Вирок № 64941878, 24.02.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8343/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2017 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Шевченко Л.В.

при секретарі судового засідання: Брагіній М.В.

за участю: сторони обвинувачення:

прокурора Лапченка П.П., потерпілого ОСОБА_1,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_2, захисника обвинуваченого - адвоката Подлуцького А.М.,

представника відповідача 2 за цивільним позовом - Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» ОСОБА_5 (за довіреністю від 03.01.2017 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Бахмут Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050150002334 від 31.07.2016 року

за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бахмут, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, раніше не судимого, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, не є інвалідом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 30.07.2016 року приблизно о 19 годині, у світлий час доби, керуючи автомобілем марки «ВАЗ - 2101» реєстраційний номер НОМЕР_3, маючи посвідчення на право керування транспортними засобами, з категоріями «В,С1,С», рухався по проїжджій частині вулиці Павла Новгородцева (Дзержинського) в м. Бахмут, Донецької області, наближаючись до перехрестя проїзних частин Павла Новгородцева - Чайковського - Ювілейна, на якому проїжджа частина вулиці Павла Новгородцева (Дзержинського), примикала до проїжджої частини вулиці Чайковського, а проїжджа частина вулиці Ювілейна примикала до проїжджої частини вулиці Чайковського з протилежної сторони вулиці Павла Новгородцева (Дзержинського).

У той же час, по вулиці Чайковського в м. Бахмут, Донецької області, з боку вулиці Полевої до даного перехрестя, рухаючись зі швидкістю приблизно 50 - 60 км/год, наближався мотоцикл марки «НОNDA НОRNЕТ 600» реєстраційний номер НОМЕР_9, під керуванням водія ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6. Водій ОСОБА_2 на даному перехресті, під'їхавши до проїжджої частини вулиці Чайковського, яка по відношенню до проїжджих частин вулиць Павла Новгородцева (Дзержинського) та Ювілейної була головною, а потім, не виконавши вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого: На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, діючи необережно, із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно - небезпечних наслідків свого діяння в результаті своїх дій та бездіяльності, хоча повинен був і міг їх передбачити, почав рухатись, не поступившись дорогою мотоциклу марки «HONDA HORNET 600» реєстраційний номер НОМЕР_9 під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався по перехрестю нерівнозначних доріг, по головній дорозі, та виїхавши на дане перехрестя, рухаючись зі швидкістю приблизно 20 км/год, скоїв з даним мотоциклом марки «HONDA HORNET 600» реєстраційний номер НОМЕР_9, який рухався відносно нього справа, зіткнення, в наслідок чого водій даного мотоциклу ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме: «садна в області лівого плечового, ліктьового суглобів, лівого гребеня клубової кістки, синець мошонки, забій мошонки, посттравматичний орхіт зліва, закритий перелом шиловидного відростка лівої променевої кістки, частковий розрив акроміально - ключичного зчленування зліва», які утворилися від контакту з тупими предметами та вимагають для одужання термін понад 21 день.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позицію сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України та заявив цивільний позов, в якому після уточнення позовних вимог просив стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_2 на його користь 2425 грн. завданої матеріальної шкоди, яка складається з 1314,79 грн. різниці між ринковою та утилізаційною вартістю мотоцикла та 1111,06 грн. суми втраченого заробітку, як різниці між заробітною платою за липень 2016 року та серпень 2016 року з урахуванням виплати з тимчасової втрати працездатності, а також просив стягнути 10000 грн. моральної шкоди. З відповідача 2 - Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» потерпілий (цивільний позивач у справі) просив стягнути 50000 грн. матеріального збитку в розмірі різниці між ринковою вартістю та утилізаційною вартістю мотоцикла Honda Hornet д.н. НОМЕР_9, пошкодженого в ДТП, в рамках ліміту страхового платежу. Цивільний позов з урахуванням його уточнення судом прийнято до розгляду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 в пред'явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.286 КК України визнав себе винним у кримінальному правопорушенні повністю, цивільний позов визнав частково в сумі 2425,85 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди, заявленої позивачем (потерпілим), та суду пояснив, що дійсно в той день керуючи автомобілем порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху України, і ці порушення призвели до дорожньо-транспортної пригоди, але сталося це не навмисно, з необережності, зазначивши при цьому, що від ДТП ніхто не застрахований. Також обвинувачений ОСОБА_2 підтвердив, що всі обставини викладені у обвинувальному акті відповідають дійсним обставинам, у вчиненому щиро кається, вибачився перед потерпілим ОСОБА_1

Захисник обвинуваченого Подлуцький А.М. при призначенні покарання просив суд врахувати молодий вік обвинуваченого ОСОБА_2, те, що він вчинив кримінальне правопорушення з необережності, був тверезим, сам викликав швидку допомогу потерпілому, а також зазначив, що перехрестя, де відбулася дорожньо-транспортна пригода є дуже небезпечним, і можливо, його підзахисний певною мірою це не врахував. Також підтримав позицію ОСОБА_2, який не заперечував щодо стягнення моральної шкоди частково в сумі 1000 грн. Потерпілий перебував на лікарняному 20 днів, і тому, на думку захисника розмір моральної шкоди, який вимагає потерпілий, є явно завищеним.

Представник відповідача 2 - Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» не заперечував щодо задоволення позовних вимог потерпілого в сумі 50000 грн., вказавши при цьому, що така сума буде виплачена потерпілому після рішення суду з цього питання.

Вислухавши обвинуваченого, який не оспорював фактичні обставини кримінального злочину та вважав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проаналізувавши письмові докази по справі, надані стороною обвинувачення, зокрема, висновок судової автотехнічної експертизи № 3317 від 08.08.2016 року та висновок експерта № 379 від 19.08.2016 року, суд приходить до висновку, що подія злочину мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена повністю та його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, тому що він, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ - 2101» з реєстраційним номером НОМЕР_3, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, що скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання, суд також враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин вперше, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра, за місцем проживання характеризується позитивно, під час скоєння ДТП не перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає повне визнання вини та щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, позиції прокурора, суд призначає винному покарання у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією статті Кримінального кодексу України.

Розглядаючи питання про призначення додаткового покарання у виді позбавлення обвинуваченого права керування транспортними засобами, суд враховує положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (зі змінами), де йдеться про те, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного,

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив вперше злочин з необережності, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні-злочині суд не призначає додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Крім того, санкцією ч. 1 ст. 286 КК України позбавлення права керування транспортними засобами, згідно ст. 55 КК України, є факультативним додатковим покаранням і питання про його призначення є правом суду, а не обов'язком.

Вирішуючи заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов, суд керується вимогами Цивільного кодексу України і Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до положень ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог статті 129 цього Кодексу за результатами розгляду позову суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє його повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно положень ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страховик здійснює відшкодування шкоди, завданої в результаті ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 зазначеного Закону забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Потерпілим ОСОБА_1 після уточнення позовних вимог заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на його користь 62425,85 грн., у тому числі матеріальної шкоди в сумі 52425,85 грн., яка складається з 50000 грн. матеріального збитку в розмірі різниці між ринковою вартістю та утилізаційною вартістю мотоцикла Honda Hornet д.н. НОМЕР_9, пошкодженого в ДТП, в рамках ліміту страхового платежу, які він просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», та 2425 грн. завданої матеріальної шкоди, яка складається з 1314,79 грн. різниці між ринковою та утилізаційною вартістю мотоцикла та 1111,06 грн. суми втраченого заробітку, як різниці між заробітною платою за липень 2016 року та серпень 2016 року з урахуванням виплати з тимчасової втрати працездатності, які просив стягнути з ОСОБА_2 Моральну шкоду потерпілим оцінено в 10000 грн., яку він просив стягнути з обвинуваченого, оскільки вважав, що саме внаслідок дій останнього в нього порушено звичний спосіб життя, він перебуває у постійному стресі, він змушений скасувати свої плани на подорож на мотоциклі у зв'язку з тим, що він пошкоджений та в нього відсутні кошти на його ремонт. Також він дуже хвилюється через отриману травму пахової області, оскільки йому невідомо, як вона в майбутньому вплине на його півноцінний чоловічий спосіб життя.

Як вбачається із показань обвинуваченого, останній заявлені до нього у провадженні позов в частині матеріальної шкоди визнає повністю. Таке визнання ним вимоги потерпілого на переконання суду не порушує права та інтереси інших осіб, а тому судом приймається. Тому, позовні вимоги потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_2 в частині стягнення з останнього суми 2425,85 грн. підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 24.02.2017 року уповноважений представник ПрАТ «Київський страховий дім» ОСОБА_5 (діючий за довіреністю від 03.01.2017 року) позовні вимоги ОСОБА_1 визнав, повідомивши про те, що він мав би звернутися до товариства з заявою про виплату страхового відшкодування. Однак, документи, що надійшли на адресу товариства свідчать про наявність страхового випадку і для виплати відшкодування необхідно судове рішення.

Як вбачається зі страхового полісу АЕ/6056476 24.09.2015 року страхувальник ОСОБА_8 (страхувальник) уклав договір обов'язкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з Приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім». Цим же полісом встановлено ліміт відповідальності страховика складає 100 000,00 грн. за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого), за шкоду заподіяну майну - 50000 грн., розмір франшизи - ноль. Термін дії договору страхування до 24.09.2016 року.

Таким чином, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, яка керувала транспортним засобом, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Київський страховий дім», забезпечений транспортний засіб - номерний знак НОМЕР_3, модель ВАЗ 2101, номер кузова, шасі, рами НОМЕР_10, рік випуску 1971.

Довідка про дорожньо-транспортну пригоду № 97520735, видана ВДАІ з обслуговування м. Артемівська та Артемівського району УДАІ ГУМВС Україним дата вчинення ДТП - 30.07.2016 року о 19.00 год. Відповідальність власника автомобіля ВАС 2101 державний номер НОМЕР_3 застрахована АСК «Омега» страховий сертифікат НОМЕР_11 терміном дії до 29.07.2017 року. Перевірений на стан сп'яніння ОСОБА_2 під час ДТП був тверезий.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договори підряду, оренди і т. п.) володіє транспортним засобом.

Обов'язки про відшкодування заподіяної шкоди страховиком випливають з договірних зобов'язань про відшкодування шкоди, які визначаються спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» згідно з яким передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди і умови такого відшкодування.

Страховиками, відповідно до вимог ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Втім, цивільний позивач (потерпілий у кримінальному провадженні) не звертався до суду з вимогою до ПрАТ «Київський страховий дім» про стягнення з нього моральної шкоди відповідно до чинного законодавства України.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кдексу, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач у своїх письмових запереченнях зазначив, що ДТП сталася 30.07.2016 року, а потерпілий з заявою про настання страхового випадку звернувся лише 21.12.2016 року до ПАТ «Київський страховий дім», тобто в порушення 30-денного строку, визначеного ст. 35 вищевказаного Закону, а тому відсутні підстави для виплати йому страхового відшкодування.

Дійсно, згідно ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Втім, відповідно до вимог ст. 36 Закону у разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Отже, порушенням встановленого 30-денного строку подання потерпілим заяви про виплату страхового відшкодування не є підставою для відмови у виплаті такого відшкодування, а тим більше - для відмові у позові.

Таким чином, саме 21.12.2016 року є датою звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, що, на думку суду, є доведеною і має враховуватися ПАТ «Київський страховий дім» для подальших розрахунків з потерпілим. Крім того, слід зазначити, що обвинувачений своєчасно, 03.08.2016 року, повідомив про страховий випадок.

Згідно п. 36-1 статті 36 вищевказаного Закону рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Суд, враховуючи позицію відповідача Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім», висловлену представником ОСОБА_5 в судовому засіданні 24.02.2017 року, діючого на підставі довіреності від 03.01.2017 року, згідно якої останньому дано право визнавати позов, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з вказаного відповідача 50000 грн. за шкоду заподіяну майну ОСОБА_1 відповідно до поліса № АЕ/6056476 обов'язкового страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 грн. з ОСОБА_2 суд враховує наступне.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» також закріплено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 23 ЦК України, зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Позивач ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів стосовно того, що в вересні 2016 року, коли ним було подано позов до суду, він був у відпустці та планував подорож на мотоциклі, але був змушений скасувати свої плани через те, що мотоцикл виведений з ладу, що саме після ДТП в нього порушено звичний спосіб життя, що він перебуває у постійному стресі, тому що в нього відсутні кошти на ремонт мотоцикла. Крім того, позивачем не надано доказів погіршення здоров'я внаслідок нервового стресу через відсутність коштів та порушенням ходу звичного життя. У суду відсутні підстави враховувати на майбутнє обставини які, на думку потерпілого, можуть вплинути в подальшому на його здоров'я.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості, тому суд, з урахуванням вищевказаного вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого (відповідача за цивільним позовом) моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Понесені цивільним позивачем судові витрати по оплаті судового збору підлягають стягненню на його користь з відповідача ОСОБА_2 в сумі 82,68 грн. пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченому не обирався. Суд вважає, що немає підстав для обрання обвинуваченому будь - якого запобіжного заходу.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України. У кримінальному провадженні витрати на проведення судових експертиз відсутні.

Керуючись ст.ст.368-370 КПК України, 128 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у пред'явленному обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» про стягнення 62425,85 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_12 виданий Артемівським МВ ГУМВС України в Донецькій області 20.12.2010 року, ІПН НОМЕР_5, на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_13 виданий Артемівським РВ УМВС України в Донецькій області 05.10.2006 року, ІПН НОМЕР_7, матеріальну шкоду, завдану ДТП в сумі 2425,85 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн., судові витрати в сумі 82,68 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» 04053, м. Київ, вул. Артема, 37-41, код ЄДРПОУ 25201716 на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_13 виданий Артемівським РВ УМВС України в Донецькій області 05.10.2006 року, ІПН НОМЕР_7, матеріальну шкоду, завдану ДТП, як страхову виплату за шкоду заподіяну майну потерпілого ОСОБА_1, у розмірі 50000 (п'ятдесят тисяч) грн.

В іншій частині позовних вимог в сумі 8000 грн. - відмовити.

Речові докази, визнані відповідно до постанови від 31.07.2016 року:

-автомобіль марки ВАЗ - 2101 держаний номер НОМЕР_3, переданий під зберігальну розписку ОСОБА_2 повернути за належністю,

-мотоцикл марки «HONDA HORNET 600», реєстраційний номер НОМЕР_9, переданий згідно зберігальної розписки ОСОБА_1, - повернути власнику за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Вирок складений та надрукований в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Л.В. Шевченко