Рішення № 64959558, 22.02.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/6024/16-ц 22.02.2017 22022017 22.02.2017

Провадження №22-ц/784/159/17

Справа номер 490/6024/16-ц

Провадження номер 22-ц/784/159/17 Головуючий суду першої інстанції ОСОБА_1

Категорія 48 Суддя-доповідач апеляційного суду ОСОБА_2

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

із секретарем судового засідання Горенко Ю.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 листопада 2016 року, ухвалене за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення коштів у порядку поділу майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року ОСОБА_6 звернувся із вказаним позовом до ОСОБА_5, який обґрунтовував наступним.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 червня 2005 року по 20 листопада 2007 року.

24 червня 2005 року позивачем з метою придбання квартири для сімї було укладено з ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», кредитний договір №NKH3GF07400082 на суму 44800 доларів США строком до 23 червня 2025 року.

Того ж дня між позивачем та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

11 липня 2005 року між позивачем та Миколаївським регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву було укладено договір №24 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредиту комерційного банку.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 27 травня 2016 року за ОСОБА_5 визнано право власності на ? частку вказаної квартири.

Позивач зазначав, що у 2011 році ним достроково було здійснено погашення за вищезазначеним кредитним договором.

Посилаючись на вказані обставини, на підставі ч.1 ст.544 ЦК України та ч.4 ст.65 СК України позивач просив стягнути з відповідачки ? частину погашених ним кредитних зобовязань в сумі 30446 доларів США 78 центів.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 23 листопада 2016 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.

З ОСОБА_5 на користь позивача стягнуто ? частку погашених кредитних зобовязань в сумі 590812 грн.76 коп., що еквівалентно 23689,36 доларів США та судовий збір в сумі 4134 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_6, районний суд виходив з того, що кредитний договір був укладений позичальником в інтересах сімї, кредитні кошти були використані також в інтересах сімї (для придбання квартири), а тому зобовязання за цим договором повинні бути розподілені між сторонами у справі. Відповідачка має сплатити позивачу 590812 грн.76 коп., що еквівалентно 23689,36 доларів США за курсом Національного банку України станом на день звернення до суду з позовом.

Між тим, з таким висновком суду у повній мірі неможна погодитися, з огляду на таке.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Частина 2 статті 65 СК України передбачає, що при укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сімї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя (ч.3 ст.61 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно з ч.4 ст.65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сімї, створює обовязки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сімї.

У п.п.23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» розяснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч.4 ст.65 СК України).

Відповідно до ст.ст.192, 533 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пункт 14 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» розяснює, що згідно з частиною першою статті 192 ЦК України при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України гривні. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 червня 2005 року по 20 листопада 2007 року (а.с.18, 21-22).

Під час шлюбу 24 червня 2005 року ОСОБА_6 уклав з ЗАТ КБ Приватбанк, правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк» кредитний договір №NKH3GF07400082, відповідно до умов якого отримав строком до 23 червня 2025 року кредитні кошти в сумі 44800 доларів США, з яких 35000 доларів США для придбання квартири та 9800 доларів США для оплати страхових платежів. Згідно умов вказаного договору процентна ставка за кредитом складала 12% річних та передбачалась сплата щомісячної комісії в сумі 0,14% від суми 35000 доларів США (а.с.5-6).

Зміст вказаного договору свідчить, що дружина позивача ОСОБА_5 надавала згоду на укладання ОСОБА_6 цього договору, отримання ним кредитних коштів і їх використання згідно з умовами договору, а також передачу в іпотеку будь-якого майна, що належить сторонам на праві спільної власності.

24 червня 2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, вартість якої складає 130000 грн. (а.с.7).

11 липня 2005 року між Миколаївським регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (далі Фонд) та ОСОБА_6 укладено договір №24 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредиту, за умовами якого часткова компенсація визначалася в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України, що діє на час укладання кредитного договору і становить 9% і може переглядатися Фондом у разі зміни розміру облікової ставки НБУ в односторонньому порядку (а.с.11-12).

Згідно з випискою по кредитному рахунку позивача та заявою на переказ готівки 14 березня 2011 року він здійснив повне погашення кредиту (а.с.197-208).

За час користування кредитними коштами (серпень 2005 р. березень 2011 р.) Фондом було компенсовано ОСОБА_6 72934 грн.73 коп. (а.с.149, 209-216).

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 27 травня 2016 року за результатами розгляду позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про поділ сумісного майна подружжя та зустрічного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про визнання майна особистою приватною власністю було встановлено, що ОСОБА_6, діючи від імені сімї (за згодою співвласника ОСОБА_5Є.), отримав вищевказаний кредит у ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 44800 дол.США, який використав для придбання квартири. Право спільної сумісної власності сторін на квартиру виникло 29 червня 2005 року з моменту реєстрації права власності на неї. А тому суд визнав за ОСОБА_5 право власності на ? частку квартири АДРЕСА_3 (а.с.21-22).

Згідно з ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Заяви про застосування позовної давності в суді першої інстанції відповідачем не заявлялося.

Викладене свідчить про наявність підстав для поділу боргового зобовязання порівну між сторонами, оскільки квартира належить їм по ? частці кожному і придбана під час шлюбу за кредитні кошти, отримані ОСОБА_6 за кредитним договором від 24 червня 2005 р.

Такої ж думки був і районний суд і вона є правильною, виходячи з вищевикладених норм законодавства.

Однак, здійснені судом розрахунки є помилковими, оскільки ним не було враховано часткову компенсацію позивачу відсоткової ставки, здійснену Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву.

З урахуванням здійсненої компенсації розрахунок буде виглядати так.

Шлюб було розірвано 20 листопада 2007 року, отже це і є датою початку розрахунку.

20-30 листопада 2007 р. сплачено на погашення кредиту 150 дол.США (курс НБУ 5,05) = 767,5 грн. 253,21 грн. (компенсація Фонду) = 514,29 грн. (еквівалент 101,84 дол.США).

05 грудня 2007 року сплачено 450 дол.США (курс НБУ 5,05) = 2272,5 грн. 733,72 грн. (компенсація Фонду) = 1538,78 грн. (еквівалент 304,71 дол.США).

08 січня 2008 року сплачено 450 дол.США (курс НБУ 5,05) = 2272,5 грн. 946,10 грн. (компенсація Фонду) = 1326,40 грн. (еквівалент 262,65 дол.США).

08 лютого 2008 року сплачено 450 дол.США (курс НБУ 5,05) = 2272,5 грн. 944,74 грн. (компенсація Фонду) = 1327,76 грн. (еквівалент 262,92 дол.США).

04 березня 2008 року сплачено 450 дол.США (курс НБУ 5,05) = 2272,5 грн. 882,37 грн. (компенсація Фонду) = 1390,13 грн. (еквівалент 275,27 дол.США).

03 квітня 2008 року сплачено 450 дол.США (курс НБУ 5,05) = 2272,5 грн. 940,90 грн. (компенсація Фонду) = 1331,60 грн. (еквівалент 263,68 дол.США).

07 травня 2008 року сплачено 450 дол.США (курс НБУ 5,05) = 2272,5 грн. 1090,75 грн. (компенсація Фонду) = 1181,75 грн. (еквівалент 234 дол.США).

02 червня 2008 року сплачено 450 дол.США (курс НБУ 4,8520) = 2183,4 грн. 1081,07 грн. (компенсація Фонду) = 1102,33 грн. (еквівалент 227,19 дол.США).

03 липня 2008 року сплачено 969 дол.США (курс НБУ 4,8495) = 4699 грн.17 коп. 1051,43 грн. (компенсація Фонду) = 3647,74 грн. (еквівалент 752,18 дол.США).

04 серпня 2008 року сплачено 500 дол.США (курс НБУ 4,8451) = 2422,55 грн. 1075,52 грн. (компенсація Фонду) = 1347,03 грн. (еквівалент 278,31 дол.США).

02 вересня 2008 року сплачено 450 дол.США (курс НБУ 4,8470) = 2181,15 грн. 1072,65 грн. (компенсація Фонду) = 1108,5 грн. (еквівалент 228,69 дол.США).

01 жовтня 2008 року сплачено 440 дол.США (курс НБУ 4,8613) = 2138,97 грн. 1039,01 грн. (компенсація Фонду) = 1099,96 грн. (еквівалент 226,26 дол.США).

05 листопада 2008 року сплачено 440 дол.США (курс НБУ 5,8261) = 2563,48 грн. 1284,21 грн. (компенсація Фонду) = 1279,27 грн. (еквівалент 219,57 дол.США).

05 грудня 2008 року сплачено 450 дол.США (курс НБУ 7,3614) = 3312,63 грн. 1568,31 грн. (компенсація Фонду) = 1744,32 грн. (еквівалент 236,94 дол.США).

08 січня 2009 року сплачено 450 дол.США (курс НБУ 7,70) = 3465 грн. 1691,52 грн. (компенсація Фонду) = 1773,48 грн. (еквівалент 230,32 дол.США).

04 лютого 2009 року сплачено 450 дол.США (курс НБУ 7,70) = 3465 грн. 1688,58 грн. (компенсація Фонду) = 1776,42 грн. (еквівалент 230,70 дол.США).

04 березня 2009 року сплачено 738,45 дол.США (курс НБУ 7,70) = 5686,07 грн. 1521,96 грн. (компенсація Фонду) = 4164,11 грн. (еквівалент 540,79 дол.США).

16 квітня 2009 року сплачено 440,18 дол.США (курс НБУ 7,70) = 3389,39 грн. 1949,12 грн. (компенсація Фонду) = 1440,27 грн. (еквівалент 187,04 дол.США).

08, 13 та 27 травня 2009 року сплачено 495 дол.США (курс НБУ 7,7156)+ 0,34 дол.США (курс НБУ 7,6555)+ 450 дол.США (курс НБУ 7,6190) = (3824,39+2,60+3428,55) грн. 2332,03 грн. (компенсація Фонду) = 4923,51 грн. (еквівалент 646,21 дол.США).

10 червня 2009 року сплачено 57,85 дол.США (курс НБУ 7,6101) = 440,24 грн. 43,58 грн. (компенсація Фонду) = 396,66 грн. (еквівалент 52,12 дол.США).

03 липня 2009 року сплачено 500 дол.США (курс НБУ 7,6384) = 3819,2 грн. 1653,69 грн. (компенсація Фонду) = 2165,51 грн. (еквівалент 283,50 дол.США).

13 серпня 2009 року сплачено 548,21 дол.США (курс НБУ 7,7394) = 4242,82 грн. 1518,97 грн. (компенсація Фонду) = 2723,85 грн. (еквівалент 351,94 дол.США).

10 вересня 2009 року сплачено 1446,02 дол.США (курс НБУ 7,9950) = 11560,93 грн. 1457,37 грн. (компенсація Фонду) = 10103,56 грн. (еквівалент 1263,73 дол.США).

08 та 15 жовтня 2009 року сплачено 510 дол.США (курс НБУ 8,01)+ 30 дол.США (курс НБУ 7,9980) = (4085,1 грн.+239,94) 1509,82 грн. (компенсація Фонду) = 2815,22 грн. (еквівалент 351,99 дол.США).

03 листопада 2009 року сплачено 840 дол.США (курс НБУ 7,9970) = 6717,48 грн. 1501,24 грн. (компенсація Фонду) = 5216,24 грн. (еквівалент 652,27 дол.США).

09 грудня 2009 року сплачено 500 дол.США (курс НБУ 7,9845) = 3992,25 грн. 1350,86 грн. (компенсація Фонду) = 2641,39 грн. (еквівалент 330,81 дол.США).

11 січня 2010 року сплачено 450 дол.США (курс НБУ 7,9850) = 3593,25 грн. 1390,75 грн. (компенсація Фонду) = 2202,5 грн. (еквівалент 275,83 дол.США).

03 лютого 2010 року сплачено 450 дол.США (курс НБУ 8,00) = 3600 грн. 1389,11 грн. (компенсація Фонду) = 2210,89 грн. (еквівалент 276,36 дол.США).

04 березня 2010 року сплачено 450 дол.США (курс НБУ 7,9840) = 3592,8 грн. 1248,05 грн. (компенсація Фонду) = 2344,75 грн. (еквівалент 293,68 дол.США).

02 квітня 2010 року сплачено 500 дол.США (курс НБУ 7,9250) = 3962,5 грн. 1366,95грн. (компенсація Фонду) = 2595,55 грн. (еквівалент 327,51 дол.США).

05 травня 2010 року сплачено 500 дол.США (курс НБУ 7,9259) = 3962,95 грн. 1110,47 грн. (компенсація Фонду) = 2852,48 грн. (еквівалент 359,89 дол.США).

08 червня 2010 року сплачено 500 дол.США (курс НБУ 7,9210) = 3960,5 грн. 1358,81 грн. (компенсація Фонду) = 2601,69 грн. (еквівалент 328,45 дол.США).

05, 27 та 28 липня 2010 року сплачено 500 дол.США (курс НБУ 7,9105) + 308,96 дол.США (курс НБУ 7,8952)+0,24 дол.США (курс НБУ 7,8942) = 3955,25 грн.+2439,30 грн.+1,89 грн. 1216,06 грн. (компенсація Фонду) = 5180,38 грн. (еквівалент 656,23 дол.США).

06 серпня 2010 року сплачено 600 дол.США (курс НБУ 7,8909) = 4734,54 грн. 764,5 грн. (компенсація Фонду) = 3970,04 грн. (еквівалент 503,12 дол.США).

03 вересня 2010 року сплачено 700 дол.США (курс НБУ 7,8978) = 5528,46 грн. 1013,86 грн. (компенсація Фонду) = 4514,60 грн. (еквівалент 571,63 дол.США).

04 жовтня 2010 року сплачено 500 дол.США (курс НБУ 7,9099) = 3954,95 грн. 979,68 грн. (компенсація Фонду) = 2975,27 грн. (еквівалент 376,15 дол.США).

03 листопада 2010 року сплачено 500 дол.США (курс НБУ 7,9187) = 3959,35 грн. 1010,39 грн. (компенсація Фонду) = 2948,96 грн. (еквівалент 372,40 дол.США).

09 грудня 2010 року сплачено 343,59 дол.США (курс НБУ 7,9514) = 2732,02 грн. 978,93 грн. (компенсація Фонду) = 1753,09 грн. (еквівалент 220,47 дол.США).

10 січня 2011 року сплачено 500 дол.США (курс НБУ 7,9590) = 3979,5 грн. 1012,33 грн. (компенсація Фонду) = 2967,17 грн. (еквівалент 372,81 дол.США).

02 лютого 2011 року сплачено 550 дол.США (курс НБУ 7,9415) = 4367,83 грн. 1006,52 грн. (компенсація Фонду) = 3361,31 грн. (еквівалент 423,26 дол.США).

04 та 14 березня 2011 року сплачено 450 дол.США (курс НБУ 7,9370)+ 29229,85 дол.США (курс НБУ 7,9351) = (3571,65 грн.+231941,78) 1323,11 грн. (компенсація Фонду) = 234190,32 грн. (еквівалент 29513,22 дол.США).

Отже, за вирахуванням компенсації Фонду позивачем було сплачено на погашення боргу після розірвання шлюбу з відповідачкою 43866,64 дол.США.

Таким чином, відповідачка повинна компенсувати йому половину цієї суми, а саме 21933,32 дол.США, що станом на дату ухвалення рішення становить 593131,80 грн. (курс НБУ 22 лютого 2017 року 27,0425).

Викладені апелянтом у апеляційній скарзі інші доводи щодо наявності підстав для скасування рішення суду висновків суду про часткове задоволення позову не спростовують.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 27.05.2016 р., яке є преюдиціальним, встановлено факт отримання позивачем кредитних коштів під час шлюбу і витрачання їх в інтересах сімї.

Відповідачем не було доведено належними доказами своїх заперечень, в тому числі погашення боргу за рахунок орендної плати за найм вказаної квартири, оскільки представлений нею договір оренди не стосується періоду погашення боргу.

Що ж стосується заяви про застосування позовної давності, то відповідно до ст.267 ЦК України вона може бути подана тільки в суді першої інстанції до винесення рішення. Подання такої заяви у суді апеляційної інстанції законом не передбачено.

А тому, вказана заява відповідачки колегією суддів не розглядалася.

Оскільки рішення суду змінено, то відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України розподіл судових витрат також підлягає зміні.

Позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені на 78%. При подачі позову ним не було сплачено судовий збір у повному розмірі, який складав 6890 грн.

Отже, ОСОБА_6 повинен сплати на користь держави судовий збір у сумі 1240 грн.20 коп., а ОСОБА_5 повинна відшкодувати позивачу за розгляд справи в суді першої інстанції 4134 грн. судового збору.

За розгляд справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 має сплатити на користь ОСОБА_5 1667 грн.38 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 листопада 2016 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 ? частку погашених боргових зобовязань за кредитним договором №NKH3GF07400082 від 24 червня 2005 року, укладеним між ОСОБА_6 та закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», у сумі 593131 (пятсот девяносто три тисячі сто тридцять одна) грн.80 коп., що станом на 22 лютого 2017 року еквівалентно 21933 (двадцять одній тисячі девятсот тридцяти трьом) дол. США 32 центам.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судовий збір у сумі 4134 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у сумі 1240 грн.20 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 за розгляд справи в суді апеляційної інстанції 1667 грн.38 коп. судового збору.

Рішення набирає чинності з дня його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.В.Локтіонова

Судді С.Ю.Колосовський

ОСОБА_8