Постанова № 64948504, 22.02.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6471/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "ЮТЕКС УКРАЇНА" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення та про визнання нечинною та скасування картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ТОВ "ЮТЕКС УКРАЇНА" до Одеської митниці ДФС, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000125/2 від 04.09.2016 року;

- визнати нечинною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00227 від 04.09.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.

18.05.2016 року між ТОВ "ЮТЕКС УКРАЇНА" і компанію Індор Композіт Пвт Лтд укладено Рамковий договір № UТ 180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів". Відповідно до умов вищезазначеного Договору сторони домовились про укладання окремих Угод продажу та купівлі матеріалів та закріпили в Рамковому договорі загальні умови таких окремих Угод. Цей Договір регулює всі операції, які здійснюватимуться сторонами відповідно до цього Договору. Кожна така операція оформлюється у письмовій формі та підписується окремо як додаток до Договору (кожна така операція іменується "Угода") - пункти 5.1., 5.2. Договору. У випадку будь-яких розбіжностей між умовами Угоди та положеннями цього Договору, для цілей такого Договору перевага надається положенням Угоди - пункт 5.4. Договору. В порядку і на умовах визначених цим Договором Продавець зобов'язується поставляти, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар. Поставка товару здійснюється на підставі укладених Угод, що підписуються сторонами по мірі виникнення у покупця потреби у товарі, в яких Сторони визначають кількість, ціну, строки поставки товару тощо. Кожна Угода підписується сторонами, додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною. Керуючись вищезазначеними умовами Договору ТОВ "ЮТЕКС УКРАЇНА" і компанія Індор Композіт Пвт Лтд уклали Угоду № 1 до Рамкового договору № UТ180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів" від 18.05.2016 року. В порядку і на умовах, що визначені Рамковим Договором № UТ180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів" та цією Угодою продавець зобов'язується поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Вартість товару (ціна Угоди), що поставляється за цією Угодою становить 42 217, 22 дол. США. Кількість товару, асортимент та комплектність товару визначені в Інвойсі та Специфікації № 1. 26.08.2016 року для митного оформлення позивачем подана митна декларація № 500060702/2016/011435. Разом із митною декларацією позивачем подано наступні документи: Рамковий договір № UТ180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів" від 18.05.2016 року, Угода № 1 до Рамкового договору № UТ180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів" від 18.05.2016 року, Специфікація № 1 (Додаток до Угоди), Інвойс № IN/СМ/Р/046/16-17 від 13.07.2016 року. Митна вартість товару відповідно до статей 57, 58 Митного кодексу України, визначена за першим методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) в розмірі 42217, 22 доларів США. 4 вересня 2016 року Одеською митницею ДФС, прийнято Рішення про корегування митної вартості товарів № 500060702/2016/000125/2 і видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00227. Вищезазначеним Рішеннями про корегування митної вартості товарів відповідач збільшив митну вартість товарів з 42217,22 дол. США (контрактна вартість) до 53904,53 дол. США. Зазначене коригування митної вартості призвело до збільшення розміру ввізного мита на суму 31126,79 грн. і податку на додану вартість у сумі 68478,94 грн. Керуючись положеннями пункту 7 статті 55 Митного кодексу України та у зв'язку із потребою використання товару у виробництві (власній господарській діяльності) позивачем сплачено митні платежі згідно рішення про корегування митної вартості товарів, після чого товар було випущено у вільний обіг. 06.10.2016 року, керуючись положеннями статті 55 Митного кодексу України позивач направив відповідачу Заяву (лист) № 67 з проханням визнати заявлену позивачем митну вартість та скасувати рішення про коригування митної вартості від 04.09.2016 року № 500060702/2016/000125/2 та надав додаткові документи про підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема, довідку щодо відповідності цін на склопластикові прутки №6655/08.1-7.3 від 03.10.2016 року, яка видана Торгово-промисловою палатою України. За результатами опрацювання зазначеної заяви відповідач не погодився із заявленою митною вартістю товарів та зазначив, що немає підстав для визнання заявленої позивачем митної вартості й скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 04.09.2016 року №500060702/2016/000125/2. Підставою для прийняття оскаржуваного рішення було, зокрема, те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Пунктом 11.5. Договору встановлено, що приймання товару за якістю та комплектністю здійснюється на складі покупця протягом 10 календарних днів після передання товару в місці поставки. Всі претензії щодо якості та кількості товару повинні бути оформлені у вигляді листа-претензії та відправлені рекомендованим листом з повідомленням або кур'єрською службою з відповідним підтвердженням отримання. Ніяких претензій щодо кількості, якості, в тому числі упаковки га тарування товару від позивача до компанії Індор Композіт Пвт лтд не надходило, - товар затарований і упакований звичайним для таких товарів способом, що відповідає домовленостям сторін Договору та умовам контракту. Компанія Індор Композіт Пвт Лтд не має претензій до позивача щодо повноти та строків оплати і вартості поставленого товару. Також в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що п. 7 угоди від 18.05.2016 року №1 визначено, що оплата за товар здійснюється у розмірі 100% протягом 7 робочих днів з моменту підписання угоди (18.05.2016). Проте, банківський платіжний документ згідно, з яким була здійснена оплата за товар, датована 06.06.2016 року, що перевищує 7- денний термін. У банківському платіжному документі від 06.06.2016 року №7 відсутні реквізити угоди від 18.05.2016 року, по якій безпосередньо здійснюється поставка товару та/або реквізити інвойсу від 13.07.2016 року № ІИ/СМ/Р/046/16-17 на дану партію товару. Позивач зазначає, що ні в Договорі, ні митним законом, не визначено, що затримка в сплаті вартості товару є підставою для зміни ціни (вартості) товару, який поставляється за Договором. Разом з цим, в Угоді №1 від 18.05.2016 року відсутній пункт на який здійснює посилання відповідач. В сою чергу, у пунктом 5.3. Договору встановлено, що сторони укладають Рамкову угоду і Угоди, виходячи із розуміння того, що всі Угоди та Договір є єдиною угодою між Сторонами (спільно іменуються "Договір"). Отже, Рамковий договір № UТ 180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів" від 18.05.2016 року і Угода № 1 від 18.05.2016 року до зазначеного Договору є єдиною угодою між позивачем і Компанією Індор Композіт Пвт Лтд, яка спільно іменуються "Договір". Здійснення позивачем посилання у банківському платіжному документі від 06.06.2016 року №7 на безпосередньо реквізити Рамкового договору № UТ180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів" від 18.05.2016 року не є порушенням податкового і митного закону, тим більше ніяким чином не вливає на контракту вартість товару. Крім того, на виконання вимог частин 1, 2 статті 53 Закону № 4495-VI, документи, які підтверджують митну вартість товарів були подані відповідачу, що зокрема підтверджується Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00227. Приймаючи оскаржуване рішення Одеською митницею ДФС також зазначено, що у фіскальному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, однак наявна інформація стосовно митної вартості товарів, які можна вважати аналогічними у розумінні Митного кодексу України. З метою забезпечення повноти оподаткування товару було проведено аналіз баз даних ПІК "Інспектор" та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим. Позивач зазначає, що застосування резервного методу визначення митної вартості товарів не відповідає приписам митного законодавства України.

У своєму адміністративному позові представник позивача стверджує, що ТОВ «Ютекс Україна» надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, і дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару.

З урахуванням вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надав до суду письмові заперечення (а.с.82-89) в яких вказано, що для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № 500060702/2016/011435 від 25.08.2016 року уповноваженою особою декларанта подані зовнішньоекономічний договір (контракт) від 18.05.2016 року №UT180516/01B, рахунок-фактура (інвойс) від 13.07.2016 року № IN/СМ/Р/046/16-17, банківський платіжний документ від 06.06.2016 року № 7 та інші документи. Під час митного контролю товарів за митною декларацією № 500060702/2016/011435 від 25.08.2016 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв'язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 500060702/2016/011435 від 25.08.2016 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) відповідно до підпункту "в" пункту 2 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; проте у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 2) пунктом 7 Угоди № 1 від 18.05.2016 року визначено, що оплата за товар здійснюється у розмірі 100 % протягом 7 робочих днів з моменту підписання угоди (18.05.2016), проте банківський платіжний документ згідно з яким була здійснена оплата за товар датований 06.06.2016 року, що перевищує вищезазначений 7-й денний термін. Розбіжності між датою складання платіжного доручення та наведеними в угоді умовами оплати товарів (строками розрахунку за товар) могли свідчити про не автентичність документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України. Згідно банківського платіжного документу, що стосується товару від 06.06.2016 року № 7 оплата здійснюється за "обладнання", що поставляється по рамковому зовнішньоекономічному договору (контракту) від 18.05.2016 року №UN180516/01В, в той же час до митного оформлення заявлено "скловолокно та вироби з нього - склопластиковий пруток". У банківському платіжному документі від 06.06.2016 року №7 відсутні реквізити угоди від 18.05.2016 № 1 по якій безпосередньо здійснюється поставка товару та/або реквізити інвойсу від 13.07.2016 № IN/СМ/Р/046/16-17 на дану партію товару. Відсутність у банківському платіжному документі від 06.06.2016 року № 7 посилання на реквізити угоди від 18.05.2016 № 1 по якій безпосередньо здійснюється поставка товару та/або реквізити інвойсу від 13.07.2016 № IN/СМ/Р/046/16-17 на дану партію товару виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України. Отже, надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів. 29.08.2016 року уповноваженою особою декларанта було надано прайс-лист від 01.08.2016 року №б/н, копія митної декларації країни відправлення від 20.07.2016 року № IN/CM/P/046/16-17, лист виробника щодо пакування товарів від 26.08.2016 року №б/н, сертифікат морського страхування від 28.07.2016 року №3/14/1900, бухгалтерська документація від 26.08.2016 року №б/н, листи отримувача від 26.08.2016 року №56, №57. 30.08.2016 уповноваженою особою декларанта було надано цінову пропозицію виробника. 31.08.2016 уповноваженою особою декларанта було надано митний документ країни відправлення (інвойс, пакувальний лист). Аналізуючи подані для підтвердження митної вартості товарів документи, митниця прийшла до висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів враховуючи положення пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, зокрема:

- наданий прайс-лист не адресований необмеженому колу заінтересованих покупців та орієнтований безпосередньо на ТОВ "ЮТЕКС УКРАЇНА", тому він не міг розглядатися як документ для підтвердження заявленої митної вартості товарів;

- в наданому до митного оформлення прайс-листі від 01.08.2016 б/н не зазначено термін його дії;

- наданий до митного оформлення прайс-лист від 01.08.2016 б/н сформований 01.08.2016 року, а ціни, вказані в рахунку-фактурі (інвойсі) від 13.07.2016 року № IN/СМ/Р/046/16-17 визначені раніше наданого до митного оформлення прайс-листа;

- в прайс-листі зазначено, що ціна сформована на умовах поставки ЕХW, але в поданих до митного оформлення документах зазначено, що поставка здійснюється на умовах DАР;

- пунктами 2.2, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704) передбачено, що первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Проте, у виписці з бухгалтерської документації від 26.08.2016 року б/н не зазначено посаду і прізвище відповідальної особи, яка склала це документ;

- в копії митної декларації країни відправлення від 20.07.2016 № IN/СМ/Р/046/16 відсутні реквізити документів, зокрема, таких як рахунок-фактура (інвойс) та зовнішньоекономічний договір.

Отже, наданими додатковими документами числові значення складових митної вартості товарів підтверджені не були, у зв'язку з чим подані документи були недостатніми та такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. У листі від 26.08.2016 року № 57 відсутні будь-які додаткові відомості, за допомогою яких можливо було перевірити числове значення складових митної вартості товарів, він обмежувався повідомленням про надання митниці додаткових документів. Позивачем не було надано до митниці висновків про"якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини». Також декларантом не було за власним бажанням надано додаткові, наявні у нього інші документи, які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах. Заявлена митна вартість товарів є нижчою за рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено в Україні в час, максимально наближений до часу експорту товарів, заявлених до митного оформлення. Оскільки в документах, які надані позивачем та його представниками до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № 500060702/2016/011435 від 25.08.2016 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наданими додатковими документами числові значення складових митної вартості товарів підтверджені не були, у зв'язку з чим подані документи є недостатніми та такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, а також декларантом та уповноваженою ним особою не були надання в повному обсязі до митниці додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів (висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини до митниці надані не були), то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.б ст. 54 Митного кодексу України, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. З метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом та Одеською митницею ДФС була проведені консультації, про що зазначено у рішенні про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000125/2 від 04.09.2016 року. За результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (метод № 3). Так за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже було здійснено є більшим: по товару № 1 (митна декларація від 13.05.2016 року № 100250001/2016/106638), тому митну вартість визначено на рівні 4,5277 дол. США за 1 кг. ваги нетто. У зв'язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості № 500060702/2016/000125/2 від 04.09.2016м року.

У вищезазначеному рішенні про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000125/2 від 04.09.2016 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням митної декларації від 13.05.2016 № 100250001/2016/106638. Враховуючи вищевикладене та положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України, Одеською митницею ДФС була видана картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00227 від 04.09.2016 року та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Листом ТОВ "ЮТЕКС УКРАЇНА" від 06.10.2016 року №67 надані додаткові документи: довідка щодо відповідності цін на склопластикові прутки від 03.10.2016 року № 6655/08.1-7.3. Довідка щодо відповідності цін на склопластикові прутки Торгово-промислової палати України від 03.10.2016 року № 6655/08.1-7.3 не може бути визначальною при здійсненні контролю за митною вартістю товарів, оскільки вона видана на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів, тобто експерт посилався виключна на цінову політику фірми виробника товару, орієнтовану безпосередньо на ТОВ "ЮТЕКС УКРАЇНА", а не кон'юнктуру ринку в цілому, у ній не здійснений аналіз цін на подібні (аналогічні) товари; не наведено інформації щодо конкретного співставлення з цінами на подібні (аналогічні) товари в країні- виробнику. Висновки спеціалізованих експертних організацій, у тому числі Торгово-промислової палати України, носять виключно інформаційний характер та не можуть бути визначальними при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів. Враховуючи викладене, Одеська митниця ДФС після розгляду поданих додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів повідомила позивача про відсутність підстав для визнання заявленої ним митної вартості товарів та скасування прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000125/2 від 04.09.2016 року. Таким чином. Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості №500060702/2016/000125/2 від 04.09.2016 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00227 від 04.09.2016 року, розгляду скарги та листа позивача та надання відповідей на них, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальність "ЮТЕКС УКРАЇНА".

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі ТОВ «Ютекс Україна».

Відповідно до приписів ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, зважаючи на думку представника відповідача, з урахуванням вимог ст. 128 КАС України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що ТОВ "ЮТЕКС УКРАЇНА" здійснює виробництво електромонтажних пристроїв та інших видів електронних і електричних проводів і кабелів, для цього позивач закупає товар (в тому числі у іноземних виробників) з для наступного використання його у власному виробництві.

Як з'ясовано судом, компанію Індор Композіт Пвт Лтд (INDORE COMPOSITE PVT LTD, Індія) як продавцем з однієї сторони та ТОВ ТОВ "ЮТЕКС УКРАЇНА" (Україна) як покупцем з іншої сторони укладено Рамковий договір № UТ 180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів" (дала, Договір)(а.с.32-49,130-146).

Пунктом 5.1 Договору визначено, що сторони домовились про укладання окремих Угод продажу та купівлі матеріалів та закріпили в Рамковому договорі загальні умови таких окремих Угод.

Згідно п.п.5.2-5.4 Договору цей Договір регулює всі операції, які здійснюватимуться сторонами відповідно до цього Договору. Кожна така операція оформлюється у письмовій формі та підписується окремо як додаток до Договору (кожна така операція іменується "Угода") - пункти 5.1., 5.2. Договору. Сторони укладають Рамкову угоду і Угоди, виходячи з розуміння того, що всі Угоди та Договір є єдиною угодою між сторонами (Спільно іменується «Договір». У випадку будь-яких розбіжностей між умовами Угоди та положеннями цього Договору, для цілей такого Договору перевага надається положенням Угоди - пункт 5.4. Договору.

Відповідно до пп.7.1-7.2 вказаного Договору в порядку і на умовах визначених цим Договором продавець зобов'язується поставляти, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар. Поставка товару здійснюється на підставі укладених Угод, що підписуються сторонами по мірі виникнення у покупця потреби у товарі, в яких сторони визначають кількість, ціну, строки поставки товару тощо. Кожна Угода підписується сторонами, додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною.

Пунктом 9 Договору визначено, що ціна Договору визначається вартістю товару, що поставляється за цим Договором на підставі укладених Угод та додатків до Угод.

18 травня 2016 року ТОВ "ЮТЕКС УКРАЇНА" і компанія Індор Композіт Пвт Лтд уклали Угоду № 1 до Рамкового договору № UТ180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів" (а.с.49-52, 126-129).

Відповідно до пп.6-13 Угоди № 1 до Рамкового договору № UТ180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів" в порядку і на умовах, що визначені Рамковим Договором № UТ180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів" та цією Угодою продавець зобов'язується поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Кількість товару, асортимент та комплектність товару визначені в Специфікації №1, що є додатком до цієї Угоди. Базис поставки: DAP INCOTERMS 2010. Місце поставки: морський порт Одеса, Україна. Строк поставки становить 60 (календарних днів) з дати укладання цієї угодию. Остаточна вартість товару (ціна Угоди), що поставляється за цією Угодою визначена у розрахунку-фактурі (інвойсі) до цієї Угоди. Покупець сплачує на користь продавця 100% вартості товару, що поставляється за цією угодою протягом 7 (семи) робочих днів з моменту підписання цієї Угоди на банківський рахунок продавця.

Пунктом 15 Угоди № 1 до Рамкового договору № UТ180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів" від 18.05.2016 року визначено, що додатком до неї є: Інвойс та Специфікація.

Вартість товару (ціна Угоди), що поставляється за цією Угодою становить 42 217, 22 дол. США. Кількість товару, асортимент та комплектність товару визначені в Інвойсі та Специфікації № 1. 26.08.2016 року для митного оформлення позивачем подана митна декларація № 500060702/2016/011435. Разом із митною декларацією Позивачем подано наступні документи: Рамковий договір № UТ180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів" від 18.05.2016 року. Угоду № 1 до Рамкового договору № UТ180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів" від 18.05.2016 року, Специфікація № 1 (Додаток до Угоди), Інвойс № IN/СМ/Р/046/16-17 від 13.07.2016 року.

Після надходження товару до Одеського морського торгового порту повіреним позивача, ТОВ "Юті Україна" для митного оформлення вантажу подано до митного органу декларацію №500060702/2016/011435 від 25.08.2016 року (а.с.21-22, 94-95), в якій митна вартість товару визначена за першим методом - за ціною договору.

Для підтвердження вказаних у декларації відомостей, до митного органу було також подано такі документи: Рамковий договір № UТ180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів" від 18.05.2016 року. Угоду № 1 до Рамкового договору № UТ180516/01В "щодо продажу та купівлі матеріалів" від 18.05.2016 року, Специфікація № 1 від 18.05.2016 року, Інвойс № IN/СМ/Р/046/16-17 від 13.07.2016 року, Коносамент №NLBOM0014595 від 20.07.2016 року, платіжне доручення №7 від 06.06 .2016 року, Пакувальний лист №б/н від 13.07.2016 року, Договір про надання послуг митного брокера №2015/036 від 08.10.2015 року, Сертифікат про походження товару №47975307 від 15.07.2016 року та ін.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, митним органом в результаті спрацювання АСАУР форм митного контролю 105,106 (можливе заниження митної вартості товару) та з огляду на наявні документи виявлено розбіжності у поданих до митного оформлення документах, а саме:

1) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/ не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

2) п. 7 угоди від 18.05.2016 року №1 визначено, що оплата за товар здійснюється у розмірі 100% протягом 7 робочих днів з моменту підписання угоди (18.05.2016). Проте, банківський платіжний документ згідно з яким була здійснена оплата за товар, датована 06.06.2016 року, що перевищує 7-денний термін;

3) згідно банківського платіжного документу, що стосується товару від 06.06.2016 року №7 оплата здійснюється за «обладнення», що поставляється по рамковому зовнішньоекономічному договору (контракту) від 18.05.2016 року № UT180516/01В. В той же час, як до митного оформлення заявлено «скловолокно та вироби з нього- склопластиковий пруток»;

4) у банківському платіжному документі від 06.06.2016 року №7 відсутні реквізити угоди від 18.05.2016 року № 1, по якій безпосередньо здійснюється поставка товару та/або реквізити інвойсу від 13.07.2016 року № IN/CM/P/046/16-17 на дану партію товару.

На підставі положень ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- виписки з бухгалтерської документації;

- каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товарів.

На зазначену вимогу митниці про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом позивача 29.08.2016 року надано прайс-лист від 01.08.2016 року №б/н, копію митної декларації країни відправлення від 20.07.2016 року №IN/CM/P/046/16-17, лист відправника щодо пакування товарів від 26.08.2016 року №б/н, сертифікат морського страхування від 28.07.2016 року №3/14/1900, бухгалтерська документація від 26.08.2016 року № б/н, лист отримувача від 26.08.2016 року №56, лист отримувача від 26.08.2016 року №57. 30.08.2016 року декларантом було надано цінову пропозицію виробника. 31.08.2016 року декларантом було надано митний документ країни відправлення (інвойс, пакувальний лист).

Відповідачем зазначено, що аналізуючи подані спочатку та надані додатково документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, фіскальний орган приходить до висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості, враховуючи положення п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, зокрема, наданий прайс-лист не є адресований необмеженому колу заінтересованих покупців та орієнтований безпосередньо на товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТЕКС УКРАЇНА", він не може розглядатися як документ для підтвердження заявленої митної вартості. Також, в наданому до митного оформлення прайс-листі від 01.08.2016 року №б/н не зазначено термін його дії. Крім того, наданий до митного оформлення прайс- лист сформований 01.08.2016 року б/н. Тобто, ціни вказані в рахунку-фактурі (інвойсі) від 13.07.2016 року № IN/CM/P/046/16-17, сформовані раніше наданого до митного оформлення прайс-листа. Також, в прайс-листі зазначено, що ціна сформована на умовах поставки EXW, хоча в поданих до митного оформлення документах зазначено, що поставка відбувається на умовах DAP. Відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як посаду та прізвище осіб відповідальних за здійснення господарської операції, особистий або електронний підпис, або інші дані що дають змогу ідентифікувати особу. У виписці з бухгалтерської документації від 26.08.2016 року №б/н не зазначено посаду і прізвище відповідальної особи, яка видала даний документ. Тобто, виписка з бухгалтерської документації про підтвердження здійснення господарських операцій товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТЕКС УКРАЇНА" надана не була. В копії митної декларації країни відправлення від 20.07.2016 №IN/CM/P/046/16-17 відсутні реквізити документів, зокрема таких, як рахунок-фактура (інвойс) та зовнішньоекономічний договір.

За результатами перевірки митної декларації відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 50060702/2016/000125/2 від 04.09.2016 року (а.с.17-18, 90-91.) в якому, зокрема, зазначено, що декларантом не було за власним бажанням надано додаткові, наявні у нього, інші документи, які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах. Фіскальний орган звертає увагу на те, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких уже здійснено в Україні в час, максимально наближений до часу експорту товарів, заявлених до митного оформлення. На підставі вищевикладеного у сукупності, та за результатом проведення консультацій між декларантом та фіскальним органом, митниця приймає рішення про необхідність скоригувати митну вартість товарів. Оскільки, відповідно до п.2 статті 58 Митного кодексу України використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 статті 58 Митного кодексу України застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України. У фіскальному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, однак наявна інформація стосовно митної вартості товарів, які можна вважати аналогічними у розумінні Митного кодексу України. З метою забезпечення повноти оподаткування товару було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор» та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим: товар №1 (митна декларація від 13.05.2016 № 100250001/2016/106638), тому митну вартість визнано на рівні -4,5277 дол. США за 1 кг ваги нетто.

На підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, митним органом декларанту видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 50060702/2016/00227 (а.с. 19-20,92-93) із наступних причин: фіскальним органом прийнято рішення про коригування митної вартості 500060702/2016/000125/2 від 04.09.2016 року.

В подальшому товар випущено у вільний обіг (МД №500060702/2016/012036) за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості:

1) наявність розбіжностей між окремими документами;

2) наявність ознак підробки певних документів;

3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Оцінивши усі докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що декларантом були надані усі необхідні документи, які давали митному органу змогу визначити митну вартість товару, відповідач витребував додаткові документи, навівши підстави їх витребування, що не свідчать про неможливість перевірки числових значень заявленої вартості товару. Одеською митницею не було ні в рішенні, ні у картці відмови обґрунтовано, в чому полягали об'єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості.

Судом встановлено, що позивач придбав товар у продавця на умовах DAP (Інкотермс 2010), тобто продавець повинен поставити товар на склад покупця (місце поставки по договору: морський порт Одеса).

Декларантом позивача на письмову вимогу митного органу було надано:

- лист відправника щодо пакування товарів від 26.08.2016 року №б/н (а.с.109-111), про те, що вартість пакувальних матеріалів включена до суми 43217,22 доларів США за Інвойсом № IN/CM/P/046/16-17 від 13.07.2016 року та, що номер замовлення Специфікація №1 від 18.05.2016 року;

- лист отримувача від 26.08.2016 року №56 (а.с.56), у якому зазначено, що ТОВ «ЮТЕКС УКРАЇНА» є виробником оптоволоконного кабелю та, що дане підприємство здійснює ввіз даного товару - «склопластиковий пруток», номер інвойсу IN/CM/P046/16-17 від 13.07.2016 року для власного вжитку, а не для подальшого продажу;

- лист отримувача від 26.08.2016 року №57 (а.с.115) у якому зазначено, що затримка в оплаті виникла через затримку виробництва замовленого товару постачальником та, що вартість упаковки входить у контрактну вартість товару.

Окрім того, під час судового розгляду справи позивачем надано до суду листи компанії Індор Композіт Пвт Лтд, який направлявся на адресу позивача про те, що: відповідно до Специфікації №1 до Угоди №1 від 18.05.2016 року до Рамкового договору №UT180516/01B від 18.05.2016 року всі зобов'язання між ТОВ «ЮТЕСК УКРАЇНА» та INDORE COMPOSITE PVT LTD були виконані; всі платежі отримані (а.с.154); у компанії Індор Композіт Пвт Лтд немає каталогу цін та наявності інформації про ціни чи каталоги (а.с.156).

Суд не приймає до уваги як підставу для прийняття оскаржуваного рішення посилання на те, що наданий прайс-лист не є адресований необмеженому колу заінтересованих покупців та орієнтований безпосередньо на товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТЕКС УКРАЇНА", в ньому не зазначений термін дії, він сформований 01.08.2016 року, на те, що в даному прас-листі ціна сформована на умовах поставки EXW, хоча в поданих до митного оформлення документах зазначено, що поставка відбувається на умовах DAP, в копії митної декларації країни відправлення від 20.07.2016 №IN/CM/P/046/16-17 відсутні реквізити документів, зокрема таких, як рахунок-фактура (інвойс) та зовнішньоекономічний договір, оскільки вказані документи не є доказами і підтвердження митної вартості товару в розумінні положень ч. 2 ст. 53 МК України.

Посилання ж відповідача на те, що, у виписці з бухгалтерської документації від 26.08.2016 року №б/н не зазначено посаду і прізвище відповідальної особи, яка видала даний документ з чого зроблено висновок, що виписка з бухгалтерської документації про підтвердження здійснення господарських операцій товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТЕКС УКРАЇНА" надана не була, суд також не приймає до уваги як доказ правомірності прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товару, оскільки позивачем до митного оформлення подавалось платіжне доручення №7 від 06.06.2016 року, до якого, після скористання правом на витребування документів в порядку, визначеному п.3 ст. 53 КАС України у відповідача зауважень не виникло.

Вирішуючи спір, суд враховує, що надані позивачем до Одеської митниці для митного оформлення товару документи, які відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах).

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є виключно наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/ або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

У постанові від 01.10.2013 року у справі № 21 354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості, вказує далі Верховний Суд України, митниця зобов'язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Як зазначалось вище, в рішенні про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/0000125/2 від 04.09.2016 року встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів митне оформлення яких є більшим: по товару №1 (митна декларація №100250001/2016/106638 від 13.05.2016 року), тому митну вартість визначено на рівні 4,5277 дол. США/кг нетто

Вказані доводи відповідача суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті (при застосуванні резервного методу), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Відповідно до частини першої статті 33 МК України інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Їх використання для здійснення митного контролю обумовлене МК України.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості Одеською митницею у графі 33 спірного рішення, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не надано пояснень щодо зроблених коригувань та обсягів партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Обов'язковою умовою правомірності дій митниці щодо застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів є дотримання встановленої законом процедури, зокрема, проведення консультацій та обґрунтування неможливості застосування попередніх п'яти методів визначення митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України у справі від 22.10.2013 року ( справа № 21-326а13) від 21 листопада 2011 року (справа № 21-222а11) від 06 лютого 2012 року (справи №№ 21-418а11, 21-375а11, 21-365а11), 26 червня 2012 року (справа № 21-172а12).

Обґрунтовуючи неможливість застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2), відповідач зазначає,що він до даних правовідносин не може застосовуватись у зв'язку із відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами.

Суд вважає, що митним органом було порушено послідовність застосування методів визначення митної вартості та надані позивачем документи оцінені митним органом неналежним чином.

Відповідно до ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Так, відповідно до митної декларації №100250001/2016/106638 від 13.05.2016 року, митне оформлення здійснювалось по наступному товару: склопластиковий пруток, FRB Rod 0,8 m Dia Mega Bond, IRB-0080/RFM-960 км. RFM-960 Rod 1,0 m Dia Mega Bond, IRB-0100/RFM-1170 км., місць:75 CL. Умови поставки - СИФ.

В свою чергу, ТОВ "ЮТЕКС УКРАЇНА" до Одеської митниці ДФС подано митну декларацію 500060702/2016/011433 від 25.08.2016 року, митне оформлення здійснювалось по наступному товару: " скловолокно та вироби з нього: - склопластиковий пруток 2.00 мм діаметр, покриття Hard Coat IRR -0200/RLR - 70 км., склопластиковий пруток 2.50 мм діаметр, покриття Mega Bond IRR -0250/RLR - 44 км., склопластиковий пруток 2.50 мм діаметр, покриття Megabond IRR -0200/RLR - 70 км., склопластиковий пруток 1.00 мм діаметр, покриття Hard Coat IRR -0100/RLR - 80 км., склопластиковий пруток 2.50 мм діаметр, покриття Hard Coat IRR -0250/RLR - 44 км., склопластиковий пруток 1.20 мм діаметр, покриття Mega Bond IRR -0120/RLM - 4140 км, місць:45 SO. Умови поставки DAP.

Відповідач не довів наявності обставин, які виключають використання першого методу, та не встановив обставин, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за ціною договору, а також неможливість послідовного застосування наступних методів визначення митної вартості.

Відомості надані суду в обґрунтування правової позиції не відображають жодних параметрів, які б вказували на подібність, аналогічність чи ідентичність товарів, оскільки не відображають складових митної вартості вказаних в них товарів.

Суд вважає, що вказані товари не є аналогічними, оскільки є різними за розмірами.

Згідно ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У рішенні ЄСПЛ "Larissis and Others v. Greece" зазначено, що втручання може бути виправданим, якщо воно "встановлено законом" та здійснено "згідно закону", оскільки оскаржувані заходи повинні не тільки мати законодавче підґрунтя, але й передбачатися якісним законом, який має бути достатньо доступним та передбачуваним щодо наслідків його застосовування, тобто бути сформульованим у спосіб, який дає змогу кожній особі - у разі потреби, за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку.

В рішеннях "United Communist Party of Turkey and Others v. Turkey", "Refah Partisi (the Welfare Party) and Others v. Turkey" ЄСПЛ відзначив, що кожне втручання має відповідати "нагальній суспільній потребі"; а поняття "необхідний" не має того ступеню гнучкості, як поняття "корисний" чи "бажаний".

Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.

В межах самостійної судової оцінки обставини справи свідчать про те, що "втручання" митного органу було непропорційним та порушувало справедливий баланс між інтересами позивача і публічними інтересами. При цьому оцінювана в межах даної справи адміністративна практика митниці, з огляду на наведені вище подальші заходи, не відповідає принципу юридичної визначеності (legal certainty - є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права), оскільки є вкрай непослідовною та суперечливою.

Критерій "пропорційності", використаний судом у справі, передбачає, що втручання в право власності розглядається як недотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому в питаннях оцінки "пропорційності", як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, суд визнає достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що висновок відповідача про те, що по товару №1 рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено є більшим-4,5277 USD за кг нетто (митна декларація №100250001/2016/106638 від 13.05.2016 року), ніж заявлена декларантом - є хибним, оскільки вказані товари не відповідають вимогам щодо подібності (аналогічності), які визначені ст. 60 МК України, а також вимозі щодо часу експорту товарів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000125/2 від 04.09.2016 року не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки на час прийняття картки відмови в прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060702/2016/00227 були відсутні підстави, передбачені ч. 6 статті 54 МК України, зазначене рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що ТОВ "ЮТЕКС УКРАЇНА" на підтвердження сплати судового збору при подачі адміністративного позову надано платіжне доручення №1206 від 11.11.2016 року на суму 1494,09 та платіжне доручення №1358 від 09.12.2016 року на суму 1378,00 грн.

З урахуванням викладеного, зважаючи, що за вимогу немайнового характеру позивачу необхідно було оплатити судовий збір у розмірі 1378,00 грн., а за вимогу майнового характеру - 1494,08 грн. (99605,73*1,5%), суд дійшов висновку про необхідність стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці ДФС судовий збір у розмірі 2872,08 грн. (1494,08+1378,00).

Керуючись ст.ст. 69-71, 76,79,86, 94, 158-163,КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕКС УКРАЇНА" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2016/000125/2 від 04.09.2016 року;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00227 від 04.09.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717, 65078, м.Одеса, вул.Гайдара, 21-А ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТЕКС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 38510082, 14034, Чернігівська обл., місто Чернігів, вул. Рокоссовського, буд. 70, кв. 214) судові витрати сплачені за подання адміністративного позову згідно платіжного доручення №1206 від 11.11.2016 року на суму 1494,08 та платіжного доручення №1358 від 09.12.2016 року на суму 1378,00 грн.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вовченко O.A.