Постанова № 64948165, 21.02.2017, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року м. Житомир справа № 806/2687/16

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Ясинська К.В.,

за участю: представника позивача Камінського А.Ф.,

представника відповідача Пилипаки В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватна агрофірма "Лан" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0001481200 від 07.07.2016 року та податкової вимоги №2746-06 від 14.09.2016 року,

встановив:

Приватна агрофірма "Лан" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2016 №0001481200 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 58 994,40грн. та податкову вимогу від 14.09.2016 №27646-06, що винесені Чуднівським відділенням Бердичівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку Приватного підприємства "Приватна агрофірма "Лан" щодо несвоєчасності сплати податку на додану вартість, за результатами якої Чуднівським відділенням Бердичівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області складено акт перевірки №000097/06-23-12/31624499 від 23.06.2016 та яким було встановлено порушення п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України через несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2015 року. Наголошує, що в акті перевірки зазначено, що граничним терміном сплати грошових зобов'язань згідно декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року було 30.08.2015, фактична сплата податкового боргу в сумі 589 944 грн. відбулась 31.08.2016, тобто із затримкою в 1 день, за було застосовано штрафну санкцію. За результатами оскарження даного податкового повідомлення-рішення до Головного управління ДФС у Житомирській області підприємством було отримано рішення від 30.08.2016 №856/6/06-30-10-01-01 про залишення скарги без розгляду через порушення 10-денного строку подання скарги. Позивач зазначає, що Чуднівським відділенням Бердичівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області винесено податкову вимогу від 14.09.2016 №27646-06, згідно якої підприємству було повідомлено про наявність податкового боргу станом на 13.09.2016р. в сумі 56 647,68 грн. за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість. На думку позивача, податкове повідомлення-рішення від 07.07.2016р. №0001481200 та податкова вимога від 14.09.2016р. №27646-06 є протиправними та підлягають скасуванню. Вказує, що враховуючи врегулювання підзаконними нормативними актами питань щодо відкриття додаткового електронного рахунку лише з 30.12.2015р., то відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів на додаткових електронний рахунок може застосовуватися лише за вчинення таких дій в період починаючи з 30.12.2015р. Зазначає, що позивачем були вчасно сплачені на основний електронний рахунок зобов'язання з ПДВ за липень 2015 року. Також зазначає, що надміру сплачені суми податку за червень 2015 року в сумі 100 000 грн. за платіжним дорученням №943 від 06.08.2016 у відповідності до частини "а" п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України підлягали зарахуванню в погашення боргу за липень 2015 року без заяви платника податків. За твердженнями позивача, грошові зобов'язання з ПДВ за липень 2015 року в сумі 610292,00 грн були сплачені на основний електронний рахунок №37517000064456. Крім того, підприємтсвом було повторно сплачено ті ж самі податкові зобов'язання за липень 2015 року за платіжним дорученням від 31.08.2015 №1198 на 205 00,00 грн. та від 31.08.2015 №474 на 1 000 000,00 грн., але вже на додатковий електронний рахунок №37525100064456. Крім того, на думку позивача, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Зазначав, що контролюючий орган діяв на підставі, у спосіб та в межах під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, а тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню. (а.с. 39 та зворот).

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку Приватного підприємства "Приватна агрофірма "Лан" щодо несвоєчасності сплати податку на додану вартість. Перевіркою виявлено порушення платником податків вимог п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та встановлено несвоєчасну сплату суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2015 року.

За результатами перевірки Чуднівським відділенням Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області складено акт перевірки №000097/06-23-12/31624499 від 23.06.2016 (а.с.17-18).

На підставі акту перевірки №000097/06-23-12/31624499 від 23.06.2016 Чуднівським відділенням Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області винесено податкове повідомлення-рішення від 07 липня 2016 року №0001481200, згідно якого на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 589944грн. ПП "Приватна агрофірма "Лан" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% - 58994,40 грн. (а.с. 10).

14 вересня 2016 року Чуднівським відділенням Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області сформовано податкову вимогу форми "Ю" №27646-06 від 14.09.2016, відповідно до якої ПП "Приватна агрофірма "Лан" було повідомлено, що станом на 14.09.2016р. сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 56647,88 грн. (а.с. 19).

Не погоджуючись із результатами перевірки, викладеними в акті №000097/06-23-12/31624499 від 23.06.2016р., вказуючи на відсутність вчинених порушень платником податків та вважаючи протиправними податкове повідомлення-рішення від 07.07.2016 №0001481200 та податкову вимогу від 14.09.2016 №27646-06 позивач звернувся із позовом до суду.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 209.1. статті 209 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 встановлено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п.200-1.2 ст. 200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 платникам - сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, додатково відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку, призначені для перерахування коштів на їх спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 200-1.1 ст. 200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 визначено, що Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" №569 від 16.10.2014р. (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі. Платникам податку, які застосовують спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України, відкривається єдиний електронний рахунок для обліку сум податку за результатами діяльності, передбаченої зазначеною статтею, та іншої діяльності.

У відповідності до положень п.209.2 ст. 209 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №11.

Пунктом 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.201р.1 №11 (у редакції, чинній в період спірних правовідносин) встановлено, що сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання копії витягу з реєстру платників податку на додану вартість про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування.

Згідно пункту 3 даного Порядку, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її в електронному вигляді до територіального органу ДФС. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період, перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. N 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість".

Надаючи оцінку твердженням позивача про своєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2015 року суд зазначає наступне.

Згідно поданої платником податків податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період липень 2015 року, ПП "Приватна агрофірма "Лан" самостійно визначило суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 610 292 грн., граничний термін сплати - 30 серпня 2015 року. (а.с. 14-16).

Відповідно до наявних матеріалів справи копій виписок по рахункам (а.с. 20-21) та копій платіжних доручень вказаний розмір грошових зобов'язань було сплачено підприємством на основний рахунок №37517000064456 в сумі 551 000, 00 грн. платіжними дорученнями: №468 від 30.07.2015 на суму 315 000,00 грн., №935 від 04.08.2015 на суму 85 000,00 грн., №938 від 04.08.2015 на суму 51 000,00 грн., №955 від 07.08.2015 на суму 100 000,00 грн. (а.с. 22-24).

Згідно поданої платником податків податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період червень 2015 року, ПП "Приватна агрофірма "Лан" самостійно визначило суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 329 158 грн. (а.с. 11-13).

Як встановлено із копій виписок по рахункам, платіжними дорученнями №466 від 29.07.2015 в сумі 1 000 000 грн. та №467 від 30.07.2015 в сумі 329 158,00 грн. платником була повністю погашена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2015 року. (а.с. 20-21).

Положеннями п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. визначено, що сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Суд погоджується із доводами позивача та зазначає, що враховуючи погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2015 року та положення п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, кошти в розмірі 100 000,00 грн., перераховані платіжним дорученням №943 від 06.08.2015 за призначенням платежу "ПДВ за червень 2015р." (а.с. 25), мають бути зараховані в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість за липень 2015 року.

Крім того, ПП "Приватна агрофірма "Лан" після усного звернення посадових осіб контролюючого органу з метою усунення можливих порушень було повторно сплачено повний обсяг податкових зобов'язань з податку на додану вартість на додаткових електронний рахунок №37525100064456, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень №474 від 31.08.2016 на суму 1 000 000,00 грн. та №1198 від 31.08.2015 на суму 205 000,00 грн. (а.с. 26-27).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість тверджень ПП "Приватна агрофірма "Лан" щодо сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2015 року на основний електронний рахунок №37517000064456 в повному обсязі та в строки, передбачені законодавством.

Надаючи правову оцінку правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 07.07.2016 №0001481200 та податкової вимоги від 14.09.2016 №27646-06 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу. Зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Суд зазначає, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2015 року по справі № 826/6059/13-а.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем належним чином доведено, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, а відповідачем не спростовано протиправність дій Чуднівським відділенням Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області при винесенні оскаржуваних податкового повідомлення-рішення від 07.07.2016 №0001481200 та податкової вимоги від 14.09.2016 №27646-06, тому позовні вимоги Приватного підприємства "Приватна агрофірма "Лан" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення №113 від 30 листопада 2016 року, Приватне підприємство "Приватна агрофірма "Лан" понесло судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн. Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1 ст. 94 КАС України, суд вважає за необхідне присудити Приватному підприємству "Приватна агрофірма "Лан"1 378,00 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 71, 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2016 №0001481200.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 14.09.2016 №27646-06.

Стягнути з Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Приватна агрофірма "Лан" 1378,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 24 лютого 2017 р.