Рішення № 64962819, 27.02.2017, Чаплинський районний суд Херсонської області

набрало чинності "___"____20____р. Справа № 665/24/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2017 р.

Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючої судді: Пилипенко І.О.,

при секретарі: Ткаченко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Чаплинське районне управління юстиції в Херсонській області про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 24.10.1981 року вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 Після реєстрації шлюбу вони вирішили збудувати новий будинок по АДРЕСА_1. В 1982 р. вони отримали рішення Чаплинської селищної ради на виділення ділянки під будівництво житлового будинку. 24.12.1992 року шлюб між позивачкою та ОСОБА_3 було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 покинув сім'ю, тому вона самотужки добудовувала вказаний будинок. 02 грудня 2004 року вона здійснила державну реєстрацію житлового будинку і отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно. На весні 2005 року її колишній чоловік повернувся проживати до вказаного будинку. Її донька з чоловіком не змогли проживати в одному будинку із батьком - ОСОБА_3, оскільки останній зловживав спиртними напоями, вів аморальний спосіб життя, тому вона з донькою тимчасово перейшли проживати до її батьків по АДРЕСА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її колишній чоловік ОСОБА_3 На даний час спірне майно знаходиться у володінні ОСОБА_2, яка вважає себе власником даного житлового будинку, без будь-яких на те, правових підстав. Після смерті колишнього чоловіка, відповідачка незаконно користується її будинком, відмовляється у добровільному порядку повернути його. Крім того, будь-яких угод щодо користування даного будинку позивачка із відповідачкою не укладала.

Просить суд витребувати з чужого незаконного володіння та користування житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, шляхом примусового виселення ОСОБА_2

ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - Чаплинське районне управління юстиції в Херсонській області про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності за набувальною давністю. Свої вимоги позивач за зустрічним позовом мотивує тим, що з 1995 року вона та ОСОБА_3 почали спільно проживати в АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік ОСОБА_3 помер. Їй стало відомо, що ОСОБА_1 02 грудня 2004 року отримала свідоцтво про право власності на будинок в якому вона з чоловіком проживала, і в якому після його смерті продовжує жити. ОСОБА_3 як фактичний власник будинку укладав відповідні договори про його обслуговування, сплачував всі комунальні послуги, при цьому, відповідачка більше 10 років ніякого відношення до будинку немала. Починаючи з 1995 року по сьогоднішній день вона постійно проживає в будинку, відкрито та безперервно володіє будинком за адресою: АДРЕСА_1, утримує його. Тому вважає, що відповідно до ст..344 ЦК України набула право власності на спірний будинок за набувальною давністю, оскільки будинком володіє більше 10 років.

Просить суд скасувати державну реєстрацію права власності на будинок АДРЕСА_1, проведену Каховським бюро технічної інвентаризації 02.12.2004 року на підставі рішення №177 від 29.09.2004 року виконкому Чаплинської селищної ради на ім'я ОСОБА_1 Визнати за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на житловий будинок садибного типу із відповідними спорудами та прибудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею, 91,2 кв.м., житлова площа 49,9 кв.м., житловий будинок А-91,2 кв.м., прибудова а, ганок а1, туалет Б, огорожа та споруди №1-3.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 надали письмову заяву про зміну предмету позову в якій просили суд зобов'язати ОСОБА_2, усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування житловим будинком, шляхом виселення ОСОБА_2 із житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житла. В судовому засіданні вказані вимоги ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, зустрічний позов ОСОБА_2 не визнала та просила суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що відповідачка засилилась до спірного будинку виключно як член сім'ї, колишнього члена сім'ї власника житла, тобто позивачки. Після смерті ОСОБА_3, який був колишнім чоловіком позивачки, без будь-яких правових підстав проживає та користується цим будинком, добровільно залишити його відмовляється.

Відповідач ОСОБА_2, вона ж позивач за зустрічним позовом під час розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та заперечувала проти їх задоволення в повному обсязі, посилаючись на те, що вона з 1995 року проживає в спірному будинку, тому вважає, що вона має право власності на частину будинку, яка належила її покійному чоловіку. Під час судового розгляду справи, уточнила позовні вимоги за своєю зустрічною позовною заявою, просила суд визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку садибного типу із відповідними спорудами та прибудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею, 91,2 кв.м., житлова площа 49,9 кв.м., житловий будинок А-91,2 кв.м., прибудова а, ганок а1, туалет Б, огорожа та споруди №1-3, яка належала її чоловіку ОСОБА_3 за набувальною давністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, вважає, що первісний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З копії довідки відділу реєстрації актів цивільного стану Чаплинського районного управління юстиції в Херсонській області від 27.06.2007 року слідує, що 24 жовтня 1981 року в відділі реєстрації актів цивільного стану Чаплинського районного управління юстиції зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, актовий запис №92.

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого Чаплинським РАЦС Херсонської області ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвали шлюб 24 грудня 1992 року.

Згідно копії свідоцтва про смерть, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Чаплинського районного управління юстиції у Херсонській області ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 02.12.2004 року, виданого виконавчим комітетом Чаплинської селищної ради Херсонської області ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 02.12.2004 року проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_1

З копії свідоцтва про одруження, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Чаплинського районного управління юстиції слідує, що ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_2 24 лютого 2004 року, після реєстрації шлюбу присвоєно спільне прізвище ОСОБА_2.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 19 квітня 2006 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2005 року скасовано та відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про заборону вчинення дій, що порушують право власності.

З копії акту №80 від 26.11.2015 року вбачається, що ОСОБА_2 з 1995 року фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до копії довідки, виданої ТОВ «Чаплинський комунальник» ОСОБА_3, проживав за адресою: АДРЕСА_1, особовий рахунок НОМЕР_1, та користується комунальними послугами.

Згідно копії договору №10625/01014 від 25.11.2011 року Чаплинський РЕЗ і ЕМ та ОСОБА_3 уклали договір про підключення споживача до електричної мережі за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до копії довідки від 2015 року, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 проводила поховання чоловіка ОСОБА_3 за власний рахунок, постійно та на день смерті проживали разом та вели спільне господарство.

З ату обстеження технічного стану житлового будинку від 15 грудня 2015 року, складеного директором ТОВ «Чаплинський комунальник», інспектором житлового фонду ОСОБА_8, інспектором соціального супроводу ОСОБА_9 слідує, що будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться у занедбаному стані, зданий в експлуатацію у 1990 р., ззовні оздоблений цеглою, фундамент будинку напівзруйнований, потребує негайного ремонту , вікна дерев'яні, у деяких вікнах вибиті шибки, покрівля в аварійному стані, цементний пояс по периметру будинку зруйнований внаслідок чого задня стіна будинку дала тріщину, зовнішні ремонтні роботи в будинку не проводилися з моменту забудови, присадибна ділянка в занедбаному стані, огородження відсутнє.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений його чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Матеріалами справи встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно належить на праві приватної власності будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 19 квітня 2006 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 03 жовтня 2005 року скасовано та відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про заборону вчинення дій, що порушують право власності. Апеляційний суд ухвалюючи вказане рішення виходив з того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 1981 р. по 1992 року, під час якого отримали рішення Чаплинської селищної ради на виділення ділянки під будівництво житлового будинку та розпочали його будування. Право власності на будинок зареєстровано 02.12.2004 року лише за ОСОБА_1 ОСОБА_3 проживав у будинку з 1983 року, вважав себе колишнім членом сім'ї власника будинку ОСОБА_1 та заперечував самовільне вселення, оскільки проживав разом із ОСОБА_1 до припинення шлюбних відносин.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідач ОСОБА_2 за первісним позовом, вселилася у спірний будинок після реєстрації шлюбу з колишнім чоловіком позивачки - ОСОБА_3, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Факт вселення відповідачки ОСОБА_2 до спірного будинку у зв'язку з одруженням з колишнім чоловіком позивачки та факт проживання відповідачки ОСОБА_2 у цьому будинку, яка проживала в ньому як дружина колишнього члена сім'ї власника житла - ОСОБА_1 ніким не оспорюється. Після смерті ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_2 відмовляється залишити будинок.

Відповідно до ч.1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право зайняти, визначається його власником.

Згідно з ч. 4 ст. 156 ЖК Української РСР, до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені у ч. 2 ст. 64 цього Кодексу, тобто дружина (чоловік), діти і батьки кожного з подружжя. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство

Відповідно до норм ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення.

Таким чином, право відповідача ОСОБА_2 на вселення у спірний будинок та користування будинком виникло після реєстрації шлюбу з колишнім чоловіком позивачки - ОСОБА_3, який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, і після цієї дати було припинено право відповідачки ОСОБА_2 на користування цим спірним будинком, оскільки між відповідачкою ОСОБА_2 та власником будинку спільного господарства не ведеться, будь-яких договорів щодо користування спірним майном між сторонами не укладалось.

Враховуючи викладене відповідач ОСОБА_2 не надала суду жодних доказів правомірності володіння і користування спірним будинком, тому суд приходить до висновку про зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди позивачу в користуванні будинком шляхом виселення, без надання іншого житлового приміщення.

Щодо зустрічного позову заявленого ОСОБА_2, то суд виходить із наступного.

Відповідно до абз.1 ч.1, 2 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Згідно п.9 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Добросовісним набувачем є особа (незаконний володілець), яка протягом всього часу володіння майном повинна бути впевнена, що це майно не претендують інші особи, і вона отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. При цьому, добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2, яка є відповідачкою за первісним позовом не є добросовісним набувачем в розумінні ст.344 ЦК України, оскільки під час користування спірним житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, їм було достовірно відомо про те, що зазначений будинок належать на праві власності іншій особі, що підтверджується свідоцтвом про власності на нерухоме майно (а.с.10), відповідно до якого ОСОБА_1 належить на праві власності вказаний житловий будинок.

Таким чином, в задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, слід відмовити, а тому і в задоволенні іншої вимоги про скасування державної реєстрації права власності на будинок АДРЕСА_1, проведену Каховським бюро технічної інвентаризації 02.12.2004 року на підставі рішення №177 від 29.09.2004 року виконкому Чаплинської селищної ради на ім'я ОСОБА_1 слід також відмовити, оскільки дана вимога є похідною від основної.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування житловим будинком, шляхом виселення ОСОБА_2 із житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Чаплинське районне управління юстиції в Херсонській області про скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності за набувальною давністю відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Чаплинський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя І.О. Пилипенко