Рішення № 64950249, 17.02.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2017Справа №910/23683/16

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна"

про стягнення 49 500 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Прокопенко П.С. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 49 500 грн.

Позивач у судовому засіданні стверджує, що його права порушені, просить позов задовольнити повністю.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" відзив на позов не надало, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечило.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відмітками про відправку на зворотній стороні ухвали суду від 26.12.2016, дана ухвала не повернута підприємством зв'язку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про розгляд справи, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 22.10.2014 на 56 км а/д Олександрівка-Красноармійськ-Константинопіль відбулася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої стали, зокрема:

- автомобіль марки "Renault", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3;

- автомобіль марки "Mercedes-Benz", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4

Факт встановлення вини у скоєнні ДТП ОСОБА_4, за ознаками пункту 124 КУпАП підтверджено постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13.11.2014 у справі № 235/5907/14-п.

Вартість матеріальної шкоди пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу "Renault", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, склала 93 534 грн., що підтверджується висновком експертного дослідження від 19.11.2014 № 44.

Згідно полісу АІ/0666867, наданого МОТОРНИМ (ТРАНСПОРТНИМ) СТРАХОВИМ БЮРО УКРАЇНИ, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля марки "Mercedes-Benz", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем з франшизою 500 грн. та лімітом по майну в 50 000 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" відповідно до свідоцтва від 07.07.2011 НОМЕР_3, яке видано Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг є фінансовою установою та включене до Державного реєстру фінансових установ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" відповідно до додатку до Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи НОМЕР_3 має право надавати фінансові послуги, зокрема факторингу.

25.05.2016 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (цесіонарій) та ОСОБА_6 (цедент) укладено договір відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування, в порядку та на умовах, визначених якого, на підставі ст. 512-519 ЦК України, цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій приймає і зобов'язується оплатити цеденту усі права вимоги, що виникли у цедента у зв'язку із фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля "Mercedes-Benz", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, відповідальність якого застрахована згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 21.05.2014, номер полісу АІ/0666867, в страховій компанії ПАТ "Страхова компанія "Україна". Характеристика права вимоги, що передається цесіонарію цедентом за цим договором: 49 500, 00 грн. Зобов'язана особа (боржник), особа визнана винною у скоєнні ДТП - ОСОБА_4

25.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (фактор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (клієнт) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 1/25-05/2016 (далі - Договір факторингу), відповідно до предмету якого (п. 1.1) в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов'язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до додатку № 1 до цього договору.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що в силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до додатку № 1 до цього договору.

Згідно з п.п. 1.3, 1.4 Договору факторингу характеристика прав, переданих фактору клієнтом за цим договором: загальна сума боргу 49 500 грн. Зобов'язана особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна".

Як вбачається з додатку № 1 до Договору факторингу, клієнт передав фактору права вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" на загальну суму 49 500 грн.

Уступка первісним кредитором права вимоги до його боржника новому кредиторові здійснюється у тій самій формі, на тих самих умовах і у тому саме обсязі, що і основне зобов'язання, яке існувало на момент переходу прав, і такі права мають бути підтверджені належними документами.

За Договором факторингу позивачем було придбано право вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у ОСОБА_6 до ПАТ "Страхова компанія "Україна" у зв'язку з нездійсненням страховою компанією відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Метою договору факторингу може бути як передача факторові права вимоги клієнта до боржника в обмін на надання клієнтові грошових коштів, так і відступлення клієнтом своєї вимоги в забезпечення виконання його зобов'язань перед фактором. Предметом договору факторингу може бути одна або декілька вимог.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До основних ознак договору факторингу слід віднести, зокрема, предмет договору, яким є відступлення права грошової вимоги, у зв'язку з чим відбувається заміна кредитора у зобов'язанні. Метою такого відступлення є отримання фінансування від фактора (банка чи іншої фінансової установи), що, в свою чергу, зумовлює віднесення факторингу до фінансових операцій. Віднесення факторингу до фінансових послуг обумовило ще одну відмінну ознаку такого договору, а саме специфіку його сторін, зокрема фактором може бути банк чи інша фінансова установа, а клієнтом юридична особа чи фізична особа-підприємець. Окрім цього, фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів (факторинг) відбувається за плату (окрім випадків, коли факторинг має забезпечувальний характер), розмір якої визначається договором, це може бути як сплата відсотків, так і фіксованої ставки за таку фінансову послугу. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, позивач, уклавши з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 Договір факторингу, отримав від первісного кредитора право вимоги з одержання грошового відшкодування нанесеної шкоди (за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) до боржника - ПАТ "Страхова компанія "Україна", а відтак правомірно набув прав нового кредитора у зобов'язанні.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в матеріалах справи наявні та доведені всі необхідні умови для здійснення відшкодування ПАТ "Страхова компанія "Україна" шкоди у розмірі 49 500 грн.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 49 500 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 грн. покладаються на відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна", згідно зі ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.02.2017, згідно з ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 512, 514, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", 02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42-Г, код ЄДРПОУ 30636550, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", 36020, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, буд. 14а/22, код ЄДРПОУ 37686922, матеріальну шкоду в сумі 49 500, 00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378, 00 грн., видавши наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 22.02.2017

Суддя Ю.О.Підченко