Ухвала суду № 64953323, 16.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2017 р. м. Київ К/800/68157/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Горбатюка С.А.,

Черпіцької Л.Т.,

секретар судового засідання: Корінець Ю.О.,

за участю:

представника позивача Синюхіної І.В.

представника відповідача Корчинської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року у справі за позовом міського Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - Товариство) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів (правонаступник Дніпропетровська митниця ДФС; далі - Митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 22 липня 2013 року № 110050001/2013/000011/1.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товару від 22 липня 2013 року № 110050001/2013/000011/1.

Не погодившись із судовим рішенням суд апеляційної інстанції, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просила його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі укладеного між Товариством та фірмою «Мауегtоn Trading (Shanghai) Co.,Ltd» (Китай) контракту від 12 травня 2011 року № 1706 (далі - Контракт), додаткової угоди від 11 березня 2013 року № 5, специфікації від 30 квітня 2013 року № 7, на умовах DDU - м. Кривий Ріг, Товариством заявлено до митного оформлення товар: вогнетривкі периклазовуглецеві вироби: цегла вогнетривка марки МАYCARB: 414-ВХ та 512-АХ; вміст С:11,93; 6,66 %, вміст AL03:5,17; 0,51 %%, вміст MGO: від 80,13; 89,62 %%, вміст SiO2: 0,97; 1,07 %% (матеріалом виготовлення є: плавлений (крупнокристалічний) і спечений периклаз (з вмістом MGO від 96,97% чи 97,5%) та вуглець, який вводиться у вигляді чешуйчастого графіту та синтетичної зв'язки, необпалені призначені для футеровки конверту, вогнетривкість не менше 1700 град.).

Митну вартість товару позивачем, шляхом подання декларації митної вартості № 110050001/2013/010523, визначено за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 МК України на рівні 1,11743 дол. США/кг (8,93 грн./кг).

За результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою аналізу та управління ризиками по митній декларації № 110050001/2013/010523 згенеровано обов'язкову форму контролю «контроль правильності митної вартості товарів. Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності митної вартості, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів».

Так, внаслідок перевірки документів та відомостей, наданих до митного оформлення, відповідачем виявлено розбіжності, а саме: реквізити відправника товару, зазначені у залізничних накладних від 18 червня 2013 року № 008103 ("Dalian Mayerton Refractories Co.,Ltd" 43# Land West Road Tieshan Development Zone, Dalian City, Liaoning Provice P.R. China), не відповідають реквізитам відправника товару, зазначених у рахунках від 4 червня 2013 року № І-13-11476-А-R1G, та від 5 червня 2013 року № I-13-11575-1, № І-12-11476-B-R1, («Laoning Mayerton Refractories Co.,Ltd.» Jinqiao Development Zone, Dashinqiao City, Laoning China).

В зв'язку з цим Митницею 17 липня 2013 року надіслано позивачу електронне повідомлення з відповідним обґрунтуванням необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості за декларацією № 110050001/2013/010523, зокрема: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Товариством надіслано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару в електронному вигляді, а саме: лист постачальника від 18 липня 2013 року № 15-МU/АМКR; специфікація виробника товарів від 1 червня 2013 року № 11476; експертний висновок Криворізького представництва Дніпропетровської ТПП від 18 липня 2013 року № Э-167; лист постачальника щодо технічного опису товарів від 17 липня 2013 року № 12-МU/АМКR.

Під час перевірки відповідачем наданих Товариством документів встановлено:

- експертом Торгово-Промислової Палати України при розрахунку митної вартості товару в Експертному висновку від 18 липня 2013 року № Э-166 враховано тільки вартість перевезення від російсько-китайського кордону, але відповідно до умов поставки FОВ, базис яких приймався для Методу ринкових порівнянь або аналогів, до складових розрахунку митної вартості експертом не враховано вартість перевезення до російсько-українського кордону та вартість перевантаження товару з вагону іноземного походження у вагон вітчизняного походження, в якому надійшов вантаж, інформація про що міститься у вантажних залізничних накладних від 18 червня 2013 року № 008103. Згідно з наданими деклараціями країни відправлення умовами поставки також зазначено FОВ, що не відповідає умовам поставки, передбаченим зовнішньоекономічним договором - DDU - м.Кривий Ріг.

- специфікація виробника товарів від 1 червня 2013 року № 11476 не містить інформацію про умови поставки товарів, хоча зазначена в ній ціна збігається з вартістю товару, зазначеною на умовах поставки DDU Кривий Ріг у рахунках від відправника товару від 4 червня 2013 року № І-13-11476-А-R1G, що не відповідає вимогам МК України щодо об'єктивності даних, які декларант зобов'язаний надавати митному органу та унеможливлює обчислення звичайної конкурентної ціни при продажу товару іншим покупцям відповідно до положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

- в наданій в якості додаткового документа специфікації від виробника товару компанії «Dalian Mayerton Refractories Co.,Ltd» (Китай) вартість товару не відрізняється від вартості, яка зазначена у рахунку від 4 червня 2013 року № І-13-11476-А-R1G, виданому продавцем товару компанією «Мауегtоn Trading (Shanghai) Co.,Ltd» (Китай), яка в подальшому перепродає товар ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Україна). В рахунках та специфікації ціна за оцінюваний товар становить 1,11743 дол.США/кг (8,93 грн./кг).

- листом від 18 липня 2013 року № 15-МU/АМКR Митницю повідомлено, щодо неможливості надання прайсу та каталогу, оскільки підприємство-контрагент не здійснює продаж по прайс-листам та каталожним цінам. Крім цього, даний лист виданий та підписаний директором представництва компанії «Mayerton Refractories (East Europe) Ltd.», повноваження якої декларантом не підтверджені.

22 липня 2013 року, з огляду на отримання зазначених листів та наданих документів, Митницею винесено рішення № 110050001/2013/000011/1 про коригування митної вартості товарів, яким заявлена декларантом митна вартість товарів за ціною 1,11743 доларів США за 1 кг - відкоригована в сторону збільшення та визначена у розмірі 1,3440 доларів США за 1 кг.

Митну вартість товару скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості «резервний метод», відповідно до наявних даних МД від 12 липня 2013 року № 110010000/2013/022171, за ціною 1,344 доларів США за 1 кг.

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, рішення Митниці є обґрунтованим, оскільки документи надані до перевірки свідчать про те, що заявлена митна вартість товару не ґрунтується на дійсній вартості товару.

Скасувавши постанову суду першої інстанції та відмовивши в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що митниця діяла не у межах повноважень, наданих митним органам чинним законодавством, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог Товариства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного суду.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу (МК) України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною сьомою статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою презюмується правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення пункту 2 частини п'ятої статті 54 Митного кодексу України, за змістом якої Митниця має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Так, експертом Торгово-Промислової Палати України при розрахунку митної вартості товару в Експертному висновку від 18 липня 2013 року № Э-166 враховано тільки вартість перевезення від російсько-китайського кордону, але відповідно до умов поставки FОВ, базис яких приймався для Методу ринкових порівнянь або аналогів, до складових розрахунку митної вартості експертом не враховано вартість перевезення до російсько-українського кордону та вартість перевантаження товару з вагону іноземного походження у вагон вітчизняного походження, в якому надійшов вантаж, інформація про що міститься у вантажній залізничних накладних від 18 червня 2013 року № 008103. Згідно з наданими деклараціями країни відправлення умовами поставки також зазначено FОВ, що не відповідає умовам поставки, передбаченим зовнішньоекономічним договором - DDU - м. Кривий Ріг.

На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 1 січня 2011 року, умови поставки FОВ «франкоборт» означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту всі витрати (у тому числі транспортування вантажу морем до місця призначення) і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця.

Специфікації виробника товарів від 1 червня 2013 року № 11476 не містить інформацію про умови поставки товарів, хоча зазначена в ній ціна збігається з вартістю товару, зазначеною на умовах поставки DDU Кривий Ріг у рахунках від відправника товару від 4 червня 2013 року № І-13-11476-А-R1G, що не відповідає вимогам МК України щодо об'єктивності даних, які декларант зобов'язаний надавати митному органу.

Отже, вищезазначені результати проведеної перевірки наданих до митного оформлення документів та відомостей свідчать про те, що заявлена митна вартість товару не ґрунтується на дійсній вартості товару.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 222, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року скасувати.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді