Ухвала суду № 64946130, 20.02.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/7307/16 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.

Провадження № 22-ц/783/896/17 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія: 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась з позовом до Львівської міської ради, ОСОБА_4 про визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме - 1/2 частину чотирьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 80,4 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м.

Оскаржуваною ухвалою позовну заяву ОСОБА_2 до Львівської міської ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - повернуто позивачу.

Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, в апеляційній скарзі, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою повернув позовну заяву позивачу через невиконання ним вимог ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 21 жовтня 2016 року про залишення позовної заяви без руху у зв»язку із необхідністю надати належні докази на обгрунтування позовних вимог та ціни позову, а також здійснити сплату судового збору. На думку позивача, підстав для постановлення ухвали від 21 жовтня 2016 про залишення без руху позовної заяви, були відсутні, так само і в подальшому були відсутні підстави для винесення оскаржуваної ухвали від 15 листопада 2016 року про повернення позовної заяви позивачу, оскільки дійсну вартість майна та розмір судового збору за розгляд справи може бути визначено під час розгляду справи, в тому числі і висновком експерта чи шляхом подання заяви про забезпечення доказів, які на момент подання позову знаходяться у відповідача. Також зазначає, що в самій позовній заяві міститься клопотання про призначення судової оціночно - будівельної експертизи стосовно спірного нерухомого майна. А відтак, у зв»язку з можливістю в подальшому доплати чітко визначеної судом недостатньої суми судового збору до закінчення розгляду справи по суті позову, суд першої інстанції дійшов до невірного висновку, постановивши оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суддя виходила з того, що позивачка не усунула недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі судді про залишення позовної заяви без руху та не сплатила судовий збір з врахуванням ціни позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Стаття 119 ЦПК України передбачає форму та зміст позовної заяви, вимоги, яким повинна відповідати позовна заява. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, ціну позову щодо майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.( ч.5 ст. 119 ЦПК).

У відповідності до положень ч.1 ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Згідно з ч.2 ст.121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме - 1/2 частину 4-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 80,4 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м.

21.10.2016 року суддя постановила ухвалу, якою позов ОСОБА_2 залишила без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання цієї ухвали.

В ухвалі про залишення позову без руху суддя зазначила, що позовна заява не містить ціни позову, яка визначається з вартості предмету позову, вартість майна не підтверджена доказами, що унеможливлює правильне визначення розміру судового збору. Окрім цього зазначає, що позовна заява не містить викладення обставин, якими позивачка обґрунтовує позовні вимоги, до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують твердження позивачки, що їй чиняться перешкоди у доступі до спірної квартири чи до документації, докази звернення до Львівської міської ради чи ОСОБА_4 з вимогою про надання такого доступу так і з питанням про можливість погодження вартості спірного майна. Крім цього, зазначає, що позивачкою не долучено до позовної заяви довідки нотаріуса про відкриття спадщини на майно померлої; відомості про те, що інші спадкоємці не звертались із заявами про прийняття спадщини або відмовились від належної їм частки у спадковому майні; не представлено даних про звернення позивачкою із заявою про поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз»яснень п.7 постанови Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України. У зв»язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути ззаначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається у кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя зазначила, що позивачка не усунула всіх недоліків заяви, зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, натомість, представником позивачки подано заяву від 07.11.2016р., за змістом якої він вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху є помилковою та незаконною; її вимоги не можуть бути виконані на даному етапі судочинства; спрямована на створення штучних перешкод у прийнятті даного позову з метою сприяння сторонам відповідачів. В оскаржуваній ухвалі суддя зазначила, що основні недоліки даної позовної заяви, окрім тих, які представник позивача вважає неможливим усунути на даному етапі судочинства, зокрема: відсутність ціни позову щодо вимог майнового характеру (п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України); відсутність належних доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування (п.п.5, 6 ч.2 ст.119 ЦПК України), так і залишились не усунутими. Враховуючи те, що позивач, його представник у визначений строк в повному обсязі не усунули недоліків позовної заяви, яка залишена без руху, суддя визнав позовну заяву ОСОБА_2 до Львівської міської ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом неподаною та повернув таку позивачці.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суддлі, оскільки постановляючи оскаржувану ухвалу, вона не врахувала, що позивачка, немаючи правовстановлюючих документів на квартиру та немаючи до неї доступу, позбавлена можливості надати суду оцінку вартості квартири чи провести її оцінку, а відтак безпідставно повернула позовну заяву ОСОБА_2 з підстав невиконання ухвали суду від 21.10.2016 року в частині незазначення позивачкою ціни позову та вартості квартири, несплати в залежності від оцінки квартири судового збору у повному розмірі. Слід зазначити і те, що суд не позбавлений можливості вирішити питання про стягнення судового збору при ухваленні судового рішення у справі.

Що стосується інших недоліків, то подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред»явленні позову залишити заяву без руху та повернути заявнику. (п.7 постанови Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Як вбачається з додатку до позовної заяви, до заяви долучалася ксерокопія постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій - відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно від 19.08.2016 року, що спростовує твердження судді в ухвалі про залишення позову без руху про те, що позивачкою не долучено до позовної заяви доказів про звернення з відповідними заявами до нотаріуса.

Проаналізувавши зазначені суддею підстави для залишення позову ОСОБА_2 без руху та підстави для повернення позовної заяви позивачу, колегія суддів приходить до висновку, що постановивши оскаржувану ухвалу, суддя позбавила позивачку права на судовий захист, на справедливий суд, право на який передбачає ст. 6 Європейської конвенції з прав людини,

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що ухвала про повернення позовної заяви підлягає оскарженню протягом п»яти днів з часу отримання її копії, а відтак додатки до позовної заяви можуть бути повернути позивачу лише після закінчення терміну на її оскарження.

Оскаржувана ухвала постановлена 15.11.2016 року, разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, надісланих суду апеляційної інстанції, додатки до позовної заяви в них відсутні, і такі були повернуті представнику позивачки ще 17.11.2016 року, тобто, до закінчення терміну оскарження ухвали.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК Українирозглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, відтак така підлягає скасуванню з передачею питання до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у даній справі..

Керуючись ст. 303, п.3 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 15 листопада 2016 року - скасувати, передати питання про відкриття провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Ванівський О.М.

Цяцяк Р.П.