Ухвала суду № 64952674, 22.02.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1933/16

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

22 лютого 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

представника відповідача: Кундиловської М.М.

представника позивача: Романюка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому про стягнення пені,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор", пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за березень 2016 року, в сумі 48 837,53 грн.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.12.2016 року вказаний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргк з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянти просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Проскурівбудмеханіатор" заявило бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 490 094,00 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за березень 2016 року.

20.05.2016 року контролюючий орган провів камеральну перевірку вказаної податкової звітності, за результатами якої, сума бюджетного відшкодування не була підтверджена.

Податкові повідомлення-рішення за результатами вказаної камеральної перевірки ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" не направлялись.

Станом на 27.05.2016 року ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області не направило до Управління державного казначейства у м. Хмельницькому висновку за березень 2016 року із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Позивач, не погоджуючись із бездіяльністю ДПІ у м. Хмельницького Головного управління ДФС у Хмельницькій області, звернувся до суду.

Відповідно до постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2016 року визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо ненаправлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2016 року та зобов'язано Державу податкову інспекцію у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області підготувати та подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2016 року.

Однак, станом на момент розгляду справи, бюджетна заборгованість не погашена, відтак позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Так, пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п.200.7 ст.200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним п. 200.19 цієї статті.

Пунктом 200.10 ст.200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, які настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

У відповідності до п. 200.11 ст.200 ПК України, контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 01 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 цього Кодексу, за період до 01 січня 2016 року.

За змістом п.200.12 ст.200 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

В силу п.200.13 ст.200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Тобто, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п.200.7 ст.200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Положеннями п. 200.23 ст.200 ПК України визначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, відповідач не відшкодував суму ПДВ позивачу, у строки, встановлені п.п.200.10-200.13 ст.200 ПК України, а тому позивач набув право на нарахування пені в порядку, визначеному п.200.23 ст.200 ПК України.

Слід зауважити, що неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Разом з тим, у період з 28.05.2016 року по 14.12.2016 року позивачу не відшкодовано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за березень 2016 року у розмірі 490 094,00 грн., відтак позивач має право на стягнення пені у розмірі 48 837,53 грн., а саме: у період з 28.05.2016 року по 23.06.2016 року включно - 7 540,73 грн. (490 094,00 х 26 х 0,18 х 1,2 / 365); у період з 24.06.2016 року по 28.07.2016 року включно - 9 039,21 грн. (490 094,00 х 34 х 0,165 х 1,2 / 365); у період з 29.07.2016 року по 15.09.2016 року включно - 11 987, 83 грн. (490 094,00 х 48 х 0,155 х 1,2 / 365); у період з 16.09.2016 року по 12.10.2016 року включно - 6 283,94 грн. (490 094,00 х 26 х 0,15 х 1,2 / 365); у період з 13.10.2016 року по 27.10.2016 року включно - 3 383,66 грн. (490 094,00 х 14 х 0,15 х 1,2 / 365); у період з 28.10.2016 року по 07.11.2016 року включно - 2 255,78 грн. (490 094,00 х 10 х 0,14 х 1,2 / 365); у період з 08.11.2016 року по 14.12.2016 року включно - 8 346, 37 грн. (490 094,00 х 37 х 0,14 х 1,2 / 365).

Відтак, загальна сума пені, нарахованої на суму бюджетного відшкодування за березень 2016 року, своєчасно не відшкодованого позивачу, становить 48 837,53 грн.

Також є безпідставним твердження представника відповідача про необхідність опрацювання органами державної податкової служби вищого рівня інформації щодо платників податків, за деклараціями яких сума заявленого бюджетного відшкодування становить більше 100 тис. грн., та отримання відповідної узагальненої інформації по заявлених позивачем сумах бюджетного відшкодування, оскільки зазначене питання стосується порядку взаємодії органів всередині централізованої податкової системи, що регулюється відомчими нормативними документами. А тому, правові механізми взаємодії між окремими ланками системи органів державної податкової служби з метою посилення контролю за дотриманням податкового законодавства не можуть обмежувати законодавчо встановлені права платника податків.

Крім того, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання представника відповідача на матеріали кримінального провадження № 32016240000000024 від 05.07.2016 року щодо ознак фіктивності ТОВ "Проскурівбудмеханізатор", оскільки, правомірність нарахування самого бюджетного відшкодування позивачу не є предметом розгляду цієї справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, відсутні підстави для скасування такого рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 лютого 2017 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.