Рішення № 64950071, 21.02.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/2/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2017 Справа № 908/3521/16

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська (85013, м.Добропілля, м. Білозерське Донецької області, вул. Строїтельна, буд. 17)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Енергомаш (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Єгорова, 1)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

ОСОБА_1 участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 довіреність № ББУ/ОДО94/СЛ/16 від 22.12.2016 р.

від відповідача: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська, м. Добропілля, м.Білозерське Донецької області звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Енергомаш, м. Бердянськ Запорізької області заборгованості в сумі 119028,00 грн., з яких: 15600,00 грн. сума штрафу, 103428,00 грн. - сума неустойки.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що за умовами укладеного між сторонами договору від 16.10.2015р. (п. 2.1.2 договору) відповідач був зобов'язаний виконати роботи протягом 60-ти календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт і підписання відповідного акту прийому-передачі. ОСОБА_1 актом прийому передачі обладнання було передано 01.12.2015 р., отже, строк виконання зобовязання - не пізніше 30.01.2016 р. Проте, в установлений договором строк відповідач ремонт обладнання не здійснив, ремонт насосу ЦНС300-420 підрядником виконано лише 08.09.2016 р., що підтверджується відповідним актом здачі-приймання виконаних робіт. ОСОБА_1 доводами позивача, порушення відповідачем взятих на себе зобовязань за договором щодо дотримання строків виконання робіт є підставою для нарахування передбачених п. 6.5.2 договору санкцій. Посилаючись на приписи ст.ст. 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України та умови укладеного між сторонами договору, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.01.2017 р. порушено провадження у справі № 908/3521/16, розгляд якої призначено на 07.02.2017 р.

На підставі ст. 77 ГПК України, ухвалою від 07.02.2017 р. розгляд справи було відкладено на 21.02.2017 р. у звязку з незявленням у судове засідання представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 03.01.2017 р. та від 07.02.2017 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

ОСОБА_1 змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду від 03.01.2017 р. та від 07.02.2017 р. (з інформацією про час та місце судового розгляду справи) були направлені судом на адресу відповідача: 71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Єгорова, 1, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (Витяг з ЄДРПОУ наявний в матеріалах справи).

Поштове відправлення з ухвалою від 03.01.2017 р. повернулося до суду з позначкою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання». Ухвала від 07.02.2017р. на адресу суду не поверталася.

Таким чином про час та місце судового розгляду даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

В пункті 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007 р. Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, враховуючи обмеженість розгляду справи визначеним законом процесуальним строком вирішення спору та достатність матеріалів справи для розгляду по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

ОСОБА_1 клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача судовий процес здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

В судовому засіданні 21.02.2017 р. справу розглянуто за наявними матеріалами в межах встановленого строку, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 16.10.2015 р. між Товариством з додатковою відповідальністю «Шахта «Білозерська» (Замовником, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Енергомаш (Підрядником, відповідачем у справі) було укладено договір підряду (ремонт на території підрядника) № 1512-ПУ-УМТС (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, передбачених цим договором, Підрядник зобовязався на свій власний ризик та за дорученням Замовника виконати із власних матеріалів ремонт (надалі роботи) обладнання, вузлів ГШО та комплектуючих(надалі обладнання), зазначених у Специфікаціях, підписаних обома сторонами, які є невідємною частиною даного договору.

Згідно з п. 1.3 Договору перелік, обєм, вартість робіт узгоджуються сторонами в Додатках, що є невідємними частинами даного договору.

Пунктом 2.1.1 Договору визначено, що Підрядник зобовязується виконати роботи, обумовлені в п. 1.1 договору, якісно у відповідності з вимогами даного договору, діючими нормами та стандартами, а також Технічним завданням Замовника, виданого на підставі дефектації обладнання, і узгодженого Підрядником.

У відповідності до п. 2.1.2 Договору Підрядник зобов'язався виконати роботи протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт і підписання відповідного акту прийому-передачі обладнання в ремонт, якщо інший строк не обумовлений сторонами в Додатках до цього договору.

Відповідно до 3.5 Договору у разі порушення Підрядником строків виконання робіт по цьому договору Замовник має право направити Підряднику розрахунок штрафних санкцій та/або збитків, та до їх оплати Підрядником затримати оплату за виконані роботи на суму штрафних санкцій із звільненням Замовника від відповідальності за цю затримку. Підрядник зобовязується здійснити оплату штрафних санкцій та/або збитків протягом 5 (пяти) календарних днів з моменту направлення розрахунку штрафних санкцій та/або збитків Підряднику. При цьому Замовник за своїм вибором має право оплатити Підряднику вартість виконаних робіт до уплати останнім Замовнику штрафних санкцій та/або відшкодування збитків.

Пунктом 6.5.2 Договору передбачено, що за невиконання зобов'язання в строк, передбачений в п. 2.1.2 цього Договору, більше 10 (десяти) календарних днів Підрядник за письмовою вимогою Замовника, виплачує Замовнику неустойку у вигляді штрафу в розмірі 10% від вартості робіт по відповідному Додатку. Також при наявності письмової вимоги Замовника, Підрядник зобов'язується додатково до штрафу виплатити Замовнику неустойку в розмірі 0,3% від вартості робіт по відповідному Додатку за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 8.1 Договору цей договір вступає в силу з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що в разі належного виконання обома сторонами своїх зобовязань, строк дії договору встановлюється до 31.112.2015 р., включно. У випадку не виконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобовязань по даному договору, строк дії договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Специфікацією № 1 від 17.12.2015 р. до Договору сторонами передбачено, що Підрядник зобов'язаний виконати капітальний ремонт насосу ЦНС300-420 в кількості 1 одиниці, вартість ремонту складає 156 000,00грн., строк виконання робіт - 60 (шістдесят) календарних днів.

01.12.2015 р. за ОСОБА_1 прийому-передачі обладнання насос ЦНС300-420 був переданий в ремонт Підряднику.

ОСОБА_1 доводами позивача, зважаючи на передачу обладнання в ремонт 01.12.2015 р., ремонт обладнання необхідно було виконати не пізніше 30.01.2016 р., проте, в установлений Специфікацією від 17.12.2015 р. строк відповідачем ремонт обладнання не здійснено.

ОСОБА_1 здачі-приймання виконаних робіт насос ЦНС300-420 було передано Підрядником Замовнику із капітального ремонту лише 08.09.2016 р.

У звязку з цим, 29.09.2016 р. позивачем відповідачу було направлено Розрахунок (вих. № 36) штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт по договору № 1512-ПУ-УМТС від 16.10.2015 р. на загальну суму 119028,00 грн. з вимогою сплатити штрафні санкції протягом пяти днів з дати направлення розрахунку. Направлення розрахунку підтверджується копією фіскального чеку ФН НОМЕР_1 від 29.09.2016 р. та копією опису вкладення у цінний лист від 29.09.2016 р.

У відповідь на направлений позивачем розрахунок відповідач листом від 20.10.2016р. (вих. № 20/10-01) повідомив позивача, що підприємство на момент виконання робіт по даному договору мало ряд обєктивних причин для переносу строків ремонту та просив зменшити загальну суму штрафних санкцій до 20771,40 грн.

Позовна вимога про стягнення з ТОВ Науково-виробниче підприємство Енергомаш 15600,00 грн. суми штрафу, 103428,00 грн. - суми неустойки, стала предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

ОСОБА_1 своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором підряду.

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити роботу.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частинами 1, 2 ст. 882 ЦК України визначено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 4 цієї статті передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Також, у відповідності до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже зазначалося вище, умовами п. 2.1.2 Договору передбачено, що Підрядник зобовязаний виконати роботи протягом 60-ти календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт і підписання відповідного акту прийому-передачі обладнання в ремонт, якщо інший строк не обумовлений сторонами в Додатках до цього договору.

Обладнання передано відповідачу в ремонт за актом прийому-передачі від 01.12.2015 р. (арк. справи 21), отже, строк виконання робіт за Договором до 30.01.2016 р. (29.01.2016 р. - останній день).

Матеріалами справи підтверджується, що обладнання - насос ЦНС300-420 було передано Підрядником Замовнику із капітального ремонту 08.09.2016 р., що підтверджується відповідним ОСОБА_1 здачі-приймання виконаних робіт (арк. справи 22).

Отже, відповідачем допущено порушення встановленого Специфікацією від 17.12.2015р. терміну виконання ремонту на 221 день (з 30.01.2016 р. по 07.09.2016 р.).

29.09.2016 р. позивачем відповідачу було направлено Розрахунок (вих. № 36) штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт по договору, з вимогою сплатити санкції на загальну суму 119028,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями фіскального чеку ФН НОМЕР_1 від 29.09.2016 р. та опису вкладення у цінний лист від 29.09.2016 р.

Вимогу позивача про сплату направленого розрахунку залишено відповідачем без задоволення. Доказів протилежного суду не надано.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (п. 4 ст. 231 ГК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

ОСОБА_1 приписами частини 1 статті 612 названого Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 6.5.2 Договору сторонами узгоджено, що за невиконання зобов'язання в строк, передбачений в п. 2.1.2 цього Договору, більше 10 (десяти) календарних днів Підрядник за письмовою вимогою Замовника, виплачує Замовнику неустойку у вигляді штрафу в розмірі 10% від вартості робіт по відповідному Додатку. Також при наявності письмової вимоги Замовника, Підрядник зобов'язується додатково до штрафу виплатити Замовнику неустойку в розмірі 0,3% від вартості робіт по відповідному Додатку за кожен день прострочки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою ст. 231 ГК України.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення штрафу та неустойки (пені), що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України (сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості).

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт недотримання Підрядником строків виконання робіт, оскільки зважаючи на умови Договору, роботи повинні були бути виконані у будь-якому разі до 30.01.2016 р. (дата передачі обладнання 01.12.2015 р. + 60 календарних днів), вимоги про стягнення з ТОВ Науково-виробниче підприємство Енергомаш суми штрафу (10% від вартості робіт) та неустойки (в розмірі 0,3% від вартості робіт за кожен день прострочення) заявлені позивачем обґрунтовано.

Згідно наданого позивачем розрахунку за прострочення термінів проведення капітального ремонту обладнання належить:

15600,00 грн. (сума штрафу) = 156000,00 грн. (вартість виконаних робіт) х 10%;

103428,00 грн. (сума неустойки) = 156000,00 грн. (вартість виконаних робіт) х 0,3% х 221 днів (кількість днів прострочення).

Перевіривши наданий позивачем розрахунки штрафу та неустойки, суд дійшов до висновку, що вони є вірними, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Із змісту листа відповідача від 20.10.2016 р. вих. № 20/10-01 вбачається, що дата отримання від Замовника обладнання в ремонт (01.12.2015 р.) та недотримання строків виконання робіт відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобовязань ним зобовязань за Договором щодо оплати направленого позивачем розрахунку штрафних санкцій.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Енергомаш суми 15600,00 грн. штрафу та суми 103428,00 грн. неустойки обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача шляхом стягнення суми 1785,42 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Енергомаш (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Єгорова, 1, код ЄДРПОУ 32787127) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська (85013, м. Добропілля, м. Білозерське Донецької області, вул. Строїтельна, буд. 17, код ЄДРПОУ 36028628) суму 15600 (п'ятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. штрафу, суму 103428 (сто три тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 00 коп. неустойки та суму 1785 (одна тисяча сімсот вісімдесят пять) грн. 42 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 24.02.2017 р.

Суддя М.В. Мірошниченко