Ухвала суду № 64955265, 22.02.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Кравченко Л.М. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 362/4706/16-а

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу виконуючого обов'язки голови Гвоздівської сільської ради, секретаря Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області Пилипенка Олександра Миколайовича на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція спортивних розваг» до тимчасово виконуючого обов'язки голови Гвоздівської сільської ради, секретаря Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області Пилипенка Олександра Миколайовича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція спортивних розваг» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до тимчасово виконуючого обов'язки голови Гвоздівської сільської ради, секретаря Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області Пилипенка Олександра Миколайовича (далі - відповідач) про:

1) визнання протиправними дій відповідача щодо неправомірної відмови в наданні інформації позивачу на його запити на отримання публічної інформації від 14.09.2016 р. №№ 11, 12;

2) зобов'язати відповідача надати позивачу відповідну інформацію на його запити на отримання публічної інформації від 14.09.2016 р. №№ 11, 12, а саме: належним чином посвідчені копії:

- рішень Гвоздівської сільської ради про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою 34 громадянам України (прізвища, ім'я по батькові, адреса реєстрації) щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, які знаходяться по вул. Щорса в с. Гвоздів Ваильківського району Київської області в межах земельної ділянки загальною площею 22,5856 га, кадастровий номер 3221481501:01:039:0001, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать ТОВ «Агенція спортивних розваг» на праві власності, реєстраційний номер: 922276032214;

- рішення Гвоздівської сільської ради від 02.06.2012 р. № 4-9 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ТОВ «Астеліт» для будівництва та обслуговування телекомунікаційного обладнання (базової станції стільникового зв'язку), яка знаходиться по вул. Леніна, 10 в с. Гвоздів Васильківського району Київської області, в межах земельної ділянки загальною площею 3,5825 га, кадастровий номер: 3221481501:01:046:0013, на якій розташовані об'єкти нерухомого майна, належні ТОВ «Агенція спортивних розваг» на праві власності, реєстраційний номер: 922201032214.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агенція спортивних розваг» є власником об'єктів нерухомого майна, реєстраційні номери: 922201032214, 922276032214, які розташовані на земельній ділянці площею 3,5825 га, кадастровий номер 3221481501:01:046:0013 за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Гвоздів, вул. Леніна, 10 та на земельній ділянці площею 22.5856 га, кадастровий номер 3221481501:01:039:0001 за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Гвоздів, вул. Леніна, 11.

15.09.2016 р. президент ТОВ «Агенція спортивних розваг» Смулянський О.В. звернувся до Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області з письмовими запитами від 14.09.2016 р. №№ 11, 12 про отримання публічної інформації, а саме, отримання належним чином посвідчених копій рішень Гвоздівської сільської ради.

Тимчасово виконуючий обов'язки сільського голови, секретар Гвоздівської сільської ради Пилипенко О.М. листом від 20.09.2016 р. № 188 повідомив позивача про відмову в наданні запитуваної інформації у зв'язку з тим, що вона не є публічною, а належить до конфіденційної, оскільки містить відомості щодо майнового стану фізичних осіб.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні запитуваної інформації, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Судова колегія встановила, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що індивідуальні акти органів місцевого самоврядування повинні бути загальнодуступними, надаватися вільно та безперешкодно за інформаційними запитами суб'єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» від 23.09.1997 № 539/97-ВР (далі - Закон № 539/97-ВР), «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 34 Конституції України визначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч. 1 ст. 10 Закону № 280/97-ВР).

Згідно зі ст. 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 22 Закону № 539/97-ВР передбачено, що рішення органів місцевого самоврядування публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації цих органів. Недержавні друковані засоби масової інформації мають право оприлюднювати офіційні документи органів місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 2. ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію (крім випадків, передбачених законом), зокрема надавати інформацію за запитами на інформацію (далі Закон).

У ст. 1 Закону № 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом (п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 2939-VI).

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону № 2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону.

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (ч. 1-5 ст.19 Закону № 2939-VI).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Розпорядники інформації зобов'язані, зокрема надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації (п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI).

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством визначено зобов'язання розпорядників публічної інформації надавати її на запит особи, що звертається.

При цьому, слід враховувати, що законодавством чітко визначено перелік інформації, яка обмежена в доступі, а також інформацію, що в жодному разі не може бути віднесена до такої, зокрема інформація щодо розпорядження комунальним майном, складовою частиною якого, у відповідності до положень ч. 1 ст. 142 Конституції України та ч. 1 ст. 60 Закону № 280/97-ВР, є земля.

Отже, не може бути обмежено доступ до інформації про земельні ділянки, щодо відведення яких приватним особам у користування чи власність вирішено питання, їх імені прізвища по батькові або назви юридичних осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.03.2016 р. № К/800/7650/16.

Крім того, колегія суддів зазначає, що питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вирішується відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, яке, у свою чергу, є правовим актом індивідуальної дії та, виходячи зі змісту ст. 22 Закону № 539/97-ВР, має бути вільним у доступі.

Враховуючи викладене, колегія суддів звертає увагу на те, що інформаційні запити позивача від 14.09.2016 р. №№ 11, 12 стосуються безпосередньо надання копій рішень сільської ради про дозвіл приватним особам на розробку проектів землеустрою для відведення земельних ділянок, тобто питань щодо розпорядження землею, а отже така інформація є публічною і повинна бути надана на відповідні інформаційні запити.

З огляду на це, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності відмови у наданні такої інформації, розпорядником якої є Гвоздівська сільська рада, та наявності правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Доводи апелянта про те, що запитувана інформація має обмежений доступ, є конфіденційною не гуртуються на законі, а отже є безпідставними.

Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що ч. 7 ст. 6 Закону № 2939-VI передбачено можливість обмеження доступу до окремих відомостей у документів, тож навіть, якщо відповідач був переконаний в наявності в запитуваних позивачем відомостей з обмеженим доступом, то він міг обмежити доступ лише до них, а не до всіх запитуваних рішень як документів.

Посилання апелянта та його представника на те, що позивач вже звертався з приводу надання йому цієї ж інформації, а також на те, що одне із запитуваних рішень було ним оскаржено до господарського суду, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, по-перше, законодавством не обмежено право особи на повторне звернення щодо надання їй публічної інформації, а по-друге, апелянтом не доведено тих обставин, на які він посилається.

Твердження апелянта та його представника про те, що при зверненні із запитами на інформацію позивач не конкретизував, які саме відомості він просить йому надати, спростовуються матеріалами справи /Т.1 а.с.8, 13/.

Доводи апелянта про те, що радою не приймалося запитуваного рішенні відносно 34-х осіб, судова колегія вважає суперечливими у контексті інших пояснень апелянта та його представника, наданих суду, і окрім того, до уваги не приймає, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, а саме листа-відповіді від 20.09.2016 р. № 188, наданого на запити позивача від 15.09.2016 р. №№ 11, 12 підставами для ненадання позивачу вказаної інформації стали зовсім інші обставини /Т.1 а.с.17/.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів перед судом правомірності оскаржуваних дій та не переконав суд у своїй правоті.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи, правильно застосовано норми матеріального і процесуального права та ухвалено рішення, згідно з вимогами ст. 159 КАС України.

Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга виконуючого обов'язки голови Гвоздівської сільської ради, секретаря Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області Пилипенка Олександра Миколайовича підлягає залишенню без задоволення, а постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2016 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу виконуючого обов'язки голови Гвоздівської сільської ради, секретаря Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області Пилипенка Олександра Миколайовича - залишити без задоволення, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 24 лютого 2017 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.