Постанова № 64951854, 20.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року Справа № 876/9255/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27.10.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС Неймета Людвіка Людвіковича про визнання протиправними дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до старшого державного інспектора відділу митного оформлення №2 митного поста "Залізничний" Закарпатської митниці ДФС Неймета Л.Л. про визнання протиправними дії щодо складання протоколів про порушення митних правил №1390/30501/16, №1391/30501/16, №1392/30501/16 від 05.08.2016.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.08.2016р. відповідачем стосовно нього за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України складено три протоколи про порушення митних правил №1390/30501/16, №1391/30501/16, №1392/30501/16. Вважає дії посадової особи з приводу складення даних протоколів такими, що суперечать вимогам Митного Кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та порушують його права.

Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27.10.2016 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача щодо складання стосовно позивача протоколів про порушення митних правил №1390/30501/16, №1391/30501/16, №1392/30501/16 від 05.08.2016.

Не погодившись з рішенням суду, Закарпатська митниця ДФС України подала апеляційну скаргу, вважаючи його незаконним та таким, що винесене з порушенням нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для закриття провадження у справі, а тому просить вказану постанову скасувати, закривши провадження у справі.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.08.2016 відносно ОСОБА_2 старшим державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста «Залізничний» Закарпатської митниці ДФС України Нейметом Л.Л. складено протоколи про порушення митних правил №1390/30501/16, №1391/30501/16, №1392/30501/16, відповідно до яких ОСОБА_2 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України. Такі обставини підтверджуються в суді апеляційної інстанції за винятком протоколів про порушення митних правил № 1391/30501/16 та № 1391/30501/16 від 05.08.2016, які відсутні в матеріалах справи.

Крім того судом згідно пояснень позивача встановлено, що 10.05.2016, 16.05.2016 та 16.05.2016 працівниками Державного підприємства «Самбірське лісове господарство» (відправник) здійснено завантаження залізничних вагонів №91503847, №91503243, №91503730 деревиною паливною, про що оформлено митні декларації типу ЕК10АА №209020000/2016/1347, №209020000/2016/1423, №209020000/2016/1424 та товаросупровідні документи - залізничні накладні ЦИМ/СМГС від 10.05.2016, 16.05.2016, 16.05.2016 №541730, №547703, №547711; рахунки-фактури від 10.05.2016, 16.05.2016, 16.05.2016, №0073, №0074, №0075 та ін., на адресу фірми «Монді СЦП, а.с.» (одержувач). 13 травня 2016 року і 19 травня 2016 року відповідно вказані вагони подані для здійснення митних процедур в зоні митного контролю «Експорт» міжнародного залізничного пункту пропуску «Чоп» митного поста «Залізничний» Закарпатської митниці ДФС. Всупереч вимогам ст. 199 МК України лише 17.06.2016, - тобто на 36 день перебування, 15.06.2016, 15.06.2016 на станції Батьово здійснено зважування залізничних вагонів відповідно №91503847, №91503243, №91503730 і тільки 21.07.2016, тобто через 34 дні, 22.07.2016 через 65 днів, 22.07.2016 - 64 дні проведено митний огляд товарів, які слідують в залізничних вагонах №91503847, №91503243, №91503730. Впродовж встановленого ст. 199 МК України строку протокол про порушення митних правил не складено, інших дій згідно закону не вжито. Лише 05 серпня 2016 року, тобто через 85 днів з дня прибуття вагону №91503847, 79 днів - вагону №91503243, 79 днів - вагону №91503730 у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур, відповідачем складено оскаржувані протоколи.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було поспішно складено три протоколи про порушення митних правил без дотриманням вимог МК України, КУпАП, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об'єктивності з'ясування обставин справи; у свою чергу позивачем та його представником представлено докази протиправних дій посадової особи відповідача з приводу складення спірних протоколів.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив право позивача на оскарження дій суб'єкта владних повноважень в порядку адміністративного судочинства в межах публічно-правових відносин при складанні протоколів про порушення митних правил, оскільки у даній справи не оскаржуються вказані протоколи, а дії митного органу при їх складанні. Такий же висновок узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України, висловленою у рішенні суду по справі № К/800/17244/13 від 07.08.2013. Відтак, суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання митниці про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що порушений позивачем спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного адміністративного суду вважає висновки суду першої інстанції щодо визнання протоколів про порушення митних правил складених без дотриманням вимог МК України та КУпАП передчасними й такими, що прийняті судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, враховуючи наступне.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч.1 ст.138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку звернення до адміністративного суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Окрім цього необхідно зазначити, що здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тож, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.

В разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії позивачем не дотримані, оскільки ним не представлено суду для дослідження протоколів про порушення митних правил № 1391/30501/16 та № 1392/30501/16 від 05.08.2016. Колегія суддів також зауважує, що позивач посилається на ряд товаросупровідних документів, однак в матеріалах справи наявні лише такі копії документів: рахунку-фактури № 0075 від 16.05.2016; залізничних накладних ЦИМ/СМГС від 10.05.2016 № 541730 та від 16.05.2016 № 547703; специфікації № 0073 від 10.05.2016; декларації типу ЕК10АА № 209020000/2016/001347 від 10.05.2016.

За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог щодо неправомірності дій відповідача по складенні протоколів про порушення митних правил № 1391/30501/16 та № 1392/30501/16 від 05.08.2016, а отже суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в цій частині.

Крім того, як випливає зі змісту апеляційної скарги, протокол про порушення митних правил № 1390/30501/16 розглянутий Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 24.10.2016 року.

Перевіривши зазначену інформацію, суд апеляційної інстанції встановив, що в ЄДРСР 14.11.2016 зареєстровано під №62660197 та оприлюднено 16.11.2016 постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.10.2016 року у справі № 308/8683/16-п з розгляду матеріалів адміністративної справи про порушення митних правил, які надійшли з Закарпатської митниці ДФС відносно громадянина України ОСОБА_2, якою його визнано винним за ч. 1 ст. 483 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить - 2434,85 грн. з конфіскацією цих товарів, а саме: лісоматеріали круглі із деревини граба і бука, довжиною 4,0 м, діаметром від 7 см до 50 см, по якісним характеристикам та розмірах відповідають вимогам дров по ГОСТ 3243-88; УКТЗЕД 4401100000, у загальному об'ємі 4,427 куб.м., загальною вартістю 2434,85 грн. Вилучені відповідно до протоколу про порушення митних правил № 1390/30501/16 від 05.08.2016 року лісоматеріали круглі із деревини граба і бука, довжиною 4,0 м, діаметром від 7 см до 50 см, по якісним характеристикам та розмірах відповідають вимогам дров по ГОСТ 3243-88; УКТЗЕД 4401100000, кількістю 50,17 куб.м. - повернути власнику або за його дорученням іншій особі. При цьому підлягав дослідженню суду протокол про порушення митних правил № 1390/30501/16 від 05.08.2016.

Постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.10.2016 у справі № 308/8683/16-п була предметом апеляційного розгляду, що вбачається з постанови Апеляційного суду Закарпатської області від 26.12.2016 (зареєстрована в ЄДРСР 28.12.2016 під № 63739775, набрала законної сили 26.12.2016, оприлюднена 30.12.2016), згідно якої постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2016 року, якою на ОСОБА_2 накладено за ч.1 ст. 483 МК України стягнення та стягнуто з нього в користь Закарпатської митниці ДФС 12822,36 грн, скасовано, а провадження в справі щодо нього закрито. Постанову в частині повернення власнику вилученого товару в кількості 50,17 м.куб лісопродукції залишено без зміни.

Як видно з наведеної вище постанови, апеляційний суд Закарпатської області прийшов до висновку, що правомірність складення протоколу на особу ОСОБА_2, як винну у порушенні митних правил, митним органом не доведено.

Таким чином, апеляційним судом Закарпатської області здійснено захист ОСОБА_2 від протиправних дій відповідача при складанні протоколу про порушення митних правил № 1390/30501/16 від 05.08.2016, а отже не підлягають відновленню вже захищені в судовому порядку права позивача.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційного адміністративного суду вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права та неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України задовольнити частково.

Постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27.10.2016 року у справі № 452/2295/16-а скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді Н.Г. Левицька

І.М. Обрізко

Повний текст виготовлено 23.02.2017р.