Постанова № 6496272, 20.10.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20» жовтня 2009 року м. Полтава Справа № 2-а- 11992/09

Полтавський окружний адміністративний суд в складі судді С.О. Удовіченко

при секретарі: М.П.Ясківець

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: Васильченко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_3 до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання не чинними рішень про застосування фінансових санкцій №0000122303/0, №0000152303/0, №0000162303/0 від 16.07.2007 року та №0000142303/0 від 20.07.2007 року,-

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2008 року позивач приватний підприємець ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання не чинними рішень про застосування фінансових санкцій №0000122303/0, №0000152303/0, №0000162303/0 від 16.07.2007 року та №0000142303/0 від 20.07.2007 року

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач порушив порядок проведення перевірки, у зв'язку з чим позивач вважає прийняті за результатами перевірки рішення про застосування штрафних санкцій неправомірні та підлягають скасуванню.

Таким чином, позивач стверджує, що працівниками ДПА в Полтавській області при проведенні перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обігу торгових точок, що належить приватному підприємцю ОСОБА_3 (далі-позивач) в порушення норм Закону України "Про державну податкову службу" не було направлено повідомлення про проведення планової перевірки. Також, позивач зазначив, що йому був наданий наказ керівника податкового органу та направлення на проведення перевірки тільки після фактичного проведення перевірки, а не перед початком проведення перевірки як того вимагає вищенаведений Закон України "Про державну податкову службу".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав, надавши письмові заперечення в яких вказав, що при проведенні перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обігу у торгових точках, що належать позивачу діяв виключно на підставі повноважень наданих йому Законом України "Про державну податкову службу" та Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Також представник відповідача зазначив, що позивач пропустив річний строк звернення до адміністративного суду, з цих підстав провив відмовити у задоволенні адміністративного позову відповідно до ч.1 ст.100 КАС України.

В судовому засіданні, представник відповідача, просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_3 (далі-позивач) зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності фізична особа, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до матеріалів справи позивач здійснює свою підприємницьку діяльність з продажу товарів різного вжитку у магазинах які знаходяться за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.

03.07.2007 року працівниками ДПА у Полтавській області ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі направлень №1686, №1687, №1688, №1685 від 02.07.2007 року, проведено планову перевірку щодо здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівково обігу у магазинів які належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 та розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3.

За результатами перевірки складено акти від 03.07.2007 року №003112 та №003094, в яких зафіксовано порушення позивачем - п.1, 2, 11, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ч.1 ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

На підставі вищенаведених актів від 03.07.2007 року Семенівським відділенням Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції прийнято рішення №0000122303/0, №0000152303/0, №0000162303/0 від 16.07.2007 року та №0000142303/0 про застосування до відповідача фінансових санкцій на загальну суму 7335,00 грн.

Непогоджуючись з правомірністю дій відповідача під час проведення перевірки позивач звернулася до суду з вимогою про визнання нечинними рішень №0000122303/0, №0000152303/0, №0000162303/0 від 16.07.2007 року та №0000142303/0 від 20.07.2007 року про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) ;безсторонньо (неупереджено); добросовісно;розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно із частиною 7 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу" позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Частиною 1 ст. 9 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

Функція щодо здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, передбачена п. 4 ст. 8 Закону, тому безпосередньо здійснюється державними податковими адміністраціями в областях.

З огляду на викладене, Державна податкова адміністрація у Полтавській області при проведенні 03.07.2007 року перевірки торгових точок, що належить приватному підприємцю ОСОБА_3 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, діяла в межах повноважень, встановлених законом.

Відповідно до п. 2.6 та 2.7 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, затверджених наказом ДПА України від 11.10.2005 р. N 441, передбачено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки.

Згідно із до п. 1.4. Порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 155/ДСК від 04.04.2002 року (далі - порядок №155/ДСК), п.п. 3.1., 3.2. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 355 від 27.05.2008 року, перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться органами державної податкової служби відповідно до щомісячних планів групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлень на перевірку.

Таким чином, перевірка торгових точок позивача була передбачена планом проведення перевірок. Перевірку проведено на підставі направлень №1686, №1687, №1688, №1685 від 02.07.2007 року , тому відповідно у направленнях і зазначено такий вид перевірки як планова.

За таких обставин, твердження позивача щодо неправомірності проведення відповідачем перевірки, порушення встановленого порядку здійснення перевірок не направлення повідомлення про планову перевірку є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Визначені ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" підстави проведення планових та позапланових виїзних перевірок стосуються саме фінансово-господарської діяльності платника податків. Зі змісту передбачених підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності, пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином не можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі та патентування, до них не застосовуються відповідні положення щодо підстав проведення, зокрема, планових чи позапланових виїзних перевірок, передбачених ст. 111 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні".

За таких обставин, враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити за безпідставністю.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду, з цих підстав Хорольська МДПІ просить суду відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Матеріалами справи підтверджується, що рішеннями про застосування фінансових санкцій №0000122303/0, №0000152303/0, №0000162303/0 від 16.07.2007 року та №0000142303/0 від 20.07.2007 року до позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 7335,00 грн.

Позивач отримав вищенаведені рішення 16.07.2007 року, що підтверджується підписами позивача про отримання в матеріалах справи.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Згідно із ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду 17.12.2008 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції на позові, відповідно пропустив річний строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач доказів в підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивач не надав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити з причин пропуску строку звернення до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 814, 71, 159, 160163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений: 26.10.2009р.

Суддя С.О.Удовіченко

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. С.Кондратенка, 6, м. Полтава, 36009, тел./факс 8(05322) 2-78-69

E-mail: inbox@adm.pl.court.gov.ua код ЄДРПОУ 35521510

«26» жовтня 2009 року

№ 3/ 2 а 11992/09

Позивачу: ПП ОСОБА_3 , АДРЕСА_1

Відповідачу: Хоролська міжрайонна державна податкова інспекція, вул. Кременчуцька, 44, м. Хорол, Полтавської області, 37800

Полтавський окружний адміністративний суд, надсилає копію постанови від 20 жовтня 2009 р. по адміністративній справі № 2 - а 11992 /09 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_3 до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання не чинними рішень про застосування фінансових санкцій №0000122303/0, №0000152303/0, №0000162303/0 від 16.07.2007 року та №0000142303/0 від 20.07.2007 року. Додаток: копія постанови на 2 арк. сторонам по справі. Суддя С.О. Удовіченко