Постанова № 64948507, 24.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7272/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.09.2016 р. №№ 000203600, 000202600.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 2011 р. ФОП ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки площею 0,9035 га згідно договору оренди від 1.08.2011 р. № 184. Відповідно до ст.286 ПК України позивачем 12.02.2015 р. було подано податкову декларацію з плати за землю за 2015 р. з показником річної суми (на 2015 р.) 23025,75 грн. та розбивкою щомісячно по 1918,81 грн., яку було прийнято контролюючим органом. Узгоджене податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у вказаній декларації за 2015 р., позивачем було сплачено своєчасно та у повному обсязі. При поданні 3.02.2016 р. аналогічної декларації за 2016 р. позивачем було допущено технічну помилку, зокрема вказано « 2015 р.» замість « 2016 р.», втім відображені у декларації відомості відносяться до поточного року - 2016 р. Після виявлення означеної помилки позивачем 5.02.2016 р. було подано вірну декларацію за 2016 р. з річною сумою 32995,90 грн. та розбивкою по місяцям - 2749,66 грн. Щодо помилково поданої декларації співробітники податкового органу запевнили позивача про її неврахування та про ведення обліку за належною декларацією. Всі задекларовані суми були сплачені позивачем вчасно та у повному обсязі. Втім, в липні 2016 р. позивач дізнався, що помилкова декларація за 2016 р. (в якій зазначено « 2015 р.») була врахована як основна за 2015 р., що зумовило позивача подати уточнену податкову декларацію з плати за землю за 2015 р. у 2016 р., якою зменшено грошові зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки на суму 26396,72 грн. Зважаючи на те, що всі самостійно задекларовані та узгоджені суми орендної плати за землю за період січень 2015 р. - серпень 2016 р. підприємцем сплачено у повному обсязі та своєчасно, у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішенням, у зв'язку із чим позивач звернувся за судовим захистом із даним адміністративним позовом.

До суду з'явилася представник позивача, яка позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позові вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову. Згідно письмових заперечень, камеральною перевіркою, оформленою актом від 1.09.2016 р. № 348/15-17-13-01-09-2805607732, встановлено порушення вимог п.п. 287.3 ст.287, п.126.1 ст.126 ПК України, а саме несвоєчасну сплату узгоджених сум грошового зобов'язання по орендній платі. Так 24.02.2015 р. підприємцем подана податкова декларація за 2015 р. «основна» на суму 23025,75 грн. 3 лютого 2016 р. підприємцем подана податкова декларація за 2015 р. «основна» на суму 26396,72 грн. і відповідні суми відображено в ІКП за терміном оплати 03.02.2016 р., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 26159,19 грн. Також 5.02.2016 р. позивачем подана декларація за 2016 р. «основна» на загальну суму нарахувань 32995,90 грн., які рознесено в ІКП щомісячно за термінами їх сплати - 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, що впливало на суму боргу. 26 липня 2016 р. позивачем подано уточнюючу декларацію за 2015 р. в якій в р.6-12 зазначено суму 26396,72 грн. Внаслідок зменшення податкових зобов'язань погашено заборгованість та застосовано штрафні санкції за невчасну сплату платежу (20%). Станом на 5.08.2016 р. заборгованість, яка виникла внаслідок задекларованих та несплачених сум була погашена, однак спірними податковими повідомленнями-рішеннями до підприємця обґрунтовано застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату самостійно задекларованих зобов'язань.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до акту камеральної перевірки Комінтернівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 1.09.2016 р. № 348/15-17-13-01-09-2805607732 щодо сплати узгоджених податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог п.287.3 ст.287 та п.126.6 ст.126 ПК України, а саме па своєчасну сплату узгоджених сум грошового зобов'язання по орендній платі за кодом платежу 18010900.

На підставі вищевказаного акту перевірки Комінтернівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 7.09.2016 р. № 000203600, яким зобов'язано сплатити штраф за платежем: орендна плата з фізичних осіб у розмірі 10% - 881,35 грн. (а.с.13), та № 000202600, яким зобов'язано сплатити штраф за платежем: орендна плата з фізичних осіб у розмірі 20% - 6331,22 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

З огляду на матеріали справи, камеральною перевіркою, оформленою актом від 1.09.2016 р. № 348/15-17-13-01-09-2805607732, встановлено, що згідно даних інформаційної картки платника (далі - ІКП) ОСОБА_1 за кодом платежу 18010900 «орендна плата» у 2016 році : 24.02.2015 року подана податкова декларація за 2015 рік «основна» (доставлено поштою, вх. №1500005018 від 24.02.15 основна), на загальну суму нарахувань за 2015 рік 23 025,75 грн., у т.ч.: січень - 1918,81 гри., лютий - 1 918,81 грн., березень - 1918,81 грн., квітень - 1 918,81 грн., травень -1 918,81 грн., червень - 1 918,81 грн., липень - 1 918,81 грн., серпень - 1 918,81 грн., жовтень - 1 918,81 грн., листопад - 1 918,81 грн., грудень - 1 918,84 грн., (1 918,81 грн. х 12 місяців). Відповідні суми нарахувань рознесено в ІКП за термінами сплата у 2015 та 2016 роках, які сплачувались скаржником своєчасно в терміни, передбачені законодавством.

3 лютого 2016 року ФОП ОСОБА_1 подана податкова декларація за 2015 рік «основна», (отримана по Е-mail, вх. №9274900094 від 03.02.16 основна) на загальну суму нарахувань 26 396,72 грн., у т.ч.: січень - 2 199,72 грн., лютий - 2 199,73 грн., березень - 2 199,73 грн., квітень - 2 199,73 грн., травень - 2 199,73 грн., червень - 2 199,73 грн., липень - 2 199,73 грн., серпень - 2 199,73 грн., жовтень - 2 199,73 грн., листопад - 2 199,73 грн., грудень - 2 199,69 грн., (2 199,72 грн. х 12 місяців). Відповідні суми нарахувань відображено в ІКП за терміном сплати 03.02.2016 року, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 26 159,19 грн.

5 лютого 2016 року подана податкова декларація за 2016 рік «основна», (отримана по Е-mail, вх. №9010513159 від 05.02.16 р.) на загальну суму нарахувань 32 995,90 грн., у т.ч.: січень - 2 749,66 грн., лютий - 2 749,66 грн., березень - 2 749,66 грн., квітень - 2 749,66 грн., травень - 2 749,66 грн., червень - 2 749,66 грн., липень - 2 749,66 грн., серпень - 2 749,66 грн., жовтень - 2 749,66 грн., листопад - 2 749,66 грн., грудень - 2 749,64 грн., (2 749,65 грн. х 12 міс.). Відповідні суми нарахувань рознесено в ІКП щомісячно за термінами їх сплати - 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного місяця), що впливало на суму боргу.

Згідно ІКП погашення заборгованості, яка виникла внаслідок декларування платником податкових зобов'язань відповідно до зазначених вище декларацій відбувалось наступним чином:

8.02.2016 року - 2749,66 грн. платіжним дорученням N 131 від 08.02.2016 р., внаслідок чого за період з 4.02.2016 р. по 7.02.2016 р. донараховано штрафну санкцію за невчасну сплату платежу (10%) у сумі 274,66 грн.;

4.03.2016 року - 2749,66 грн. платіжним дорученням N 137 від 04.03.2016 р., внаслідок чого за період з 4.02.2016 р. по 3.03.2016 р. донараховано штрафну санкцію за невчасну сплату платежу (10%) у сумі 274,66 грн.;

7.04.2016 року - 2749,66 грн. платіжним дорученням N 146 від 07.04.2016, внаслідок чого за період з 4.02.2016 р. по 6.04.2016 р. донараховано штрафну санкцію за невчасну сплату платежу (20%) у сумі 549,93 грн. (172,47+377,46);

6.05.2016 року - 2749,66 грн. платіжним дорученням N 155 від 07.04.2016, внаслідок чого за період з 4.02.2016 р. по 6.04.2016 р. донараховано штрафну санкцію за невчасну сплату платежу (20%) у сумі 549,93 грн. (62,48+ 439,95+47,5);

7.06.2016 року - 2749,66 грн. (1962,21+787,45) платіжним дорученням N 162 від 07.06.2016 р., внаслідок чого за період з 04.02.2016 по 06.06.2016 донараховано штрафну санкцію за невчасну сплату платежу (20%) у сумі 549,93грн. (392,44+ 157,49);

7.07.2016 року - 2749,66 грн. (1412,28+1337,38) платіжним дорученням N 171 від 7.07.2016 р., внаслідок чого за період з 4.02.2016 р. по 6.07.2016 р. донараховано штрафну санкцію за невчасну сплату платежу (20%) у сумі 549,93 грн. (282,46+ 267,48);

26 липня 2016 року ФОП ОСОБА_1 подано уточнюючу декларацію за 2015 рік (отримана по Е-mail, вх. №9276875172), в якій у рядку 6-12 «Нараховано до зменшення податкового зобов'язання на 2016 рік на періоди, за якими не настав термін сплати (позитивне значення (р.4- р.3)) зазначено суму 26 396,72 грн. Внаслідок зменшення податкових зобов'язань погашено заборгованість та застосовано штрафні санкції за невчасну сплату платежу (20%) на загальну суму 4131,98 грн., у тому числі: 1932,26 грн. за період з 4.02.2016 р. по 25.07.2016 р., 549,93 грн. за період з 2.03.2016 р. по 25.07.2016 р., 549,93 грн. за період з 31.03.2016 р. по 25.07.2016 р., 549,93 грн. за період з 1.05.2016 р. по 25.07.2016 р., 549,93 грн. за період з 31.05.2016 р. по 25.07.2016 р. та (10%) на загальну суму 274,97 грн. за період з 01.07.2016 р. по 25.07.2016 р.

5 серпня 2016 року згідно платіжного доручення N 180 від 05.08.2016 р. сплачено 2749,66 грн., чим погашено залишок несплаченої недоїмки у сумі 564,35 грн. та донараховано штрафну санкцію за невчасну сплату платежу (10%) у сумі 56,44грн. за період з 31.07.2016 р. по 4.08.2016 р.

За висновком перевіряючого, відповідно до даних ІКП станом на 5.08.2016 року заборгованість, яка виникла внаслідок задекларованих та несплачених своєчасно ОСОБА_1 сум за кодом платежу « 18010900» (орендна плата з фізичних осіб) була погашена повністю.

Однак суд не погоджується із вищеозначеними висновками контролюючого органу, які слугували підставою для застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно з п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно відомостей про наявність земельних ділянок ОСОБА_1 (додаток № 1 до податкової декларації з плати за землю) об'єктом оподаткування є земельна ділянка загальною площею 9035 м2, нормативно-грошова оцінка - 973869,02 грн., ставка податку - 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

З огляду на матеріали справи, 12.02.2015 р. ФОП ОСОБА_1 подав податкову декларацію за 2015 р. на загальну суму нарахувань 23025,75 грн. (а.с.29) з розбивкою помісячно 1918,84 грн. При цьому в цій декларації платником податків помилкового вказано поточний рік, а саме 2014 р. (замість 2015 р.). Втім, контролюючим органом обліковано вказану декларацію саме як подану за 2015 р. Узгоджене податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у вказаній декларації за 2015 р., позивачем було сплачено своєчасно та у повному обсязі.

При поданні 3.02.2016 р. аналогічної декларації за поточний 2016 р. позивачем було також допущено технічну помилку, зокрема вказано « 2015 р.» замість « 2016 р.» (а.с.32), втім відображені у декларації відомості відносяться до поточного року - 2016 р.: в р.1 розд.ІІІ вказано «нараховано на 2016 р. усього 26396,72 грн.» (а.с.33).

Після виявлення означеної помилки позивачем 5.02.2016 р. було подано вірну декларацію за 2016 р. (а.с.36-39) з річною сумою 32995,90 грн. та розбивкою по місяцям - 2749,66 грн. Щодо помилково поданої декларації співробітники податкового органу запевнили позивача про її неврахування та про ведення обліку за належною декларацією. Всі задекларовані суми були сплачені позивачем вчасно та у повному обсязі.

Втім, в липні 2016 р. позивач дізнався, що помилкова декларація за 2016 р. (в якій зазначено « 2015 р.») була врахована як основна за 2015 р., що зумовило позивача подати уточнену податкову декларацію з плати за землю за 2015 р. у 2016 р., якою зменшено грошові зобов'язання у зв'язку з виправленням помилки на суму 26396,72 грн. Зменшивши раніше помилково задекларовану суму плати за землю за 2015 р. (замість 2016 р.) на суму 26396,72 грн. згідно уточнюючою декларацією від 25.08.2016 р. (а.с.40-43).

Згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В той же час суд враховує, що ФОП ОСОБА_1 своєчасно сплачено самостійно задекларовані податкові зобов'язання як у 2015 р., так і у 2016 р. - щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Стверджувані відповідачем несвоєчасні сплати податкових зобов'язань обумовлені лише обліком контролюючим органом податкової декларації за 2016 р. (із помилковим зазначенням в останній «за 2015 р.»), як подану 3.02.2016 р. за 2015 р., що в свою чергу обумовлювало, в силу п. 49.11 ст.49 ПК України, обов'язок контролюючого органу відмовити у прийнятті такої податкової декларації.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 Податкового кодексу України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.

З урахуванням викладеного, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Також беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в розмірі 551,20 грн. (квитанція № 0.0.681329046.1 від 04.01.2017 р.), позивачу у відповідності до ч.1 ст.94, ч.1 ст.98 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, з огляду на характер спірних правовідносин, судові витрати в зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 07.09.2016 р. №№ 000203600, 000202600.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Комінтернівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39526842) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) судові витрати в сумі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну грн. 20 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 24 лютого 2017 року.

Суддя І.В. Завальнюк

.