Вирок № 64945401, 24.02.2017, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1737/16-к

Провадження № 1-кп/455/21/2017

ВИРОК

Іменем України

24 лютого 2017 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі головуючої - судді Ніточко Л.Й.,

при секретарі - Сенеті Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, непрацюючого, військовозобов»язаного, у відповідності до ст. 89 КК України судимості немає, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

за участю: сторони обвинувачення - прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області - Кузь Т.О.; потерпілого - ОСОБА_3 та його представника - адвоката Лагдана З.І.:

сторони захисту - обвинуваченого - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Когута І.В.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 22 листопада 2016 року, приблизно о 16 годині 50 хвилин, керуючи автомобілем марки « Опель-Вектра», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1, та рухаючись ним автодорогою Старий Самбір - КПП Смільниця, у напрямку до КПП Смільниця, при проїзді її ділянки в районі 8 км + 900 м, що на вулиці І.Франка в с. Старява Старосамбірського району Львівської області, поблизу будинку № 51, грубо порушив вимоги пунктів 1.2, 1.3, 1.5, 1,10 в частині визначення термінів «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», підпунктів «б» і «д» пункту 2.3, підпункт «а» п.2.9, пунктів 12.1, 12.4, підпункт «б» п. 12.9, пунктів 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, які виразилися в тому, що він, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп»яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості для руху не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перевищуючи максимально дозволену у населеному пункті швидкість руху, не дотримав безпечного бокового інтервалу до правої межі проїзної частини дороги, що призвело до втрати контролю над його рухом, і як наслідок, виїзду на ліве, по ходу його руху, узбіччя дороги та наїзду на пішохода ОСОБА_7.

Порушення водієм ОСОБА_1 вищезазначених вимог Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 згідно висновку експерта № 74 судово-медичної експертизи від 23 грудня 2016 року отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому лівої вилицевої кістки зі зміщенням відламків, рану лівої половини чола, скальповану рану лівої половини чола, подвійний перелом лівого плеча зі зміщенням кісткових уламків, крововилив лівого колінного суглобу по зовнішній поверхні, перелом акромеального кінця лівої ключиці, тотальні крововиливи на м»яких тканинах голови в лобно-тім»яно-скроневих ділянках, повне травматичне розтрощення кісток склепіння та основи черепа, травматичні крововиливи під м»які мозкові оболонки в обох півкулях мозку, крововиливи по зовнішній поверхні лівого коліна та гомілки, а також закритий перелом обох кісток лівої гомілки (верхньо та малогомілкової кістки), у верхній третині зі зміщенням фрагментів.

Вказані тілесні ушкодження утворилися в результаті дорожньо-транспортної пригоди - удару виступаючими частинами легкового автомобіля, коли потерпіла знаходилася у вертикальному положенні і була повернута лівою поверхнею тіла до травмуючої сили, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень відносно живих осіб та перебувають у прямому причинному зв»язку з настанням смерті.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину визнав повністю в інкримінованому йому порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої наступила смерть потерпілої, дав правдиві свідчення, жалкував про вчинене, негативно оцінив злочин, та суду пояснив, що 22.11.2016 року, біля 16 години 50 хвилин, керуючи автомобілем « Опель-Вектра», реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1, їхав з м. Хирова до дому, у напрямку до КПП Смільниця, на вулиці І.Франка в с. Старява, біля будинку № 51, порушив Правила дорожнього руху - проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, бо був в нетверезому стані, так як випив 100 грам горілки та 200 грам вина, перевищив максимально дозволену у населеному пункті швидкість, не дотримав безпечного бокового інтервалу до правої межі проїзної частини дороги, що призвело до втрати контролю над його рухом, і як наслідок, виїзду на ліве, по ходу його руху, узбіччя дороги, та наїзду на пішохода ОСОБА_7, після ДТП зупинився, з місця пригоди не втікав, на досудовому слідстві все розповів, просив вибачення у потерпілого, його родичі намагалися частково відшкодувати шкоду потерпілому - витрати за поховання та частково моральну шкоду. Однак потерпілий відмовився, просить велику суму і зразу. Просив його суворо не карати, врахувати, що він не хотів цього зробити, обіцяв, в подальшому, відшкодувати матеріальну та моральну шкоду потерпілому.

Потерпілий ОСОБА_3, чоловік потерпілої в ДТП, спочатку просив обрати міру покарання обвинуваченому строком на 10 років, а в подальшому, 8 років, а також пояснив, що він не був свідком ДТП, але коли приїхав на міце ДТП, то побачив, що його дружина лежала у кюветі(фосі) метрів 15-20, винуватця машина стояла метрів 100 дальше, обвинувачений їй допомоги не надавав, стояв біля неї і курив. Збив її, виїхавши аж на ліве, по ходу його руху, узбіччя дороги. Обвинувачений йому не відшкодував шкоду, його рідні два рази підходили до нього, приносили вибачення, пропонували 10 тисяч гривень за моральну шкоду та витрати за похорон, а також, ніби-то, в подальшому, з відтермінуванням, з пенсії, будуть йому відшкодовувати шкоду на більшу суму, на що він не погодився, обвинувачений також просив вибачення у судовому засіданні. Ствердив, що він, його діти та внуки понесли із-за обвинуваченого велику втрату, втратили, він - дружину, з якою прожив багато років, інші - матір, бабусю, яку дуже любили.

Обвинувачений винність свою в пред"явленому йому обвинуваченні визнав повністю, просив суд визнати недоцільним дослідження доказів стосовно обставин справи та обмежити обсяг дослідження доказів.

Оскільки обвинуваченим та учасниками судового провадження не оспорювалися обставини справи, обвинувачений правильно розумів зміст скоєного, в учасників судового провадження відсутні сумніви у добровільності та істинності його позицій, суд, керуючись ч.3 ст. 349 КПК України, обмежив вивчення обставин справи допитом обвинуваченого, з»ясування думки потерпілого щодо обрання міри покарання обвинуваченому, оглядом матеріалів справи, що стосуються вартості проведення експертиз, речових доказів та з»ясування всіх питань, які стосуватимуться цих речових доказів, та оглядом матеріалів справи, які характеризують обвинуваченого як особу, та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються.

За таких обставин суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 доведена повністю в порушенні вимог пунктів 1.2, 1.3, 1.5, 1,10 в частині визначення термінів «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», підпунктів «б» і «д» пункту 2.3, підпункт «а» п.2.9, пунктів 12.1, 12.4, підпункт «б» п. 12.9, пунктів 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_7, тому ці його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України.

Обираючи покарання винному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який хоча і є необережним злочином, проте відноситься до категорії тяжких, а також тяжкість наслідків, які настали в результаті вчиненого обвинуваченим злочину, а саме - смерті людини, особу винного, який позитивно характеризується по місцю проживання, не займається суспільно-корисною працею, має схильність до вчинення злочинів, так як неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, одружений, виховує та утримує малолітню дитину дружини, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації.

Обставиною, яка пом"якшує покарання, суд визнає активне сприяння у розкриттю злочину, визнання обвинуваченим вини у вчиненні злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає те, що ОСОБА_1 вчинив злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння.

Незважаючи на наведені дані про особу обвинуваченого, його поведінку на досудовому слідстві, в судовому засіданні, вибачення перед потерпілим, намагання частково відшкодувати шкоду потерпілому (витрати на поховання та частково моральну шкоду), наявність пом»якшуючих обставин, однак, фактичні обставини вчинення злочину, правомірна поведінка потерпілої, ступінь тяжкості та наслідки вчиненого злочину, прохання потерпілого суворо покарати обвинуваченого не дозволяють дійти висновку щодо можливості виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, а тому суд призначає ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України - у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Саме таке покарання, на думку суду, буде належною карою за скоєне і сприятиме досягненню мети покарання - виправленню та попередженню нових злочинів.

Згідно з ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

У зв'язку з наведеним, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_1 по цьому кримінальному провадженню, підлягає зарахуванню у строк призначеного покарання, а саме з часу його фактичного затримання - 23 листопада 2016 року по день ухвалення вироку - 24.02.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно ст. 100 КПК України речові докази - автомобіль марки «Опель-Вектра» реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 та нижню частину пластмасової планки кріплення переднього номерного знаку до даного автомобіля, які знаходяться на зберіганні (автомобіль - на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, а номерний знак - у кімнаті схову речових доказів) у Старосамбірському відділенні поліції Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, юридична адреса: м. Старий Самбір, вул.Л.Галицького,41,Старосамбірського району Львівської області, повернути за належністю, - співвласнику ОСОБА_8, жительці АДРЕСА_2

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати - витрати на залучення експертів для проведення судових інженерно-транспортних експертиз, а саме: №1/1400 від 12.12.2016 року - 1320 гривень 60 копійок(а.с.115); № 1/1399 від 09.12.2016 року - 1100 гривень 50 копійок(а.с.116); № 1/1508 від 26.12.2016 року - 1100 гривень 50 копійок(а.с.117), всього разом на суму 3 521( три тисячі п»ятсот двадцять одну) гривню 60 копійок стягнути з обвинуваченого в користь держави.

Керуючись ст.ст.370,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання - 5 (п»ять років) позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк - 3 (три) роки.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з часу його затримання - з 23 листопада 2016 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк призначеного покарання строк його попереднього ув'язнення - з 23 листопада 2016 року по день ухвалення вироку - 24.02.2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою, але не довше ніж на 60 днів, тобто до 25.04.2017 року.

Речові докази - автомобіль марки «Опель-Вектра» реєстраційний номер Республіки Польща НОМЕР_1 та нижню частину пластмасової планки кріплення переднього номерного знаку до даного автомобіля, які знаходяться на зберіганні (автомобіль - на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, а номерний знак - у кімнаті схову речових доказів) у Старосамбірському відділенні поліції Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, юридична адреса: м. Старий Самбір, вул.Л.Галицького,41,Старосамбірського району Львівської області, повернути за належністю, - співвласнику ОСОБА_8, жительці АДРЕСА_2

Процесуальні витрати - витрати на залучення експертів для проведення судових інженерно-транспортних експертиз, а саме: №1/1400 від 12.12.2016 року - 1320 гривень 60 копійок(а.с.115); № 1/1399 від 09.12.2016 року - 1100 гривень 50 копійок(а.с.116); № 1/1508 від 26.12.2016 року - 1100 гривень 50 копійок(а.с.117), всього разом на суму 3 521( три тисячі п»ятсот двадцять одну) гривню 60 копійок стягнути з обвинуваченого в користь держави (одержувач: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007594; р/р31111115700003; МФО 825014).

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд Львівської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору .

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Л.Й.Ніточко