Ухвала суду № 64941818, 23.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/27825/16-ц Провадження № 22-ц/772/638/2017Головуючий в суді першої інстанції Король О. П.Категорія 27Доповідач Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого Сопруна В.В.

суддів: Матківської М.В., Медяного В.М.,

за участю секретаря: Сніжко О.А.

за участю: представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, передачу в управління та виселення,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 січня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

В грудні 2016 року ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся у суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, передачу в управління та виселення.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 січня 2017 року позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з не сплатою судового збору в повному обсязі за вимогу майнового характеру та не роз'яснено ціну позову в розмірі 559430 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 січня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу через не усунення недоліків позовної заяви у визначений строк.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ПАТ «Державний ощадний банк України» подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 січня 2017 року і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначив, що ухвалу суду вважає незаконною через порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Повертаючи заяву позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Державний ощадний банк України» на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, недоліки не усунуло, а саме не сплатило судовий збір в повному обсязі та не роз'яснило ціну позову в розмірі 559430 грн.

Колегія суддів, вважає, що така думка суду першої інстанції є помилковою.

Як роз'яснено у п.6 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо).

Як вбачається з позовної заяви та наданої позивачем копії рішення суду, а саме Ленінського районного суду м. Вінниці від 03 грудня 2009 року, позов Прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення сум заборгованості задоволено.

Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, передачу в управління та виселення відповідачів, після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання стягнення заборгованості, а тому є вимогами немайнового характеру.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов помилкового висновку, що позивач сплатив судовий збір не в повному обсязі за вимогу майнового характеру, оскільки як встановлено позивач звернувся до суду з трьома вимогами немайнового характеру, що на час звернення до суду, відповідно до ЗУ «Про судовий збір», оплачувалась судовим збором за кожну вимогу по 1378 грн., а разом в сумі 4134 грн., які сплатив позивач згідно платіжного доручення від 28.12.2016 року (а.с.1).

Крім того, зазначена позивачем ціна позову в розмірі 559430 грн. випливає з пункту 1.3 Договору іпотеки, в якому зазначено, що вартість предмета іпотеки визначена сторонами шляхом проведення оцінки предмета іпотеки суб»єктом оціночної діяльності і згідно висновку про вартість майна від 14.08.2008 року становить 559430 грн.

Про що також було зазначено начальником управління ОСОБА_6 в заяві про усунення недоліків від 23.01.2017 року №101.20-11/41 (а.с.15).

Зокрема, колегія суддів звертає увагу, будь-яке судове рішення, в тому числі ухвала суду, має бути мотивована (ст. 210 ЦПК України), її текст має бути гранично повним, ясним і чітким, не наведення в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху ні розміру судового збору, який необхідно сплатити стороною, ні реквізитів, на які ця сума має бути зарахована, а саме лише посилання на норми Закону України «Про судовий збір» може викликати труднощі у її виконанні.

В даному випадку доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Враховуючи наведене та положення п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 30 січня 2017 року скасувати, матеріали позовної заяви передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: підпис Сопрун В.В.

Судді: підписи Матківська М.В.

Медяний В.М.

Згідно з оригіналом: Сопрун В.В.