Ухвала суду № 64958945, 21.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/1195/16-ц Провадження № 22-ц/772/626/2017Головуючий в суді першої інстанції Сєчко В. Л.Категорія 25Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоІващука В.А., суддів:Міхасішина І.В., Стадника І.М., при секретаріКирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування,

за апеляційною скаргою ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19 січня 2017 року,

у с т а н о в и л а :

із зазначеним позовом ОСОБА_6 звернувся в суд 2 червня 2016 року.

Зазначав, що 25.01.2015 о 12 год. 00 хв. на автодорозі с. Вівсяники - с.Білопілля, в напрямку м. Козятин, ОСОБА_8, керуючи технічно - справним автомобілем НОМЕР_1, в порушення вимог п. п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього України, при зміні напрямку руху, не переконалась, що даний маневр буде безпечним та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху керованого транспортного засобу, внаслідок чого не змогла постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого виїхала на смугу зустрічного руху, де допустила зіткнення з технічно-справним автомобілем "ЗАЗ ТЕ 698К", державний номерний знак НОМЕР_2, під його керуванням, який рухався по належній смузі у зустрічному напрямку, та внаслідок зіткнення останній транспортний засіб загорівся.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "Дєу Сенс", реєстраційний номер НОМЕР_3, - ОСОБА_9, загинула, а він отримав тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості та легкі тілесними ушкодженнями.

25 січня 2015 року слідчим відділу розслідування дорожньо-транспортних пригод СУ УМВС України у Вінницькій області за даним фактом було відкрито кримінальне провадження № 12015020000000042, після проведення досудового розслідування, обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України був направлений на розгляд до Козятинського міськрайонного суду.

Протиправними діями ОСОБА_8 йому було завдано матеріальну шкоду, яка полягає в понесених витратах на стаціонарне та амбулаторне лікування в сумі 1201 грн. 25 коп.; в знищенні його автомобіля НОМЕР_4, оскільки він після зіткнення загорівся та відповідно до висновку авто-товарознавчої експертизи № 22 від 23.03.2015 року розмір завданого матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля "ЗАЗ TF 698К", реєстраційний номер НОМЕР_2 становить 60 002 грн.; в знищенні майна та грошей на суму 15800 грн. Загальна вартість матеріальної шкоди становить 77003 грн. Моральна шкода визначена в розмірі 20 000 грн.

Відповідно до Полісу № АС/7156791 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правову відповідальність ОСОБА_8 було застраховано на строк з 08.03.2014 року по 07.03.2015 року в Подільському регіональному страховому центрі ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Страхова сума за полісом (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 100 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн. Франшиза нульова.

Вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21 грудня 2015 року ОСОБА_8 була визнана винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з застосуванням ст. ст.75,76 КК України з іспитовим строком. З неї на користь позивача було стягнуто 23302 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, всього 33302 грн., цивільний позов до ПрАТ «Українська пожежно - страхова компанія» був залишений без розгляду для пред'явлення в порядку цивільного судочинства. Вирок набрав законної сили 23.02.2016 року.

Зазначав, що він 09 березня 2016 звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, на яку отримав лист вих. №1732/18 від 12.05.2016 року про те, що відповідно до п. 37.1.4 статті 37 Закону України № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, згідно з наданими документами, дорожньо-транспортна пригода мала місце 25.01.2015 року, а була подана до ПрАТ «УПСК» 22.04.2016 року, тобто після спливу одного року з моменту скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, тому у виплаті страхового відшкодування йому відмовлено.

Вважаючи таку відмову незаконною та посилаючись на положення статей 6, 23, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 1188, 1194 ЦК України, просив стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на його користь майнову шкоду у розмірі 50000 грн. завдану пошкодженням автомобіля та 1201 грн. 25 коп. за шкоду завдану ушкодженням його здоров'я.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19 січня 2017 року позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_6 майнову шкоду завдану ОСОБА_8 внаслідок пошкодження автомобіля НОМЕР_5, у розмірі 50 000 гривень, та 1201,25 грн., шкоди завдану ушкодженням здоров'я.

Стягнуто з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь держави судовий збір в сумі 640 гривень, зарахувавши кошти до спеціального фонду Державного бюджету України.

У апеляційній скарзі ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення виходячи із наступного.

У відповідності до положень статті 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Із судового рішення вбачається, що воно по суті є правильним і справедливим, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується сторонами, що 25 січня 2015 року о 12.00 год., на автодорозі біля с. Сигнал Козятинського району Вінницької обл., сталася ДТП з вини ОСОБА_8, яка керувала автомобілем «Дєу Сенс», реєстраційний номер НОМЕР_3, яка порушуючи правила дорожнього руху виїхала на зустрічну смугу руху та зіткнулась з автомобілем «ЗАЗ ТF 698К», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6 Внаслідок цієї дорожньо - транспортної пригоди водій ОСОБА_6, отримав тілесні ушкодження, а автомобіль "ЗАЗ ТF 698К", державний номерний знак НОМЕР_2 згорів.

Відповідно до Полісу № АС/7156791 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів цивільно-правову відповідальність ОСОБА_8 було застраховано на строк з 08.03.2014 року по 07.03.2015 року в ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Страхова сума за полісом (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю становить 100 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн. Франшиза нульова.

Вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 23.02.2015 року, який набрав законної сили, ОСОБА_8, визнано винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Стягнуто з ОСОБА_8, на користь ОСОБА_6 23302 грн., у відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 33302 грн

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до Подільського регіонального страхового центру ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» залишено без розгляду для пред'явлення в порядку цивільного судочинства.

09.03.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування. Йому відмовлено у виплаті страхового відшкодування, про що повідомлено листом від 12.05.2016 року (вих. №1732/18) У відповіді вказано, що відповідно до п. 37.1.4 статті 37 Закону України № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Дорожньо-транспортна пригода мала місце 25.01.2015 року, а заява подана до ПрАТ «УПСК» 22.04.2016 року, тобто після спливу одного року з моменту скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, тому у виплаті страхового відшкодування відмовлено (а.с.11).

Вирішуючи спір та задовольняючи позов ОСОБА_6, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачем доведені ті обставини, на які він посилався у обґрунтування своїх вимог, а саме наявність правових підстав для виплати страхового відшкодування за полісом № АС/7156791 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 07 березня 2014 року, за яким цивільно-правову відповідальність ОСОБА_8 було застраховано на строк з 08.03.2014 року по 07.03.2015 року ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія». При цьому суд керувався нормами ст. 991 ЦК України, ст.16 Закону № 85/96-ВР, та обґрунтовано виходив з того, що несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі не може бути підставою для відмови від страхового відшкодування, оскільки це не позбавляло страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

Такі висновки суду є правильними, оскільки ґрунтуються на правильно встановлених обставинах справи, правильному застосуванні норм матеріального права до встановлених правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду. Наведені у апеляційній скарзі доводи не є такими що дають підстави апеляційному суду для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду.

Із матеріалів кримінального провадження, вбачається, що відповідно висновку експерта №22 від 23.03.2015 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля марки "ЗАЗ ТF 698К", державний номерний знак НОМЕР_2, 2010 року випуску, з ПДВ складає 182893 грн. 36 коп. Розмір матеріального збитку, завданий власнику автомобіля марки "ЗАЗ ТF 698К", державний номерний знак НОМЕР_2, 2010 року випуску, в результаті його пошкодження складає з ПДВ 60002 грн.00коп. Дані обставини встановлені вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 21 грудня 2015 року, який набув законної сили 23 лютого 2016 року.

Згідно частини 4 статті 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Завдання внаслідок ДТП шкоди здоров'ю ОСОБА_6, підтверджується наданими доказами. Також встановлено, і не заперечується представником відповідача, що відповідач був повідомлений про ДТП, представник відповідача оглядав пошкоджений автомобіль разом із ОСОБА_6 Із оглянутого в судовому засіданні обвинувального акту №133/986/15-к у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 вбачається, що відповідач отримав копію позовної заяви потерпілого ОСОБА_6 про відшкодування шкоди та подав заперечення на дану позовну заяву від 03.07.2015 року, а тому відповідно відповідачу було достовірно відомо про настання страхового випадку в межах визначеного законом строку.

За змістом вироку суду від 21 грудня 2015 року, який набув законної сили 23 лютого 2016 року, за яким ОСОБА_8 визнано винною та засуджено, поданий у кримінальній справі цивільний позов ОСОБА_6 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» залишений без розгляду через те, що позов не витікає із пред'явленого обвинувачення, а тому не підлягає розгляду у кримінальній справі.

Із змісту рішення суду вбачається, що визначений підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк пропущений позивачем у зв'язку з розглядом кримінальної справи відносно винної в ДТП особи і відповідач ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» знав про подію ДТП і міг визначитись чи є ця подія страховим випадком.

Безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі є доводи апеляційної скарги про те, що подання позивачем зави про виплату страхового відшкодування з пропуском річного строку є безумовною підставою для відмови у його виплаті.

Колегія суддів вважає, що суд правильно вирішив спір та обґрунтував своє рішення про задоволення позову, зокрема з урахуванням роз'яснення даного у пункті 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" про те, що за змістом статті 979 ЦК та статті 16 Закону України "Про страхування" у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування і про те, що інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком.

Отже визначальним у цих відносинах при вирішенні питання про те, чи виплачувати страхове відшкодування є факт настання страхового випадку, обізнаність страховика про страховий випадок та об'єктивна можливість страховика переконатися, що подія є страховим випадком.

Небажання виконувати зобов'язання по договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів через формальні та надумані причини свідчить про недобросовісність страховика як сторони по цьому договору.

Безпідставними є посилання у апеляційній скарзі на судову практику вирішення справ про виплату страхового відшкодування, оскільки наведені судові рішенні ґрунтуються на інших обставинах та ці рішення судів не є обов'язковими для застосування іншими судам при вирішенні спорів.

Відповідно до змісту роз'яснення даного у пункті 19 вказаної Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року, обставини щодо пропуску строку, наявність перешкод у страховика переконатись, що подія є страховим випадком мають оцінюватися судом у кожному конкретному випадку.

Посилання у судовому рішенні на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року №15-рп/2002, яке за доводами апеляційної скарги не стосується спірних правовідносин, не спростовують правильні по суті висновки суду і не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки вказане рішення Конституційного Суду України не є визначальним для правильного вирішення справи.

Отже, оскаржуване рішення суду є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» відхилити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19 січня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді : /підпис/ В.А. Іващук

/підпис/ І.В. Міхасішин

/підпис/ І.М. Стадник

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук