Ухвала суду № 64956362, 22.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" лютого 2017 р. м. Київ К/800/18235/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мороз Л. Л., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича (далі - Уповноважена особа Фонду ГВФО ПАТ "Єврогазбанк" Оберемок Р. А.), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Єврогазбанк" Оберемка Р. А. щодо невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Єврогазбанк" за рахунок Фонду ГВФО з належною йому сумою в розмірі 200000,00 грн.;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду ГВФО ПАТ "Єврогазбанк" Оберемка Р. А. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Єврогазбанк" за рахунок Фонду ГВФО з належною йому сумою в розмірі 200000,00 грн.;

- поновити позивачу строк для звернення до банку-агента на отримання відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Єврогазбанк" за рахунок Фонду ГВФО з належною йому сумою в розмірі 200000,00 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 17 червня 2014 року між ним та ПАТ "Єврогазбанк" укладено договір банківського рахунку за № 32163.

Таким чином на рахунках ПАТ "Єврогазбанк" знаходилось 200000,04 грн., які належать позивачу.

Однак, 16 липня 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 424, якою ПАТ "Єврогазбанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Позивач вказує, що виплату гарантованої суми відшкодування ним отримано не було.

Вважаючи дії відповідача такими, що суперечать нормам чинного законодавства, а також такими, що грубо порушують права і законні інтереси позивача як вкладника, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою зобов'язати відповідача вчинити дії, які полягають у включенні належних позивачу коштів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Єврогазбанк" за рахунок Фонду ГВФО.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Єврогазбанк" Оберемка Р. А. щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ "Єврогазбанк" за рахунок Фонду ГВФО з належною йому сумою в розмірі 200000,00 гривень.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду ГВФО ПАТ "Єврогазбанк" Оберемка Р. А. включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Єврогазбанк" за рахунок Фонду ГВФО з належною йому сумою в розмірі 200000,00 гривень.

Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Єврогазбанк" Оберемка Р. А., понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 326,92 гривень.

В решті позову - відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Єврогазбанк" укладено договір банківського рахунку № 32163, відповідно до умов якого банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта щодо перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення операцій за рахунком.

У відповідності до пункту 1.2 укладеного договору банк відкрив клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України на підставі відповідних заяв про відкриття рахунка та відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

Пунктом 6.1 вищевказаного договору передбачено, що договір укладений на невизначений строк і набуває чинності з дня його підписання сторонами.

Однак, 16 липня 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 424, якою ПАТ "Єврогазбанк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Постановою Правління Національного банку України № 725 від 17 листопада 2014 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Єврогазбанк".

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду ГВФО № 121 від 18 листопада 2014 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Єврогазбанк" та призначено Уповноважену особу Фонду ГВФО на ліквідацію ПАТ "Єврогазбанк" ОСОБА_3 строком на один рік, з 18 листопада 2014 року по 17 листопада 2015 року включно.

24 листопада 2014 року на офіційному сайті Фонду ГВФО розміщено оголошення, яким повідомлено про виплату коштів вкладникам банку, починаючи з 25 листопада 2014 року.

Згідно з наданою ОСОБА_1 копії довідки від 22 грудня 2014 року про обороти, на рахунку № НОМЕР_1 розміщено грошові кошти в сумі 200000,04 гривень.

Проте, позивача не було включено у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Єврогазбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду ГВФО, в межах гарантованої суми відшкодування, а тому дії відповідача суперечать приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Зазначена позиція була підтримана і Київським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування за вкладами встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI).

Відповідно до частини першої статті 3, частини першої статті 4, частини першої статті 26, частин першої, другої, четвертої статті 27 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За змістом статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Відповідно до частини четвертої статті 26 Закону Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI.

Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею 37 Закону № 4452-VI.

Згідно з частинами першою та другою зазначеної норми Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 4) повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 6) звертається до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку (частини друга і третя статті 37 Закону № 4452-VI).

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За нормами частини п'ятої статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону (частина шоста статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року № 14 (Положення №14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.

Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

З матеріалів справи вбачається, що 17 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Єврогазбанк" укладено договір банківського рахунку № 132163, предметом якого є відкриття та обслуговування поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1.

Згідно з наданою ОСОБА_1 копії довідки від 22 грудня 2014 року про обороти, на рахунку № НОМЕР_1 розміщено грошові кошти в сумі 200000,04 гривень.

Так, внаслідок прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та безпосередньо ліквідації банку, ОСОБА_1 як вкладник набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду ГВФО в межах граничного розміру відшкодування у відповідності до частини другої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Однак, ОСОБА_1 не включено до переліку вкладників ПАТ "Єврогазбанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду ГВФО.

03 грудня 2014 року позивач звернувсь із заявою щодо повідомлення його про причини невключення до переліку вкладників ПАТ "Єврогазбанк", однак Уповноваженою особою Фонду ГВФО ПАТ "Єврогазбанк" Оберемком Р. А. відповіді надано не було.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що Уповноваженою особою Фонду ГВФО ПАТ "Єврогазбанк" Оберемком Р. А. в своїй касаційній скарзі зазначено про причину невключення позивача до переліку вкладників банку, яка полягає у визнанні укладеного між сторонами договору нікчемним відповідно до пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", про що видано відповідний наказ.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України наголошує на тому, що саме перевірка цього наказу на відповідність законодавству є ключовою у вирішенні цього спору.

Отже, судом першої інстанції не було з'ясовано обставин стосовно існування наказу, яким визнано нікчемним договір № 132163, укладений 17 червня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Єврогазбанк".

Суд апеляційної інстанції під час перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва на зазначені обставини також уваги не звернув.

Слід зауважити, що у разі існування наведеного у касаційній скарзі наказу Уповноваженої особи Фонду ГВФО ПАТ "Єврогазбанк" Оберемка Р. А. позивачу необхідно уточнити позовні вимоги.

Разом з цим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні вимоги позивача про поновлення ОСОБА_1 строку для звернення до банку-агенту на отримання відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Єврогазбанк" за рахунок Фонду ГВФО з належною йому сумою в розмірі 200000,00 грн., оскільки положеннями чинного законодавства не передбачено поновлення або продовження строків на отримання відшкодування за вкладом, а також, зважаючи на те, що Фондом ГВФО на час розгляду справи не розміщувалось на офіційній сторінці оголошення про припинення виплат за вкладами ПАТ "Єврогазбанк".

Статтею 159 Кодексу адміністративного суду України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За встановленим частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України правилом, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини четвертої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи те, що допущені судами попередніх інстанції порушення норм процесуального права щодо неповного з'ясування усіх обставин справи, призвели до неправильного її вирішення і не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, винесені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 159, 167, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" Оберемка Романа Анатолійовича задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Л. Л. Мороз

Т. Г. Стрелець