Постанова № 64948318, 21.02.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року об 11 год. 15 хв.Справа № 808/4413/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом Державної податкової інспекції у Запорізькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 №ф-168у.

В ході судового розгляду справи судом здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача на Вільнянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувана вимога підлягає скасуванню, оскільки зазначена у вимозі сума заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування частково вже стягнута у виконавчому провадженні №37277958 ВДВС Запорізького РУЮ за вимогою №ф-110 від 01.03.2013, сформованою управлінням ПФУ в Запорізькому районі Запорізької області. При цьому позивачем здійснюється погашення частинами борг за зведеним виконавчим провадженням ВП №39391181. Також, вказує на те, що позивачем до Запорізького окружного адміністративного суду оскаржено вимогу про сплату боргу №ф-168-у від 20.11.2013 на суму 8270,34 грн. та вимогу від 20.02.2014 №ф-168 на суму 9275,38 грн. Вважає, що виставлення вимог про сплату боргу кожного звітного періоду є спробою відповідача багаторазово стягнути борг, що суперечить чинному законодавству.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що ДПІ у Запорізькому районі правомірно прийнято оскаржувану вимогу, оскільки у картці особового рахунку ФОП ОСОБА_1 відбулось збільшення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що є підставою для формування та направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки), в силу приписів п.6.2, п.6.3 розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду даної справи в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Суд, розглянувши позовну заяву, письмові заперечення, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

Судом встановлено, що ДПІ у Запорізькому районі ГУ Міндоходів у Запорізькій області 12 травня 2014 року складено та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф168-у, якою позивача зобов'язано протягом 10 дів з дня отримання вимоги сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 10410,22 грн., з яких 10410,22 грн. - недоїмка, 0,00 грн. - штрафи та 0,00 грн. - пеня (а.с.6).

Вважаючи незаконною податкову вимогу від 12.05.2014 №Ф168-у, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для формування та направлення позивачу оскаржуваної вимоги став висновок податкового органу про наявність у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 10410,22 грн.

Позивач вважає вимогу протиправною, оскільки на його думку сума недоїмки - 10410,22 грн. зазначена у спірній вимозі безпідставно, оскільки позивачем частково погашено заборгованість та здійснюється судове оскарження попередніх вимог.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464).

Відповідно до абзацу 3 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Отже, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного внеску згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», перебував на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Запорізькому районі Запорізької області.

11.08.2013 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» № 406-VII від 04.07.2013, яким внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-V, згідно яким обов'язок щодо обліку платників єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та адміністрування таких обов'язків покладено на органи доходів та зборів.

Відповідно до п.п.3-4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону №406-VII від 04.07.2013 процедури адміністрування, які здійснюють органи доходів і зборів, встановлені цим Законом, поширюються на періоди до набрання чинності цим Законом.

Заходи адміністрування органами доходів і зборів здійснюються не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи».

Органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.

Договори про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, укладені з органами Пенсійного фонду України до дня набрання чинності цим Законом, діють до закінчення строку дії таких договорів.

Пенсійний фонд України протягом десяти днів з дня набрання чинності цим Законом передає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, реєстр страхувальників станом на дату набрання чинності цим Законом.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, формує новий реєстр страхувальників на підставі даних, отриманих із Пенсійного фонду України, відомостей, отриманих із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також інформаційного фонду єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Пунктом 5 розділу ІІ Закону №406-VII від 04.07.2013 встановлено, що суми єдиного внеску, які надійшли на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах для зарахування таких сум, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах.

Станом на день звернення позивача до суду позивач, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступник - Вільнянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області).

Частиною 4 статті 8 Закону №2464 порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ч.4 ст.25 Закону №2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону №2464 визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Суд зазначає, що наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів (далі - Інструкція №455, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.6.4 Інструкції №455 органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом 6.5 Інструкції №455 визначено, що вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 5 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Як встановлено судом, 12.05.2014 відповідачем сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-168у, в якій зазначено, що станом на 01.05.2014 за ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість у сумі 10410,22 грн., яка є недоїмкою зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Даних про наявність заборгованостей зі сплати штрафу, пені оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) не містить.

Під час судового розгляду справи судом було досліджено картку особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за спірний період та встановлено, що станом:

на 31.12.2013 за позивачем обліковується недоїмка у сумі 6517,47 грн. та пеня у сумі 1539,24 грн.;

на 31.03.2014 - недоїмка у сумі 7736,14 грн. та пеня у сумі 1539,24 грн.;

на 30.04.2014 - недоїмка у сумі 8870,98 грн. та пеня у сумі 1539,24 грн.;

на 31.05.2014 - недоїмка у сумі 8870,98 грн. та пеня у сумі 1539,24 грн.

Таким чином, станом на 12.05.2014 (день прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) згідно з карткою особового рахунку ФОП ОСОБА_1 за ним обліковувалась заборгованість у сумі 10410,22 грн., з яких 8870,98 грн. - недоїмка, 1539,24 грн. - пеня.

Отже, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-168у від 12.05.2014 не сформована відповідачем на підставі картки особового рахунку ФОП ОСОБА_1, чим порушено вимоги п.6.4 розділу Інструкції №455.

Відповідно до п.6.9 Інструкції №455 якщо протягом наступного базового звітного періоду платник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження вимога подається до органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України тільки на суму зростання боргу.

Крім того, судом встановлено, що недоїмка зі сплати єдиного внеску, зазначена у спірній вимозі від 12.05.2014, виникла у позивача, в тому числі, у минулих звітних періодах, у 2012 році, обліковувалась в установленому порядку ще органом Пенсійного фонду України, на відповідні суми недоїмки Пенсійним фондом формувались вимоги відповідно до приписів Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, які є виконавчими документами і які виконуються в примусовому порядку органами виконавчої служби.

Так з матеріалів справи вбачається, що Пенсійний фонд України здійснював дії щодо стягнення сум недоїмки за сплати єдиного внеску, а саме:

складено вимогу від 01.03.2013 №ф-110 на суму 4572,42 грн., яку передано на виконання державній виконавчій службі (виконавче провадження №37277958, постанова про закінчення виконавчого провадження від 21.05.2013 у зв'язку з фактичним повним виконанням);

складено вимогу від 03.05.2013 №ф-110 на суму 1194,03 грн., яку передано на виконання державній виконавчій службі (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №39075947);

отримано виконавчий лист Запорізького окружного адміністративного суду від 24.04.2013 у справі №0870/5183/12 на суму 2736,42 грн., який передано на виконання державній виконавчій службі (постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2013 ВП№37843082).

Разом з тим, переведення позивача як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на облік з управління Пенсійного Фонду України в Запорізькому районі Запорізької області до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області не є підставою для визначення боргу позивача зі сплати єдиного внеску минулих періодів як новоствореного і не є підставою для формування контролюючим органом вимоги на всю суму боргу.

Судом встановлено, що сума збільшення боргу зі сплати єдиного внеску протягом наступного базового звітного періоду з терміном сплати 30.05.2014 складає - 2486,62 грн.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваної вимоги відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення при прийнятті рішення, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в повному обсязі.

За правилами ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що під час звернення до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 10% відсотків від встановленої Законом України «Про судовий збір» ставки судового збору, а саме 182,70 грн.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області решти суми несплаченого судового збору в розмірі 1644,30 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 71, 94, 158, 161-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2014 №ф-168у.

Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 187,20 грн. (сто вісімдесят сім гривень 20 коп.), присудити на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Стягнути з Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39503165) до спеціального фонду Державного бюджету України решту суми судового збору в розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 30 коп.) на р/р 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко