Ухвала суду № 64952246, 24.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

24 лютого 2017 р.Справа № 876/1502/17

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Курилець А.Р. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа Державна казначейська служба України про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Не погоджуючись із даною постановою, Головне управління ДФС у Львівській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року залишено без руху, як подану без додержання вимог встановлених ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме до апеляційної скарги не був доданий документ що підтверджує сплату судового збору в розмірі, встановленому законом.

Апелянту був наданий строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, тобто для сплати судового збору.

15.02.2017 року на адресу суду надійшло клопотання від апелянта про продовження процесуальних строків сплати судового збору у зв'язку з тимчасовою відсутністю фінансування на сплату такого. До клопотання було додано витяг з тимчасового розпису асигнувань державного бюджету на 2017 рік, проте, оскільки апелянт є бюджетною установою, тобто органом державної влади, що повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету, то відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" № 484-VIII від 22.05.2015 року, на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. Тобто відсутність фінансування само по собі не створює виняткових обставин, якими можуть обґрунтовуватись клопотання про продовження строків для сплати судового збору. Таким чином, відсутність в кошторисі органу державної влади витрат на сплату судового збору не є обґрунтованою підставою в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки не має виключного характеру. Тому обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України (обмежене фінансування) та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, (відсутність фінансування) не можуть вважатися достатньою підставою для продовження строків для сплати судового збору. У зв'язку з вищенаведеним, таке клопотання є безпідставним і в його задоволенні слід відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Станом на 24.02.2017 року апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, а тому на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, апеляційна скаргу слід йому повернути.

Керуючись ст.ст. 108,187,189,254 КАС України, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року у адміністративній справі № 813/3091/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа Державна казначейська служба України про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити, що апелянт не позбавлений права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Суддя А.Р. Курилець