Ухвала суду № 64944638, 23.02.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5118/16-к

Провадження № 1-кс/461/687/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2017 року м.Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Лялюк Є.Д., при секретарі Станкевич Р.В., з участю прокурора Грицишин В.С., підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016140050003546 від 06.08.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Захисником ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 подано клопотання про зміну запобіжного заходу, з підстав того, що ОСОБА_1 не має на меті уникати відповідальності, так як вину свою у вчиненні злочинів не визнає, та має бажання довести свою невинуватість перед суспільством. Підозра у вчиненні злочину є недостатньо обґрунтованою, обвинувальний акт повернуто прокуророві Львівської місцевої прокуратури у зв'язку із невідповідністю ст.291 КПК України. Покликається на те, що ОСОБА_1 знаходиться під вартою із 06.08.2016 року та в нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що вказує на міцність соціальних зв'язків останнього, а також звернення із заявою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, про те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, оскільки із останньою перебуває у сімейних відносинах.

В судовому засіданні підозрюваний клопотання підтримав та просив таке задоволити.

Прокурор при розгляді клопотання покликався на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що 29.12.2016 року, суддею Апеляційного суду Львівської області Урдюк Т.М. обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 26.02.2017 року.

Згідно ч.1,2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України") після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) існування обґрунтованої підозри у вчиненні злочину перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою.

Також, суд бере до уваги і правову позиції ЄСПЛ в рішенні у справі "Харченко проти України", згідно з якою питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

За таких обставин прокурор не довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, тобто запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При цьому суд вважає необхідним на підставі ч. 4 ст. 194 КПК України застосувати до підозрюваного інший, більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

На думку суду, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Таким чином з врахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, вважаю, що клопотання підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.181, 331 КПК України, слідчий судя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 - задоволити частково.

Змінити підозрюваному ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт на строк до 23.04.2017 року включно, звільнивши такого з-під варти в залі суду.

Покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не залишати місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1, - без дозволу слідчого, прокурора або суду в період часу з 21 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв.

Роз'яснити підозрюваному, що вищезазначені зобов'язання застосовуються до нього на строк до 23.04.2017 року включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Ухвалу для виконання передати в Городоцький ВП ГУНП у Львівській області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали.

Слідчий Суддя Лялюк Є.Д.