Постанова № 64952132, 23.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Справа № 876/9254/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Яворського І.О., Носа С.П.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Територіального сервісного центру 0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру 0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив зобов'язати Територіальний сервісний центр 0742 зареєструвати за ним транспортний засіб марки FIAT Duсato, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, її оскаржив Територіальний сервісний центр 0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області. Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно вимог чинного законодавства державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копії яких власники подають до сервісного центру МВС. Починаючи з 01.01.2016, припинена обов'язкова сертифікація транспортних засобів в державній системі сертифікації. Водночас, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 738 від 09.06.2011 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання», якою передбачена для реєстрації ввезеного автомобіля наявність сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання. Таким чином, представлений позивачем для реєстрації автомобіля сертифікат, який зареєстрований в реєстрі УкрСЕПРО з терміном дії з 11.04.2016 до 10.10.2016, не є належним сертифікатом відповідності. За таких умов позивачу слід подати сертифікат відповідності, виданий органами сертифікації, визначеними постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 09.06.2011 та наказом Мінінфраструктури № 521 від 17.08.2012. Окрім цього, відповідач є структурним підрозділом територіального органу МВС - Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області та не має прав юридичної особи. Тому просить суд скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25.10.2016 та прийняти нову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволені адміністративного позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 06.10.2016 ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу № РН-0001547 придбав у ТзОВ «Обеста» вантажний автомобіль марки FIAT Duсato, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 (Далі - Автомобіль).

Разом з договором купівлі-продажу, актом прийому-передачі товару, ВМД № 205060001/2016/002706 від 12.04.2016, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу в Німеччині, продавець надав позивачу ОСОБА_2 відповідності автомобіля вимогам ДСТУ, Правил ЄЕК ООН, Регламенту ЕС 715/2007 (рівень вимог Євро-5), виготовлений на бланку Державної системи сертифікації «УкрСЕПРО» № UА1.178.0021038-16 від 11.04.2016, який проходив процедуру митного оформлення автомобіля, був підставою митного дозволу ввезення авто для вільного використання. Термін дії даного сертифікату з 11.04.2016 до 10.10.2016.

06.10.2016 ОСОБА_1 подав заяву до Територіального сервісного центру 0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області щодо державної реєстрації придбаного ним автомобіля.

Листом № 31/3/2-2643 від 05.10.2016 відповідачем було відмовлено у реєстрації автомобіля та повідомлено, що у разі надання повного пакету документів, у тому числі сертифікату відповідності, який видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, сервісний центр здійснить реєстрацію транспортного засобу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо відмови здійснити реєстрацію транспортного засобу є протиправними, оскільки поданий позивачем сертифікат відповідності для проведення державної реєстрації транспортного засобу зареєстрований в системі УкрСЕПРО після 01.01.2016 є дійсним відповідно до чинного законодавства та виданий уповноваженим на це органом із сертифікації.

Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про державний рух» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), транспортні засоби, їх складові частини і комплектуючі вироби, що ввозяться на територію України, підлягають перевірці на відповідність діючим стандартам або повинні мати сертифікат, виданий уповноваженим на це Секретаріатом ЄЕК ООН Адміністративним органом по сертифікації дорожніх транспортних засобів.

Згідно ч.1 ст.34 цього Закону, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Механізм державної реєстрації транспортних засобів визначений Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.10 цього Порядку, державна реєстрація транспортних засобів, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до сервісного центру МВС.

В рамках адаптації національного законодавства Україні у сфері забезпечення безпеки експлуатації транспортних засобів до законодавства Європейського Союзу здійснено перехід від процедури обов'язкової сертифікації колісних транспортних засобів в державній системі сертифікації (системи УкрСЕПРО) до процедури затвердження їх конструкції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 738 від 09.06.2011 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання» та Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затверджених наказом Мінінфраструктури № 521 від 17.08.2012.

Підпунктом 1 пункту 1 цієї постанови встановлено, що пропуск колісного транспортного засобу, який підлягає державній реєстрації в Державній автомобільній інспекції, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені на транспортному засобі та/або використані для його оснащення, на митну територію України з метою вільного обігу, а також перша державна реєстрація транспортного засобу, введення в обіг обладнання здійснюється за наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання.

Підпунктом 22 пункту 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», який набрав чинності 10.02.2016 та визначає правові та організаційні засади розроблення і застосування технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності, внесено зміни до Декрету Кабінету Міністрів України № 46-93 від 10.05.1993 «Про стандартизацію і сертифікацію», зокрема з 01.01.2016 виключено абзац другий статті 27 наведеного Декрету, яким було передбачено, що нові і такі, що були у користуванні, транспортні засоби, а також вузли, агрегати та частини до них, що ввозяться на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності або фізичними особами, підлягають обов'язковій сертифікації відповідно до чинного законодавства.

У зв'язку з цим, Мінекономрозвитку видало наказ № 451 від 06.05.2015 «Про внесення змін до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, та визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації», яким відмінено з 01.01.2016 обов'язкову сертифікацію колісних транспортних засобів в державній системі сертифікації та визнано таким, що втратив чинність, наказ Держстандарту № 23 від 17.01.1997 «Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації дорожніх транспортних засобів, їх складових та приладдя».

Таким чином, з 01.01.2016 втратили чинність нормативно-правові акти, якими встановлювалися обов'язкові вимоги до колісних транспортних засобів в державній системі сертифікацій.

Разом з цим, відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», наказ Мінінфраструктури № 521 від 17.08.2012 є технічним регламентом, яким встановлено обов'язкові вимоги до колісних транспортних засобів, їх частини та обладнання, у тому числі щодо відповідності транспортних засобів екологічним нормам «ЄВРО-2» - «ЄВРО-6», процедури оцінки відповідності цим вимогам, а також правила введення в обіг на території України.

Так, відповідно до п.12.1 вказаного наказу, пропуск колісних транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу, перша державна реєстрація, введення в обіг обладнання здійснюються за наявності сертифіката відповідності колісного транспортного засобу або сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», відповідність введеної в обіг, наданої на ринку або введеної в експлуатацію в Україні продукції вимогам усіх чинних технічних регламентів, які застосовуються до такої продукції, є обов'язковою.

Крім того, з метою уникнення використання сертифікатів відповідності, виданих органами з сертифікації в державній системі сертифікації (Системі УкрСЕПРО) для цілей митного оформлення та першої державної реєстрації транспортних засобів у сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ, Національним органом стандартизації внесено зміни до ДСТУ 3498-96 «Державна система сертифікації. Бланки документів. Форма та опис» (який встановлює правила заповнення бланків сертифікатів відповідності, свідоцтв про визнання відповідності та додатків до них), які набули чинності 22.06.2016, в частині обов'язкового зазначення органами з сертифікації, які призначені на виконання робіт з сертифікації в державній системі сертифікації (Системі УкрСЕПРО), у графі «Додаткова інформація» сертифіката відповідності наступної інформації : для колісних транспортних засобів: «Добровільна сертифікація. Даний сертифікат не може бути використаний для цілей митного оформлення та першої державної реєстрації транспортних засобів у сервісних центрах Міністерства внутрішніх справ»; для частин та обладнання до колісних транспортних засобів: «Добровільна сертифікація. Даний сертифікат не може бути використаний для пропуску на митну територію України з метою вільного обігу».

Перелік органів з сертифікації, які видають вищенаведені сертифікати відповідності, оприлюднений на сайті Мінінфраструктури у розділі «Діяльність Комісії Міністерства інфраструктури України з питань забезпечення виконання Женевської Угоди 1958 року». Інформація стосовно акредитації зазначених органів з сертифікації оприлюднена на сайті Національного агентства з акредитації України.

Таким чином, єдиною законодавчо передбаченою процедурою видачі сертифікатів на транспортні засоби та частини є оцінка їх відповідності згідно з положеннями Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Мінінфраструктури України № 521 від 17.08.2012.

На даний час до органів із сертифікації, які уповноважені на виконання робіт із затвердження типу та індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, їх частин та обладнання та органів із сертифікації, призначених на виконання робіт з індивідуального затвердження колісних транспортних засобів відповідно до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання відносяться : Державне підприємство «Державний автотранспортний науково-дослідний та проектний інститут» (наказ Мінінфраструктури № 126 від 01.03.2013), Державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (наказ Мінінфраструктури № 121 від 29.03.2016); Державне підприємство «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (наказ Мінекономрозвитку № 209 від 09.02.2016); Державне підприємство «Львівський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (наказ Мінекономрозвитку № 212 від 09.02.2016); Державне підприємство «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» (наказ Мінекономрозвитку № 212 від 09.02.2016); Державне підприємство «Український центр з питань сертифікації та захисту прав споживачів» (наказ Мінекономрозвитку № 212 від 09.02.2016), ТзОВ «Рівнестандарт» (м. Рівне); Державне підприємство «Харківстандартметрологія» м.Харків.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що поданий позивачем для реєстрації транспортного засобу сертифікат відповідності, який зареєстрований в реєстрі системи УкрСЕПРО з терміном дії з 11.04.2016 до 10.10.2016 не є належним сертифікатом відповідності.

При цьому, позивачу для проведення державної реєстрації автомобіля слід представити сертифікат відповідності, виданий органами сертифікації, визначеними постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 09.06.2011 «Деякі питання сертифікації транспортних засобів, їх частин та обладнання» та наказом Мінінфраструктури № 521 від 17.08.2012.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів вважає, що відмова у проведенні державної реєстрації автомобіля, що був придбаний позивачем, ґрунтується на вимогах закону та відповідає фактичним обставинам справи.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем заявлений позов до неналежного відповідача - Територіального сервісного центру 0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області, який діє на підставі Положення про Територіальний сервісний центр 0742 РСЦ МВС у Волинській області, затверджений наказом № 12 від 15.02.2016.

Згідно наведеного Положення територіальний сервісний центр є структурним підрозділом територіального органу МВС - Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області та не має прав юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

За змістом цієї норми допустити заміну належної сторони у справі може виключно суд першої інстанції; умовами такого допуску є згода позивача та незмінність підсудності адміністративної справи.

Разом з тим, нормами КАС України не передбачено заміни неналежної сторони судом апеляційної інстанції.

Враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими відповідач обґрунтував свої твердження про недотримання позивачем вимог закону, а відтак й покладених в основу оскаржуваної відмови в проведенні державної реєстрації транспортного засобу, заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає безпідставними і помилковими, оскільки такі не відповідають вимогам вищезазначених нормативно-правових актів.

В частині вирішення питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів враховує, що згідно вимог ч.2 ст.94 КАС України у випадку ухвалення судового рішення на користь сторони-суб'єкта владних повноважень судовий збір з іншої сторони не присуджується.

За наведених обставин сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги не підлягає стягненню з іншої сторони.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.41, 94, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Територіального сервісного центру 0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області - задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року по справі № 803/1496/16 скасувати та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру 0742 Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області про зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі.

Головуючий : Р.В.Кухтей

Судді : І.О.Яворський

С.П.Нос

Повний текст постанови складено 24.02.2017.