Постанова № 64956856, 20.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2736/15

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурія О.В.,

- Крусяна А.В.,

при секретарі судового засідання Макогон С.А.,

за участю позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

представника відповідача Какубері Д.С.,

представників третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_9 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_10, ОСОБА_4 до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, за участю третіх осіб ОСОБА_9, ОСОБА_11 про визнання дій протиправними та скасування реєстрації декларації,-

В С Т А Н О В И Л А :

14.05.2015 року ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_4 звернулись з позовом до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, яка в подальшому замінена на належного правонаступника - департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання дій з реєстрації декларації від 24.03.2014 року № ОД 082140830565, поданою ОСОБА_9 і ОСОБА_11, про початок виконання будівельних робіт з реконструкції дворового флігелю у межах існуючої площі забудови з надбудовою другого мансардного поверхів під 6 квартир за адресою: АДРЕСА_1, неправомірними та скасування реєстрації декларації.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2016 року прийнято відмову ОСОБА_12 від позову та закрито провадження в адміністративній справі № 815/2736/15 в частині позову ОСОБА_12 до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, треті особи - ОСОБА_9, ОСОБА_11, про визнання дій протиправними та скасування реєстрації декларації.

Позов обґрунтований тим, що наприкінці 2014 року ОСОБА_9 та ОСОБА_11 розпочали будівельні роботи всередині двору АДРЕСА_1 з реконструкції нежитлового приміщення, яке раніше належало фабриці "Чайка". Після звернення до будівельників позивачами була отримана декларація від 24.03.2014 року № ОД 082140830565 про початок виконання будівельних робіт з реконструкції дворового флігелю у межах існуючої площі забудови з надбудовою другого мансардного поверхів під 6 квартир за адресою: АДРЕСА_1. Позивачі вважають, що зазначена декларація містить недостовірні відомості, оскільки проектна документація щодо площі забудови є значно більшою, ніж існуючої забудови. Таким чином, забудовники порушують земельне законодавство, оскільки не оформили право на земельну ділянку, яку використовують не за призначенням. Крім того, позивачі зазначали, що треті особи є власниками нежитлових приміщень першого поверху, і при цьому зазначили у декларації про реконструкцію дворового флігелю в цілому, власниками якого вони не являються.

Проведенням будівництва на підставі зареєстрованої 24.03.2014р. декларації №ОД 082140830565 порушено право спільної власності мешканців багатоквартирного будинку №17 щодо самовільного розпорядження спільним майном - горищем вказаного дворового флігелю, оскільки треті особи зруйнували горище та згідно декларації надбудовують другий та мансардний поверх замість горища. Крім того, нежитлове приміщення, в якому проводиться реконструкція, межує з будинком АДРЕСА_2, який є пам'ятником культурної спадщини та знаходиться під охороною держави. Зазначена реконструкція, на думку позивачів, може призвести до руйнування пам'ятника архітектури.

Справу розглянуто за відсутністю відповідача та будь-яких письмових пояснень щодо пред'явленого позову.

Представник третьої особи ОСОБА_9 заперечував проти позову, зазначаючи, що оскаржуваною декларацією права позивачів порушені не були, заявлений позов не ґрунтується на нормах Конституції та інших законів України, позивачі вимагають від суду втрутитися в дискреційні повноваження відповідача, який під час реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД082140830565 діяв відповідно до закону, заявлений позов ґрунтується на припущеннях, задекларований об'єкт будівництва не є самочинним, підстави для скасування реєстрації декларації відсутні. На підставі викладеного, просив у позові відмовити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року адміністративний позов задоволений частково. Скасована реєстрація декларації від 24.03.2014 року за № ОД082140830665 про початок виконання будівельних робіт з реконструкції дворового флігелю у межах існуючої площі забудови з надбудовою другого і мансардного поверхів під 6 квартир за адресою: АДРЕСА_1. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить зазначену постанову скасувати в частині задоволення позову та прийняту нову в цій частині, якою відмовити у задоволенні позову повністю. Апелянт зазначав, що судом не надано належної оцінки недоведеності обставин порушення прав позивачів фактом реєстрації декларації про початок проведення будівельних робіт. Крім того, скасування судом реєстрації такої декларації апелянт вважає втручанням в дискреційні повноваження департаменту ДАБІ. Враховуючи, що подана ОСОБА_11 на реєстрацію декларація про початок виконання будівельних робіт містила тільки достовірні дані, апелянт просив його скаргу задовольнити.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

ОСОБА_9 та ОСОБА_11 на підставі договору купівлі-продажу від 20 грудня 2012 року набули право власності на нежилі приміщення першого поверху №501, що розташовані за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 135,9 кв.м.

24.03.2014 року інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстрована за № ОД082140830665 декларація про початок виконання будівельних робіт з реконструкції дворового флігелю у межах існуючої площі забудови з надбудовою другого і мансардного поверхів під квартири за адресою: АДРЕСА_1. Замовниками вказаної реконструкції зазначені ОСОБА_9 та ОСОБА_11.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з зазначення ОСОБА_11 у декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних відомостей.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Порядок видачі документів на проведення будівельних робіт визначений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. № 3038-VI та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, про що докладно зазначено судом першої інстанції.

Відповідно до зазначених правових норм право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, яку проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданої декларації, несе замовник (ч.8 ст.36 Закону № 3038-VI, п.11 Порядку № 466).

Відповідно до частини 2 ст.39-1 Закону № 3038-VI у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Відповідно п. 22 Порядку № 466 у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Вказані обставин спростовують доводи апелянта про відсутність у суду права на скасування реєстрації такої декларації.

Аналізуючи наведені законодавчі норми колегія суддів зазначає, що за умови наявності належним чином зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт обставини виявлення у вказаних деклараціях недостовірних даних, які дозволяють кваліфікувати об'єкт як самочинне будівництво, є підставою для скасування реєстрації цих декларацій самою інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю або в судовому порядку.

Тобто підставами для скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт чи про готовність об'єкта до експлуатації є виявлення у деклараціях недостовірних даних, внесених замовником, які дають підстави кваліфікувати об'єкт будівництва як самочинне будівництво.

Частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно даних декларації, зареєстрованої 24.03.2014р. за № ОД082140830665, вбачається намір позивачів здійснити реконструкцію дворового флігелю у межах існуючої площі забудови з надбудовою другого мансардного поверхів (т.1 а.с.15-17).

Поняття реконструкції надано у ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Мінрегіонрозвитку України від 03.03.2012р. № 98. Так, у п.3.10 зазначених будівельних норм визначено, що реконструкція - це перебудова введених експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації для проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин.

Саме виходячи із сутності поняття реконструкції об'єкта, неможливості виходу забудовника за межі площі забудови, законодавець встановив певні виключення щодо наявності у такого забудовника права власності чи користування земельною ділянкою.

Так, відповідно до ч.4 ст.34 Закону № 3038-VI та п.7 Порядку № 466 реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, замовники будівництва демонтували повністю дворовий флігель літ. "Г" по АДРЕСА_1 та частково фундамент. Вказані обставини підтверджуються актом дільниці № 5 КП "ЖКС "Порто-Франківський" від 03.04.2014р., фотофіксацією міста будівництва (т.2 а.с.24, т.1 а.с.18,22).

З наведеного вбачається, що відбувається не реконструкція дворового флігелю, а нове будівництво об'єкту.

На підтвердження обставин планування забудовником проведення нового будівництва, а не реконструкції існуючого об'єкту, свідчать дані робочого проекту, розробленого ПП "Архмайстер", 2013, які передбачають демонтування зовнішніх стін дощенту, влаштування нового посиленого фундаменту та містять вимоги щодо матеріалу, який має використовуватися для кладки зовнішніх стін (т.3 а.с.14-39-65-152).

До того ж, згідно проекту реконструкції дворового флігелю, як вірно встановлено судом першої інстанції, площа забудови становить 196,5 кв.м., яка є більшою, ніж існувала до реконструкції.

Так, з листа КП "ОМБТІ та РОН" від 06.06.2017р. № 2579-11/689 вбачається, що площа забудови літ. "Г" по АДРЕСА_1, тобто зовнішній периметр складає 169 кв.м. Зазначений розмір вказаний на підставі технічного паспорту на будівлю від 10.02.1969р. (т.4 а.с.55-62), а також даних журналу зовнішніх вимірювань від 30.11.1963р. (т.4 а.с.52).

Таким чином, площа забудови за проектом реконструкції є більшою на 27,5 м. ніж та, яка існувала до реконструкції.

Виконання нового будівництва вимагає від забудовника отримання земельної ділянки, на якій планується будівництво, у власність чи користування з правом її забудови.

Земельна ділянка по АДРЕСА_1 відповідно до рішення виконкому Одеської міської ради від 24.08.1956р. № 723, площею 2014 кв.м., виділена будинкогосподарству № 96 у користування.

Будь-які дані, що ОСОБА_9 або ОСОБА_11 отримали частину вказаної земельної ділянки у користування під забудову, відсутні.

Враховуючи положення ч.1 ст.376 ЦПК України, п. 22 Порядку № 466, є підстави вважати вказане будівництво об'єкту самочинним.

Підсумовуючи викладене, судова колегія вважає, що відомості, викладені в декларації, зареєстрованої 24.03.2014р. за № ОД082140830665, щодо проведення реконструкції дворового флігелю у межах існуючої площі забудови не відповідають дійсності.

В даному випадку забудовники мали право на проведення будівництва об'єкту лише після отримання документу, що засвідчує їх право власності або користування земельною ділянкою із правом забудови.

Недотримання забудовником вказаних вимог закону, зазначення у декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних, а саме даних щодо проведення реконструкції, в той час як планується нове будівництво, що дає підстав для віднесення будівництва до самочинного, свідчить про незаконність реєстрації такої декларації, яка підлягає скасуванню.

Вказані обставини мали бути встановлені державним органом, до повноважень якого віднесено здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а саме департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області. Разом з тим, на протязі більше двох років, незважаючи на неодноразові звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 та мешканців прилеглих житлових будинків, в порушення п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабміну України від 23.05.2011р. № 533, відповідач не здійснив вихід на місце будівництва з метою проведення позапланової перевірки, чим сприяв посиленню резонансу навколо вказаного будівництва.

Враховуючи викладене, за результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає за необхідне прийняти окрему ухвалу на адресу Держархбудінспекції для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли порушенню закону.

Судова колегія не погоджується з доводами апелянта про недоведеність обставин порушення прав позивачів фактом реєстрації декларації про початок проведення будівельних робіт.

Відповідно до витягу КП "ОМБТІтаРОН" від 30.12.2011 року про державну реєстрацію прав та витягу з державного реєстру правочинів від 27.12.2011 року, ОСОБА_10 є власником квартири АДРЕСА_1. Згідно з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.12.2009 року КП "ОМБТІтаРОН", ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_2, що має суміжну стіну з будинком АДРЕСА_1. Мешканці будинку АДРЕСА_2, у тому числі позивач ОСОБА_4, неодноразово зверталися до контролюючих органів м.Одеси (управління архітектури та містобудування Одеської міськради, управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації, Департаменту ДАБІ в Одеській області) з приводу самочинного будівництва третіми особами за адресою АДРЕСА_1, чим порушуються права мешканців сусідніх будівель. З відповіді управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради від 23.03.2016 року № 01-36/21 мешканцям будинку АДРЕСА_1 та будинку АДРЕСА_2 вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 розташований "Комплекс прибуткових будинків", віднесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, включений до пам'яток архітектури та містобудування місцевого значення.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що якщо будівництво будинку, що межує з будинком АДРЕСА_2, який є пам'яткою архітектури, здійснюється незаконно, без дотримання вимог законодавства щодо охорони пам'яток, це порушує права ОСОБА_4, як власника квартири у вказаному будинку.

Судова колегія також звертає увагу на те, що будівлі за адресою АДРЕСА_1 хоча не являються об'єктами культурної спадщини, проте, розташовані на території Центрального історичного ареалу м.Одеси, в межах комплексної охоронної зони. Вказане зобов'язує замовників будівництва перед початком будівництва отримати позитивний висновок по проектній документації від управління з питань охорони об'єктів культурної спадщини. Разом з тим, ОСОБА_11, подаючи до відповідача декларацію про початок виконання будівельних робіт у березні 2014 року, отримали такий висновок лише 16.06.2015р. (т.2 а.с.74-75).

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 визначено, зокрема, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Тому суд першої інстанції вважав обґрунтованим посилання позивача ОСОБА_10 на ст.369 ЦК України щодо спільного володіння, користування та розпорядження майном, яке є спільною сумісною власністю, за згодою всіх співвласників. Тому згода позивача ОСОБА_10, як співвласника допоміжних приміщень будинку АДРЕСА_1 (літ. "Г"), на надбудову поверхів, улаштування мансарди у вказаному багатоквартирному будинку є обов'язковою.

За таких обставин, здійснюване третіми особами будівництво порушує права та інтереси позивача ОСОБА_10

На користь цього висновку свідчать і ті обставини, що нове будівництво, а саме влаштування двоповерхового житлового будинку з мансардним поверхом замість одноповерхової нежитлової будівлі, збільшить необґрунтоване навантаження на інженерні комунікації будинку АДРЕСА_1, які згідно проекту не плануються для зміни.

Ті обставини, що містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки, які видані ОСОБА_11 для реконструкції дворового флігелю у межах існуючої площі забудови управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 07.08.2013р. № 01-07/367, не передбачено погодження проведення будівельних робіт з усіма співвласниками будинку, судова колегія вважає такими, що не спростовують висновку суду про порушення прав співвласників будинку, АДРЕСА_1, оскільки містобудівні умови надавались на реконструкцію флігеля, а не на нове будівництво.

Судова колегія вважає зайвим обґрунтування судом першої інстанції своїх висновків з посиланням на обставини, встановлені постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016р. по справі № 815/2516/16, оскільки вона не має преюдиційного значення для вирішення даної справи в зв'язку із відмінністю предмета спору.

Відповідно до ст.201 КАС України, в зв'язку із порушенням норм процесуального права постанова суду першої інстанції підлягає зміні з виключенням з мотивувальної частини посилання на обставини, встановлені постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016р. по справі № 815/2516/16. В решті постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Враховуючи, що предметом апеляційного оскарження є постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, судова колегія не надає правової оцінки доводам суду щодо відмови у позові.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,201,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року - змінити, виключивши з мотивувальної частини посилання на обставини, встановлені постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2016р. у справі № 815/2516/16.

В решті постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2016 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян