Постанова № 64952201, 22.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 876/10377/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Бруновської Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Бедрій Х.П.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Атаманюк К.Д.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської обл. на постанову Косівського районного суду Івано-Франківської обл. від 25.11.2016р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської обл. про визнання відмови протиправною, зобов'язання здійснити зарахування стажу, призначення, нарахування та виплату пенсії за вислугу років,-

В С Т А Н О В И Л А:

28.10.2016р. позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною відмову відповідача Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду /ОУПФ/ України Івано-Франківської обл. у призначенні, нарахуванні та виплаті йому пенсії за вислугу років та скасувати рішення відповідача, викладене у формі листа від 20.10.2016р.; зобов'язати відповідача Косівське ОУПФ України Івано-Франківської обл. зарахувати половину строку навчання на юридичному факультеті Чернівецького державного університету ім.Юрія Федьковича до 20-річного стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугу років, який на день звернення за пенсією складатиме 20 років 02 місяці 11 днів, у тому числі 02 роки 04 місяці 29 днів - половина строку навчання у вищому навчальному юридичному закладі та 17 років 09 місяців 13 днів - робота в органах прокуратури на посадах прокурорів і слідчих прокуратури; зобов'язати відповідача Косівське ОУПФ України Івано-Франківської обл. призначити, нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за вислугу років у відповідності до вимог ст.50-1 Закону України № 1789-ХІІ від 05.11.1991р. «Про прокуратуру» у розмірі 90 відсотків від місячного заробітку без обмеження граничного розміру та з урахуванням середньомісячної суми виплат за 24 календарні місяці такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі, яка становить 17432 грн. 88 коп. відповідно до довідки прокуратури Івано-Франківської обл. № 18-502 вих-16 від 05.10.2016р., починаючи з 11.10.2016р. (з дня звернення за пенсією); стягнути з відповідача понесені судові витрати на сплату судового збору (а.с.2-12).

Постановою Косівського районного суду Івано-Франківської обл. від 25.11.2016р. заявлений позов задоволено; визнано протиправною відмову відповідача Косівського ОУПФ України Івано-Франківської обл. у призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 пенсії за вислугу років згідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язано пенсійний орган зарахувати половину строку навчання на юридичному факультеті Чернівецького державного університету ім.Юрія Федьковича до 20-річного стажу роботи ОСОБА_3, що дає право на пенсію за вислугу років, який на день звернення за пенсією складатиме 20 років 02 місяці 11 днів, у тому числі 02 роки 04 місяці 29 днів - половина строку навчання у вищому навчальному юридичному закладі та 17 років 9 місяців 13 днів - робота в органах прокуратури на посадах прокурорів і слідчих прокуратури; зобов'язано відповідача призначити, нарахувати та виплачувати позивачу пенсію за вислугу років у відповідності до вимог ст.50-1 Закону України № 1789-ХІІ від 05.11.1991р. «Про прокуратуру» у розмірі 90 відсотків від місячного заробітку без обмеження граничного розміру та з урахуванням середньомісячної суми виплат за 24 календарні місяці такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі, яка становить 17432 грн. 88 коп. відповідно до довідки прокуратури Івано-Франківської обл. № 18-502 вих-16 від 05.10.2016р., починаючи з 11.10.2016р. (з дня звернення за пенсією); стягнуто з державного бюджету на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1653 грн. 60 коп. (а.с.42-45).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Косівське ОУПФ України Івано-Франківської обл., який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.49-54).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що 14.10.2014р. набрав чинності Закон України «Про прокуратуру», нормами ст.86 якого визначено порядок призначення пенсій працівникам прокуратури. Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України № 213-VIII від 02.03.2015р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01.06.2015р. скасовані норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру» та ін. Тобто, з 01.06.2015р. згідно Закону України «Про прокуратуру» пенсії не призначаються, а вже призначені пенсії - не перераховуються.

Окрім цього, наявного у позивача стажу є недостатньо для призначення йому пенсії; період навчання 01.09.1993р.-29.06.1998р. не може бути зарахований до вислуги років, оскільки Чернівецький державний університет імені Ю.Федьковича відповідно до п.3 Положення про державний вищий навчальний заклад та статус університету визначається як багатопрофільний вищий учбовий заклад 4 рівня акредитації.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_3 працює в органах прокуратури і обіймає посаду керівника Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської обл. (а.с.16).

11.10.2016р. позивач звернувся до Косівського ОУПФ України Івано-Франківської обл. із заявою, в якій просив призначити йому пенсію за вислугу років у відповідності до ст.50-1 Закону України № 1789-ХІІ від 05.11.1991р. «Про прокуратуру» у розмірі 90 відсотків від місячного заробітку без обмеження граничного розміру та з урахуванням середньомісячної суми виплат за 24 календарні місяці підряд перед зверненням за пенсією (а.с.13).

За результатами розгляду вказаної заяви пенсійним органом скеровану позивачу листа № 3962/03 від 20.10.2016р. про відмову в призначенні спірної пенсії; така відмова мотивована зміною законодавства в частині призначення пенсій працівникам прокуратури, а також недостатністю стажу роботи за вислугу років (а.с.14-15).

Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно вимог ст.ст.46, 50-1 Закону України № 1789-ХІІ від 05.11.1991р. «Про прокуратуру» стаж позивача перед зверненням до пенсійного органу склав 20 років 02 місяці 11 днів, тобто, більше 20 років, у тому числі 17 років 09 місяців 13 днів на прокурорсько-слідчих посадах, що дає право на призначенні спірної пенсії.

Також виходячи з практики Конституційного Суду України щодо вирішення питань про обмеження пільг, компенсацій та гарантій певним категоріям працівників, у тому числі працівникам прокуратури, фактичного звуження прав позивача, погіршення його становища нормами нового Закону України № 1697-VII від 14.10.2014р. «Про прокуратуру» через збільшення стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років, а також ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно звернувся до відповідача за призначенням спірної пенсії.

Разом з тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права, з наступних підстав.

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначалася ст.50-1 Закону України № 1789-ХІІ від 05.11.1991р. «Про прокуратуру». Редакція зазначеної статті неодноразово змінювалась.

Так, відповідно до ч.1 ст.50-1 цього Закону (в попередній редакції) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011р., внесено зміни до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права.

Згідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 01.10.2011р. положення ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Відповідно до п.1 постанови КМ України № 865 від 31.05.2000р. «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (у попередній редакції) розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією за будь-які 60 календарних місяців роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60.

Разом з тим, на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії (11.10.2016р.) норми наведених нормативно-правових актів зазнали суттєвих змін.

При цьому, Закон України № 1789-ХІІ від 05.11.1991р. «Про прокуратуру» втратив чинність, окрім ч.ч.3, 4, 6, 11 ст.50-1.

Починаючи, з 15.07.2015р., набрала чинності нова редакція Закону України «Про прокуратуру»; приписами ст.86 цього Закону передбачені умови та порядок призначення пенсій працівникам прокуратури.

Зокрема, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше (для розглядуваного випадку) з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років (ч.1).

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (ч.2).

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі (п.3).

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України № 213-VIII від 02.03.2015р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» та ін.

Згідно постанови КМ України № 622 від 14.09.2016р. «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» втратила чинність постанова КМ України № 865 від 31.05.2000р. «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».

Таким чином, правові підстави для призначення пенсії позивачу на час його звернення до пенсійного органу із заявою від 11.10.2016р. були відсутніми.

Згідно рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005р. згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист. Згідно зі статтею 46 Конституції України це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках.

Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.

Таким чином, на момент звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за вислугу років змінені умови призначення таких пенсій; наведене питання врегульовано приписами сти.86 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014р. «Про прокуратуру»; правові підстави для застосування в цьому випадку норм попереднього Закону України № 1789-ХІІ від 05.11.1991р. «Про прокуратуру» (окрім норм, дія яких продовжена) є відсутніми.

В частині вирішення питання про правильність обрахунку стажу позивача за вислугу років колегія суддів враховує, що на момент звернення ОСОБА_3 із заявою про призначення пенсії його стаж роботи за вислугу років склав 17 років 09 місяців 13 днів; згідно позовної заяви ОСОБА_3 такий стаж повинен становити 20 років 02 місяці 11 днів.

Однак, на час звернення за призначенням спірної пенсії законом передбачено стаж в розмірі 23 роки, у тому числі стаж на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 13 років 03 місяці (з 01.10.2016р. по 30.09.2017р.), а тому в будь-якому випадку наведеного стажу є недостатньо для призначення спірної пенсії.

Окрім цього, вимоги позивача про зарахування стажу за вислугу років заявлені в безпосередньому поєднанні з вимогами про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії та зобов'язання призначити, нарахувати і виплачувати спірну пенсію. Вирішення такої вимоги має вплив на визначення стажу роботи для призначення пенсії на момент звернення із заявою від 11.10.2016р. для її призначення.

Разом з тим, оскільки у позивача не виникало право на призначення пенсії за вислугу років, тому правові підстави для зарахування стажу навчання до складу стажу за вислугу років є відсутніми.

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що задоволенню не підлягає.

В частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів враховує, що згідно вимог ч.2 ст.94 КАС України у випадку ухвалення судового рішення на користь сторони-суб'єкта владних повноважень судовий збір з іншої сторони не присуджується.

За наведених обставин сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги не підлягає стягненню з іншої сторони.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської обл. задоволити.

Постанову Косівського районного суду Івано-Франківської обл. від 25.11.2016р. скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_3 до Косівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської обл. про визнання відмови протиправною, зобов'язання здійснити зарахування стажу, призначення, нарахування та виплату пенсії за вислугу років, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.З.Улицький

Н.В.Бруновська