Ухвала суду № 64949179, 22.02.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 755/10321/16-ц Головуючий у І інстанції - Астахова О.О.

Провадження № 22-ц/796/2209/2017 Доповідач - Андрієнко А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії заступника начальника відділу Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бут Дмитра Володимировича, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, заінтересована особа - ОСОБА_5,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2016 року заявник звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною постанову заступника начальника відділу Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бут Дмитра Володимировича про закінчення виконавчого провадження № 48045664, зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження № 48045664 та продовжити примусове виконання виконавчого листа, виданого 05.11.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва у справі № 2/755/218/14 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 21 710,78 грн., обґрунтовуючи тим, що зазначена постанова мотивована тим, що в силу ст. 601 ЦК України зобов'язання ОСОБА_5 перед ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля в розмірі 21710 грн. 78 коп. за виконавчим документом припинилося 11.02.2016 року в день направлення ОСОБА_5 на адресу ОСОБА_2 заяви про зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог. Припинення зобов'язання внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог є належним виконанням зобов'язання боржником перед стягувачем і підставою для припинення стягнення за виконавчим документом, яким це зобов'язання встановлене, та закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: «фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом». Однак, заявник не погоджується з таким рішенням державного виконавця та вважає його неправомірним і незаконним, оскільки зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом, ст.ст. 601, 602 ЦК України не передбачають можливості припинення виконання судових рішень взаємозаліком по виконавчих документах. Посилаючись на обов'язковість судового рішення, а також те, що його виконання є невід'ємною стадією процесу правосуддя, скаржник вважає, що зарахування зустрічних однорідних вимог на цій стадії може відбутися не інакше як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження». Проте, державний виконавець вийшов за межі наданих йому повноважень, так як виконання судового рішення повинно здійснюватись у відповідності до виконавчого листа суду та без жодних змін щодо встановленого способу чи порядку виконання судового рішення, окрім випадків встановлених ст. 373 ЦПК України. Оскільки державний виконавець, або сторони із заявами про вирішення питання відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення - не звертались, то підстав для зміни способу виконання рішення та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець не мав. Крім того, скаржник вказав, що ОСОБА_5 мала право на підставі ч. 2 ст. 369 ЦПК України звернутися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, через припинення обов'язку боржника з підстав зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог. Однак таких дій з її боку вчинено не було, а відтак просив про задоволення скарги.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року скаргу ОСОБА_2 на дії заступника начальника відділу Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бут Дмитра Володимировича, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник скаржника подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою скаргу задовольнити, мотивуючи тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, якими врегульована можливість зарахування зустрічних однорідних вимог сторін та примусове виконання судових рішень, зокрема через досягнення судом висновку про наявність у державного виконавця повноважень на закінчення виконавчого провадження за наслідками самостійного визнання ним зарахування зустрічних однорічних вимог, а відтак, і висновку про законність таких дій державного виконавця.

В суді апеляційної інстанції апелянт підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити

Представник ОСОБА_5 просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець діяв у спосіб, встановлений законом, та в межах своїх повноважень і прийняв законну постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Встановлено, що 05.11.2014 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 2/755/218/14 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 21710,78 грн.

На підставі зазначеного виконавчого листа № 2/755/218/14 постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 09.07.2015 року відкрито виконавче провадження № 48045664.

В ході виконавчих дій, державним виконавцем було здійснено відповідні запити для отримання інформації про доходи та майно боржника у виконавчому провадженні № 48045664 та накладено арешт на майно боржника.

Крім того, 20.11.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 45537239 на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 24.10.2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 боргу у розмірі 368 706,27 грн.

10.02.2016 року ОСОБА_5 звернулась до державного виконавця відділу Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про зарахування її зобов'язань перед ОСОБА_2 у сумі боргу - 21 710,78 грн. (ВП № 48045664) в рахунок зменшення боргу ОСОБА_2 перед нею (ВП № 45537239).

Про зарахування зустрічних однорідних вимог ОСОБА_5 звернулась із заявою і до ОСОБА_2, вимога була ним отримана 11.02.2016 року.

Заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_5 у розмірі 21 710,78 грн. була зарахована на підставі ст. 601 ЦК України шляхом зменшення боргу заявника у виконавчому провадженні № 45537239 на суму 21 710,78 грн.

17.05.2016 року державним виконавцем відділу Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 48045664 на підставі п. 8 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», з підстав припинення зобов'язання ОСОБА_5 внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, повинні бути: зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку із чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань з передачі родових речей, зокрема грошей).

Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог.

Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав; строк виконання таких вимог не настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення.

Ця норма не виключає часткового зарахування, згідно з яким менше за розміром зобов'язання припиняється повністю, а більше - зменшується на суму заліку.

Шляхом зарахування можуть припинятися зобов'язання на будь-якій стадії їх існування, навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань (висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі №6-2784цс15).

Дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки 10.02.2016 року ОСОБА_5 звернулась до державного виконавця відділу Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про зарахування її зобов'язань перед ОСОБА_2 у сумі боргу - 21 710,78 грн. (ВП № 48045664) в рахунок зменшення боргу ОСОБА_2 перед нею (ВП № 45537239).

За таких обставин звернення до суду з заявами про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, про встановлення чи зміну порядку, способу виконання не є обов'язковим.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість висновку державного виконавця про наявність підстав для припинення зобов'язання ОСОБА_5 у виконавчому провадженні № 48045664 та можливості зарахувати зустрічні однорідні грошові вимоги сторін на суму 21 710,78 грн. і зменшити на цю суму розмір заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_5 у виконавчому провадженні № 45537239.

За таких обставин ухвала суду є законною, обґрунтованою та такою, що не порушує права скаржника, а тому не може бути скасована з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді