Ухвала суду № 64945230, 23.02.2017, Радехівський районний суд Львівської області

УХВАЛА

судового засідання

23 лютого 2017 рокуСправа №451/159/17Провадження № 2/451/166/17

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді: Семенишин О.З.

секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м.Радехів заяву ОСОБА_2 - представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ТзОВ «Приват-Агро-Львів» про визнання договору оренди землі недійсним, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Радехівського районного суду від 10 лютого 2017 року провадження по даній справі відкрито.

22 лютого 2017 року до Радехівського районного суду Львівської області поступила заява ОСОБА_2 про забезпечення позову, в якій представник позивача просить постановити ухвалу, якою заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДР 33176513) проводити будь-які сільськогосподарські роботи, в тому числі роботи пов'язані з обробітком землі на земельній ділянці площею 1,3601 га, що належить на праві власності громадянину ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №036488, що відноситься до сільськогосподарських угідь - ріллі, яка розташована на території Оглядівської сільської ради, кадастровий номер 4623983800:06:000:0699. В заяві зазначає, що підставою визнання спірного договору оренди недійсним є та обставина, що при його укладенні були порушені його права в частині вільного волевиявлення, яке має відповідати його внутрішній волі, чим порушено вимогу ч.3 ст.203 ЦК України. Оскільки відповідач до моменту постановлення судового рішення за його позовом може засіяти земельну ділянку, що в подальшому приведе до її неминучого використання позивачем після постановлення вказаного рішення, що унеможливить виконання цього рішення

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 1 ст.152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Оскільки заява про забезпечення позову, відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, розглядається без повідомлення осіб, тому відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити з наступних підстав.

Статтею 24 Конституції України закріплено рівність прав та свобод кожного громадянина України. Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до ст.391 ЦК власник майна (будинку) має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

Як вбачається із позовних вимог позивач ОСОБА_3, як власник земельної ділянки, площею 1,3601 га, що відноситься до сільськогосподарських угідь - ріллі, яка розташована на території Оглядівської сільської ради, і яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (далі -"Земельна ділянка"), що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ № 036488, який було видано 16 березня 2000 року Радехівською районною радою Радехівського району Львівської області (далі - «Державний акт»)(копія Державного акту додана до матеріалів справи), кадастровий номер Земельної ділянки - 4623983800:06:000:0699, звернувся до Радехівського районного суду Львівської області із вимогами про визнання недійсним Договору №453 оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою Відповідальністю "Приват-Агро-Львів", який було датовано 4.01.2012 року та зареєстровано 17.09.2012 року в Управлінні Держкомзему у Радехівському районі Львівської області за № 462390004006428. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що при укладенні договору оренди були порушені його права в частині вільного волевиявлення, яке має відповідати його внутрішній волі, чим порушено вимогу ч.3 ст.203 ЦК України, оскільки договір змонтований, підписи на сторінці чотири цього договору в розділі реквізити сторін, у графі «орендодавець», а також в тексті Акту в графі передав виконаний не позивачем (а.с.3-5).

Вказане свідчить про те, що у позовних вимогах йде мова про те, що при укладенні договору оренди на думку позивача були порушені його права в частині вільного волевиявлення, яке має відповідати його внутрішній волі, чим порушено вимогу ч.3 ст.203 ЦК України, а у випадку задоволення позовних вимог позивач, як власник земельної ділянки, може бути розбавлений права нею розпорядитися, так як відповідач буде її використовувати (засіювати, обробляти, тощо), тому суд прийшов до висновку про задоволення заяви позивача, шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДР 33176513) проводити будь-які сільськогосподарські роботи, в тому числі роботи пов'язані з обробітком землі на земельній ділянці площею 1,3601 га, що належить на праві власності громадянину ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №036488, що відноситься до сільськогосподарських угідь - ріллі, яка розташована на території Оглядівської сільської ради, кадастровий номер 4623983800:06:000:0699.

Керуючись ст.ст. 151-153, 197 ч.2 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро-Львів" (ідентифікаційний код юридичної особи за ЄДР 33176513) проводити будь-які сільськогосподарські роботи, в тому числі роботи пов'язані з обробітком землі на земельній ділянці площею 1,3601 га, що належить на праві власності громадянину ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №036488, що відноситься до сільськогосподарських угідь - ріллі, яка розташована на території Оглядівської сільської ради, кадастровий номер 4623983800:06:000:0699.

Копію ухвали направити для виконання у Відділ ДВС Радехівського РУЮ у Львівській області та сторонам по справі.

Ухвала може бути оскаржена протягом пяти днів з дня оголошення до апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд Львівської області.

ГоловуючийОСОБА_4