Постанова № 64948763, 15.02.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 лютого 2017 р. № 820/1377/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Колобова Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Луганського національного аграрного університету до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Луганський національний аграрний університет, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати протиправним та скасувати рішення №0001111703 від 15.01.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, в якому позивачу були нараховані штраф у розмірі 121336,32 гри. (10%) та пеня у розмірі 39923,45 грн. (0,1 % від суми недоїмки), в сумі 161259,77 гри. за період з 23.04.2014 року до 05.06.2014 року, видане ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вважає оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що порушує права позивача.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду повноважного представника не направив, правом надати письмові заперечення не скористався.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до особової картки платника податку, позивачем було самостійно задекларовано єдиний соціальний внесок за березень 2014 року відповідно до декларації № 114405612646 від 16.04.2014 року в сумі 1213363,18 грн., термін сплати зазначеного єдиного соціального внеску 22.04.2014 року.

15.01.2015 року у ДПІ у Київському районі м. Харкова відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" здійснено нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску в розмірі (10%) та пені (0,1 % від суми недоїмки) за період з 23.04.2014 року до 05.06.2014 року відповідно до рішення №0001111703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач виходив з того, що правомірним є застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску та пені у зв'язку з несвоєчасною сплатою позивачем самостійно визначених зобов'язань з єдиного соціального внеску за березень 2014 року.

Проте суд з такими висновками податкового органу не погоджується з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку у Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником єдиного внеску.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. N 2464-VI.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Разом з тим, судом встановлено, що на час проведення антитерористичної операції з метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 р. №1669-VII (Закон №1669-VII).

Відповідно до ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону (Закон №1669-VII) передбачено внесення змін до деяких законів України.

Зокрема, частиною 4 ст. 11 (Закон №1669-VII) передбачено внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме розділ VIII1 "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

"9-3 Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Закон №1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. №405/2014 (Указ №405/2014), звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються".

Частиною 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Закон №1669-VII) передбачено, що Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону необхідно: - забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону; - затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 (Указ №405/2014), у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення; - у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік; - привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; - забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Закон №1669-VII), Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1053-р від 30.10.2014 р. (Перелік № 1053-р), яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. №1053-р (Перелік №1053-р), до зазначених населених пунктів належить м. Луганськ.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 30.10.2014 року № 408, встановлено, що до завершення збройного конфлікту на території Луганської області Луганський національний аграрний університет, за винятком відокремлених підрозділів університету, проводить свою освітню діяльність (згідно з наявною ліцензією на освітню діяльність та сертифікатами про акредитацію) на базі Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка та розміщується за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 44.

Підставою для прийняття рішення № 0001111703 від 15.01.2015 року стало несвоєчасна сплата позивачем самостійно задекларованих сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень 2014 року.

Так, позивачем самостійно задекларовано єдиного соціального внеску за березень 2014 року, декларацією № 114405612646 від 16.04.2014 року у сумі 1213 363,18 грн., термін сплати 22.04.2014 року.

Згідно матеріалів справи контролюючим органом зазначено, що погашення самостійно нарахованої суми єдиного внеску за березень 2014 року позивачем проводилось частково на протязі 12.05.2014 року по 05.06.2014 року.

Таким чином, контролюючим органом здійснено нарахування штрафних санкцій у сумі 10% та пені в сумі 0,1% від суми недоїмки та винесено рішення № 0001111703 від 15.01.2015 року.

Між тим, враховуючи, що станом на момент подання податкової звітності з єдиного внеску та сплати сум єдиного внеску за березень 2014 року, позивач перебував на території проведення антитерористичної операції, що підтверджується відповідним Сертифікатом № 5651 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Харківською торгово-промисловою палатою 29.12.2015р., на позивача поширюються положення, передбачені п. 9-3 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску та нарахування контролюючим органом штрафних санкцій та пені в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Таким чином, ДПІ у Київському районі м. Харкова застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 121336,32 грн. (10%) та пеню в розмірі 39923,45 грн. (0,1 % від суми недоїмки), в загальному розмірі - в сумі 161259,77 грн. за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 23.04.2014 року до 05.06.2014 року на підставі рішення №0001111703 від 15.01.2015 року, неправомірно.

Підсумовуючи наведене, суд зауважує, що відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано докази законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, у той час як встановлені та досліджені судом у даній справі докази вказують на його необґрунтованість та незаконність.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 52, 55, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Луганського національного аграрного університету до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0001111703 від 15.01.2015 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь Луганського національного аграрного університету (місцезнаходження: 61002, м.Харків, вул. Артема, буд.44, код ЄДРПОУ - 00493669) судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 20 лютого 2017 року.

Суддя О.В. Панченко