Вирок № 64944894, 23.02.2017, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 459/2772/15-к

Провадження № 1-кп/444/4/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року Жовківський районний суд Львівської області в складі :

головуючого судді Мікула В. Є.

при секретарі Козакевич Р.В., Петришин М.Є., Луців І.І., Витвицька В.П.

з участю прокурора Бенко М.М., Пастух А.С., Данилів А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140150001320 від 09.07.2015 року на підставі обвинувального акту відносно :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одружений, працює ДВАТ «Шахта Відродження», підземний гірничий майстер, інвалід 3 групи, раніше не судимий, ІПН - НОМЕР_1,-

за ч. 2 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ :

01 січня 2008 року близько 03 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись біля будинку «Просвіти», що по проспекту Шевченка, 15 в місті Червонограді Львівської області, підійшов до ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного спяніння та сприйнявши його за іншу особу, затіяв із ОСОБА_2 сварку, під час якої в присутності значної кількості громадян, висловлював в адресу останнього нецензурні слова, тим самим грубо порушив громадський порядок.

Реалізовуючи свій злочинний задум ОСОБА_1 із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії нецензурною лайкою з особливою зухвалістю, в присутності сторонніх осіб, умисно, безпричинно наніс ОСОБА_2 один удар рукою в область голови та один удар в область грудей. Діючи в групі з ОСОБА_4 та підтримуючи хуліганські дії останнього, невстановлені особи, що знаходились біля нього, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, стали умисно наносити численні удари руками та ногами по голові та інших частинах тіла ОСОБА_2, поваливши його на асфальтне покриття.

Продовжуючи хуліганські дії, в групі з невстановленими особами, ОСОБА_1 з хуліганських спонукань схопив рукою ОСОБА_2 за комір куртки ззаду, застосовуючи фізичну силу, переміщаючись з місця на місце, став тягнути його на себе, стискаючи комір куртки навколо шиї ОСОБА_2, не даючи змоги останньому звільнитися, забезпечуючи своїми протиправними діями безперешкодне, умисне нанесення ударів ногами та руками по тілу ОСОБА_2 невстановленим особам, які підтримували його протиправні дії.

Хуліганські дії ОСОБА_1 та невстановлених осіб, були припиненні лише після того, як, ОСОБА_2, ножем, умисно наніс ОСОБА_1, удар в живіт.

Своїми хуліганськими діями ОСОБА_1 спільно із невстановленими особами, спричинили ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці лівого вушного завитка, забоїв мяких тканин в тімяній та потиличній ділянках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, пояснив що в ніч з 31 грудня на 1 січня 2008 року близько 3 год. 30 хв. знаходився біля "Будинку просвіти", що по пр. Шевченка, 15 в м. Червонограді. З ним були його брат ОСОБА_5, а також його знайомі ОСОБА_6 і ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Перед тим, як йти до ялинки, спочатку ОСОБА_10 рік вони святкували у нього вдома, а пізніше вирішили продовжити святкування біля новорічної ялинки. Під час святкування вживали спиртні напої. Стоячи біля ялинки, він побачив на сцені біля Народного дому свого знайомого, який був одягнений в шапку діда мороза. Вирішивши привітатись з ним, підійшовши до нього з-заду, зняв з нього вказану шапку, після чого зрозумів, що він помилився, оскільки це був не його знайомий, а ОСОБА_7, який відразу запронував йому спуститись із сцени та поговорити. ОСОБА_2 взявши його за руку відвів у бік, він його відштовхнув, між ними виникла шарпанина, вони шарпали один одного за одяг. Після чого ОСОБА_2 несподівано для нього, наніс йому удар ножем в живіт, та покликавши свого товариша ОСОБА_11, побіг з ним в напрямку Червоноградського міськвиконкому. Внаслідок нанесеного удару він одержав тілесні ушкодження і його було доставлено в приймальне відділення Червоноградської центральної міської лікарні. Додатково пояснив, що вини за ч. 2 ст. 296 КК України не визнає. Крім цього пояснив, що в потерпілого немає слідів побоїв, також в нього не було жодних гематом на тілі. Додатково повідомив, що не вживав нецензурних слів під час даної події. Вказує, що лише один раз вдарив та відштовхнув потерпілого. Вважає, що здійснив хуліганство лише за ч. 1 ст. 296 КК України. Просить звільнити від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням строків давності та кримінальну справу закрити.

Хоча ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину не визнав, його вина у вчиненому злочині стверджується доказами зібраними на досудовому слідстві та перевіреними на судовому слідстві.

Зокрема допитаний в судовому засідання в якості потерпілого ОСОБА_2 пояснив, що вніч з 31 грудня на 1 січня 2008 року близько 3 год 30 хв. він знаходився на сцені біля "Будинку просвіти", що по пр. Шевченка, 15 в м. Червонограді Львівської області. Перебував в стані спяніння. Разом з ним був його товариш ОСОБА_11, на головах вони мали шапки Діда Мороза. Разом із ОСОБА_11 на сцені, що біля "Будинку Просвіти", вони розмовляли з двома незнайомими їм дівчатами - мали намір з ними познайомитись. До них підійшли четверо молодих хлопців, один із них, обвинувачений ОСОБА_1 відкликав його в бік, поговорити. Разом вони зійшли вниз - до правого краю сцени. ОСОБА_11 один із хлопців відвів в сторону. Біля нього ж було не менше трьох незнайомих хлопців, двоє з яких стояли по боках, а третій - ОСОБА_1 - стояв навпроти нього та знаходився в стані алкогольного спяніння. Обвинувачений ОСОБА_1, стоячи навпроти нього, почав на нього кричати та безпричинно вдарив його рукою в обличчя. Він відштовхнув його від себе, однак останній наніс йому ще один удар рукою. В цей час він відчув ще один удар у вухо, який йому точно наніс не ОСОБА_1, а хтось з його компанії. Від цих ударів він впав на асфальт, після чого відчув удари ногами по всьому тілу, по ногах, тулубу, голові. Вказані удари були з різних сторін, тому він категорично стверджує, що удар наносила не одна особа, а мінімум троє осіб. Коли він намагався піднятись, ОСОБА_1 зловив його руками за комір куртки ззаду та став тягнути до себе, нагинав його до землі. Він почав задихатись, так як комір куртки перетиснув йому шию. В цей час, перебуваючи в безпорадному стані, він запхав руку в кишеню звідки дістав складного ножа та розкрив його, маючи на меті налякати ОСОБА_1 та його компанію. Обвиинувачений ОСОБА_1 та його компанія не реагувала, а будучи агресивно настроєним ОСОБА_1 став ще більше перетискати йому комір на шиї, не маючи можливості дихати, він став пручатись та махати руками і випадково, тримаючи в правій руці ножа, наніс йому удар в область живота, після чого ОСОБА_1 його відпустив і вони з ОСОБА_11 кинулись втікати.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснив, що 01.01.2008 року близько 3 години 30 хвилин він разом з ОСОБА_2, під час святкування ОСОБА_10 були одягнені в шапках Дідів Морозів та перебували на сцені біля будинку «Просвіта» в м. Червонограді. Там вони стояли та спілкувались із дівчатами, з якими тільки познайомились. В цей час до них підійшло четверо незнайомих хлопців та попросили спуститись із сцени щоб про щось поговорити. Коли вони зійшли вниз, він залишився розмовляти з одним із хлопців біля сцени, про що була розмова, не пригадує. Решта хлопців відійшли в сторону та розмовляли із ОСОБА_2 на відстані приблизно 7-10 м. від них. Через деякий час він подивився в сторону де стояв ОСОБА_2 з невідомими хлопцями та побачив, що якраз у цей момент ОСОБА_1 наніс йому удар в обличчя. Через деякий проміжок часу він знову подивився в їх сторону та побачив як ОСОБА_2 був вже в зігнутому положенні, ОСОБА_1 в цей час тримав його за комір куртки. Інші хлопці, які були разом з ОСОБА_4 також наносили удари ОСОБА_7. Він сам в бійку не втручався, оскільки злякався і все сталось дуже швидко, не бачив, щоб ОСОБА_2 наносив удари ОСОБА_1 під час конфлікту. Через деякий проміжок часу, ОСОБА_2 крикнув йому «втікаємо» та вони побігли в парк за «Будинок Просвіти». Він не пригадує на грунті чого між ними виник конфлікт, можливо через дівчат, з якими вони і познайомились на сцені. Хто конкретно разом із ОСОБА_4 наносив удари ОСОБА_2 він вказати не може.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснив, що у 2008 році святкував ОСОБА_10 Рік разом із своєю дружиною у м. Львові. Зазначив, що в цей час до нього подзвонив старший син і сказав, що син ОСОБА_1 знаходиться у Червоноградські лікарні у реанімаційному відділенні. Зазначає, що коли він приїхав з дружиною в лікарню, то сину зробили вже операцію. Зранку приїхали слідчі та прокурори і почали допитувати сина та тих, хто був разом з ним на ОСОБА_10 Рік. Вказує, що синові зробили другу операцію, однак вона не допомогла, і тоді після цього викликали лікаря зі Львова, і транспортували ОСОБА_1 в лікарню у м. Львів. Після цих всіх допитів слідчий поїхав допитувати ОСОБА_2, однак його не було вдома, та як він переховувася 3 дні. Додатково пояснив, що про події цього інциденту йому відомо те, що син разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_13 після ОСОБА_10 пішли до ялинки. Коли стояли біля ялинки, то ОСОБА_1 вирішив піднятись вверх до хлопців, які були в шапках Дідів Морозів, так як подумав, що це його товариш з яким він разом навчався у технікумі. Піднявшись вверх, то зірвав шапку в одного із хлопців, однак коли зрозумів що помилився, то одразу ж вибачився. Після цього зійшов вниз та ОСОБА_2 сказав щоб вони пішли поговорити за кут будинку «Просвіта». Зразу ж після цього ОСОБА_2 почав його тягнути, ОСОБА_1 його відштовхнув, а той його почав тягнути та вдарив. Крім цього вказує, що в рукаві ОСОБА_2 мав ножа, яким вдарив у живіт його сина. Ця вся подія тривала недовго. Наголошує, що син лише один раз відштовхнув та лише один раз вдарив ОСОБА_2

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_10 Рік 2008 року святкувала у м. Івано-Франківську. Коли приїхала додому 2.01.2008 р. взнала, що її старшого сина ОСОБА_15 забрали в міліцію, молодшого ОСОБА_2 вдома не було. В міліції вона дізналась, що її син ОСОБА_16 когось підрізав, вона поїхала в лікарню зустрітись з мамою ОСОБА_1 4.01.2008 р. біля магазину «Вопак» в м. Червонограді вона зустрілась з ОСОБА_17, вони разом пішли випити кави, де остання повідомила, що сталась трагедія, повідомила що її синові будуть робити операцію та хотіла щоб справу закрили. В той самий день ОСОБА_2 повернувся додому, після чого разом з адвокатом ОСОБА_18 поїхав до слідчого. Мамі ОСОБА_1 всього вона відшкодувала 2040 дол. США. Через деякий час, приблизно в кінці лютого 2008 р. ОСОБА_17 попросила зустрітись, вона взяла з собою ОСОБА_18 і вони пішли до адвоката ОСОБА_19 в якого ОСОБА_17, для закриття справи вимагала від неї 20000 дол. США, на що вона розплакалась та сказала, що немає таких грошей. Після цієї розмови ОСОБА_1 та його свідки почати змінювати покази. Крім того, додала, що вона також просила свідка ОСОБА_11, давати покази, згідно яких він повинен був вказувати, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 бились один з одним без втручання інших осіб.

З рапорту оперативного чергового Червоноградського МВ ОСОБА_20 від 01.01.2008 року вбачається, що 01.01.2008 року о 4 годині 15 хвилин в приймальне відділення Червоноградської центральної міської лікарні був доставлений ОСОБА_1, який з проникаючим ножовим пораненням черевної порожнини був госпіталізований в реанімаційне відділення.

/ т.1 а.с. 3 /

З протоколу огляду місця події від 01.01.2008 року, вбачається, щр місцем події являється територія біля "Будинку Просвіти", що по пр. Шевченка, 15 в м. Червонограді Львівської області.

/ т.1 а.с. 4 /

З висновку експерта № 128/2008 від 28.02.2008 року, вбачається, що у ОСОБА_1 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної стінки зліва від пупка з ушкодженням тонкого кишківника, яке по тяжкості відноситься до тяжких, як небезпечні для життя в момент спричинення.

/ т.1 а.с. 16-19 /

З висновку експерта № 06/2008 від 04.01.2008 року, вбачається, що у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці лівого вушного завитка, забоїв м»яких тканин в тім»яній та потиличній ділянках, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

/ т.1 а.с. 25-26 /

З протоколу виїмки від 27.02.2008 року, вбачається, що у ОСОБА_17 було проведено виїмку одягу її сина ОСОБА_1, в який останній був одягнений 01.01.2008 року при вчиненні відносно нього незаконних дій.

/ т.1 а.с. 69 /

З протоколу огляду речових доказів від 27.02.2008 року, вбачається, що на вилученому одязі було виявлено пошкодження від ножа.

/ т.1 а.с. 70-77 /

Вчинення хуліганських дій ОСОБА_1 підтверджуються також показами ОСОБА_2, проведеними з його участю відтвореннями обстановки та обставин подій, показами свідків ОСОБА_11 Крім того як вбачається із висновку експерта ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці лівого вушного завитка, забоїв мяких тканин у тімяній та потиличній ділянках. Оскільки в ході досудового та судового слідства було встановлено, що ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 лише один удар в голову та один в груди, суд вважає, що заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_2, а саме садна в ділянці лівого вуха було заподіяно саме сторонньою невстановленою слідством особою, яка і знаходилась з боку ОСОБА_2.

Аналізуючи усі докази надані стороною обвинувачення суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення в судовому засіданні є доведеною повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані вірно, так як він своїми діями порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненою групою осіб, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 296 КК України.

У відповідності до ст. 12 КК України, злочин скоєний обвинуваченим ОСОБА_1 є злочином середньої тяжкості.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує тяжкість скоєного ним злочину, обставини справи та дані, що характеризують його особу, а також з врахуванням наведеного перспективи його виправлення і перевиховання, та попередження з його боку нових злочинів.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Обставин, які б помякшували покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Разом з тим суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1, що раніше не судимий, є особою молодого віку, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, працює, внаслідок отриманих ушкоджень був визнаний інвалідом 2-ї групи, на даний час є інвалідом 3 групи загального захворювання, характеризується позитивно, а тому приходить до переконання про можливість призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті за якою він судиться.

Однак, відповідно до ст. 74 ч. 5 та ст. 49 КК України обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від покарання та його відбуття у звязку із закінченням з дня вчинення ним злочину строків давності, так як злочин ним вчинено 01.01.2008 р. і до дня розгляду справи пройшло більше 5-ти років, а тому особа звільняється від кримінальної відповідальності, так як з дня вчинення ОСОБА_1 злочину середньої тяжкості пройшло більше 5-ти років.

Керуючись ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1, визнати винним за ст. 296 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

ОСОБА_1, звільнити від покарання та його відбування у звязку із закінченням строків давності відповідно до ст. ст. 49, 74 ч. 5 КК України.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 діб з часу проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Мікула В. Є.