Постанова № 64948306, 24.02.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року Справа № 808/446/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпраці у Запорізькій області

до Комунальної установи «Приазовська центральна районна лікарня»

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - позивач, Управління) до Комунальної установи «Приазовська центральна районна лікарня» (далі - відповідач, КУ «Приазовська центральна районна лікарня»), в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до відповідача, а саме: заборонити відповідачу експлуатацію ліфта зав.№673220.

Ухвалою суду від 06.02.2017 року відкрито скорочене провадження та запропоновано відповідачу надати у десятиденний строк з дня одержання ухвали письмові заперечення проти позову та докази на обґрунтування цих заперечень, або заяву про визнання позову.

Вказана ухвала суду отримана уповноваженою особою відповідача 09.02.2017.

23 лютого 2017 від відповідача до суду надійшла заява про визнання позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення відповідачем вимог нормативно - правових актів з питань охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, у зв'язку з чим наявні підстави для заборони КУ «Приазовська центральна районна лікарня» експлуатацію ліфта зав.№673220.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом начальника Управління від 26.12.2016 №1784 наказано провести з 11.01.2017 по 24.01.2017 планову перевірку щодо дотримання вимог нормативно-правових актів України з охорони праці та промислової безпеки, з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у КУ «Приазовська центральна районна лікарня» (а.с.11).

26.12.2016 посадовим особам Управління видано направлення на проведення перевірки №4 (а.с.13).

Судом встановлено, що в період з 11.01.2017 по 24.01.2017 співробітниками Управління проведено планову перевірку КУ «Приазовська центральна районна лікарня» на дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якої складено акт №4 від 24.01.2017.

В акті перевірки позивачем, серед іншого, встановлено порушення КУ «Приазовська центральна районна лікарня» нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, а саме:

у пункті 25 розділу V акту перевірки встановлено порушення відповідачем вимог статті 21 Закону України «Про охорону праці», а саме суб'єктом господарювання не отримано дозвіл на експлуатацію ліфта зав.№673220 в установленому порядку, що є порушенням п.9.7.1 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»;

у пункті 26 розділу V акту перевірки встановлено порушення відповідачем вимог статті 13 Закону України «Про охорону праці», а саме ліфт зав.№673220 не зареєстровано в територіальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що є порушенням п.9.7.15 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»;

у пункті 27 розділу V акту перевірки встановлено порушення відповідачем вимог статті 13 Закону України «Про охорону праці», а саме у процесі експлуатації ліфт зав.№673220 не підлягав технічному огляду, що є порушенням п.9.7.15 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»;

у пункті 28 розділу V акту перевірки встановлено порушення відповідачем вимог статті 14 Закону України «Про охорону праці», а саме завідуюча господарством Кумеда Т.М. відповідальна за організацію експлуатації ліфта зав.№673220, допускає його роботу з не проведеним технічним оглядом, що є порушенням п.9.7.15 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»;

у пункті 29 розділу V акту перевірки встановлено порушення відповідачем вимог статті 18 Закону України «Про охорону праці», а саме завідуюча господарством Кумеда Т.М., яка призначена працівником відповідальним за організацію експлуатації ліфта зав.№673220, ліфтери не проходили навчання та перевірку знань згідно НПАОП 0.00-4.12-2005, що є порушенням п.9.7.2 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»;

у пункті 30 розділу V акту перевірки встановлено порушення відповідачем вимог статті 13 Закону України «Про охорону праці», а саме призначення працівника відповідального за організацію експлуатації ліфтів проведено з порушенням вимог Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, що є порушенням п.9.7.1 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів»;

у пункті 31 розділу V акту перевірки встановлено порушення відповідачем вимог статті 13 Закону України «Про охорону праці», а саме суб'єкт господарювання не призначив наказом ліфтерів, що є порушенням п.9.7.1 «Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів».

У зв'язку з виявленням вищевказаних порушень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки відповідача попереджено про необхідність негайного зупинення робіт (виробництва): ліфт зав.№673220.

У зв'язку із виявленими порушеннями позивач звернувся до суду з позовом для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Суд, вважає за необхідне зазначити, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду контролю у сфері господарської діяльності».

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно ч.1 ст.39 Закону України «Про охорону праці» посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, серед іншого:

видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;

забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Суд зазначає, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

При цьому, виходячи з системного аналізу положень Закону України «Про охорону праці» та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», застосування судом заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) обумовлено встановленням порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

У разі ж, якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров'ю людей, орган Держпраці зобов'язаний самостійно вижити заходів реагування шляхом видання відповідного розпорядчого документа, який спрямований на усунення підконтрольним суб'єктом виявлених порушень.

За таких обставин, під час розгляду даної адміністративної справи необхідно встановити, чи є виявлені позивачем порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, та відповідно чи наявні підстави для застосування судом заходів реагування у сфері державного нагляду.

Суд зазначає, що наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01.09.2008 №190 затверджено Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів (далі - Правила).

Відповідно до підпункту 9.7.1 пункту 9.7 Правил суб'єкт господарювання, який має намір розпочати (продовжити) експлуатацію ліфтів, повинен отримати дозвіл відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-2003 і забезпечувати їх утримання в справному стані та безпечно експлуатувати шляхом організації належного технічного обслуговування, технічного огляду та ремонту.

З цією метою він повинен:

- призначати наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів та організацію їх експлуатації;

- призначати наказом електромеханіків, які одночасно є відповідальними особами за їх справний стан;

- призначати наказом ліфтерів і операторів диспетчерського зв'язку (якщо такий є).

Згідно з пп.9.7.15 п.9.7 Правил робота ліфта не дозволяється, якщо: відсутній паспорт чи відомості про реєстрацію; не проведено технічний огляд або експертне обстеження ліфта; закінчився зазначений у паспорті термін роботи ліфта; не призначено наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, за організацію експлуатації та за справний стан ліфтів; відсутній атестований обслуговуючий персонал (електромеханіки, ліфтери); не виконані приписи посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці; знос канатів перевищує встановлені норми; є тріщини, деформації в металоконструкціях ліфта; несправні прилади і пристрої безпеки, а також мають місце інші несправності, які впливають на безпечну експлуатацію ліфта.

З акту перевірки встановлено, що КУ «Приазовська центральна районна лікарня» допускається використання ліфта зав.№673220 без проведення технічного огляду та отримання передбачених законодавством дозволів на його експлуатацію, що є порушенням Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів та є безумовною підставою для заборони експлуатації такого ліфта.

Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 19 Переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107, вантажопідіймальні крани і машини, ліфти, ескалатори, траволатори, канатні дороги, підйомники, зокрема будівельні, та фунікулери є об'єктами підвищеної небезпеки.

Відповідно до розділу V Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів основні види небезпек, небезпечних ситуацій та небезпечних випадків, що можуть виникнути під час нормальної експлуатації ліфтів і які становлять небезпеку для користувачів та обслуговуючого персоналу: а) защемлення; б) здавлювання; в) падіння; г) несанкціонована зупинка кабіни ліфта між поверхами; ґ) пожежа; д) електрошок; е) вібрація; є) ушкодження матеріалу з причин: - механічного ушкодження; - зносу; - корозії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що експлуатація КУ «Приазовська центральна районна лікарня» ліфту зав.№673220 без проведення технічного огляду та отримання передбачених законодавством дозволів на його експлуатацію, створює реальну небезпеку для життя та здоров'я співробітників та відвідувачів КУ «Приазовська центральна районна лікарня», що є підставою для заборони його експлуатації.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи наявні підстави для заборони КУ «Приазовська центральна районна лікарня» експлуатації ліфта зав.№673220, а позовні вимоги Управління є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення постанови суду в частині заборони Комунальній установі «Приазовська центральна районна лікарня» експлуатації ліфта зав.№673220 до негайного виконання.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Головного управління Держпраці у Запорізькій області до Комунальної установи «Приазовська центральна районна лікарня» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду задовольнити.

Застосувати заходи реагування в сфері державного нагляду шляхом заборони Комунальній установі «Приазовська центральна районна лікарня» (вул. Покровська, 33, смт.Приазовське, Приазовський район, Запорізька область, 72401, код ЄДРПОУ 01992943) експлуатацію ліфта зав.№673220.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Роз'яснити Комунальній установі «Приазовська центральна районна лікарня», що відповідно до частини 12 статті 183-2 КАС України особа має право подати заяву про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 183-2 КАС України, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко