Ухвала суду № 64954915, 20.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.02.2017Справа № 910/23605/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

справу № 910/23605/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Серв'є Україна", м. Київ,

до Антимонопольного комітету України, м. Київ,

про визнання частково недійсними пунктів 1-5 рішення від 29.09.2016 №448-р та повністю недійсними пунктів 6-10 цього рішення,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 05.12.2016 №б/н);

ОСОБА_2 (довіреність від 05.12.2016 №б/н);

ОСОБА_3 (довіреність від 21.01.2017 №б/н);

ОСОБА_4 (довіреність від 21.01.2017 №б/н);

відповідача - ОСОБА_5 (довіреність від 28.11.2016 №300-122/03-83);

ОСОБА_6 (довіреність від 04.04.2016 №300-122/02-31);

ОСОБА_7 (довіреність від 26.01.2017 №300-122/02-15),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Серв'є Україна" (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання частково недійсними пунктів 1-5 та повністю недійсними пунктів 6-10 рішення Антимонопольного комітету України (далі - АМК) від 29.09.2016 №448-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №242-26.13/390-12 (далі - рішення №448-р).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2016 порушено провадження у справі.

АМК 30.01.2017 подав суду копії матеріалів антимонопольної справи №242-26.13/390-12, які мають значення для розгляду даної справи по суті, а також відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке:

- АМК під час прийняття оскаржуваного рішення визначення товарних меж ринку здійснювалося відповідно до положень Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядження АМК від 05.03.2002 № 49-р (далі - Методика);

- лікарські засоби, які у 2011-2012 роках імпортувалися на територію України позивачем, є такими, що були вперше виведені на ринки лікарських засобів групою компаній «Servier»;

- при цьому, 22 із 24 лікарських засобів, які Товариство постачало на територію України, пацієнти на території України можуть придбавати тільки за рецептами лікарів, ці товари не мають товарів-замінників, оскільки містять в своєму складі активний фармацевтичний інгредієнт або їх комбінацію, що не містяться в будь-якому іншому лікарському засобі;

- у 2011-2012 роках 10 оригінальних лікарських засобів групи компаній «Servier» є такими, що за діючою речовиною не мали замінників, і 14 лікарських засобів, що уже мали замінники за діючою речовиною;

- за результатами аналізу АМК зробив висновок, що товаром є лікарський засіб, що реалізується великим оптом, та який має в своєму складі один або декілька активних фармацевтичних інгредієнтів та допоміжних речовин, які не містяться в жодному іншому лікарському засобі, який зареєстрований на території України або група лікарських засобів, що реалізуються в крупному опті;

- аналіз відповідних характеристик лікарських засобів групи компаній «Servier» свідчить, що такі лікарські засоби як: «БІОПАРОКС®»; «ЕНЕРІОН®»; «КОРАКСАН®» у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у дозуванні по 7,5 мг; «MEЛITOP®»; «МЮСТОФОРАН®»; «ПРОНОРАН®»; «БІ-ПРЕСТАРІУМ®» у формі таблеток дозуванні по 5мг/5мг; «БІ-ПРЕСТАРІУМ®» у формі таблеток дозуванні по 5мг/10 мг; «БІ-ПРЕСТАРІУМ®» у формі таблеток дозуванні по 10мг/5мг; «БІ-ПРЕСТАРІУМ®» у формі таблеток дозуванні по 10мг/10мг утворюють окремі товарні ринки, де для перелічених лікарських засобів на цих ринках немає замінників;

- лікарські засоби з торговими назвами «БІОПАРОКС®», «Бі-ПРЕСТАРІУМ» 5мг/5мг, «Бі-ПРЕСТАРІУМ» 5мг/10мг, «Бі-ПРЕСТАРІУМ» 10мг/5мг, «Бі-ПРЕСТАРІУМ» 10мг/10мг, «КОРАКСАН» 5мг, «КОРАКСАН» 7,5мг, «МЕЛІТОР®», «МЮСТОФОРАН®», «ПРЕСТАРІУМ®» 5мг, «ПРЕСТАРІУМ®» 10мг, «ПРОНОРАН®» входять до державного формуляра як такі, що містять активний фармацевтичний інгредієнт та/або їх комбінацію, що рекомендовані для лікування відповідних нозологій тільки за торговими назвами групи компаній «Servier», тобто зазначені лікарські засоби є пріоритетними під час призначення їх лікарями для лікування відповідних захворювань;

- під час прийняття оскаржуваного рішення №448-р застосовував підходи до визначення взаємозамінності лікарських засобів, які були аналогічні підходам АМК під час прийняття рішення від 08.09.2016 №415-р про порушення компанією «Алкон Фармасьютікалз ЛТД» (м. Фрібург, Швейцарія) та її дистриб'юторами законодавства про захист економічної конкуренції;

- відповідно до Методики при визначенні товарних ринків, на яких діє позивач, АМК проаналізовано нормативно-правові акти, якими керуються у своїх роботі лікарі;

- - одночасне виконання двох умов, а саме обмеження імпорту лікарських засобів групи компаній «Servier» в Україну єдиним імпортером - Товариством та унеможливлення відтоку ввезених на територію України лікарських засобів групи компаній «Servier» у своїй сукупності створюють таку ситуацію на ринках, коли обсяги товару є повністю контрольованими, а отже і ціни на ці товари є повністю контрольованими;

- набір лікарських засобів групи компаній «Servier», які реалізуються в Україні, включає широкий спектр лікарських засобів, що формують окремі ринки, оскільки такі лікарські засоби є унікальними, виходячи з їх якісного та кількісного складу та із споживчих потреб кінцевих споживачів; група компаній «Servier» може суттєво впливати на визначення умов імпорту наведених лікарських засобів на територію України та їх подальшої реалізації у крупному опті;

- запровадження у договірних відносинах системи звітування разом з обмеженням імпорту та експорту лікарських засобів «Servier» дали змогу Товариству і його дистриб'юторам встановити контроль над ринками, на яких реалізуються лікарські засоби «Servier», що призвело до необгрунтованого підвищення вартості лікарських засобів «Servier», реалізованих через процедури державних закупівель; такі дії є порушенням, передбаченим пунктом 2 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

- Товариство і товариство з обмеженою відповідальністю «А'СТА», уклавши угоду про дистрибуцію від 11.02.2009 № 001/2009D зі змінами та доповненнями, які були чинними у 2011-2012 роках, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються розподілу ринків за колом покупців у сфері державних закупівель;

- бажання позивача посилити присутність своїх товарів в тендерному сегменті ринку та зробити свою продукцію конкурентоспроможною у цьому сегменті ринку мають реалізовуватися у законний спосіб, зокрема із дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції;

- між Товариством та приватним акціонерним товариством «Альба-Україна» створені умови, які забезпечили можливість зазначеному дистриб'ютору перемагати в рамках тендерів комунального підприємства Київської облради «Київська обласна аптека», збільшуючи об'єми реалізації лікарських засобів групи компаній «Servier»;

- Товариство разом з дистриб'юторами, забезпечивши можливість здійснення контролю за обсягами пропозиції лікарських засобів групи компаній «Servier» на території України, змогли запровадити такий підхід до встановлення цін та системи розрахунків з дистриб'юторами, які призводять до завищення цін лікарських засобів групи компаній «Servier», які реалізовуються через процедури державних закупівель, а також до обмеження конкуренції шляхом розподілу ринків за колом покупців.

20.02.2017 позивач подав суд заперечення на відзив АМК, в яких зазначив таке:

- сукупність наведених позивачем доказів обґрунтовує помилковість висновків АМК у рішенні №448-р щодо визначення товарних меж ринків окремих лікарських засобів групи компаній «Servier» внаслідок неповноти проведеного АМК аналізу;

- оскільки такий аналіз не враховує ключові аспекти обігу лікарських засобів групи компаній «Servier», зокрема конкурентний тиск з боку лікарських засобів інших виробників, є підстави вважати подальший аналіз АМК договірних відносин Товариства з дистриб'юторами необ'єктивним та таким, що виходить із хибних припущень;

- АМК не лише не взято до уваги розбіжності, які виключають можливість єдиного ціноутворення на вказаних позивачем сегментах ринку, а й не обґрунтовано причинно-наслідковий зв'язок між положеннями угод Товариства з дистриб'юторами і їх реалізацією та цінами дистриб'юторів;

- умови дистриб'юторських договорів, що діяли протягом 2011 - 2012 років (так само як і чинні дистриб'юторські договори Товариства) не передбачали жодних цінових обмежень для дистриб'юторів;

20.02.2017 АМК подало суду додаткові пояснення, в яких фактично відтворило доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, поданих суду 30.01.2017.

Представники відповідача у судовому засіданні 20.02.2017 наголосили на доводах відзиву та додаткових поясненнях, долучених до матеріалів справи, проти задоволення позовних вимог заперечили.

Представники позивача надали пояснення по суті спору та наголосили на доводах письмових заперечень на відзив відповідача, долучених до матеріалів справи, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Разом з тим, представники сторін подали суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, проте частиною третьою вказаної статті передбачено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Частиною третьою статті 77 ГПК України встановлено, що суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Судом в розгляді даної справи оголошено перерву до 27.03.2017 о 12 год. 40 хв.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Як зазначено в пункті 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №11 "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення", оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід брати до уваги факти невиконання ними процесуальних обов'язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК України, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.

Оцінюючи характер процесу та його значення для заявника, слід враховувати важливість предмета розгляду та ступінь ризику для заявника, наприклад, якщо йдеться про справи, що потребують оперативного прийняття рішення; трудові справи; справи, що пов'язані зі станом здоров'я заявника; справи щодо опіки над дітьми тощо.

Беручи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, характер процесу, клопотання позивача, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку розгляду справи.

З огляду на викладене, керуючись статтями 69, 77, 86 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання представників сторін про продовження строку розгляду справи.

2. Продовжити строк розгляду спору.

Суддя О. Марченко