Постанова № 649570, 17.05.2007, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2007 Справа № 5/157

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

Секретар судового засідання Корх К. В.

За участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 03.05.2007 року:

від позивача: Топчій П.С. заступник міського голови, довіреність №132-МР від 05.03.07;

від відповідача: Касьянова В.С. директор, протокол № 2 від 13.02.07;

Каленіченко І.Ю. –представник, дов. №б/н від 03.01.07;

від третьої особи: Плотников Є.С. представник, довіреність №1/17у від 09.01.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Територіальної громади міста Кіровограда, від імені якої діє Кіровоградська міська рада, м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.02.2007 року у справі № 5/157

за позовом: Територіальної громади міста Кіровограда, від імені якої діє Кіровоградська міська рада, м. Кіровоград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Барва”, м. Кіровоград

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

В липні 2006 року Територіальна громада міста Кіровограда, від імені якої діє Кіровоградська міська рада звернулась в господарський суд Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Барва” з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу 17/25 частин комплексу по вул. Дзержинського, 82/40 у м. Кіровограді, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Писаковською О. І. та зареєстрований в реєстрі під номером 862, укладений 23 березня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Барва»та Територіальної громадою міста Кіровограда.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.02.2007 року (головуючий суддя: Змеул О. А., судді: Коротченко Л. С., Хилько Ю. І.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.02.2007 року та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно вказав, що накази управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради можуть бути скасовані виключно на пленарних засіданнях міської ради, оскільки такий висновок не відповідає пункту 3 частини 2 статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Скаржник, посилаючись на частину 5 статті 16 та частини 1, 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та на свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.03.2006 року, в якому в якості власника 17/25 частин нежитлової будівлі за адресою: м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 82/40, було вказано територіальну громаду м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради, зазначає, що від імені територіальної громади міста Кіровограда при укладанні спірного договору повинна була виступати Кіровоградська міська рада. Також скаржник зазначає, що спірний договір було підписано особою, яка не мала на це жодних повноважень, оскільки довіреність № 40 видана з численними порушеннями законодавства і не може слугувати підставою для набуття Марченко Оксаною Анатоліївною права вчиняти будь-які правочини від імені територіальної громади міста Кіровограда, у тому числі на укладання договору, що відповідно до статей 215, 241 Цивільного кодексу України є підставою для визнання договору недійсним. З посиланням на статті 203, 207, 657 Цивільного кодексу Украйни позивач звертає увагу на ту обставину, що з договору вбачається, що він укладений між територіальною громадою міста Кіровограда та Товариством з обмеженою відповідальністю «Барва», але в порушення вищеперелічених норм цивільного законодавства у договорі міститься лише печатка Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, яке не є стороною договору.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.02.2007 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. Відповідач зазначає, що від імені та в інтересах територіальної громади при укладанні та підписанні спірного договору купівлі-продажу майна діяла належна уповноважена особа Марченко О. А., як керівник відповідного управління власності, тобто органу приватизації створеного відповідною радою, в межах своєї компетенції та повноважень, визначених чинним законодавством України. На тих же підставах відповідач вважає, що твердження позивача щодо невідповідності оскаржуваного правочину вимогам статті 207 Цивільного кодексу України є хибним.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу повідомляє, що доводи, які викладені в апеляційні скарзі, підтримує у повному обсязі, рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.02.2007 року просить скасувати та винести нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

У судовому засіданні, яке ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2007 року було призначено на 17.04.2007 року, оголошувалась перерва до 03.05.2007 року.

03.05.2007р. в судовому засіданні була оголошена перерва до 17.05.2007р. на 15:20.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

23 березня 2006 року між Територіальною громадою м. Кіровограда в особі начальника управління власності та приватизації Кіровоградської міської ради Марченко О. А, що діяла на підставі довіреності - продавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «Барва»- покупець, був укладений договір купівлі-продажу 17/25 частин комплексу по вул. Дзержинського 82/40 в м. Кіровограді, відповідно до якого продавець зобов’язався передати, а покупець –прийняти об’єкт приватизації, загальною площею 4122,9 м2 та сплатити визначену договором ціну 1 831 261,20 грн. Договір посвідчений приватним нотаріусом 23.03.2006 року.

Актом від 21.04.2006 року, підписаним представниками сторін, підтверджено виконання умов договору, сплату покупцем повної вартості придбаної нерухомості та передачу її продавцем покупцю.

Платіжним дорученням № 958 від 21.04.2006 року відповідач перерахував на рахунок Управління власності та приватизації комунального майна 1 831 261,20 грн. за придбаний об’єкт.

За актом прийому-передачі 17/25 частини комплексу по вул. Дзержинського, 82/40 управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Барва» прийняло придбане за договором від 23.03.2006 року нерухоме майно.

Позивач просив визнати спірний договір недійсним, посилаючись на порушення статті 9 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств»(малу приватизацію), оскільки при укладені договору не було затверджено експертний висновок про вартість майна, та на підписання договору особою, яка не мала на це відповідних повноважень.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 року (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків. При задоволенні позову суд в одному рішенні постановляє про визнання угоди недійсною і про застосування передбачених законом наслідків.

Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(надалі Закон) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до статті 1 Закону територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Частиною 5 статті 16 Закону встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

В силу статті 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Отже територіальна громада мала здійснювати цивільні права через орган місцевого самоврядування, яким є міська рада.

Таким чином, стороною –продавцем за спірним договором повинна була виступати Кіровоградська міська рада.

Оскільки в силу частини 5 статті 16 Закону права суб’єкта комунальної власності здійснює міська рада, то саме міська рада в особі її голови мали цивільну дієздатність на укладення договору.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», протоколом другої сесії Кіровоградської міської ради двадцять четвертого скликання від 05.09.2002 року, рішенням № 47 третьої сесії двадцять четвертого скликання Кіровоградської міської ради від 13.09.2002 року, на які є посилання у тексті довіреності № 40, та жодним рішенням Кіровоградської міської ради не надається право міському голові передоручати свої повноваження в частині укладання від імені територіальної громади міста Кіровограда, Кіровоградської міської ради та її виконавчого комітету будь-яких договорів будь-яким іншим фізичним або юридичним особам.

З огляду на викладене, Кіровоградський міський голова Чигрін М. С. не мав повноважень видавати довіреність від імені територіальної громади міста Кіровограда, а отже і надавати право начальнику управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради Марченко Оксані Анатоліївні укладати та підписувати договори купівлі-продажу об’єктів комунальної власності від імені територіальної громади міста Кіровограда.

Довіреність № 40 видана від імені територіальної громади міста Кіровограда, яка не є юридичною особою, але у тексті довіреності № 40 вказано ЄДРПОУ 04055251, який було присвоєно не територіальній громаді міста Кіровограда, а виконавчому комітету Кіровоградської міської ради, а також стоїть печатка виконавчого комітету Кіровоградської міської ради.

За таких обставин, договір було підписано особою, яка не мала на це відповідних повноважень.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Спірний правочин укладений з порушенням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частин 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України, в зв’язку з чим повинен бути визнаний недійсним.

Відповідно до Постанови Пленуму верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 року «Про судове рішення»рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Рішення прийнято господарським судом з невірним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіальної громади міста Кіровограда, від імені якої діє Кіровоградська міська рада задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.02.2007 року у справі № 5/157 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу 17/25 частини комплексу по вул. Дзержинського, 82/40 в м. Кіровограді від 23.03.2006 року, укладеного між Територіальною громадою м. Кіровограда та Товариством з обмеженою відповідальністю «Барва», який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі під № 862.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Барва»повернути Територіальній громаді м. Кіровограда 17/25 частин комплексу по вул. Дзержинського, 82/40 в тому числі:

Підвал: підвальні приміщення 39,1 кв.м; 1,8 кв.м; 2,3 кв.м; 2,4 кв.м; 4,1 кв.м; 25,2 кв.м; 55,2 кв.м; 18,6 кв.м; 11,0 кв.м; 4,3 кв.м; 2,5 кв.м; 4,0 кв.м; 9,3 кв.м; 15,9 кв.м; 71,8 кв.м; 15,4 кв.м; 6,0 кв.м; 17,9 кв.м; 76,5 кв.м; 14, 8 кв.м; 11,4 кв.м; 10,9 кв.м; 4,7 кв.м; 4,5 кв.м; 5,3 кв.м; 2,7 кв.м; 2,7 кв.м; 25,0 кв.м; 42,7 кв.м; 29,2 кв.м; 22,0 кв.м; 18,4 кв.м; 4,6 кв.м; 9,6 кв.м; 1,6 кв.м; 3,5 кв.м; 9,9 кв.м; 28,9 кв.м; 3,8 кв.м; коридори 3,4 кв.м; 19,5 кв.м; 8,4 кв.м; 11,8 кв.м; вентиляційна 14,7 кв.м; електрощитові 5,9 кв.м; вхід в підвал 9,9 кв.м; ліфт 2,7 кв.м; комунікаційна 50, 5 кв.м; сх../клітка 7,4 кв.м;

І поверх: коридори 8,3 кв.м; 7,4 кв.м; 2,4 кв.м; 4,2 кв.м; 6,7 кв.м; 10,5 кв.м; магазин 20,0 кв.м; убиральня 1,0 кв.м; вмивальник 1,0 кв.м; підсобні 12,9 кв.м; 7,2 кв.м; 6,0 кв.м; 7,1 кв.м; 4,3 кв.м; 5,6 кв.м; 6,7 кв.м; торгівельні зали 77,6 кв.м; 95,8 кв.м; 160,0 кв.м; 115,9 кв.м; 28,7 кв.м; 15,2 кв.м; 28,6 кв.м; 93,0 кв.м; 43,7 кв.м; ліфт 4,8 кв.м; сх../клітка 6,8 кв.м; тамбур 2,6 кв.м; сх../клітка 12,6 кв.м; ліфт 2,7 кв.м; сх../клітка –коридор 29,0 кв.м; 32,3 кв.м; вестибуль 27,6 кв.м;

ІІ поверх: коридори 4,2 кв.м; 35,3 кв.м; 9,0 кв.м; 8,3 кв.м; 1,2 кв.м; 4,2 кв.м; убиральня 1,0 кв.м; 0,7 кв.м; 1,1 кв.м; 1,1 кв.м;вмивальники 1,0 кв.м; 2,9 кв.м; 1,1 кв.м; 1,1 кв.м; підсобні 12,6 кв.м; 4,4 кв.м; торгівельні зали 118,2 кв.м; 116,6 кв.м; 18,5 кв.м; 14,2 кв.м; 67,8 кв.м; 100,0 кв.м; 106,0 кв.м; 77,8 кв.м; каса 5,8 кв.м; кладова 2,2 кв.м; склади 15,1 кв.м; 12,1 кв.м; 4,3 кв.м; вестибуль 29,9 кв.м; сх../клітка 15,5 кв.м; 26,5 кв.м; ліфт 2,7 кв.м; сх../клітка 13,1 кв.м;

ІІІ поверх: коридор 3,2 кв.м; 12,2 кв.м; 31,1 кв.м; 4,0 кв.м; 4,0 кв.м; 36,2 кв.м; 4,2 кв.м; 43,3 кв.м; 2,7 кв.м; 2,8 кв.м; 2,4 кв.м; 2,6 кв.м; санвузли 2,4 кв.м; 4,0 кв.м; 3,9 кв.м; 4,0 кв.м; 3,1 кв.м; 3,1 кв.м; 3,1 кв.м; 3,1 кв.м; кухня 14,7 кв.м; кабінети 14,0 кв.м; 14,8 кв.м; 4,2 кв.м; 14,9 кв.м; 14,8 кв.м; 15,2 кв.м; 14,7 кв.м; 18,1 кв.м; 16,2 кв.м; 17,8 кв.м; 20,5 кв.м; 19,5 кв.м; 18,6 кв.м; 29,5 кв.м; 18,1 кв.м; 17,1 кв.м; 33, 7 кв.м; 26,4 кв.м; 19,9 кв.м; 29,2 кв.м; 17,2 кв.м; 19,0 кв.м; 19,2 кв.м; 19,1 кв.м; 19,2 кв.м; 12,7 кв.м; 12,9 кв.м; 12,9 кв.м; 12,5 кв.м; 17,3 кв.м;підсобні 1,9 кв.м; 1,7 кв.м; 6,6 кв.м; 4,3 кв.м;7,6 кв.м; убиральні 1,1 кв.м; 1,1 кв.м; вмивальник 1,1 кв.м; 1,1 кв.м; сх../клітка 15,5 кв.м; 19,9 кв.м; ліфт 2,7 кв.м; коридор 31,5 кв.м;

IV поверх: кабінети 10,5 кв.м; 12,3 кв.м; 14,4 кв.м; 15,7 кв.м; 16,8 кв.м; 15,7 кв.м; 16,8 кв.м; 15,7 кв.м; 19,1 кв.м; 17,2 кв.м; 17,9 кв.м; 18,7 кв.м; 29,9 кв.м; 15,2 кв.м; 17,4 кв.м; 38,4 кв.м; 27,9 кв.м; 20,3 кв.м; 29,0 кв.м;17,0 кв.м; 17,9 кв.м;17,9 кв.м; 17,9 кв.м; 8,7 кв.м; 18,0 кв.м;17,0 кв.м; 16,7 кв.м; 16,8 кв.м;санвузли 2,1 кв.м; 2,7 кв.м; 2,0 кв.м; 2,0 кв.м; коридори 4,3 кв.м; 3,4 кв.м; 18,0 кв.м; 3,8 кв.м; 73,6 кв.м; 2,4 кв.м; приміщення 36,0 кв.м; 17,1 кв.м; 21,6 кв.м; 13,1 кв.м; 4,0 кв.м; 6,5 кв.м; підсобні 2,0 кв.м; 1,8 кв.м; 4,4 кв.м; кухня 13,3 кв.м;коридор 44,0 кв.м; сх../клітка 15,5 кв.м; 19,5 кв.м; ліфт 2,7 кв.м; загальною площею 4122,9 кв.м.

Зобов’язати Територіальну громаду м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Барва»сплачену вартість придбаного за вказаним договором об’єкта нерухомості 1 831 261,20 грн. (один мільйон вісімсот тридцять одна тисяча двісті шістдесят одна гривня 20 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барва», м. Кіровоград на користь Територіальної громади м. Кіровограда в особі Кіровоградської міської ради 127, 50 грн. державного мита, в тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією, та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зобов’язати господарський суд Кіровоградської області видати накази відповідно до вимог статей 116-117 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л. О. Лотоцька

Суддя Р. М. Бахмат

Суддя О. С. Євстигнеєв