Постанова № 64944685, 23.02.2017, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/49/17

Провадження № 3/444/82/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2017 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Зеліско Р. Й., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності- Ткаченко ОСОБА_1, його захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника потерпілих ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква Львівської області матеріали справи, які надійшли від Жовківського відділення поліції Камянка-Бузького відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, паспорт серії КВ №949897, виданий Пустомитівським РВ УМВС України у Львівській області 21.06.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

за ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_7 07.01.2017 року о 22 год. 00 хв. в с. Малехів по вулиці Січових Стрільців, 43 Жовківського району Львівської області, керуючи автомобілем Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, виїжджаючи з подвіря, здійснив наїзд на огорожу, чи завдам механічних ушкоджень та залишив місце ДТП, чим порушив вимоги п. 12.1, 10.2 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена статтями 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_7 в судовому засіданні свою вину у вчиненому не визнав та пояснив, що дійсно, виїжджаючи з свого подвіря здійснив наїзд, однак не на паркан потерпілих, а на конструктивні елементи паркану, які незаконно виступають на дорогу, що є власністю Малехівської сільської ради Жовківського району Львівської області. Ствердив, що такий наїзд був спричинений особливостями нахилу поверхні до його будинку, а також порою доби, оскільки було темно та погодніми умовами, а саме через те, що було слизько. Заявив, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5 протягом тривалого періоду часу і йому вже давно відомо про конструктивні елементи паркану потерпілих, які виступають на дорогу. Просить справу закрити.

Захисники ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_3 заперечили вину їх підзахисного у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки відсутня така ознака адміністративного правопорушення як умисел. Крім того вважають, що ОСОБА_7 не міг уникнути зіткнення з конструктивними елементами паркану через погодні умови та через те, що вони незаконно виступають на дорогу. А тому просять закрити справу відносно їх підзахисного. Також наголосили на недоліках протоколу про адміністративне правопорушення та різницю між датою вчинення зазначених у ньому адміністративних правопорушень та датою його складання.

Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які залучені судом за їх клопотаннями, вважають, що в діях ОСОБА_7 є склад адміністративних правопорушень і його слід визнати винним, щодо стягнення покладаються на розгляд суду. Бажають відшкодування шкоди, яка завдана їм внаслідок пошкодження паркану.

Представник потерпілих ОСОБА_6 вважає, що вина ОСОБА_7 В . у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення є доведеною та стверджується матеріалами справи.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_7, факт вчинення ним адміністративного правопорушення та його вина у цьому підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 514562 від 10.01.2017 року;

- поясненнями в судовому засіданні та письмовими поясненнями ОСОБА_5;

- поясненнями в судовому засіданні та письмовими поясненнями в матеріалах справи ОСОБА_7, оскільки останній визнав, що дійсно здійснив зіткнення з конструктивними елементами паркану потерпілих, однак зазнав, що вважає такі елементи незаконними та такими, що порушують його права;

- письмовими поясненнями в матеріалах справи ОСОБА_9;

- схемою місця ДТП від 07.01.2017 року;

- фототаблицями та фотографіями, а також іншими матеріалами адміністративної справи.

Вважаю за необхідне зазначити, що суд вирішує питання про наявність вини у вчиненні ОСОБА_7 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не цивільно-правові відносини, тобто намагання сторін спрямувати суд на хибну думку, що конструктивні елементи незаконні суд не бере до уваги.

ОСОБА_7 ствердив, що здійснив наїзд на конструктивні елементи паркану потерпілих, які виступали на дорогу, що є власністю Малехівської сільської ради, а потерпілі зазначали водночас, що ОСОБА_7 здійснив наїзд на їх паркан.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_7 здійснив правопорушення в с. Малехів по вулиці Січових Стрільців, 46, Жовківського району, Львівської області, водночас при встановленні особи ОСОБА_7 встановлено, що останній проживає ІНФОРМАЦІЯ_6, тобто факт перебування його автомобіля після здійснення наїзду на конструктивні елементи паркану на його власному подвірї свідчить про те, що ОСОБА_7 після такого зіткнення покинув місце ДТП.

ОСОБА_7 в судовому засіданні заявив, що тривалий час знав про виступаючі конструктивні елементи паркану, які суд розцінює як перешкоду, а відповідно до пункту 12. 3 Правил дорожнього руху в такому випадку останній у разі перешкоди, яку водій обєктивно спроможний виявити ( ОСОБА_7 знав про перешкоду), повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди. Що водночас ОСОБА_7 зроблено не було.

Сторона захисту звертала увагу суду про наявність розбіжностей у даті події, яка слугує підставою складання протоколу на їх підзахисного та датою протоколу про адміністративне правопорушення.

Щодо даного твердження слід зазначити наступне.

ОСОБА_7 визнав, що здійснив зіткнення з конструктивними елементами паркану, а після цього поставив свій автомобіль вдома. Тобто сам визнав, що покинув місце події. А тому є розбіжність у даті складення протолу і дати події.

Відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення застосовується до осіб, які як учасники дорожнього руху порушили правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Вина ОСОБА_7 у вчиненому ним правопорушенні полягає в тому, що він як учасник дорожнього руху, порушив правила дорожнього руху, що спричинило механічні пошкодження та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Кваліфікація дій ОСОБА_7 за статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірною .

Обставин, які б обтяжували чи помякшували відповідальність ОСОБА_7 судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Санкцією статті 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено стягнення у виді штрафу в розмірі пятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб, а санкцією ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Більш серйозним правопорушенням з числа вчинених ОСОБА_7 є правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обираючи вид та міру стягнення правопорушнику суд враховує помякшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, а саме, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу правопорушника, який не працює, вперше притягується до адміністративної відповідальності, а відтак приходжу до висновку, що до останнього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених за якою він притягується до відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 4 ч.2 п. 5 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року, що набрав чинності з 01.11.2011 року (в редакції від 01.01.2017 року), ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 320,00 грн. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач УДКСУ у Жовківському районі, р/р 31212206700286, МФО 825014, ЄДРПОУ 36762986, призначення платежу - судовий збір, код 36762195.

Керуючись ст.ст. 36, 122-4, 124, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 ( триста сорок) гривень 00 коп. в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, паспорт серії КВ №949897, виданий Пустомитівським РВ УМВС України у Львівській області 21.06.2002 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 320,00 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України за наступними реквізитами: отримувач УДКСУ у Жовківському районі, р/р 31212206700286, МФО 825014, ЄДРПОУ 36762986, призначення платежу - судовий збір, код 36762195.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до Апеляційного суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через пятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через пятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до органу державної податкової служби у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області для подальшого предявлення до виконання органу державної виконавчої служби за місцем знаходження суду та за місцем проживання правопорушника, роботи або місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня винесення .

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначений постановою; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат визначається КМ України.

Суддя Зеліско Р. Й.