Рішення № 64949916, 23.02.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.2017 Справа № 904/1056/17

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Комунального підприємства "Міський тролейбус", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 93 837 грн. 08 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 813 від 09.02.2017р.;

від відповідача: Мамонов В.В., дов. № б/н від 10.02.2017р.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Міський тролейбус" заборгованість в сумі 93 837 грн. 08 коп. відповідно до умов договору про надання послуг від 16.02.2016р. № 41П.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати за надані послуги.

16.02.2016р. позивачем до суду подане клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 15.02.2017р., згідно якого позивач, з урахуванням часткової оплати відповідачем розміру заборгованості за спірним договором, просить суд стягнути з КП «Міський тролейбус» 88 837 грн. 08 коп. основного боргу.

Судом встановлено, що подане позивачем клопотання за своїм змістом є заявою про зменшення позовних вимог та на підставі ст. 22 ГПК України заява позивача прийнята судом до розгляду, як заява про зменшення позовних вимог.

Відповідач надав відзив на позов від 15.02.2017р. № 207, в якому підтвердив наявність заборгованості перед позивачем в сумі 88 837 грн. 08 коп. та зазначив, що у підприємства виникла значна заборгованість за спожиту електричну енергію, за яку підприємство вимушене розраховується за рахунок власних коштів, отриманих від перевезення платних пасажирів тролейбусами, що призвело до в край скрутного фінансового становища підприємства відповідача. Кошти, які підприємство отримує з джерел фінансування, не покривають фактичних витрат по перевезенню пасажирів тролейбусом, що в свою чергу призводить до збитковості, утворенню боргових зобов'язань перед бюджетом усіх рівнів, дані кошти фактично спрямовується тільки на виплату заробітної плати працівникам та оплату електроенергії. За вказаних обставин, в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України просив суд розстрочити виконання рішення у даній справі на 12 місяців зі сплатою боргу щомісячно рівними частинами.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду заперечував.

В порядку ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

16.02.2016р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (прізвище ОСОБА_4 змінено на ОСОБА_1, у зв'язку з реєстрацією шлюбу згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 (виконавець) та Комунальним підприємством "Міський тролейбус" (замовник) укладено договір про надання послуг № 41П (надалі - Договір), відповідно до умов якого виконавець приймає зобов'язання надати замовнику рекламні послуги по розробці, виготовленню та нанесенню зовнішнього дизайнерського оформлення на тролейбуси та інші рекламні послуги щодо оформлення об'єктів замовника, а також відновлення, реставрацію та ремонт рекламних носіїв, які придбані у виконавця (далі «послуги» (код 73.11.1 "Послуги рекламних агентств") (п. 1.1 Договору).

Під послугами у цьому договорі розуміється виготовлення, за завданням замовника, рекламних матеріалів (далі - продукції) та оформлення ними об'єктів (рухомого складу тролейбусів або інших об'єктів) замовника, а також відновлення, реставрація та ремонт рекламних носіїв, які придбані у виконавця (п. 1.1.1 Договору).

За умовами п. 7.1 Договору цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2016р., а в частини розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків, що передбачені по даному Договору.

Згідно п. п. 2.1, 2.2 Договору виконавець після підписання цього Договору протягом одного робочого дня надає замовнику для погодження макет, на підставі якого виготовляється продукція. Замовник протягом одного робочого дня розглядає макет, зазначений у п. 2.1 Договору, та погоджує його шляхом підписання та скріплення печаткою.

Відповідно до п. 2.4 Договору виконавець зобов'язується виготовити та розмістити продукцію на підставі затвердженого сторонами макету, термін виготовлення - 3 (три) робочі дні, оформлення - 1 (один) робочий день, з моменту 100% попередньої оплати у відповідності до п. 3.1 цього Договору.

За умовами п. 3.1 Договору замовник здійснює попередню оплату. Підставою для здійснення оплати є рахунок виконавця, який підлягає оплаті замовником шляхом безготівкового перерахування коштів за банківськими реквізитами виконавця протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його виставлення.

Ціна послуги по розробці, виготовленню та нанесенню зовнішнього дизайнерського оформлення на об'єкт (тролейбуса або інший об'єкт визначається в калькуляції, що є невід'ємною частиною даного договору і складається за заявкою замовника і належить погодженню з боку замовника (п. 3.2 Договору).

Пунктом. 3.3 Договору встановлено, що загальна вартість по даному Договору орієнтовано становить 300 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 50 000,00 грн. та конкретизується в специфікації (ях), які є невід'ємною частиною цього Договору та в актах здачі - приймання робіт. Загальна вартість послуги, вказана в актах здачі - приймання робіт до цього Договору і складає суму цього Договору.

Згідно п. п. 4.2.1, 4.2.5 Договору виконавець зобов'язується: надавати послуги відповідно до умов цього договору; після виконання робіт, протягом 2 (двох) робочих днів, надати замовнику акт виконаних робіт.

Замовник має право: отримати послуги, вказані у розділі 1 даного Договору, в об'ємах та у строки передбачені даним Договором; відмовитися від підписання акту виконаних робіт, у разі виявлення недоліків у роботі виконавця, до їх усунення (п. 4.3.1 та 4.3.3 Договору).

На виконання умов Договору у період з лютого по травень 2016р. позивач надав відповідачу відповідні послуги на загальну суму 131 259 грн. 60 коп., про що сторонами складені та підписані без зауважень та заперечень наступні акти здачі-прийомки виконаних робіт:

- акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1-00000013 від 29.02.2016р. про надання послуг, а саме: дизайнерське оформлення автобуса МАН на суму 61 380,00 грн. з ПДВ (а.с. 12);

- акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1-00000014 від 10.03.2016р. про надання послуг, а саме: дизайнерське оформлення автобуса МАН на суму 36 828,00 грн.(а.с. 20);

- акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1-00000017 від 11.03.2016р. про надання послуг, а саме: дизайнерське оформлення автобуса МАН на суму 12 276,00 грн. (а.с. 23);

- акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1-00000018 від 18.03.2016р. про надання послуг, а саме: виготовлення інформаційних табличок 900*200; виготовлення інформаційних табличок 750*180; виготовлення інформаційних табличок 200*200 на суму 1 440,00 грн. (а.с. 26);

- акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1-00000048 від 30.05.2016р. про надання послуг, а саме дизайнерське оформлення на тролейбус № 609 на суму 7 743,60 грн. (а.с. 30);

- акт здачі-прийомки виконаних робіт № 1-00000049 від 30.05.2016р. про надання послуг, а саме: дизайнерське оформлення на тролейбус № 585 на суму 11 592,00 грн. (а.с. 34).

Крім того, прийняття виконаних позивачем робіт та їх вартість підтверджуються відповідними актами Комунального підприємства "Міський тролейбус" (а.с. 13, 21, 28, 32) та підписаними сторонами та скріпленими їх печатками калькуляціями на виконання робіт (надання послуг) (а.с. 25, 27, 31, 35).

На виконання п. 3.1 Договору позивач виставив відповідачу до сплати наступні рахунки: рахунок № 1-00000819 від 29.02.2016р. на суму 61 380,00 грн., що дійсний до сплати 03.03.2016р. (а.с. 14); рахунок № 1-00000823 від 10.03.2016р. на суму 36 828,00 грн., що дійсний до сплати 13.03.2016р. (а.с. 22); рахунок № 1-0000819 від 10.03.2016р. на суму 12 276,00 грн., що дійсний до сплати 14.03.2016р. (а.с. 24); рахунок № 1-0000855 від 30.05.2016р. на суму 11 592,00 грн., що дійсний до сплати 05.06.2016р. (а.с. 36); рахунок № 1-00000825 від 18.03.2016р. на суму 1 440,00 грн., що дійсний до сплати 20.03.2016р. (а.с. 29); рахунок № 1-0000854 від 30.05.2016р. на суму 7 743,60 грн., що дійсний до сплати 05.06.2016р. (а.с. 33).

В порушення своїх зобов'язань за Договором відповідач надані та прийняті послуги позивача оплатив частково в сумі 42 422 грн. 52 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 15-19), у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 88 837 грн. 08 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, актами здачі-прийомки виконаних робіт, актами відповідача та калькуляціями на виконання робіт, рахунками, виставленими до сплати відповідачу, платіжними дорученнями на підтвердження часткової оплати виконаних робіт тощо.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

З урахуванням строків оплати робіт, визначених п. 3.1 Договору строк виконання зобов'язань відповідача за спірними актами здачі-прийомки виконаних робіт, згідно виставлених позивачем рахунків, є таким, що настав.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобов'язання перед позивачем з оплати наданих позивачем послуг, чим порушив умови укладеної із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача 88 837 грн. 08 коп. заборгованості - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В ході розгляду справи відповідач надав клопотання про розстрочення виконання судового рішення на 12 місяців зі сплатою боргу щомісячно рівними частинами.

Вказане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що Комунальне підприємство «Міський тролейбус» відповідно до Закону України «Про міський електричний транспорт» (№ 1914-IV від 29.06.2004р.) в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, здійснюючи експлуатацію та утримання об'єктів міського електричного транспорту. Перевезення пасажирів тролейбусами здійснюється на 24 тролейбусних маршрутах. Тролейбусні маршрути підприємства охоплюють майже всю територію міста. Значну частину, 70,6%, в обсягах перевезень займають пільгові категорії громадян. Відповідач звертає увагу суду, що проїзд пільгових категорій громадян залишається безоплатним, підприємство не отримує субвенцію з державного бюджету за перевезення пільгових категорій громадян, так як 04.04.2016р. Президентом було відхилено законопроект №4024 від 18.02.2016р., яким передбачалось внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" в частині надання субвенції з державного бюджету на компенсацію витрат на пільговий проїзд окремих категорій громадян. Таким чином, у підприємства виникла значна заборгованість за спожиту електричну енергію, за яку підприємство вимушене розраховується за рахунок власних коштів, отриманих від перевезення платних пасажирів тролейбусами, що призвело підприємство в край скрутне становище. Кошти, які підприємство отримує з джерел фінансування, не покривають фактичних витрат по перевезенню пасажирів тролейбусом, що в свою чергу призводить до збитковості, утворенню боргових зобов'язань перед бюджетом усіх рівнів, дані кошти фактично спрямовується тільки на виплату заробітної плати працівникам та оплату електроенергії. Наразі через відсутність достатнього об'єму грошових коштів відповідач не має змоги сплатити заборгованість перед позивачем одним платежем.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів"). Отже, розстрочка виконання рішення суду можлива у виняткових випадках у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що заява відповідача не містить будь-яких доказів, які б підтверджували неможливість чи ускладнення виконання рішення у даній справі, а брак бюджетних коштів не є тим випадком, за наявності якого можливе надання розстрочки. Крім того, на час прийняття рішення у справі відповідачем не підтверджено належними доказами складне фінансове становище підприємства та не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у поданій заяві.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити..

Стягнути з Комунального підприємства "Міський тролейбус" (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 34811465) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 88 837 грн. 08 коп. (вісімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять сім грн.. 08 коп.) заборгованості, 1 600 грн. 00 коп. (одну тисячу шістсот грн.. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено - 21.02.2017