Ухвала суду № 64953067, 22.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" лютого 2017 р. м. Київ К/800/626/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Загороднього А.Ф.,

Пасічник С.С.,

провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим про видачу дубліката свідоцтва про реєстрацію автомобіля,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду України від 3 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача видати свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN моделі GOLF, 1994 року випуску, колір фіолетовий, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузову НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, взамін втраченого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 31 березня 1999 року номер НОМЕР_4.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року, позов задоволено. Зобов'язано відповідача видати позивачу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN моделі GOLF, 1994 року випуску, колір фіолетовий, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузову НОМЕР_3, взамін втраченого свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 31 березня 1999 року номер НОМЕР_4.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування прийнятих ними рішень та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 має право власності на легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN моделі GOLF, 1994 року випуску, колір фіолетовий, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузову НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вказана реєстрація автомобіля відбулась на підстави судових рішень:

- Київського районного суду м. Сімферополя від 24 листопада 1997 року у справі №2-2957 за яким Головне управління служби безпеки України було зобов'язано повернути позивачу автомобіль «Фольксваген-Гольф».

- Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 лютого 1998 року у справі №2-1952, яким зобов'язано МРЕО ДАІ Ялтинського ГУ МВС України в Криму зареєструвати автомобіль «Фольксваген-Гольф», номер кузову НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_2 та видати державні номери.

У січні 2013 року свідоцтво НОМЕР_4 про реєстрацію автомобіля було втрачено, у зв'язку з чим Масандрівським відділом міліції Ялтинського міського відділу ГУ МВС України в Автономній Республіці Крим було видано довідку від 3 січня 2013 №50/1-45.

Позивач 1 лютого 2013 року звернувся до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим з заявою про видачу дублікату свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки VOLKSWAGEN номерний знак НОМЕР_1.

Відповідач, листом від 9 лютого 2013 року, з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» №1388 від 7 вересня 1998 року, відмовив позивачу у видачі дублікату свідоцтва на автомобіль VOLKSWAGEN номерний знак НОМЕР_1, оскільки номер кузова змінено кустарно, у зв'язку з чим позивач повинен здійснити дії, щодо нанесення спеціального індивідуального номера чи здійснити дублювання первинного ідентифікаційного номеру кузова.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов суди попередніх інстанцій виходили з того, що питання відносно зміни номеру кузова шляхом фізичного втручання вже досліджувалось судом та не може слугувати підставою для відмови у видачі дублікату свідоцтва на вказаний автомобіль замість втраченого.

Однак такі висновки судів є передчасними.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 7 вересня 1998 року (далі - Порядок №1388).

Відповідно до пункту 18 Порядку №1388, замість утраченого або непридатного для користування свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) і номерних знаків на підставі заяви власника або його представника видається нове свідоцтво про реєстрацію та номерні знаки.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2010 року №379 затверджено Інструкцію про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них (далі - Інструкція №379).

У пункті 4.4. Інструкції №379 зазначено, що у разі втрати (викрадення) свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) посадовими особами Центру приймаються до розгляду письмові заяви власників ТЗ, зразки яких наведено в додатках 1, 2.

При цьому виконуються дії, передбачені пунктами 3.1 - 3.6, 3.9, 3.11 - 3.13, 3.15 - 3.18 глави 3 цієї Інструкції.

Попередньо до бази даних АІС «Документ» вноситься інформація про втрату (викрадення) свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта), про що на заяві (додаток 1 або 2) робиться відповідний запис та ставиться підпис уповноваженої посадової особи Центру із зазначенням дати та часу внесення інформації до бази даних АІС. До матеріалів справи долучається пояснення власника ТЗ (акт службового розслідування для юридичної особи) щодо його втрати.

Згідно пункту 4.4.1. Інструкції №379 власнику ТЗ (уповноваженій особі) видається нове свідоцтво про реєстрацію ТЗ згідно з пунктом 18 Порядку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, зобов'язання зареєструвати автомобіль само по собі не породжує безспірного обов'язку відповідача щодо видачі нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, без дотримання відповідних умов, що передбачені чинним законодавством.

Як слідує з матеріалів справи та оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції, судами не досліджувалось питання звернення позивача до органів ДАІ у встановленому законом порядку та чи вчинялись позивачем всі дії згідно чинного законодавства для отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого відповідно до чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій задовольняючи позов дійшли передчасних висновків про зобов'язання відповідача видати позивачу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу без врахування вищезазначених положень чинного законодавства, не надавши оцінки всім обставинам даної справи, припустились порушень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, якому під час її нового розгляду необхідно дослідити вищевказані обставини і прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 15 квітня 2014 року №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд, зокрема, адміністративних справ Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим - Київським окружним адміністративним судом.

Отже, справа підлягає направленню на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 222, 227, 231 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 серпня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 3 грудня 2013 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді В.В. Швець

А.Ф. Загородній

С.С. Пасічник