Вирок № 64942616, 24.02.2017, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/7786/16-к

Провадження №1-кп/235/234/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2017 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого судді Бородавки К.П.

при секретарі Григор'євій С.В.

за участю прокурора Ковальова С.В.

захисника ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровськ кримінальне провадження, внесене 27 вересня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016050410002349, за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: м.Родинське Донецька область, місце проживання: АДРЕСА_1, непрацюючого, освіта середня, неодруженого, неповнолітніх дітей не має, судимого 13.02.2007 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.309, ч.2 ст.307, ч.1 ст.317, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/4 частини майна,

за ч.1 ст.121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин проти здоров'я іншої людини - ОСОБА_2 за наступних обставин.

26.09.2016, близько 21.00 години, на сходовому майданчику першого поверху першого під'їзду багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, між обвинуваченим ОСОБА_3, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та потерпілим ОСОБА_2 на ґрунті особистих неприязних стосунків виникла сварка, під час якої обвинувачений ОСОБА_3 задля спричинення тілесних ушкоджень наніс один удар рукою в обличчя потерпілого ОСОБА_2, внаслідок чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді гематоми повіки правого ока, яка за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відноситься до легких тілесних ушкоджень, яке не потягло за собою короткочасний розлад здоров'я або незначну стійку втрату працездатності, це пошкодження, яке має незначний, скороминущий наслідок, тривалістю не більше шести днів. З метою подальшого з'ясування стосунків та продовження сварки обвинувачений ОСОБА_3 пішов до квартири за місцем свого проживання, де, з метою нанесення потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, взяв кухонний ніж. Після чого, маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, обвинувачений ОСОБА_3 повернувся до під'їзду вказаного будинку, де знаходився потерпілий ОСОБА_2, та умисно завдав останньому кухонним ножем три удари в ділянку живота та один удар в ділянку лівого ліктьового суглобу, спричинивши своїми умисними злочинними діями потерпілому наступні тілесні ушкодження: - колото-різане поранення живота в околопупочній ділянці зліва, проникаюче в черевну порожнину, з ушкодженням жирового підвіска сигмовидної кишки, яке утворилось внаслідок однократної цілеспрямованої дії, по передній поверхні живота зліва плоского предмету, який має колючо-ріжучі властивості, і за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя в момент заподіяння; - по одному колото-різаному пораненню живота на 6 см нижче пупка і на 5 см вліво від передньої серединної лінії і лівої поперекової ділянки, які не проникають в черевну порожнину, та утворились в результаті двох ударних впливів предмету, який має колючо-ріжучі властивості, і за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я, як потребуючі для свого загоєння термін понад 6, але не більше 21 дня; - різана рана задньої поверхні лівого ліктьового суглоба, яка утворилася від дії предмета, що володіє ріжучими властивостями, та за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я, як потребуюча для свого загоєння термін понад 6, але не більше 21 дня.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав, наведені обставини нанесення ним потерпілому ОСОБА_2 ножем тілесних ушкоджень підтвердив, однак зазначив, що на це останній сам його спровокував, адже вдарив його по голові - в тім'ячко порожньою пляшкою, яка була у потерпілого в руці, коли той прийшов до обвинуваченого, постукавши в двері його квартири, та між ним почалась сварка і бійка. Також обвинувачений додав, що після того, як пляшка була розбита, в руці у потерпілого ОСОБА_2 залишилось горлечко - «розочка», яким він декілька разів тикав в живіт та спину обвинуваченого, у зв'язку з чим обвинувачений, перебуваючи в стані ярості, на ґрунті злості, забіг до себе в квартиру, взяв на кухні ніж з дерев'яною ручкою та повернувся на майданчик під'їзду, де знаходився ОСОБА_2, якому ОСОБА_3 наніс ножем удари в живіт, кількість ударів він точно не пам'ятає, можливо декілька, та між ними знов почалась бійка, після якої ОСОБА_2 вискочив з під'їзду. ОСОБА_3 зрозумів, що він накоїв, та вийшов на вулицю за ОСОБА_2, викинув ніж при вході в під'їзд та повернувся на майданчик своєї квартири, але до квартири зайти не встиг, адже ОСОБА_2, піднявши цей ніж, напав на ОСОБА_3, завдавши йому два удари ножем, після чого між ними знов почалась бійка, яка була припинена у зв'язку з тим, що прийшла свідок ОСОБА_4 та вимагала сварку припинити. Куди подівся кухонний ніж з дерев'яною ручкою, яким він наносив удари потерпілому ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_3 не пам'ятає. З приводу скоєного обвинувачений щире розкаюється та шкодує, виразив готовність понести покарання та відшкодувати кошти за цивільним позовом в розмірі 3 756,37 грн., витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування ОСОБА_2

Окрім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3, вина останнього повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, будучи допитаним у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 дав покази суду, якими підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в установочній частині вироку, та пояснив наступне. Він є сусідом обвинуваченого ОСОБА_3, котрий проживає на першому поверсі будинку, а ОСОБА_2 - на другому. 26.09.2016 ввечері в квартирі потерпілого ОСОБА_2 зникло світло. Побачивши, що в під'їзді будинку світло є, ОСОБА_2 вирішив, що світло в його квартирі спеціально вимкнув обвинувачений ОСОБА_3, адже останній неодноразово робив зауваження потерпілому щодо гучної музики, у зв'язку з чим потерпілий, вирішивши викинути сміття, а саме порожню пляшку з-під вина, та, проходячи повз квартири обвинуваченого, постукав в її двері задля з'ясування питання та причини вимкнення світла в квартирі ОСОБА_2 Двері ОСОБА_2 відкрив ОСОБА_3, між ними розпочались з'ясування відносин, сварка, а потім бійка. Також потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що до них на перший поверх з другого поверху спустилась свідок ОСОБА_5, яка перебувала в гостях у потерпілого, та почалась бійка між нею та ОСОБА_6, з якою мешкає в одній квартирі обвинувачений. Побачивши в руках у ОСОБА_6 ніж, потерпілий ОСОБА_2 для того, щоб припинити бійку, ударив порожньою пляшкою, яку він весь час тримав в руці, о дверну коробку, бити пляшкою по голові обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_2 не збирався, проте точно не пам'ятає, зачепив він пляшкою обвинуваченого чи ні, коли бив нею о дверну коробку. Горлечком від розбитої пляшки потерпілий обвинуваченого не тикав та не пиряв. Як ніж опинився в руках у обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілий ОСОБА_2 не бачив. ОСОБА_3 наніс потерпілому ножем три удари в ділянку живота та один удар в ділянку лівого ліктьового суглобу, після чого ОСОБА_2 також наніс ОСОБА_3 у відповідь один-два удари тим же ножем. Бійка між потерпілим та обвинуваченим закінчилась біля під'їзду будинку, та, як здається потерпілому, він викинув ніж в город біля будинку. Пізніше приїхав автомобіль швидкої допомоги, який забрав потерпілого до лікарні, де він перебував на лікуванні з 26.09.2016 по 05.10.2016.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що 26.09.2016 ввечері вона перебувала в гостях у потерпілого ОСОБА_2, вони подивились фільм, після чого світло в квартирі потерпілого зникло. Світ увімкнула вона, піднявши рубильник на майданчику біля квартири, після чого почала збиратись додому. Потерпілий ОСОБА_2 запропонував провести її, адже він вирішив викинути сміття та зайти до сусіда - обвинуваченого ОСОБА_3 для з'ясування причини вимкнення йому світла, оскільки вважав, що це зробив обвинувачений ОСОБА_3 Поки свідок ОСОБА_5 взувалась, потерпілий спустився на перший поверх, а коли вона спустилась на перший поверх, то побачила, що між обвинуваченим та потерпілим відбувається сварка та бійка. Також свідок ОСОБА_5 додала, що з квартири вийшла ОСОБА_6, тримаючи в руках кухонний ніж, та звернулась до ОСОБА_3, щоб той штирхнув ножем потерпілого ОСОБА_2 Хто розпочав сварку та бійку першим, ОСОБА_5 не бачила, адже перебувала на другому поверсі будівлі, а коли спустилась на перший поверх, сварка вже тривала, удари ножем вона також не бачила, оскільки дралась з ОСОБА_6

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала суду, що 26.09.2016 у потерпілого ОСОБА_2 гучно грала музика та заважала її дитині спати. Коли потерпілий ОСОБА_2 постукав до її квартири 26.09.2016, приблизно о 21:00 годині, обвинувачений ОСОБА_3, з яким вона проживала разом майже 2 роки, відкрив йому двері. Свідок ОСОБА_6 пояснила також, що вона не бачила, як ніж опинився в руках у обвинуваченого ОСОБА_3, як він наносив удари цим ножем потерпілому ОСОБА_2, оскільки спочатку вона сварилась з ОСОБА_5, а потім зайшла в квартиру, щоб вкласти спати дитину, та зазначила, що вона не давала обвинуваченому кухонний ніж. Пізніше, після сварки та бійки вони викликали швидку медичну допомогу для обвинуваченого, яка відвезла останнього до лікарні, де обвинувачений ОСОБА_3 знаходився два дні. Кухонний ніж з дерев'яною ручкою вона побачила пізно ввечері біля дверей своєї квартири, коли приїхала поліція.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що вона є сусідкою потерпілого ОСОБА_2, їх квартири розташовані на одній сходовій клітці. В день подій, про які йдеться в обвинувальному акті, точного часу свідок ОСОБА_7 не пам'ятає, остання почула, як ОСОБА_6, яка проживає разом із обвинуваченим в квартирі на першому поверсі, почала ображати ОСОБА_2, який перед цим постукав до їх дверей, у зв'язку з чим свідок ОСОБА_7 відкрила двері своєї квартири, побачила ОСОБА_5, яка спускалась на перший поверх під'їзду. Свідок ОСОБА_7 пішла за ОСОБА_5, почувши сварку між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та побачила, як ОСОБА_6 підійшла до ОСОБА_5 та нанесла удар останній кулаком в обличчя та ногою в живіт, а також помітила бійку між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, після чого свідок ОСОБА_7 повернулась до своєї квартири та подзвонила сусідці - свідку ОСОБА_4, щоб та викликала поліцію. Також свідок ОСОБА_7 зазначила, що вона не бачила порожньої пляшки в руках потерпілого ОСОБА_2 та що він зробив з цією пляшкою, як і не чула яких-небудь погроз з боку обвинуваченого чи потерпілого та не бачила ніж в руках у кого-небудь з учасників сварки та хто кому наносив удари горлечком чи ножем, ніж з дерев'яною ручкою побачила на підлозі в квартирі у обвинуваченого ОСОБА_3, коли приїхала швидка медична допомога, адже двері в квартиру були відкриті.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що вона проживає в одному домі з обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_2, але в різних під'їздах. В день подій, про які йдеться в обвинувальному акті, ОСОБА_7 подзвонила ОСОБА_4 та повідомила, що в їх під'їзді відбувається бійка. Свідок ОСОБА_4, перед тим, як викликати поліцію, вирішила розібратись, хто з ким свариться та пішла до першого під'їзду будинку АДРЕСА_1, де при вході до під'їзду побачила обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_2, який скрутив руки ОСОБА_3 Як зазначила свідок ОСОБА_4, вони стояли та гарчали один на одного, рядом лежало розбите денце пляшки, самого горличка від пляшки вона не бачила, також зазначила, що у обвинуваченого ОСОБА_3 збоку на животі текла кров або з порізу або з подряпини, точно вона не побачила. В той же час біля квартири ОСОБА_3 свідок ОСОБА_4 побачила ОСОБА_6 та ОСОБА_5, яких вона розняла, адже вони також бились між собою, після чого ОСОБА_6 винесла ніж, але ОСОБА_3 не взяв у неї ніж, а пішов до своєї квартири, повернувши до кухні, що безпосередньо побачила ОСОБА_4, потім знов вийшов через декілька хвилин з кухонним ножем з дерев'яною ручкою. Побачивши, що ОСОБА_8 вийшов з квартири з ножем, свідок ОСОБА_4 пішла до своєї квартири для виклику поліції, подальших подій не бачила. Як зазначила свідок ОСОБА_4, нічого поганого ані про обвинуваченого ОСОБА_3, ані про потерпілого ОСОБА_2 вона сказати не може.

З протоколу огляду місця події від 27.03.2016 та фототаблиці до нього, оголошених та досліджених в судовому засіданні та проти змісту яких сторона захисту не заперечувала, вбачаються відомості/зображення щодо виявлення на підлозі сходового майданчика першого поверху під'їзду №1 буд.АДРЕСА_1 чисельних плям бурого кольору, а також фрагментів розбитого скла (т.1 а.с.9-12).

З протоколу огляду місця події від 27.03.2016 та фототаблиці до нього, оголошених/ досліджених в судовому засіданні та проти змісту яких сторона захисту не заперечувала, вбачаються відомості/зображення щодо штанів ОСОБА_2, в яких він був вдягнутий 26.09.2016 під час сварки з обвинувачений ОСОБА_3, на який під лівою кишенею виявлені плями речовини бурого кольору (т.1 а.с.13-14).

З протоколу огляду місця події від 27.03.2016 та фототаблиці до нього, оголошених/досліджених в судовому засіданні та проти змісту яких сторона захисту не заперечувала, вбачаються відомості/зображення щодо сорочки потерпілого ОСОБА_2 з плямами речовини бурого кольору, у яку він був одягнутий 26.09.2016 під час бійки з ОСОБА_3, а також щодо столового ножа з плямами речовини бурого кольору, яким ОСОБА_2 зрізав собі шкіру з ліктя, знаходячись за місцем свого мешкання після бійки з ОСОБА_3, проти чого ОСОБА_2 також не заперечував (т.1 а.с.16-18).

З протоколу огляду місця події від 27.03.2016 та фототаблиці до нього, оголошених/досліджених в судовому засіданні, проти змісту яких сторона захисту не заперечувала, вбачаються відомості/зображення щодо спортивних штанів, в яких був одягнутий ОСОБА_3 під час бійки з ОСОБА_2 та на яких містяться плями речовини бурого кольору, а також щодо кухонного ножа, який знаходився на підлозі в коридорі квартири ОСОБА_3 (вхід до квартири АДРЕСА_1) (т.1 а.с.20-22).

З протоколу огляду місця події від 27.03.2016 та фототаблиці до нього, оголошених/досліджених в судовому засіданні, проти змісту яких сторона захисту не заперечувала, вбачаються відомості/зображення щодо леза ножа, знайденого в клумбі біля під'їзду №1 буд. АДРЕСА_1 (місце огляду - ділянка місцевості, розташованої зліва при вході до під'їзду №1 буд. АДРЕСА_1) (т.1 а.с.23-24).

З протоколу проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 від 09.12.2016 та долученої фототаблиці, оголошених/досліджених в судовому засіданні, проти змісту яких сторона захисту не заперечувала, вбачаються відомості/зображення щодо обставин нанесення потерпілому ОСОБА_2 обвинуваченим ОСОБА_3 ударів ножем (т.1 а.с.108-113).

Вказані документи суд визнає належними та допустимими доказами, оскільки вони відповідають вимогам КПК України, порушень вимог ст.ст. 104, 106, 223 КПК України чи вимог ст.ст. 87, 99 КПК України не виявлено та стороною захисту не доведено.

Також в судовому засіданні були оглянуті речові докази по справі, а саме столовий ніж, на який потерпілий ОСОБА_2 вказав, як на ніж, яким він, перебуваючи у свій квартирі після бійки з ОСОБА_3, зрізав сам собі шкіру з ліктя, кухонний ніж з дерев'яною ручкою та металеве лезо ножа довжиною 17 см, оглянувши які, обвинувачений та потерпілий зазначили, що вони точно не можуть сказати, чи є серед них той саме кухонний ніж, яким ОСОБА_3 наносив поранення потерпілому ОСОБА_2

З висновку експерта №312 від 12.11.2016 слідує, що при зверненні 26.09.2016 за медичною допомогою у ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: - колото-різане поранення живота в околопупочній ділянці зліва, проникаюче в черевну порожнину, з ушкодженням жирового підвіска сигмовидної кишки, яке утворилось внаслідок однократної цілеспрямованої дії, по передній поверхні живота зліва плоского предмету, який має колючо-ріжучі властивості, і за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя в момент заподіяння; - по одному колото-різаному пораненню живота на 6 см нижче пупка і на 5 см вліво від передньої серединної лінії і лівої поперекової ділянки, які не проникають в черевну порожнину, та утворились в результаті двох ударних впливів предмету, який має колючо-ріжучі властивості, і за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я, як потребуючі для свого загоєння термін понад 6, але не більше 21 дня; - різана рана задньої поверхні лівого ліктьового суглоба, яка утворилася від дії предмета, що володіє ріжучими властивостями, та за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я, як потребуюча для свого загоєння термін понад 6, але не більше 21 дня; - гематома вік правового ока, котра утворилась від одного ударного впливу тупого предмету (т.1 а.с.48-50).

З висновку експерта №314 від 11.11.2016 слідує, що при зверненні 26.09.2016 за медичною допомогою у ОСОБА_3 виявлені наступні тілесні ушкодження: - колото-різане поранення передньої поверхні грудної клітини справа в проекції 4-5 ребр по середньоключичній лінії, непроникаюче в плевральну порожнину; колото-різане поранення м'яких тканин лівої передньо-бічної поверхні грудної клітини в проекції 8-9 ребр по передній пахвовій лінії, що має рановий канал, що йде в напрямку зверху вниз зліва направо і закінчується на глибині до 10 см на ребрі, що не здатний проникати в плевральну порожнину; колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітини зліва в проекції 7-8 ребр по лінії лопатки, має рановий канал, що йде в напрямку справа наліво, зверху вниз, закінчується сліпо в міжреберних м'язах, що не здатний проникати в плевральну порожнину. Вищеописані тілесні ушкодження утворилися в результаті трьох ударних впливів плоского предмета, що володіє колюче-ріжучими властивостями, яким міг бути і клинок ножа, можливо в зазначений термін 26 вересня 2016 року і за обставин, зазначених потерпілим, і як взяті кожне окремо, так і в своїй сукупності, і стосовно пунктів 2.3.2а і 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 М3 України від 17.01.95 «Про розвиток та удосконалення судово-медичної служби України» та узгоджених з Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою України, Службою Безпеки України та Міністерством Внутрішніх Справ України, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило за собою короткочасний розлад здоров'я - понад 6, але не більше 21 дня. Суд відмічає, що зі змісту вказаного висновку, який ґрунтується в тому числі на картці виїзду швидкої медичної допомоги №2660 від 26.09.2016 та на картці хірургічного відділення №7044/900 від 26.09.2015 на ім'я ОСОБА_3, не слідує, що під час надходження 26.09.2016 останнього до лікарні, в тому числі до хірургічного відділення, у нього були виявлені поранення на голові, зокрема в частині тім'ячка, які б могли бути спричинені цілеспрямованим ударом порожньою пляшкою (т.1 а.с.52-53).

З висновку експерта №2019 від 21.11.16 вбачається, що кров потерпілого ОСОБА_2 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, за ізосерологічною системою АВО (т.1 а.с.56-57).

З висновку експерта №2020 від 21.11.16 вбачається, що кров підозрюваного ОСОБА_3 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, за ізосерологічною системою АВО (т.1 а.с.60-61).

За висновком експерта №2021 від 23.11.16 та Додатків №1 та №2 на доставлених для дослідження чотирьох змивах, вилучених з місця події знайдена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген В, що не виключає можливості походження даних слідів від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А, як від потерпілого ОСОБА_2, так і від підозрюваного ОСОБА_3, крові яких властивий виявлений антиген В (т.1 а.с.64-65).

За висновком експерта №2022 від 24.11.2016 та Додатків №1 та №2 на доставлених для дослідження спортивних брюках, вилучених за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_3 знайдена кров людини; при серологічному дослідженні даних слідів встановлена група крові В з ізогемаглютиніном анти-А, що не виключає можливості походження слідів крові як від потерпілого ОСОБА_2, так і від підозрюваного ОСОБА_3, групова приналежність крові яких співпадає встановленою групою крові на спортивних брюках ОСОБА_3 (т.1 а.с.69-72).

За висновком експерта №2023 від 24.11.2016 та Додатків №1 та №2 на доставлених для дослідження джинсових брюках, які належать потерпілому ОСОБА_2, знайдена кров людини; при серологічному дослідженні даних слідів виявлений антиген В, що не виключає можливості походження слідів крові на джинсових брюках ОСОБА_2 від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А; одержаний результат дослідження не виключає можливості походження даних слідів як від потерпілого ОСОБА_2, так і від підозрюваного ОСОБА_3, основним групоспецифічним антигеном крові яких є виявлений антиген В (т.1 а.с.75-78).

За висновком експерта №1178 від 02.12.2016 встановити статеву належність виявленої крові на фрагментах скла не виявляється можливим через відсутність у препаратах формених елементів крові, необхідних для даного виду дослідження; при встановленні групової належності крові у вищезазначених об'єктах були виявлені антигени В і Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н ізосерелогічної системи АВ0, у тому числі від потерпілого ОСОБА_2 та або підозрюваного ОСОБА_3, враховуючи групові характеристики їх крові (т.1 а.с.81-85).

З висновків експерта №1179 від 02.12.2016 слідує наступне:

- при дослідженні клинка від ножа, вилученого в хащах рослин біля під'їзду за адресою АДРЕСА_1 кров, клітини епітелію з ядрами та мікрочастинками тканин людини не виявлені;

- при дослідженні ножа з дерев'яною рукояткою, вилученого під час огляду місця події в квартирі підозрюваного ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, в слідах на рукоятці встановлено наявність крові та виявлений білок людини; на клинці ножа та на іншій частині рукоятки наявність крові не встановлена. Клітини епітелію з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені; встановити статеву належність виявленої крові не виявляється можливим через відсутність у препаратах формених елементів крові, необхідних для даного виду дослідження. При встановленні групової належності крові у вищезазначеному об'єкті були виявлені антигени В і Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, у тому числі від потерпілого ОСОБА_2 та (або) підозрюваного ОСОБА_3, враховуючи групові характеристики їх крові;

- при дослідженні металевого столового ножа, вилученого під час огляду у квартирі потерпілого ОСОБА_2, в слідах на клинці знайдена кров та виявлений білок людини. На іншій частині клинка ножа та на рукоятці кров не виявлена. Клітини епітелію з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені; при дослідженні металевого столового ножа, вилученого під час огляду у квартирі потерпілого ОСОБА_2, в слідах на клинці знайдена кров та виявлений білок людини. На іншій частині клинка ножа та на рукоятці кров не виявлена. Клітини епітелію з ядрами та мікрочастки тканин людини не виявлені; статева належність виявленої крові не встановлена через відсутність у препаратах формених елементів крові, необхідних для даного виду дослідження. При встановленні групової належності крові у вищезазначеному об'єкті були виявлені антигени В і Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0, у тому числі від потерпілого ОСОБА_2 та (або) підозрюваного ОСОБА_3, враховуючи групові характеристики їх крові (т.1 а.с.88-92).

З висновку судово-психіатричної експертизи №1293 від 07.12.2016 слідує, що ОСОБА_3 виявляє емоційно-нестійкий розлад особистості, ускладнене психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю з шкідливими наслідками (психопатія збудливого кола, в стані нестійкої компенсації, імпульсивний тип, побутове пияцтво); в період здійснення інкримінованого діяння ОСОБА_3 за психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними - дії носили ситуаційно обумовлений, цілеспрямований і послідовний характер, продуктивних розладів і сутінкового розладу свідомості в даний період часу не відзначалося, був відсутній фазовий характер дій, був відсутній критичний сон після вчиненого правопорушення; в період здійснення інкримінованого діяння ОСОБА_3 не знаходився в тимчасово-хворобливому стані, яке позбавляло б його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 не потребує (т.1 а.с.103-107).

Суд зауважує, що відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом; сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом; під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу; суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

За змістом ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом; суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У судовому засіданні прокурором заявлено про відмову від допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, що ухвалою суду, прийнятою в порядку ч. 4 ст. 371 та ч. 2 ст. 372 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження - з боку обвинувачення та захисту, з урахуванням положень ст.ст. 22, 26 КПК України задоволено.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами обвинувачення та захисту надано не було.

Таким чином, в ході судового слідства встановлено, що дійсно між потерпілим та обвинуваченим виникла сварка та бійка, але обвинувачений, не намагаючись вирішити виниклий конфлікт цивілізованим шляхом, у повній мірі усвідомлюючи небезпечність і наслідки своїх дій (що підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи №1293 від 07.12.2016), за відсутністю загрози його життю з боку потерпілого ОСОБА_2, в тому числі факту намагання останнього увійти до квартири обвинуваченого, а також за відсутністю в руках у потерпілого порожньої пляшки чи битого горлечка від неї на момент повернення обвинуваченого з кухні з кухонним ножем на майданчик під'їзду (що підтвердив ОСОБА_3 в судовому засіданні), умисно наніс потерпілому шкоду здоров'ю ножем, а саме ножові поранення, прийнявши для себе це, як єдиний варіант вирішення конфлікту.

З приводу доводів обвинуваченого ОСОБА_3 щодо нанесення йому потерпілим ОСОБА_2 цілеспрямованого удару по голові порожньою пляшкою, а також порізів горлечком в живіт та спину, суд зазначає, що жодний зі свідків, допитаних в судовому засіданні, таких подій безпосередньо не бачив, медичних довідок або висновків на підтвердження факту існування відповідних поранень на голові, животі та спині обвинуваченого, стороною захисту до суду не надано, з досліджених у судовому засіданні в порядку ст. 358 КПК України документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, судовим слідством таких обставин не встановлено. На думку суду, сторона захисту не надала переконливого опису конкретних обставин сварки між обвинуваченим та потерпілим, які зробили необхідним застосування обвинуваченим ножа до потерпілого та спричинили такі наслідки для потерпілого.

Суд відмічає, що відповідальність за ст. 121 КК України настає й у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю, а фактично було спричинено тяжке тілесне ушкодження.

З огляду на вкладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2

Суд не вбачає підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Отже, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 своїми діями вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України.

При обранні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст.121 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, провокативну (віктивну) поведінку потерпілого, а також те, що згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину у стані сп'яніння.

При призначенні покарання суд враховує також, що обвинувачений на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 28.07.2010 перебуває на «Д» обліку в КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Красноармійська» з приводу синдрому залежності від психостимуляторів, алкоголю (т.2 а.с.135), постійне місце реєстрації на території України не має, відповідно до характеристики за місцем проживання ОСОБА_3 проявив себе задовільно, проживає зі співмешканкою, не працює, зловживає спиртними напоями, веде аморальний образ життя (т.2 а.с.138), є раніше судимим.

Враховуючи наведене, беручи правову позицію прокурора, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому міра покарання повинна бути пов'язана з позбавленням волі та визначена у межах санкції ч.1 ст.121 КК України. Зважаючи на приписи ч.2 ст.65 КК України, суд переконаний, що така міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі фінансового управління Покровської міської ради про відшкодування ОСОБА_3 коштів, витрачених на лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2, в розмірі 3756,37 грн.

Відповідно до довідки Покровської центральної районної лікарні від 26.12.2016 №3763 ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з 26.09.2016 по 05.10.2016 та на його лікування було витрачено 3756,37 грн. (т.2 а.с.20).

Суд зазначає, що згідно зі ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Беручи до уваги наведені законодавчі приписи, враховуючи визнання обвинуваченим заявлених позовних вимог, суд доходить до висновку, що витрачені на стаціонарне лікування потерпілого кошти, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Процесуальні витрати за даними обвинувального акту відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

У зв'язку з призначенням обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Бахмутська установа виконання покарань №6" - залишити без змін.

За правилами, наведеними в ч.5 ст.72 КК України підлягає зарахуванню в строк покарання, призначеного ОСОБА_3, строк його попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі з часу затримання та по день ухвалення вироку.

Керуючись ст.ст.100, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.

Строк відбуття покарання рахувати з 29 вересня 2016 року, тобто з моменту його затримання.

Відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк покарання, призначеного ОСОБА_3, строк попереднього ув'язнення 29 вересня 2016 року по 24 лютого 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Захід забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_3, обраний у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6» - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов прокурора Красноармійської місцевої прокуратури - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Покровської міської ради (р/р 31415544700060 УДКСУ м. Покровськ в Донецькій області МФО 834016 код платежу 24060300 ОКПО 37803022) кошти, витрачені на лікування потерпілого в розмірі 3 756 грн. (три тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень) 37 коп.

Речові докази у кримінальному провадженні №12016050410002349 від 27.09.2016, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Покровського ВП - знищити, речові докази - столовий ніж, кухонний ніж з дерев'яною ручкою та металеве лезо ножа довжиною 17 см - знищити, як такі, що не представляють цінності.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя К.П. Бородавка