Постанова № 64948677, 21.02.2017, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/504/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук О.К. при секретаріСвинобой О.В. за участі:позивача та представника відповідача ОСОБА_3розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до військової частини А 4009 про скасування п. 2 наказу про виплату премії та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до військової частини А 4009, в якому просить скасувати пункт 2 наказу командира військової частини А 4009 від 06.01.2017 року № 11 та зобов'язати військову частину А 4009 виплатити премію за грудень 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27.10.2016 року позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 212-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладення стягнення у вигляді 200,00 грн. штрафу з конфіскацією незаконно розповсюджених чи призначених для розповсюдження копій баз даних. На підставі вказаної постанови суду командир військової частини наказом А 4009 від 06.01.2017 року № 11 позбавив позивача премії. Вважає, що наказ А 4009 від 06.01.2017 року № 11 в частині пункту 2 суперечить пункту 31.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні та в наданих письмових запереченнях просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивач вчинив адміністративне правопорушення безпосередньо пов'язане з виконанням військових обов'язків за займаною посадою, що є тотожним військовому адміністративному правопорушенню. А тому, пунктом 2 наказу командира військової частини А 4009 від 06.01.2017 року № 11 ОСОБА_4 позбавлено премії за грудень 2016 року на законних підставах.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши викладені у позові вимоги та додані до матеріалів справи докази, суд встановив.

Позивач - ОСОБА_4 перебуває на військовій службі у військовій частині А 4009 у м. Старокостянтинів Хмельницької області на посаді начальника інформаційно-телекомунікаційного вузла.

Відповідно до функціональних обов'язків начальник інформаційно-телекомунікаційного вузла відповідає за бойову готовність інформаційно-телекомунікаційного вузла (далі ІТВ) та успішне виконання ними бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна ІТВ, за підтримання внутрішнього порядку на ІТВ.

22.09.2016 року співробітник управління СБУ у Хмельницькій області склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 212-6 КУпАП.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27.10.2016 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 212-6 КУпАП і накладено стягнення у вигляді 200,00 грн. штрафу з конфіскацією незаконно розповсюджених чи призначених для розповсюдження копій баз даних.

Вказану постанову військова частина А 4009 отримала 09.12.2016 року.

Пунктом 2 наказу командира військової частини А 4009 (з основної діяльності) від 06.01.2017 року № 11 «Про виплату премії за грудень 2016 року військовослужбовцям військової частини А 4009», у зв'язку з надходженням у грудні 2016 року до військової частини постанови суду про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення позивач позбавлений премії за грудень 2016 року у повному обсязі.

Позивач, не погоджуючись з висновками відповідача, звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260 (далі - Інструкція № 206) визначено порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів, а також порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Згідно з пунктом 1.2 Інструкції № 206 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 31.1 Інструкції № 206 передбачено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби. Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або частково.

Відповідно до пункту 31.2 Інструкції № 206 розміри премії, але не менше 10 відсотків посадових окладів, установлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження служби.

За змістом пункту 31.4 Інструкції № 206 виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання.

Згідно з пунктом 31.6 Інструкції № 206 командир військової частини позбавляє військовослужбовців премії повністю, зокрема, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією (за місяць, у якому така постанова надійшла у військову частину);

Відповідно до пункту 31.7 Інструкції № 206 рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих за командою в кінці місяця клопотань безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього.

Таким чином, підставою для невиплати або позбавлення військовослужбовців премії є постанова про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією. Такі виплати не здійснюються за місяць, в якому постанова суду про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення надійшла у військову частину.

За визначенням пункту 2 Інструкції про надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, адміністративні корупційні та військові адміністративні правопорушення, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 28 липня 2016 року N 388, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2016 р. за N 1141/29271, військове адміністративне правопорушення - правопорушення, вчинене військовослужбовцем, що тягне за собою адміністративну відповідальність, визначену главою 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) військовими адміністративними правопорушеннями є: відмова від виконання наказу або інших законних вимог командира (начальника); самовільне залишення військової частини або місця служби; необережне знищення або пошкодження військового майна, зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем; перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень; недбале ставлення до військової служби; бездіяльність військової влади; порушення правил несення бойового чергування; порушення правил несення прикордонної служби; порушення правил поводження із зброєю, а також речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення та розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв військовослужбовцями. Зазначений перелік є вичерпним.

Постановою від 27.10.2016 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області визнав позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 212-6 КУпАП, якою встановлена адміністративна відповідальність за здійснення незаконного доступу до інформації в інформаційних (автоматизованих) системах, незаконне виготовлення чи розповсюдження копій баз даних інформаційних (автоматизованих) систем. Зазначене правопорушення є таким, що посягає на встановлений порядок управління (глава 15 КУпАП).

Враховуючи те, що перелік військових адміністративних правопорушень міститься у главі 13-Б КУпАП є вичерпним, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо тотожності правопорушення, що посягає на встановлений порядок управління, вчиненого позивачем під час проходження військової служби, та військового адміністративного правопорушення.

Оскільки вчинене позивачем правопорушення, що посягає на встановлений порядок управління, не відноситься до військових адміністративних правопорушень, підстави для позбавлення його премії відповідно до пункту 31.6 Інструкції № 206 відсутні.

При цьому суд враховує, що згідно функціональних обов'язків начальник ІТВ відповідає лише за технічний стан, облік і збереження техніки зв'язку і автоматизованої системи управління військами "Дніпро" на ІТВ, правильну організацію, її експлуатацію та не зобов'язаний перевіряти зміст інформації, яка передається по вказаній системі.

Тому, вимога про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу командира військової частини А 4009 № 11 від 06.01.2017 року "Про виплату премії за грудень 2016 року військовослужбовцям військової частини А 4009" є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Вирішуючи позовну вимогу щодо зобов'язання військової частини А 4009 виплатити позивачу премію за грудень 2016 року, суд враховує таке.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм КАС України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що для належного захисту порушених прав позивача слід зобов'язати військову частину А4009 повторно розглянути питання щодо виплати ОСОБА_4 премії за грудень 2016 року.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини А4009 №11 від 06.01.2017 року "Про виплату премії за грудень 2016 року військовослужбовцям військової частини А4009".

Зобов'язати військову частину А4009 повторно розглянути питання щодо виплати ОСОБА_4 премії за грудень 2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2017 року

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук"Згідно з оригіналом" Суддя О.К. Ковальчук