Рішення № 64950443, 11.01.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2017 р. Справа № 911/3685/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.06.2014 р.);

від відповідача 1: не зявились;

від відповідача 2: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс, м. Київ

до:

1)Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп, с. Мархалівка, Васильківський район, Київська область;

2)Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Сміла, Черкаська область

про стягнення 2 565, 15 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп, ФОП ОСОБА_2 про солідарне стягнення 365, 70 грн штрафу та стягнення з ФОП ОСОБА_2 944, 38 грн пені, 121, 38 грн 3 % річних, 1 133, 69 грн інфляційних збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем-2 свого обовязку щодо своєчасної оплати у повному обсязі за товар згідно договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р., укладеного між ТОВ „Тридента агро та ФОП ОСОБА_2, та угоди № 81-ТА про заміну кредитора у зобовязанні від 24.01.2011 р., укладеної між ТОВ „Тридента Агро та ФОП ОСОБА_1, та угоди № 25/01-7 про заміну кредитора у зобовязанні від 25.01.2013 р., укладеної між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ „Ніко-Тайс, та невиконанням відповідачем-1 свого обовязку щодо своєчасної оплати у повному обсязі за товар згідно договору поруки № 11-03-2013-25 від 11.03.2013 р., укладеного між ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс та ТОВ „ПК Трейдсервісгруп.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2016 р. порушено провадження у справі № 911/3685/16 за позовом ТОВ „Ніко-Тайс до ТОВ „ПК Трейдсервісгруп, ФОП ОСОБА_2 про стягнення 2 565, 15 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 30.11.2016 р.

28.11.2016 р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява вих. № 26-5/11 від 26.11.2016 р. про збільшення позовних вимог у справі № 911/3685/16, у якій він просить суд солідарно стягнути з відповідачів на свою користь 365, 70 грн штрафу та стягнути з відповідача-2 на свою користь 410, 34 грн 3 % річних, 5 634, 80 грн пені, 3 578, 69 грн інфляційних збитків, солідарно стягнути з відповідачів судові витрати, повязані із оплатою послуг адвоката у розмірі 800, 00 грн.

30.11.2016 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 11.01.2017 р.

10.01.2017 р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява вих. № 29-3/12 від 29.12.2016 р. про збільшення позовних вимог у справі № 911/3685/16, у якій він просить суд солідарно стягнути з відповідачів на свою користь 365, 70 грн штрафу та стягнути з відповідача-2 на свою користь 423, 78 грн 3 % річних, 5 840, 95 грн пені, 3 766, 77 грн інфляційних збитків, солідарно стягнути з відповідачів судові витрати, повязані із оплатою послуг адвоката у розмірі 800, 00 грн.

11.01.2017 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, з урахуванням його заяви про збільшення позовних вимог.

Заява № 29-3/12 від 29.12.2016 р. позивача про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не зявились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили, документи, витребувані судом, не надали.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.07.2007 р. між ТОВ „Тридента агро та відповідачем-2 було укладено договір № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу, п. 1.1. якого визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невідємною частиною цього договору.

Згідно з п. 2.2. даного договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невідємною частиною.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що товар може передаватися покупцю партіями.

Пунктом 11.1. договору визначено строк його дії, згідно якого договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обовязків по договору.

ТОВ „Тридента агро поставило, а ФОП ОСОБА_2 за довіреностями отримав товар на загальну суму 9 198, 76 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-ЧК00138 від 16.07.2007 р. та відповідною довіреністю серії ЯЛЮ № 964465 від 16.07.2007 р.

У договорі № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р. зазначено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невідємною частиною цього договору.

Пунктом 5.3. даного договору встановлено, що оплата товару проводиться наступним чином: 100 % від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем в строк до 01.09.2007 р.

Проте, в порушення умов договору відповідач-2 не належним чином виконав взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару за договором № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р.

У звязку із неналежним виконанням ФОП ОСОБА_2 грошового зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р., ТОВ „Тридента Агро звернулось до господарського суду Черкаської області із позовною заявою про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних збитків за період з 02.09.2007 р. по 15.04.2009 р.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.06.2009 р. у справі № 17/1232 за позовом ТОВ „Тридента Агро до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 17 377, 94 грн позов задоволено частково і присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ „Тридента Агро 9 198, 76 грн основної заборгованості, 3 208, 83 грн пені, 444, 00 грн 3 % річних, 3 875, 49 грн інфляційних збитків, 643, 91 грн штрафу та судові витрати: 173, 71 грн державного мита, 117, 95 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, 499, 80 грн витрат на оплату послуг адвоката.

30.06.2009 р. на виконання рішення господарського суду Черкаської області по справі № 17/1232 від 16.09.2009 р. було видано відповідний наказ.

23.12.2009 р. зазначена в наказі заборгованість була повністю погашена, що підтверджується платіжним дорученням № 1865 від 23.12.2009 р.

Однак, станом на день перерахування відповідачем-2 на рахунок ТОВ „Тридента агро суми боргу, першим не було враховано курс долару США який складав 7, 97 грн/дол. США. Відповідно до додатку № 1 до № 2-Ц/07-100 договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007, сторони визначили курс долара США на момент укладання договору купівлі-продажу та передбачили, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, то для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовується наступна формула: S=(A1/A2)*B, де S - ціна на момент проплати; B - ціна на момент підписання; A2 - курс (НБУ) долара до гривні на день підписання договору; A1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей. Середнім показником курсу долара США, яку погодили сторони згідно договору купівлі-продажу, є 5, 05 грн/дол. США.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 р. у справі № 04/5026/2146/2011 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 7 421, 49 грн позов задоволено повністю і присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 5 318, 89 грн курсової різниці, 1 371, 62 грн пені, 188, 25 грн 3 % річних, 542, 73 грн інфляційних збитків, 102, 00 грн державного мита, 236, 00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.08.2013 р. по справі № 04/5026/2146/2011 змінено сторону у виконавчому провадженні № 38965804 щодо примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 12.03.2012 р. ФОП ОСОБА_1 його правонаступником ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.05.2014 р. по справі № 911/970/14 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 4 863,74 грн позов задоволено повністю і присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_2 та ТОВ „ПК Трейдсервісгруп на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс 3458,76 грн пені, 652,68 грн 3% річних, 752,30 грн інфляційних втрат, 1827,00 грн судового збору та 300,00 грн витрат з оплати послуг адвоката.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 цього ж кодексу обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 р. у справі № 04/5026/2146/2011 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 7 421, 49 грн та рішенням господарського суду Київської області від 13.05.2014 р. по справі № 911/970/14 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 4 863,74 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що станом на 26.03.2014 р. відповідач-2 свій обовязок по оплаті курсової різниці згідно договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 р. у справі № 04/5026/2146/2011 не виконав.

24.01.2011 р. між ТОВ „Тридента агро та ФОП ОСОБА_1 було підписано угоду № 81-ТА про заміну кредитора у зобовязанні, згідно умов п. 1.1. якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ФОП ОСОБА_2 зобовязання щодо сплати розміру дооцінки вартості товару (курсової різниці), набутих первісним кредитором на підставі договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р., у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р.

Згідно п. 1.2. угоди № 81-ТА за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї угоди.

Відповідно до п. 2.1. угоди № 81-ТА вартість зобовязання, що відступається за даною угодою, становить 7 804, 07 грн.

Пунктом 2.2. угоди № 81-ТА передбачено, що первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що сума, вказана у п. 2.1., що відступається згідно договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р., є загальною сумою (розміром) штрафних санкцій (курсової різниці, пені, 3 % річних, інфляційних витрат), котрі обраховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2.3. угоди № 81-ТА первісним кредитором нараховано, новим кредитором перевірено та погоджено розмір нарахувань у сумі 5 318, 89 грн курсової різниці, 1 681, 61 грн пені, 570, 32 грн інфляційних збитків, 233, 25 грн 3 % річних.

Згідно п. 3.2. угоди № 81-ТА в момент підписання цієї угоди, незалежно від виконання боржником зобовязань новому кредитору, у первісного кредитора виникає право вимоги до нового кредитора в сумі 7 804, 07 грн.

Пунктом 6.1. угоди № 81-ТА визначено строк її дії, згідно якого ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цією угодою.

28.01.2011 р. між ТОВ „Тридента агро та ФОП ОСОБА_1 було підписано додаткову угоду № 1 до угоди № 81-ТА про заміну кредитора у зобовязанні від 24.01.2011 р., згідно умов якої сторони дійшли згоди змінити п. 1.2., 2.1., угоди, доповнити угоду п. 2.4. та викласти їх у наступній редакції:

„1.2. За цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат, за період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобовязання) згідно договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р.

2.1. Вартість зобовязання, що відступається за даною угодою становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 7 804, 07 грн.

2.4. З моменту укладення даної угоди, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р., по відношенню до боржника щодо заборгованості (дооцінки вартості товару, курсової різниці), нарахування розміру пені, 3 % річних, інфляційних втрат за весь час прострочення, у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно договору договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р.

24.01.2011 р. між ТОВ „Тридента агро та ФОП ОСОБА_1 було підписано акт прийому-передачі документів, згідно умов якого відповідно до угоди № 81-ТА про заміну кредитора у зобовязанні від 24.01.2011 р. первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв для виконання документи згідно переліку.

16.08.2011 р. ТОВ „Тридента агро звернулось до боржника відповідача-2 із повідомленням б/н від 26.01.2011 р. про заміну кредитора у зобовязанні, у якому повідомило відповідача-2 про те, що за угодою № 2-Ц/07-100 про заміну кредитора у зобовязанні від 24.01.2011 р., укладеною між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ „Тридента агро, останнє відступило новому кредитору - ФОП ОСОБА_1 право вимоги щодо сплати розміру дооцінки вартості товару (курсової різниці), пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат, у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р. Факт направлення ТОВ „Тридента агро повідомлення відповідачу-2 підтверджується фіскальним чеком № 6647 від 16.08.2011 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього.

25.01.2013 р. між ФОП ОСОБА_1 та позивачем було підписано угоду № 25/01-7 про заміну кредитора у зобовязанні, згідно умов п. 1.1. якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання ФОП ОСОБА_2 зобовязання щодо сплати розміру пені, 3 % річних, штрафу, інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р. у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р.

Відповідно до п. 1.2. угоди № 25/01-7 за цією угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в нарахованому розмірі, пені, штрафу, 3 % річних, інфляційних втрат, за весь період існування основної заборгованості (прострочення виконання боржником грошового зобовязання) згідно договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р.

Відповідно до п. 2.1. угоди № 25/01-7 вартість зобовязання, що відступається за даною угодою, становить, проте не обмежується, сумою у розмірі 25 000, 00 грн.

Пунктом 2.2. угоди № 25/01-7 передбачено, що з моменту укладення даної угоди, новий кредитор наділяється всіма правами первісного кредитора, що випливають із умов договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р. по відношенню до боржника щодо нарахування розміру пені, 3 % річних, штрафу, інфляційних втрат за весь час прострочення у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р.

Пунктом 6.1. угоди № 25/01-7 визначено строк її дії, згідно якого ця угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цією угодою.

25.01.2013 р. між ФОП ОСОБА_1 та позивачем було підписано акт прийому-передачі документів, згідно умов якого відповідно до угоди № 25/01-7 про заміну кредитора у зобовязанні 25.01.2013 р. первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв для виконання документи згідно переліку.

17.02.2014 р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до боржника відповідача-2 із повідомленням б/н від 25.01.2013 р. про заміну кредитора у зобовязанні, у якому новий кредитор - позивач повідомив відповідача-2 про те, що за угодою № 25/01-7 про заміну кредитора у зобовязанні від 25.01.2013 р., укладеною між ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс та ФОП ОСОБА_1, останній відступив новому кредитору - позивачу право вимоги щодо сплати розміру розміру пені, 3 % річних, штрафу, інфляційних втрат, набутих ФОП ОСОБА_1 на підставі договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р. у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р. Факт направлення ФОП ОСОБА_1 повідомлення відповідачу-2 підтверджується фіскальним чеком № 0100 від 17.02.2014 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 17.02.2014 р.

11.03.2013 р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поруки № 11-03-2013-25, згідно умов п. 1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обовязку ФОП ОСОБА_2 щодо виконання грошового зобовязання щодо сплати розміру штрафу у звязку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобовязання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 25/01-7 про заміну кредитора у зобовязані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 25.01.2013 р., укладену згідно договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р.

Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою штрафу у сумі 1 000, 00 грн.

Пунктом 6.1. договору поруки визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки.

18.03.2013 р. новий кредитор - позивач звернувся до боржника відповідача-1 із вимогою вих. № 15-25/03 від 15.03.2013 р., у якій вимагав у триденний строк із моменту отримання даної вимоги виконати взяті на себе зобовязання за договором поруки № 11-03-2013-25 від 11.03.2013 р.

У березні 2013 р. відповідач-1 звернувся до позивача із відповіддю вих. № 25 від 18.03.2013 р. на вимогу, у якій повідомив, що виконати взяті на себе зобовязання за договором поруки № 11-03-2013-25 від 11.03.2013 р. не в змозі у звязку із скрутним фінансовим становищем.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару, заміною сторони у зобовязанні, забезпеченням виконання зобовязання здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 516 цього ж Кодексу заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 цього ж Кодексу встановлено, що первісний кредитор у зобовязанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні.

Отже, враховуючи вищевикладене та на підставі вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що у відповідності до угоди № 81-ТА про заміну кредитора у зобовязанні від 24.01.2011 р., укладеної між ТОВ „Тридента Агро та ФОП ОСОБА_1, та угоди № 25/01-7 про заміну кредитора у зобовязанні від 25.01.2013 р., укладеної між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ „Ніко-Тайс, до останнього перейшло право вимоги виконання відповідачем-2 обовязку по оплаті розміру пені, 3 % річних, інфляційних збитків від суми основної заборгованості за період з 12.07.2007 р. по 28.12.2016 р., штрафу від суми основної заборгованості за договором № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р., укладеним між ТОВ „Тридента агро та ФОП ОСОБА_2

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути із відповідача-2 на свою користь пеню, інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості згідно договору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р. та угоди № 25/01-7 про заміну кредитора у зобовязанні від 25.01.2013 р. за періоди прострочення відповідачем-2 виконання обовязку по оплаті курсової різниці з 26.03.2014 р. по 28.12.2016 р. всього на загальну суму 5 840, 95 грн, 3 766, 77 грн та 423, 78 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 543 цього ж кодексу у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ч. 1, 2 ст. 553 цього ж кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 цього ж кодексу у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором купівлі-продажу строк відповідач-2 обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед ТОВ „Тридента агро складала 9 198, 76 грн (без дооцінки вартості товару (курсової різниці)), що підтверджується рішенням господарського суду Черкаської області від 16.06.2009 р. у справі № 17/1232 за позовом ТОВ „Тридента агро до ТОВ ФОП ОСОБА_2 про стягнення 17 377, 94 грн, наявним у матеріалах справи.

30.06.2009 р. на виконання рішення господарського суду Черкаської області по справі № 17/1232 від 16.09.2009 р. було видано відповідний наказ.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що зазначена в наказі заборгованість (без дооцінки вартості товару (курсової різниці)) була повністю погашена відповідачем-2 23.12.2009 р., що підтверджується платіжним дорученням № 1865 від 23.12.2009 р.

У встановлений договором купівлі-продажу строк відповідач-2 обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед ТОВ „Тридента агро склала 5 318, 89 грн (дооцінка вартості товару (курсова різниця)), що підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 р. у справі № 04/5026/2146/2011 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 7 421, 49 грн, наявним у матеріалах справи.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що в травні 2014 р. позивач звернувся до господарського суду Київської області про стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача-2 зі сплати курсової різниці у сумі 5 224, 36 грн за період з 23.12.2009 р. по 25.03.2014 р. Рішенням господарського суду Київської області від 13.05.2014 р. по справі № 911/970/14 за позовом ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 4 863,74 грн позов задоволено повністю і присуджено до стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс 3458,76 грн пені, 652,68 грн 3% річних, 752,30 грн інфляційних втрат, 1827,00 грн судового збору та 300,00 грн витрат з оплати послуг адвоката.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача-2 зі сплати курсової різниці за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 2-Ц/07-100 від 12.07.2007 р. у сумі 5 318, 89 грн не погашена.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 8.2. договору купівлі-продажу передбачено, що за прострочення виконання зобовязання покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі 0, 08 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Пунктом 8.3. договору купівлі-продажу передбачено, що сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобовязань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань за даним договором, здійснюється без обмеження строку.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення5224.3626.03.2014 - 28.12.201610090.08 %4217.105 224, 36 грн х 0, 08 % х 1009/365 = 4 217, 10 грн;

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р. у вищевказаний період становить 4 217, 10 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача-2 пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 4 217, 10 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача-2 інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем-2 виконання обовязку по оплаті курсової різниці з 26.03.2014 р. по 28.12.2016 р. всього на загальну суму 3 766, 77 грн та 423, 78 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції26.03.2014 - 28.12.20165224.361.9524972.7210197.085 224, 36 грн х 1, 952 = 10 197, 08 грн; 10 197, 08 грн 5 224, 36 грн = 4 972, 72 грн

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р. у вищевказаний період становить 4 972, 72 грн.

Оскільки розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості, на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача-2 інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 3 766, 77 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості за договором наступний:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів5224.3626.03.2014 - 28.12.201610093 %432.845 224, 36 грн х 0, 03 % х 1 009/365 = 432, 84 грн

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості за договором № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р. у вищевказаний період становить 432, 84 грн.

Оскільки розмір 3 % річних від суми основної заборгованості, на яку претендує позивач, є меншим ніж сума, на яку він має право, то суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача-2 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 423, 78 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідачів у солідарному порядку штраф згіднодоговору № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р., договору поруки № 11-03-2013-25 від 11.03.2013 р. та угоди № 25/01-7 про заміну кредитора у зобовязанні від 25.01.2013 р. за несплату відповідачем-2 курсової різниці на загальну суму 365, 70 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

П 8.4. договору передбачено, що за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф в розмірі 7 % від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідачів у солідарному порядку штрафу від суми основної заборгованості за договором № 2-Ц/07-100 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.07.2007 р., договором поруки № 11-03-2013-25 від 11.03.2013 р. та угодою № 25/01-7 про заміну кредитора у зобовязанні від 25.01.2013 р. у розмірі 365, 70 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідачів понесені ним витрати на послуги адвоката у розмірі 800, 00 грн.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських обєднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини пятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Понесені позивачем витрати на послуги адвоката у розмірі 800, 00 грн підтверджуються договором № 12/10-15 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 12.10.2015 р., укладеним між ТОВ „Компанія „Ніко-Тайс та адвокатом ОСОБА_1, актом б/н від 12.10.2015 р. прийому-передачі документів, актом від 25.11.2016 р. здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009 р., платіжним дорученням № 28 від 30.11.2015 р. на суму 800, 00 грн, наявними у матеріалах справи.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „ПК Трейдсервісгруп (ідентифікаційний код 38267861), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс (ідентифікаційний код 38039872) 365 (триста шістдесят пять) грн 70 (сімдесят) коп. штрафу та судові витрати 1 162 (одна тисяча сто шістдесят дві) грн 78 (сімдесят вісім) коп. судового збору, 675 (шістсот сімдесят пять) грн 05 ( пять) коп. витрат на послуги адвоката.

3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ніко-Тайс (ідентифікаційний код 38039872) 4 217 (чотири тисячі двісті сімнадцять) грн 10 (десять) коп. пені, 3 766 (три тисячі сімсот шістдесят шість) грн 77 (сімдесят сім) коп. інфляційних збитків, 423 (чотириста двадцять три) грн 78 (сімдесят вісім) коп. 3 % річних.

4.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

07 лютого 2017 р.