Ухвала суду № 64952107, 21.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 р. Справа № 876/9972/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участі позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Пивовар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинська митниця ДФС на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державна фіскальна служба України Волинська митниця ДФС про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Волинської митниці про визнання протиправним та скасування п.п. 1.2, п. 1 наказу Державної фіскальної служби України №718 від 18.09.2015 року "Про результати перевірок митниць ДФС", визнання протиправним та скасування наказу Державної фіскальної служби України №93-ДС від 11.07.2016 року "Про звільнення ОСОБА_1.", визнання протиправним та скасування наказу Волинської митниці ДФС України №612-о від 12.07.2016 року "Про оголошення наказу ДФС України №93-ДС від 11.07.2016 року", поновлення його на посаді першого заступника начальника Волинської митниці ДФС України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що він працював на посаді першого заступника начальника Волинської митниці ДФС України та незаконно був звільнений з цієї посади із порушенням вимог чинного законодавства України, відтак вказані накази є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, його позов підставний та такий, що підлягає до задоволення, а він підлягає поновленню на роботі із виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Просив позов задоволити.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано п.п. 1.2, п. 1 наказу Державної фіскальної служби України №718 від 18.09.2015 року "Про результати перевірок митниць ДФС". Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України №93-ДС від 11.07.2016 року "Про звільнення ОСОБА_1.". Визнано протиправним та скасовано наказ Волинської митниці ДФС України №612-о від 12.07.2016 року "Про оголошення наказу ДФС України №93-ДС від 11.07.2016 року ".

Постанову суду першої інстанції оскаржила Волинська митниця ДФС. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволити у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом ДФС України від 31.10.2014 р. №1144-о ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника начальника Волинської митниці ДФС.

Згідно розпорядження ДФС України від 07.07.2015 р. №184-р "Про проведення перевірок" (з внесеними розпорядженням №244-р від 07.08.2015 р. змінами) з 08 липня 2015 р. по 20 серпня 2015 р. проведено перевірку Волинської митниці ДФС щодо забезпечення повноти оподаткування товарів та з інших питань.

За результатами проведеної перевірки встановлено недоліки та порушення при організації митного контролю й митного оформлення товарів, транспортних засобів, боротьби з контрабандою та протидії митним правопорушенням з інших питань, зокрема Волинською митницею ДФС за січень - червень 2015 р. не забезпечено виконання індикативних показників надходжень 96,6 відс. (відставання - 47 млн.грн.) та ряд інших порушень викладених у акті перевірки №33/03-20-14-09 від 20.08.2015 р.. ДФС України винесено наказ №718 від 18.09.2015 р. "Про результати перевірок митниць ДФС", п.1.2 якого визначено, що перший заступник начальника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 підлягає звільненню із займаної посади.

Відповідно до наказу №644 від 12.11.2015 р. Волинської митниці ДФС України "Про результати перевірки" встановлені під час перевірки ДФС України порушення не підтверджені або спростовані.

Наказом Державної фіскальної служби України №93-ДС від 11.07.2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивача ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника начальника Волинської митниці ДФС України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 65, п. 4 ч. 1 ст. 66, ст. 77 Закону України "Про державну службу" №889-У111 від 10 грудня 2015 р. за порушення присяги державного службовця у перший робочий день після його виходу на роботу.

Згідно наказу Волинської митниці ДФС України №612-о від 12.07.2016 року "Про оголошення наказу ДФС України №93-ДС від 11.07.2016 року ", оголошено наказ щодо звільнення ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про держану службу" дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Відтак, норми Закону України "Про держану службу" є спеціальними по відношенню до Кодексу законів про працю України, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків до державного службовця поряд із звільненням та попередженням можуть застосовуватись такі заходи дисциплінарного впливу як попередження про неповну службову відповідність, затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Таким чином, згідно Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року №950, стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 Наказу №718 від 18.09.2015 року "Про результати перевірок митниць ДФС" та відомостей, наведених в мотивувальній частині даного наказу, позивачу ставиться провина щодо неналежного виконання службових обов'язків з організації роботи та контролю за діяльністю підпорядкованих підрозділів щодо митного контролю та митного оформлення товарів, боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями, що привело до невиконання митницею індикативних показників за січень - червень 2015 р. з ПДВ, єдиного збору та ввізного мита, недоліків при здійсненні контролю правильності класифікації визначення митної вартості товарів, у правоохоронному напрямі діяльності митниці, а також порушень ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, вимог Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон України, затвердженого Постановою КМУ від 24.10.2002 р. №1569, Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками у митній службі України, затвердженого Наказом Мінфіну України №597 від 24.05.2012 р., п.п. 11.2, п. 11 Положення про Волинську митницю ДФС затвердженого наказом ДФС від 21.08.2014 р.№59. Підстава: пункт 1 частини 1 статті 41 КЗпП України, акти митниць.

Пунктом 1 ч.1 ст.41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, встановлено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Абзацом 2 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлено, що суд, вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду. Порушення є одноразовим. Верховний Суд вважає неможливим звільнення за пунктом 1 стаття 41 КЗпП України, якщо порушення носить тривалий, а не разовий характер, зокрема, не дає підстав для звільнення за цим пунктом у зв'язку з послаблення контролю за роботою підлеглих працівників.

Наведене також підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, в ухвалі від 18.11.2004 р. по справі за позовом громадянина Г. до Антимонопольного комітету України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, виходячи зі змісту п.1 ст.41 КЗпП України підставою для звільнення керівника за цією нормою є вчинення ним одноразового грубого порушення трудових обов'язків, а не тривале (зокрема, неналежне керівництво роботою установи, ослаблення контролю за роботою підлеглих тощо).

Пленум Верховного Суду України в п.22 Постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9 вказав, що судам необхідно перевіряти чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що строк притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності сплинув, оскільки фактичні обставини на підставі яких позивача звільнено з роботи мали місце у 2015 році, а відтак до даних правовідносин слід застосовувати дію Закону України "Про держану службу", який діяв в той час, а не нову його редакцію, яка набрала чинності 01 травня 2016 року.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Волинська митниця ДФС залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 року у справі №819/847/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 22.02.2017 року