Рішення № 64950353, 14.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017Справа №910/23318/16

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта"

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу 8 528,39 грн.

Суддя Якименко М.М

Представники сторін:

від позивача: Волобоєва Т.В. - за довіреністю №15 від 01.01.2017 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу 8 528,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну ТОВ «Перша лізингова компанія» (яке є страхувальником позивача) завдано матеріальної шкоди страхувальником відповідача, яка відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 8 528,39 грн. - страхового відшкодування, 1 378,00 грн. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2016 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 31.01.2017 року.

12.01.2017 року через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро надійшли документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2017 року відкладено розгляд справи на 14.02.2017 року.

В судове засідання 14.02.2017 року представник відповідача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 23.12.2016 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.02.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 14.02.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2015 року між ТОВ «Перша лізингова компанія» (далі по тексту - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (далі по тексту - страховик, позивач) укладено Договір страхування №250504862.15 (далі за текстом - Договір), за умовами якого застраховано транспортний засіб марки «Шкода», державний номер НОМЕР_1 (далі по тексту - застрахований транспортний засіб).

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

З матеріалів справи слідує, що 09.10.2015 року о 15 год. 53 хв. по вул. Ізюмська, 1 в м. Києві сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб (яким керувала ОСОБА_2) та транспортний засіб марки «Рено» державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, у результаті чого застрахованому транспортному засобу завдано пошкодження.

Відповідно до Страхового акту №135394 від 08.12.2015 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 17 056,78 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 17 056,78 грн. грн.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Майнова шкода, завдана страхувальникові позивач відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак:

- 1) Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2016 року справа №752/19252/15-п винним у ДТП визнано ОСОБА_3 (водій транспортного засобу марки «Рено» державний номер НОМЕР_2);

- 2) постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.12.2015 року справа №752/19197/15-п винним у ДТП визнано ОСОБА_2 (водій застрахованого транспортного засобу)

Відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (далі по тексту - відповідач) відповідно до Полісу серія АЕ №5594796, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Пунктом 3 Постанови №6 від 27.03.1992 Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» передбачено, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Отже, виходячи із того, що шкода була заподіяна транспортним засобам в результаті ДТП, яке сталося внаслідок спільних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які визнанні винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення, і до обох суб'єктів застосовано однакову міру відповідальності, суд дійшов висновку, що розміри часток ступенів їх вини є рівними, тобто становить 50%.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що страховик (позивач) виконав своє грошове зобов'язання та сплатив страхове відшкодування в розмірі 17 056,78 грн., що підтверджується платіжним дорученням №9915 від 14.12.2015 року на суму 17 056,78 грн.

Відповідно до Полісу АЕ №5594796 ліміт відповідальності відповідача: за шкоду по життю та здоров'ю 100 000,00 грн., за шкоду по майну 50 000,00 грн., франшиза 0,00 грн.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (ст. 9 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 8 528,39 грн. (страхового відшкодування), нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню (завдані матеріальні збитки 17 056,78 грн. * спільна вина 50% = 8 528,39 грн.).

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Домінанта" (01032, м. Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 119; код ЄДРПОУ 35265086) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, ВУЛИЦЯ БУЛЬВАРНО-КУДРЯВСЬКА, будинок 33; код ЄДРПОУ 16285602) 8 528 (вісім тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 39 коп. - страхового відшкодування, 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 24.02.2017 року.