Ухвала суду № 64955993, 23.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" лютого 2017 р. м. Київ К/800/12114/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Борисенко І.В., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Євро Нафта» компанії «СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

18.01.2016 року Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням, в якому просила підтвердити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «ЄВРО НАФТА» компанія «СНД ОІЛ ПЕТРОЛІУМ ТРЕЙД КОРПОРЕЙШН» (далі - ДП з ІІ «Євро Нафта» компанії «СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн», відповідач) згідно рішення начальника Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 18.01.2016 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року подання задоволено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем визнається факт порушення правил відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, шляхом здійснення реалізації такого майна (його переважної частини - 14 автомобілів з 16 описаних у податкову заставу) без отримання на те відповідного дозволу контролюючого органу, а тому у податкового органу були наявні встановлені пп. 94.2.1 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підстави для застосування повного адміністративного арешту майна відповідача.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні вищевказаного подання.

Суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що у позивача не було законних підстав для винесення рішення про застосування адміністративного майна відповідача, оскільки останнім не порушено порядок відчуження майна яке перебуває у податковій заставі тому, що на включене до акту опису податковий застави майно не можливо звернути стягнення.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про його скасування, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасоване помилково. У доводах касаційної скарги зазначає, що відповідачем в порушення приписів п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було відчужено майно, яке перебуває у податковій заставі згідно акту опису від 19.06.2014 року № 1/32075873, без отримання попередньої згоди контролюючого органу, чим порушено правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі. У зв'язку із цим та на підставі пп. 94.2.1 п.94.2 ст.94 ПК України 18.01.2016 року начальником Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було правомірно прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна вказаного платника податків.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити таку без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, оскільки при його ухваленні суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального чи процесуального права.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ДП з ІІ «Євро Нафта» компанії «СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн» перебуває на обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків та обов'язковий платежів (зборів).

19.06.2014 року першим заступником начальника ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було прийнято рішення № 1/32075873 про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ДП з ІІ «Євро Нафта» компанії «СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн», у податкову заставу, у зв'язку із наявністю у вказаного підприємства податкового боргу. На підставі рішення 19.06.2014 року податковим керуючим ОСОБА_4, призначеною наказом начальника ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 14.03.2014 року №234, з урахуванням відповіді з центральної бази даних УДАЇ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 04.06.2014 року №01416570, проведено опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків, у податкову заставу: 16 автомобілів з номерними знаками: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 та НОМЕР_16, про що складено акт опису майна №1/32075873 від 19.06.2014 року.

Не погоджуючись з діями ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо дотримання порядку застосування податкової застави та з актом опису майна №1/32075873 від 19.06.2014 року, ДП з ІІ «Євро Нафта» компанії «СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн» було оскаржено дії податкової інспекції та акт опису майна у судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 року у справі № 804/9832/14, визнані протиправними дії ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, якими порушено встановлений законом порядок застосування податкової застави, відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення контролюючого органу про опис майна у податкову заставу від 19.06.2014 року №1/32075873 та про зобов'язання контролюючого органу вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна податковою заставою за реєстраційними №14415065 та №14415010. Судовим рішенням було встановлено, що станом на день прийняття рішення про опис майна у податкову заставу, підприємство мало несплачений податковий борг за узгодженими грошовими зобов'язаннями, термін сплати яких вже настав, тому у податкової інспекції виникло право податкової застави, що було реалізовано рішенням про опис майна у податкову заставу від 19.06.2014 року за № 1/32075873.

18.11.2015 року ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області отримано лист ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 05.11.2015 року за №14/1203-4955, в якому повідомлялося про зняття з обліку 14 одиниць транспортних засобів, які належали ДП з ІІ «Євро Нафта» компанії «СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн», та які перебували в податковій заставі, реалізація автомобілів була здійснена підприємством у липні 2014 року, вже після опису його майна у податкову заставу та після внесення про це відповідного запису в Державний реєстр обтяжень рухомого майна, внесено 20.06.2014 року за № 44514701.

У зв'язку з встановленням обставин щодо порушення позивачем вимог правил відчуження майна яке перебуває у податковій заставі, 18.01.2016 року начальником ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна вказаного платника податків, що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: Криворізьке шосе, 35, м. Дніпропетровськ. Рішення про застосування повного адміністративного арешту майна ДП з ІІ «Євро Нафта» компанії «СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн» містить дату його винесення, назву, вид арешту, який застосовується, назву платника податків до якого таке рішення відноситься.

Цього ж дня позивач звернувся до суду із вищевказаним поданням.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Спірні правовідносини врегульовано ПК України, Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 568 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за № 1839/24371.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п. п. 59.1, 59.5 ст. 59 ПК України).

Сторонами визнається наявність податкового боргу у відповідача станом на час прийняття оскаржуваного рішення про накладення повного адміністративного арешту, а тому такі обставини судами додатково не встановлювались

Згідно п. 88.2 ст. 88 ПК України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

У відповідності до п. 89.3 ст. 89 ПК України до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.06.2014 року першим заступником начальника ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було прийнято рішення № 1/32075873 про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ДП з ІІ «Євро Нафта» компанії «СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн», у податкову заставу, у зв'язку із наявністю у вказаного підприємства податкового боргу. Також, 19.06.2014 року посадовою особою відповідача проведено опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) відповідача у податкову заставу: 16 автомобілів з державними номерними знаками: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 та НОМЕР_16, про що складено акт опису майна №1/32075873 від 19.06.2014 року.

За результатами судового оскарження, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2014 року у справі № 804/9832/14, рішення позивача № 1/32075873 від 19.06.2014 року про опис майна у податкову заставу визнано правомірним (а.с. 40-42).

Відповідачем не заперечується, що реалізація 14 одиниць транспортних засобів, які належали ДП з ІІ «Євро Нафта» компанії «СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн», та які перебували в податковій заставі, була здійснена у липні 2014 року без дозволу податкового органу вже після опису зазначеного майна у податкову заставу та після внесення про це відповідного запису в Державного реєстру обтяжень рухомого майна 20.06.2014 року за № 44514701 (а.с. 86).

За змістом п.п. 92.2 і 92.3 ст. 92 ПК України у разі відчуження або оренди (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов'язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу. У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону.

За змістом п.п. 94.1 та 94.2 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовуються певні обставини, зокрема, якщо платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку про те, що підставою для застосування адміністративного арешту є вчинене платником податків правопорушення у сфері оподаткування, яке, в даному випадку, полягає в порушенні правил відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у зв'язку із порушенням відповідачем правил відчуження майна,яке перебуває у податковій заставі, позивачем було правомірно прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту майна вказаного платника податків, що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: Криворізьке шосе, 35, м. Дніпропетровськ, на підставі п.п.94.2.1 п.94.2 ст.94 ПК України та обґрунтованість прийняття такого рішення належним чином підтверджена, а тому були наявні підстави для задоволення вищевказаного подання.

Щодо доводів відповідача та висновків суду апеляційної інстанції про те, що у позивача не було законних підстав для винесення рішення про застосування адміністративного майна відповідача, оскільки останнім порушено порядок відчуження майна яке перебуває у податковій заставі тому, що на включене до акту опису податковий застави майно не можливо звернути стягнення, суд зазначає наступне.

За змістом абз. 5 п. 89.2 ст. 89 ПК України право податкової застави не поширюється лише на майно, визначене пп. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Згідно з пп. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПК України не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу».

За змістом ч.ч. 3-6 ст. 4 Закону України «Про заставу» предметом застави не можуть бути: культурні цінності, що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання; пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом. Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

З огляду на зазначене суд касаційної інстанції вважає безпідставними покликання суду апеляційної інстанції на пп. 87.3.1, пп. 87.3.2 п. 87.3 ст. 87 ПК України яким встановлено, що майно, надане платником податків у заставу іншим особам, не може бути передане у податкову заставу а також майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління, оскільки вимогами вказаних норм визначено, що таке не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Що ж до доводів відповідача про протиправне подвійне обтяження його рухомого майна як податковим органом так і органами державної виконавчої служби, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» рухоме майно може бути предметом декількох обтяжень, якщо інше не встановлено законом або правочином, на підставі якого виникло попереднє зареєстроване обтяження. Договір, на підставі якого виникло приватне обтяження, не може забороняти встановлення публічного обтяження.

Як вбачається з матеріалів справи податковим органом внесено обтяження 16 автомобілів до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 20.06.2014 року за № 44514701 (а.с. 86). В той же час, органами державної виконавчої служби накладались обтяження на майно відповідача вже після 20.06.2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Враховуючи вимоги спеціального законодавства якими регулюється порядок реєстрації обтяжень рухомого майна, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що, у даному випадку, права відповідача в частині накладення на його майно обтяження податковим органом жодним чином не порушені.

Вказані обставини та вищенаведені норми податкового законодавства зумовлюють обґрунтованість адміністративного арешту майна Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Євро Нафта» компанії «СНД Оіл Петроліум Трейд Корпорейшн» за рішенням начальника начальника ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 18.01.2016 року та, відповідно, необхідність задоволення розглядуваного подання, що правильно встановлено судом першої інстанції.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з рішення суду першої інстанції вбачається, що при його ухвалені, суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення, та воно ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222 , 223, 226, 230, 231 КАС України, суд

У Х В АЛ И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 січня 2016 року у справі № 804/416/16 скасувати, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року в даній справі залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

І.В. Борисенко

І.В. Приходько