 08 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосптехніка Нова" про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи учасників судового процесу, колегія суддів,

УСТАНОВИЛА:

у вересні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з названим позовом, в якому вказала, що 12.12.2014 року вона успадкувала земельну ділянку після смерті ОСОБА_3, площею 4,4350 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Біліївської сільської ради Володарського району Київської області. Позивач зазначає, що відповідач незаконно використовував належну їй земельну ділянку з 30.09.2014 року по 23.05.2016 року, тому просила суд стягнути з ТОВ «Сільгосптехніка Нова» на її користь збитки у вигляді неодержаного доходу в розмірі 40060 гривень 09 копійок та судові витрати.

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 08 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду встановленим по справі обставинам, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що в період з 30.09.2014 року по 23.05.2016 року земельна ділянка використовувалась відповідачем незаконно, без належних правових підстав, безоплатно та отримував від її використання прибуток. Крім того, апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість розрахунку упущеної вигоди.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.09.2009 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «Сільгосптехніка Нова» було укладено договір оренди землі № 42, за умовами якого відповідачу було передано в оренду земельну ділянку площею 4,435 га строком на 5 років (а.с.8-9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що стверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 (а.с.11).

Після її смерті відкрилась спадщина, до якої входить земельна ділянка площею 4,435 га, яка належала померлій на підставі державного акту НОМЕР_2 (а.с.10).

ОСОБА_2 є дочкою померлої ОСОБА_3 та спадкоємцем за заповітом, тож 12 грудня 2014 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказану спадкову земельну ділянку (а.с.12-13).

Судом першої інстанції встановлено, що після закінчення строку дії договору оренди відповідач продовжував використовувати земельну ділянку позивача.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 17 грудня 2015 року зобов'язано ТОВ «Сільгосптехніка Нова» передати ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,4350 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Біліївської сільської ради Володарського району Київської області (а.с.18). Вказане рішення Апеляційного суду Київської області було залишено без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2016 року (а.с.19-20).

Відповідно до акту приймання-передачі об'єкта оренди від 24.05.2016 року, земельна ділянка площею 4,4350 га передана ТОВ "Сільгосптехніка Нова" ОСОБА_2 (а.с.21)

Посилаючись на те, що відповідач в період з 30 вересня 2014 року по 23 травня 2016 року без належної правової підстави використовував належну позивачу земельну ділянку, позбавивши її можливості використовувати свою земельну ділянку та отримувати дохід, ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача збитки у виді неодержаного доходу в розмірі 40060 гривень 09 копійок. В обґрунтування розміру збитків ОСОБА_2 надала суду довідку про розмір затрат по вирощуванню кукурудзи у 2015 році, яка видана ФОП ОСОБА_4 (а.с.24), довідку Головного управління статистики у Київській області (а.с.22) та довідку Головного управління статистики у Білоцерківському районі Київської області (а.с.23).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем розрахунки упущеної вигоди є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг бути отриманий. Законодавством передбачено порядок відшкодування втраченої вигоди, однак позивач провела власний розрахунок розміру збитків в сумі 40060 гривень 09 копійок всупереч вимогам ч. 3 ст. 157 ЗК України та Постановам КМУ № 284 від 19.04.1993 року та № 963 від 25.07.2007 року, що не може бути підставою для задоволення позовних вимог.

Колегія апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Так, відповідно до вимог ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи норми закону, вимога про відшкодування збитків має ґрунтуватися на загальних підставах відповідальності за завдану майнову шкоду, яка настає за наявності таких обов'язкових елементів як протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Заявляючи позовні вимоги про стягнення збитків в сумі 40060 гривень 09 копійок ОСОБА_2 не звернула увагу, що її доводи з приводу ймовірного збору урожаю кукурудзи у розмірі 51,6 ц., що в свою чергу могло б принести їй прибуток у сумі 40060,09 грн., є лише припущеннями.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 19 квітня 1993 року № 284 (далі - Порядок) відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

У п. 2 Порядку зазначено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач направляла звернення до Володарської районної державної адміністрації Київської області щодо комісії комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам лише 13.10.2016 року, в той час як з позовом до суду ОСОБА_2 звернулась 01.09.2016 року.

Як вбачається з матеріалів, доданих до заперечень на апеляційну скаргу, Володарська районна державна адміністрація своїм листом № 01-03/293 від 13.02.2017 року на ім'я директора ТОВ «Сільгосптехніка Нова» ОСОБА_5, повідомляла про те, що розпорядження голови адміністрації від 05.06.2015 року № 190 було створено комісію з визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам на території Володрського району.

З огляду на вказане, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог за відсутності розрахунку збитків, завданих власнику землі, складеного відповідним органом з дотриманням вимог чинного законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції правильно визначився з характером правовідносин, що виникли між сторонами, та застосував до них відповідні норми права.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Володарського районного суду Київської області від 08 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: